Вулиця, на якій я живу

Related posts:

1. Розповідь про вулицю, на якій я живу Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще недавно вона навіть не була заасфальтована, а тепер по ній приємно кататися на велосипеді. Завдяки тому, що вона тиха, по […]...
2. Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і те, де саме знаходить твоя вулиця – в шумному місті чи в затишній сільській місцевості. Наприклад, існують центральні вулиці і […]...
3. Вулиця Харківських Дивізій Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства. Оскільки любов до Вітчизни починається саме з того місця, де ти народився, де пройшли твоє дитинство і юність. Я живу на вулиці Харківських Дивізій. У […]...
4. Моя вулиця, мій мікрорайон Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний, і моторобудівний, і підшипниковий, і електромеханічний, і турбінобудівний. Я живу на самому краю Московського проспекту. Раніше наш мікрорайон називали “Бермудським […]...
5. Моя улюблена вулиця У сучасному місті вулиці – це магістралі, котрими пересувається транспорт, люди, це ніби артерії, котрими рухається кров у людському організмі. Місто – це теж наче організм, і кожна вулиця в ньому відповідає за щось. У моєму рідному місті улюбленими для мене є кілька вулиць. Звичайно, що розпочну я з вулиці, на котрій народився й ріс. Розташована вона в старому районі Харкова, тому будинки, що стоять тут, майже всі одноповерхові, побудовані […]...
6. Я живу в Україні, це моя Батьківщина – II варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. II варіант Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато […]...
7. Я живу в Україні, це моя Батьківщина Українська мова – це мова тієї країни, в якій я живу, мова, на якій говорили мої пращури. Це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. Але для того щоб мова була чистою і досконалою, треба вивчати її дуже ретельно, заглиблюватися у її зміст, не забуваючи про зовнішню оболонку. Щоб бути грамотною, освіченою людиною, треба добре знати правила української літературної вимови, багато читати, а в повсякденному спілкуванні намагатися висловлювати найскладніші думки, […]...
8. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. У світлі ліхтарів сніг іскрився […]...
9. Моя рідна вулиця взимку – ІV варіант 8 клас І V Варіант Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли зовсім стемніло, ми з братом вийшли прогулятись. Сніг рипів під ногами, бо був сильний мороз. […]...
10. Вулиця, якою ходиш щодня – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
11. Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми очима”. Щодня мій шлях лежить вулицею Раднаркомівською, коротенькою вулицею в центрі Харкова. Довгі роки вона була для мене просто дорогою. […]...
12. Вулиця Сумська у Харкові Я люблю своє місто Харків за красиві споруди, за прекрасні парки, чудові театри та музеї. Однією з головних вулиць мого рідного міста є Сумська. Вона поєднує історичний центр міста з новим адміністративним, і тому в ній органічно злито історичне з сучасним, завжди вирує життя. За однією з версій цією дорогою добиралися до сусіднього міста Суми. Звідси і назва вулиці. Вулиця Сумська є культурним осередком міста, бо на ній розташовані два […]...
13. Дім, у якому я живу Дім, у якому мешкає моя сім’я, багатоповерховий. Кілька сотень людей живуть у ньому. Увечері, коли на вулиці зимно і мерехтять жовтаві очиці ліхтарів, я сідаю біля вікна і починаю мріяти. Я уявляю собі, що наша багатоповерхівка вже не будинок, а величезний корабель, який пливе крізь море білої зими, мов той криголам. Так багато людей у будинку, такі вони мають різні почуття та бажання! Але ж пливе будинок-корабель, і всі ми […]...
14. Я живу в Україні, це моя Батьківщина – III варіант Я живу в Україні, це моя Батьківщина. III варіант Дійсно, у багатьох виникає таке питання. Адже ми живемо в багатонаціональному Донбасі і спілкуємося російською мовою. Але Донбас – це невід’ємна частка України. І тому кожна культурна, освічена людина повинна знати мову того народу, серед якого живе. Тим більше повинен її знати кожен українець, бо це мова його предків. Взагалі, як виникає мова? Що це таке? Людина не просто спостерігає навколишній […]...
