Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. Головним мистецтвом на той час був фольклор, який став істотним чинником самобутнього розвитку вітчизняної літератури. Образність давньоруської літератури своїм корінням сягає в дохристиянську поганську міфологію.
У піснях, казках, замовляннях, епосі, прислів’ях, загадках виявляється міфологізування природи і суспільства. Язичницьку міфологію, народні традиції, звичаї, обряди не змогло знищити навіть запровадження на Русі християнства. У давньоруських пам’ятках часто згадуються Сварог, Перун, Велес, Стрибог. Це імена богів і кумирів, яким здавна поклонялись слов’яни.
Народна уява створила поетичні образи русалок, мавок, відьом, чортів, водяників, домовиків. Ці образи теж увійшли у книжну творчість. Сила фольклорних образів була такою, що на Русі виникло й зберігається до сьогодні своєрідне двовір’я – поєднання старої і нової релігійності. У літературних пам’ятках Київської Русі знаходимо багато відомостей і спогадів про минуле, про події сивої давнини, які літописці взяли з народних переказів і легенд. Монах Києво-Печерського монастиря Нестор у “Повісті временних літ” записав легенди про заснування Києва, оповіді про міста, зброю, човни, про мирне життя і воєнні походи слов’ян; про діяльність князів і народні повстання.
Перед нами постають живі картини минулого, починаючи від заснування Києва і до початку XІІ століття. Народне, поетичне сприйняття природи органічно вплетено в поему “Слово о полку Ігоревім”. Ярославна, дружина Ігоря, звертається до вітру, Дніпра, сонця із проханням, закликом допомогти князю повернутися із полону, молить пощадити його воїнів. Донець допомагає Ігорю, гойдає князя на хвилях, укриває його теплою млою, стереже гоголем на воді.
Ще на початку походу природа, немов попереджаючи князя про майбутні поразки, віщувала недобре. Коли Ігор із братом і дружиною виступили в похід, сталося сонячне затемнення: “…и видь от него тьмою вся своя воя прикрыты”. Передчуття трагічності подій відчувається скрізь: “кровавые зори”, “земля тутнет”, “реки мутно текуть”, “пороси поля прикрывают”. Усі ці народні прикмети віщують нещастя, горе, поразку в боротьбі із ворогом.
Більшість творів часів Київської Русі виявляють зв’язок із фольклором, з думками, прагненнями і настроями народу, його мріями про єдність і мирну працю. Міжусобиці князів руйнували велику державу, підточували її сили, робили Київську Русь слабшою. Автори оригінальних творів зуміли творчо використати образність фольклору в оцінці тих чи інших подій і явищ, передали гуманізм і патріотизм народу, його сподівання, що здоровий глузд князів переможе чванькуватість і містечковість і вони хоча б із почуття самозбереження об’єднаються в єдину непереможну силу.





Related posts:
- Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну, і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури. Вплив же Візантії на культуру Київської, а […]...
- Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і хоробрість богатирів, котрі самовіддано боронили рідну землю від ворогів. Твори усної народної творчості у всіх […]...
- Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. 2. Оспівування у “Велесовій книзі” історичних злетів Русі. 3. Візантійські походи русичів у ІX столітті. ІІІ. Значення “Велесової книги”....
- Розвиток культури Київської Русі Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VІ-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X століття з’являється велика давньоруська держава – Київська Русь. її територія простягалась від Карпат до Волги […]...
- Художня культура Київської Русі Саме на цій основі і в такому контексті вірувань і звичаїв з’являється на терені Східної Європи у ІІ половині ІХ ст. давньоруська держава – Київська Русь, культура якої є важливою частиною культури Середньовіччя. Це була багатонаціональна язичницька держава, для її зміцнення потрібна була наднаціональна світова релігія. Відповіддю на цю історичну потребу і стало хрещення Русі, ініційоване онуком Ольги та Ігоря князем Володимиром, який унаслідок цього отримав титул хрестителя. Але ще […]...
- Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи як місяць, чи як зірка, і тьма, і світло?..” Давня історія Русі-України викладена у легендах, […]...
- Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під Київ, сховав його в очереті біля Дніпра. Потім прийшов до міста, викликав із нього князів […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” переносить читача у сиву давнину, в часи Київської Русі. В ті давні […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка літератури Київської Русі “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із “Слова…” ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських XI-XII століть. В основу сюжету “Слова…” покладено розповідь про невдало завершений похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в союзі з його братом Всеволодом, сином Володимиром і племінником […]...
- КНИГИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Характерні особливості рукописної книги Київської Русі Рукописна книга Київської Русі має певні, притаманні тільки їй особливості. Уже майстрів перших відомих нам книг характеризували високий рівень художньої культури, довершений смак. Перше, що варто зазначити, це різноманітні формати та обсяги книг залежно від змісту та призначення: або великий фоліант близько тисячі сторінок пергаменту чи паперу, або невеличка книжка кишенькового розміру. Вони виконані й скомпоновані гармонійно, а їх обсяг відповідає формату. Це свідчить […]...
- Слово о полку Ігоревім – твір давньої Київської Русі Як твір художній “Слово” відзначається надзвичайною образністю мови. Отже, як зазначалося вище, в ньому дуже багато влучних епітетів, наприклад: “Гзак біжит сєрым влъком, Кончак ему слід править к Дону великому”; іноді епітети поетично сміливі, наприклад: “Един же изрони жемчюжну душу из храбра тіла чрес злато ожереліе”; так само численні в “Слові” метафори: “Другого дня вельми рано кровавыя зори свєт повєдают”; “Дремлет в поле Ольгово хороброе гнездо. Далече залетело” і т. […]...
- Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю минулих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього людства, яку знав із Біблії. Нестор почав свою розповідь від всесвітнього потопу і розселення на Землі синів Ноя. Брати розділили […]...
- Вплив фольклору на творчість Г. Квітки-Основ’яненка Г. Квітка-Основ’яненко перший український прозаїк. У жанрі сентиментально-реалістичної повісті він виявив найсильніші риси свого творчого таланту. Повість “Щира любов” вийшла у світ у 1839 році. У ній Г. Квітка-Основ’яненко як найточніше передає значимий внутрішній світ персонажів. “Вищий порівняно з “Марусею” рівень реалістичної майстерності письменника, – писав О. Гончар, – виявляється… у зображенні внутрішніх психологічних колізій”. Образ любові у повісті став домінантним. Навколо нього як стрижня групуються інші слова, сформовані у […]...
- Літописання на Русі Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. Деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. Наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя Олега на греків, записані ченцем Нестором-літописцем за народними переказами. Адже в часи правління самого Олега літописання […]...
- Відповіді до теми: “Давньоруська література” 1. Якими знаменнями супроводжувався похід Ігоря Святославича на половців 1185 року, описаний у літописі? Коли дружина Ігоря дійшла до Дінця-ріки, воїни побачили, що сонце закри – j ває тінь і воно поступово перетворюється на місяць, а згодом стало видно тільки нузеньку смужку світила. Ігоря попередили, що це погане знамення, але він відповів, що все в руках Божих і ніхто не може відати, що означає це затемнення, а тому треба продовжувати […]...
- Збирачі та дослідники українського фольклору Початок дев’ятнадцятого століття – це пора розквіту романтизму. Специфіка його в Україні лолягала в тому, що герої війни 1812-1815 років засвоїли разом з європейським вихованням і принципи романтизму, зокрема, унікальність і виняткову цінність будь-якої народної культури. Але багато хто з цих героїв походив з української шляхти та козацької старшини, наприклад, не останню роль у повстанні декабристів відігравали Сергій та Артемон Муравйови-Апостоли, родичі одного з гетьманів, Данила Апостола. І цікавили їх […]...
- Авторська позиція в поемі “Кому на Русі жити добре” Над своїм добутком “Кому на Русі жити добре” Микола Олексійович Некрасов працював багато років, віддавши йому частина своєї душі. І протягом усього періоду створення цього добутку поета не залишали високі подання про доконане життя й доконану людину. Поема “Кому на Русі жити добре” – підсумок багаторічних роздумів автора про долі країни й народу. Отже, кому ж на Русі жити добре? Саме в такий спосіб порушує питання поет і намагається на […]...