15. Моя рідна вулиця взимку – ІІІ варіант 8 клас III варіант Нарешті і до нашого міста прибула на білих конях зима. Випав білий пухнастий сніг і закрив собою все: землю, дороги, тротуари, одягнув дерева і кущі в теплі шуби. Білі коні зими… Де пролинуть вони, Там земля у снігах голубіє… Я вийшов на вулицю і не впізнав її. Тільки вчора ввечері все навкруги було чорним і непривітним, а сьогодні вранці сніг так блищить на сонці, що аж […]...
16. Що я люблю, чим я живу У кожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. Мені – дванадцять. Чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. Найбільше у світі я люблю своїх батьків. Вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. Саме в них учуся бути доброзичливою до людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до оточення, незважаючи на власний настрій. Кожного разу, коли я […]...
17. Роман Ямпольский “Московська вулиця” Є щось знаменне в тім, що чи не сама стругаючи режимна магістраль нині одна із самих кокетливих і ошатних вулиць столиці. Я про старий Арбат. Там, де колись проходила вулиця, що була насичена підозрілістю й сигнальними пристроями, траса, де по осьовій лінії присмерком міг промчатися з ескортом машин сам Сталін, тепер нескінченно рояться в нескінченному броуновском русі молоді неформали. Трагедія страху, психологія страху, соціологія страху – от що таке роман […]...
18. “С Украиной в крови я живу на земле Украины” Тема цього твору змусила мене задуматися не тільки про мою батьківщину, але і над проблемою, про яку в Україні дотепер сперечаються: про місце російської мови в нашій країні. По-моєму, Борис Чичибабін, наш земляк-харків’янин, що прославив Україну своїми віршами, написаними російською, цим рядком давно вирішив цю суперечку. У цьому рядку поет висловив свою любов до української землі і її народу. І не має значення, якою мовою він написаний. Жителі Східної України […]...
19. “Я стверджуюсь… бо я живу” Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа заспокоїть. І ті до мене вопіють, що на дні моря, і вкинуті в колодязь”. У […]...
20. Моя вулиця На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай “висотку”, а інший мріє про грядку з укропом і петунією під вікном. У кожної вулиці, як і в людини, своє обличчя, свої проблеми, свій подих. Наш проспект […]...
21. Моя рідна вулиця взимку – ІІ варіант 8 клас II варіант Сьогодні прокинулась вранці з почуттям чогось незвичайного. Розплющила очі – як видно! Кинулась до вікна, а там все біле: і будинки, і дерева, і земля. Ще вчора все було чорне, непривітне, сумне, небо було вкрите темними хмарами, які час від часу плакали дощем. Здавалось, що справжньої зими зі снігами і хуртовинами вже не буде. Але ні, зима згадала про свої обов’язки, зглянулась над нами і засипала […]...
22. Моя рідна вулиця взимку – І варіант 8 клас І варіант Прийшла зима. Морози так тріщать, що й виходити страшно. Вчора випав сніг, усе зробилося білим. Таким білим, що тепер нічого не можна відрізнить одне від одного. Я йду вранці своєю вулицею і не можу второпати, де білі дерева, а де білий день. Усе так сяє! Хлопці розрівняли сніг на майданчику біля хати, хтось приніс відро води і вилив прямо на сніг. Іще відро, іще, і – […]...
23. “…Поки ти живеш, вкраїнська мово, і я живу, і мій народ святий” Якого ж ми будемо племені-роду, Якщо буде в устах наша мова згасать? Чи будемо з вами тоді ми народом, Як стихне вона в голосах? А. Демиденко Справжнім подарунком долі стало для мене перше знайомство з творчістю сучасного українського поета Івана Малковича. Перш за все мене зацікавила особистість самого митця – селянина за походженням, музиканта і мовознавця за фахом і поета за покликанням. Тільки небайдужа, енергійна, закохана у рідну землю людина […]...
24. “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв я пісню в серце Із людських сердець. Духмяно пахнуть квіти, трави, розігріта сонцем земля. Барви […]...
25. Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу – ДМИТРО ПАВЛИЧКО 6 клас ДМИТРО ПАВЛИЧКО Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає іволга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну стежку, Кожен камінець. Там узяв я пісню в серце Із людських сердець. Духмяно пахнуть квіти, трави, […]...
26. Що таке для мене Батьківщина Думаю, у кожного вона своя. Кожний розуміє це слово по-своєму. Для когось це країна, у якій він народився. Для когось – країна, до якої емігрував. Для когось – своє місто, вулиця, будинок… А хтось, можливо, не вирішив, де ж саме його Батьківщина. Для мене Батьківщина – це країна, де я народилася і живу, де поруч мої близькі. Я люблю її, хоча і розумію, що це не Ельдорадо. У моїй країні […]...
27. Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення з ознаками міста. Але неодноразові напади кочовиків, монголо-татарська навала призвели до спустошення цього краю. А потім перші переселенці з Правобережної […]...
28. Про Олеся Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Мені одразу здалося, що з’явився у мене новий друг – щирий, добрий. Запам’ятались Олесеві очі: “чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ”. Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. “Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кілків у тинах”. Олесь сприймає природу […]...
29. Моє рідне місто – I варіант I варіант У кожної людини, крім рідної країни, є ще мала Батьківщина. Це місто або село, в якому ти народився, твоя вулиця, дім – все те, що таке близьке серцю Моє рідне місто-Донецьк. Тут я народився, живу, ходжу до школи. Тут живе моя родина, друзі. Мені подобається це місто. В ньому багато гарних вулиць, споруд: театри, кінотеатри, цирк, бібліотеки. Але навіть тоді, коли б всього цього не було, я все […]...
30. Весняна капіж Я споконвічний городянин, але живу не у великому багатоповерховому, а в будинку, де лише один поверх. Уся наша вулиця суцільно складається з таких будинків. Вони потопають у зелені фруктових дерев. Навесні, коли цвітуть сади, здається, що на дерева опустилися білосніжні ароматні хмари. Мабуть, тому наша вулиця називається Садова. Цвітіння дерев – це буяння весни. Про свій прихід вона лунко заявляє капіжем. Жителям багатоповерхових будинків музика капежа не чутна. Зате в […]...
31. “Ключові” хороводи та веселі забавки “вулиці” Останні десятиліття XX віку внесли зміни в життя молоді. “Вулиця”, описана, автором у тексті, залишилась у спогадах наших бабусь. Якщо бути відвертим, то я заздрю, що у них була змога так весело і змістовно проводити вільний час. “Вулиця” сприяла розвитку пісенних талантів, знанню народних традицій, жартів, ігор. Зараз намагаються в школах на літературних вечорах відродити ті ж українські вечорниці, але це сценічне відтворення. На жаль, наша вулиця зараз не така. […]...
32. Кожному мила своя сторона Якщо з народження людина живе на одному місці, вона не просто звикає до нього, ця місцина стає для неї рідною. Завжди говорять про цілу країну як Батьківщину, потім згадують населений пункт, де народилися, але для кожного найріднішими залишаються двір, вулиця, де минули роки дитинства. Це місце – наша маленька батьківщина. Іноді людям доводиться змінювати місце проживання. Хтось їде на навчання до іншого міста, комусь необхідно переїхати для роботи. А є […]...
33. Добрий стосунок до коней Маяковського В. В Били копита. Співали начебто: – Гриб. Грабуй. Труна. Грубий. – Вітром опиту, Льодом взута, Вулиця сковзала. Кінь на круп Гримнулася, И відразу За зевакой зевака, Штани пришедшие Кузнецьким Клешить, Скупчилися, Сміх задзвенів і задзвякав: – Кінь упала! – Упав кінь! – Сміявся Кузнецький. Лише один я Голос свій не вмішував у виття йому. Підійшов И бачу Ока кінські… Вулиця перекинулася, Тече по-своєму… Підійшов і бачу – За каплищей каплища По […]...