- Багатство й розмаїття українського фольклору Серед мистецького багатства українського народу значне місце посідає усна народна творчість – фольклор. Вона з далекої давнини приносить сучаснику думки, мрії, сподівання народу, відтворює його боротьбу проти гнобителів чи іноземних поневолювачів. Можна сказати, що усна народна творчість становить поетичну біографію народу, історію його трудового життя і боротьби за волю, незалежність, історію ратних подвигів його славних синів. Багатством тем, різноманітністю жанрів відзначається усна творчість українського народу. Вона є безцінною духовною скарбницею […]...
- Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і слава, як символ духовного єднання нації, яквиквіт її душі. Величний обpаз […]...
- Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в частині “Бенкет на увесь світ”, що писалася після її. В “Селянці” поет піднімав глибокі шари […]...
- Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто […]...
- Перша бібліотека на Русі Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XІ-XVІІІ сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XІ сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях – скрипторіях – працювали переписувачі книг. Скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. А там, де […]...
- Образ Батьківщини, Росії в поемі “Кому на Русі жити добре” Але в них є внутрішній сюжет, генеральна ідея, усе до себе що зводить. Ця ідея, одна з головних ідей усього некрасовского творчості, є ідея материнства. У поезії Некрасова мати завжди була безумовним, абсолютним початком життя, втіленою нормою й ідеалом її. У цьому змісті мати є головний “позитивний” герой некрасовской поезії Сам образ Батьківщини, Росії в поета незмінно з’єднується з образом матері. Батьківщина-Мати, матінка^-русь – саме від Некрасова, через його поезію […]...
- Поняття про щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов писав свою поему більше 13 років, але ще більше часу витратив на те, щоби “по слівцю”, як він сам виразився, збрати всі відомості про російський народ. Поет показав не тільки всі сторони селянського життя з її виснажливою працею, оскорблениями й гнобленнями з боку влади, але й протиставив їм клас крепостников. Поема має єдиний значеннєвий центр. Це подання про щастя. У поняття “щастя” поет вкладає трохи значений. Моральне зміст щастя […]...
- Давньоукраїнська держава – Київська Русь У глибину віків сягає історія могутньої слов’янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір’ю міст руських. Це найстародавніше слов’янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло вагомий вклад у розвиток світової культури. Київська Русь, велика й могутня держава, мала найтісніші зв’язки […]...
- Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, а вони співзвучні з художньою літературою. Історичною основою літописної “Повісті про похід князя Ігоря Святославича […]...
- Поєднання фольклору й поетики модернізму у творах Федеріко Гарсіа Лорка Федеріко Гарсіа Лорка народився у невеличкому андалузькому селищі Фуенте Вакерос, тому дитинство провів на лоні природи. Пізніше він згадував: “Моє дитинство – це село і поле. Пастухи, небо і безлюддя”. Скільки юнацьких витівок народжувалося в цій голові: вистава для дітей, музичне свято у Гранаді, фольклорна експедиція, фестиваль андалузької народної пісні – канте хондо, мандрівний театр тощо. І, звісно, поетична творчість. Ми не випадково навели деякі факти із життя поета. Стихія […]...
- Андрєєв історію фольклору Нині необхідність стадиально-исторического вивчення фольклору можна вважати ми загальновизнаною. Вона як прибічниками й учнями Марра, і вченими, які залишилися поза полем впливу його вчення. До останніх і М. П. Андрєєв. Йому належить перша спроба встановлення принципів такого історичного побудови. Однак це перша спроба ще можна назвати вдалою. Специфіка фольклору народного творчості їм тоді не була зрозуміла. Андрєєв схильний припускати, що творча роль належала панівним класам, а й народ лише сприймав […]...