34. Зображення боротьби князя Святослава Менш як тридцять літ прожив Святослав, але це було надзвичайно насичене життя. Скляренків Святослав – хоробрий воїн, видатний полководець і мудрий державний муж, досвідчений політик. Такою побачив його роль в історії письменник після уважного зіставлення фактів і вдумливого аналізу історичних першоджерел. Причорномор’я, Поволжя і Крим – ось ті сфери, де мали зіткнутися інтереси Візантії і Русі. Врегулювати їх дипломатичними шляхами було вже неможливо. Повільно, але невідворотно назрівав воєнний конфлікт, що […]...
35. Образ Ярославни у “Слові о полку Ігоревім” Образ Ярославни у “Слові…” глибоко ліричний, пройнятий ніжністю і ласкою, овіяний думкою про мир, спокій, домашнє вогнище. У ньому втілена печаль і турбота вітчизни про своїх воїнів. Це глибоко поетичний образ жінки, уособлення подружньої вірності, моральної чистоти. Вкарбовується в пам’ять юна постать у Путивлі на валу; вся вона – чекання, тривога, вболівання і скорбота. Ярославна постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що палко любить свого […]...
36. Опис вулиці Мені пощастило народитися в одному з найпрекрасніших міст нашої країни та жити на одній з самих красивих його вулиць. Вона має багато давню історію і ще в XVII сторіччі була забудована особняками купців. На жаль, під час Великої Вітчизняної війни більшість будинків були зруйновані бомбардуванням. Але відразу після закінчення війни на моїй вулиці набудували найсучасніші для того часу багатоповерхові житлові будинки, які наші сучасники називають сталінськими. Зараз на моїй вулиці […]...
37. Ідея гуманізму в романі “Прапороносці” Війна. Коли чуєш це слово, то одразу уявляєш собі щось велике і страшне. Навіть не страшне – жахливе. Якось само собою спадає на думку все те, що бачив у хроніках війни, про що читав. Іноді навіть думаєш, як же пощастило, що твоє покоління не бачило жахів війни, не чуло ні шуму боїв, ні розривів бомб та снарядів, ні плачу солдатських матерів та жінок. Про ті тяжкі часи, що випали на […]...
38. Бородіно М. Ю. Лєрмонтова Слово “Бородіно” знає увесь світ. Це назва невеликого села, що перебуває недалеко від Москви, на старій Смоленській дорозі, стало символом перемог. І в цьому чимала заслуга російських письменників, у числі яких і Михайло Юрійович Лєрмонтов Але спочатку хочеться згадати інший його вірш. Саме в ньому поет зміг передати страждання російського воїна, що вмирає на тюлі свари: Наодинці з тобою, брат, Нам довелось побить. На світі мало, говорять, Мені залишається жити. […]...
39. Поети “Празької школи” Поети “Празької школи” Поети “Празької школи ” – це наші співвітчизники, які або були безпосередніми учасниками боротьби за УНР, або дітьми її діячів. Ці поети несли з собою ідею української державності, тому їх творчість перегукується з творчістю представників стрілецької поезії в Галичині. Поети-емігранти друкували свої твори в галицькій періодиці, видаючи свої збірки у Львові. Тому дослідники вважають українською еміграційною літературою тільки ту, яка з’явилася після Другої світової війни, зокрема в […]...
40. Ірванець Олександр Тінь великого класика Тінь великого класика На вулицю Уїльяма Шекспіра Я дівчину недавно проводжав Був дощ – не дощ, А просто мжичка сіра, І вулиця Уїльяма Шекспіра, Яка існує в будь-якій з держав. Я дівчину “під локоток” держав, І ми ішли з кінотеатру “Космос”, Який римується з диктатором Самосою, Якого нахиляли з Нікарагуа… Я захопився. Але ніч така була!.. І був індійський фільм – “Любов і помста” – Сам по собі прекрасний привід […]...