- Образи селянських жінок у поемі “Кому на Русі жити добре” Образи селянських жінок, виведених поетом у добутках, написаних до поеми “Кому на Русі жити добре”, здаються тільки ескізами до намальованого на весь зріст портрету Матрени Тимофіївни. Якщо в 40-х роках, та й пізніше Некрасов зображує в селянських жінках переважно терпіння, затурканість, покірність, то тепер поет показує зародження в російській селянці гніву, прагнення позбутися від покірності, смиренності як сумної спадщини вікового рабства. Матрена розповідає семи мандрівникам глибоко хвилюючу повість свого життя […]...
- Відповіді до теми: “Історичне минуле нашого народу” Що таке літопис? Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій у хронікальній послідовності иикладено описи подій, що відбувалися за часів написання твору. Про що розповідається у літописах? У літописах може розповідатися про історичні події, видатних громадських, державних, культурних діячів певного часу, можуть бути наведені легенди або описи реальних подій. Хто є автором “Повісті минулих літ” ? Автором “Повісті минулих літ” є Нестор-літописець. Які літописні оповіді про князів вам відомі? […]...
- Як розуміють щастя герої й автор поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре”? 1. Поняття щастя. 2. Основна ідея поеми “Кому на Русі жити добре?”. 3. Типи щастя 4. Авторське розуміння щастя – Гриша Добросклонов як народний заступник. Щастя – поняття сугубо індивідуальне. У кожної людини щастя своє, відмінне від інших. Для когось бути щасливим – значить перебувати в гармонії з навколишнім світом і людьми; для когось – бути зрозумілим і вірно сприйнятим близькими Для деяких поняття “щастя” є складним і багатогранним, що […]...
- Селянська тема в поемі “Кому на Русі жити добре” Поема Кому на Русі жити добре вершина творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її своїм улюбленим дітищем. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, по слівцю протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й правдою характери, звички, погляди, надії російського народу, як у цій поемі Сюжет поеми дуже близький до […]...
- Образ Руської землі в “Слові” Образ Руської землі в “Слові” Із сивої давнини, через століття долітають до нас голоси, у яких звучить палка любов до рідної Руської землі. У геніальному давньому літописі “Слово о полку Ігоревім” Руська земля усвідомлюється як щось єдине, як надбання народу, що йде від одного кореня, незважаючи на чвари та існування різних князівств. Душа автора “Слова…” невіддільна від рідних просторів і туманів південно-руських пагорбів і безмежних степів. Природа живе та дихає […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
- “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але в той же час ми бачимо, скільки парфумівний краси й величі в його героях, простих […]...
- Пролог поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Вся поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” – це розпалюється, що поступово набирає силу мирський схід. Для Некрасова тут важливий сам процес, важливо, що селянство не тільки задумалося про сенс життя, але й відправилося у важкий і довгий шлях правдошукацтва В “Пролозі” зав’язується дія. Семеро селян сперечаються, “кому живеться весело, привільно на Русі”. Мужики ще не розуміють, що питання, хто счастливее – піп, поміщик, купець, чиновник або цар, – […]...
- Відображення нашого минулого у поезіях з книги О. Олеся “Княжа Україна” Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл “Княжа Україна”, до якого увійшли вірші “Війна з татарами”, “Ярослав Осмомисл” та інші. Доба Київської Русі – загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних Історичних особистостей та звитяжні перемоги над ворогом. У вірші “Ярослав Осмомисл Олександр Олесь […]...
- Література XX ст.- мистецтво оновлених традицій і сміливого Мета: дати учням поняття про тематичне, стильове й жанрове багатство літератури XX ст.; розвивати навички формулювання й висловлювання власних думок щодо творів цього періоду, вивчених у попередніх класах; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, виділяти головне; виховувати любов до книги, естетичний смак. Обладнання: портретна галерея письменників XX ст., ви – ставка їхніх творів. Теорія літератури: тематика, стилі, жанри, літературні течії, напрями, традиції, новаторство. ХІД УРОКУ І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у великій мірі вирішила подальший розвиток української літератури, бо не було жодного відомого письменника другої половини XІX – початку XX ст., який би не відчув впливу […]...
- Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити чудову споруду, що стоятиме століттями як пам’ять, як символ духовного надбання українського народу. Жив на […]...
Categories: Твори з літератури