Володька Лобода – типовий представник своєї епохи

Related posts:

1. Володька Лобода – людина-функція Людина-функція. Таке влучне означення було дано образові Володьки Лободи у критиці. І насправді, якщо замислитися, ми розуміємо, що інакше цю людину і не назвеш! Особисто в мене Володька Лобода асоціюється із персонажем роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Звісно, така асоціація не одразу спадає на думку, але ж у Чіпки та Володьки є спільні риси. Схожі вони саме за своєю суттю. Ми знаємо, що роман “Хіба ревуть […]...
2. Володька Лобода в наші дні Є багато прикладів у літературі, коли образи художніх творів чітко розмежовуються на позитивні і негативні. Читаєш і думаєш: “От би так і в житті!” Тоді можна було б уникнути поганих людей, прогнозувати негативні обставини й обходити їх стороною. Але, на жаль, у житті усе значно складніше. Не відразу побачиш, хто є хто. Тому так часто можна потрапити в якусь халепу, товаришувати не з “тими людьми”. Недавно я прочитав роман Олеся […]...
3. Сходинки в пізнанні облудності епохи У газеті “Літературна Україна” в 1993 році була надрукована стаття Олеся Гончара “Будьмо гідними святинь”. Письменник відзначав: “Хіба тоталітарна система не готувала в своїх надрах легіони браконьєрів, безбатченків, бездуховних жорстоких циніків, у чиїх навіть генах не лишається почуття совісті, моральних самообмежень, розуміння елементарного людського обов’язку?” На це запитання вичерпна відповідь була дана Олесем Гончарем у романі-набаті “Собор”, який критик І. Бокий вважав “закономірною, послідовною сходинкою у пізнанні зловісної епохи облуди […]...
4. Ярема – типовий представник повсталого народу Над поемою “Гайдамаки” Т. Шевченко працював з 1839 до 1841 року у вільний час від занять в Академії мистецтв. Поема вийшла друком 1842 року власним коштом автора. Ця поема стала подією не лише в українській, а й в усій європейській літературі. Головне джерело поеми – народні перекази і пісні. Є тут і реальні постаті, і вигадані. Гонта і Залізняк – це, як відомо, історичні особи. А ось Ярема Галайда – […]...
5. “Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор” І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. ІІ. Образи Ізота Лободи і ііого сина Володьки. 1. Ізот Лобода. 2. Володька Лобода. 3. Конфлікт між батьком і сином. ІІІ. Конфлікт між батьком і сином – це конфлікт між творцем і браконьєром...
6. Поет своєї епохи 1. “Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. П. У вирі революційних подій. 1 Участь поета у визвольних змаганнях. 2. Поразка УНР і вигнання. ІІІ. Життя і творчість в еміграції. 1. Нападки на Маланюка побратимів по перу. 2. Звинувачення поета у його нелюбові до України. , “Земна Мадонна” Євгена Маланюка центральним об­разом є Україна,, але перед читачем вона постає Чорною Елладою, Анти – Марією, зрадницею Кармен, покриткою Катериною, жахливою […]...
7. Євгеній Онєгін – син своєї епохи У романі “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін відтворює російське життя 20-х років XІX століття. Поет показує пробудження громадських інтересів у передових Людей свого часу, їхнє бажання до активної дії. Особиста драма Євгенія Онєгіна відобразила духовну драму прогресивного дворянства 20-х років XІX століття. Євгеній Онєгін різко виділяється серед інших героїв роману. Він не “позитивний герой”, але і не “негативний герой”. І це змушує нас активніше, без підказування автора, самим розібратися в […]...
8. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією та розпачем, неможливістю знайти вихід, але це не зовсім влаштовувало Маланюка, бо він не хотів […]...
9. Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час Проблема батьків і дітей та її актуальність у наш час І. Найголовніші проблеми п’єси “Дикий Ангел”. ІІ. Проблематика, образи, конфлікти п’єси. 1. Визначальні принципи Платона Ангела. 2. Ставлення Ангела до своїх дітей. 3. Розуміння батька дітьми. ІІІ. Актуальність п’єси сьогодні....
10. Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що нам нині треба відкривати, для наших далеких предків було азбукою. Там, де поселялись запорожці, – […]...
11. Соціальна небезпечність Володьки Лободи З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися бюрократи, “партійна номенклатура” та всякі інші партійці і керівники на місцях, що заважали розвитку суспільства, […]...
12. Базаров – представник різночинської інтелігенції Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”. Роман І. С. Тургенєва “Батьки і діти” відобразив суспільну атмосферу, що склалася напередодні селянської реформи 1861 року, коли в Росії з’явилася різночинська інтелігенція. Це були люди, що вийшли з небагатих шарів суспільства: лікарі, священики, дрібні чиновники. Це покоління “дітей” було налаштовано надзвичайно критично до досвіду й соціальної діяльності дворян-лібералів 40-х років, яких умовно можна віднести до табору “батьків”. В 50-х роках […]...
13. Як Пушкін зобразив типовий характер Онєгіна Доречно нагадати про одну помилку, дуже давнє і дуже стійкому. Деякі читачі ототожнюють ліричного оповідача роману з самим Пушкіним. А чому б і ні? Адже той поет, і Пушкін поет. І багато що в їх симпатії і антипатії зв’язує їх. Обидва щиро захоплені театром, знають актрис, розрізняють таланти, насолоджуються поезією, вміють у природі побачити прекрасне, обоє потрапили в “цех затятий” – у середу професійних літераторів. І все ж є істотна […]...
14. Карл Моор – типовий герой “Бурі й натиску” у п’єсі Фрідріха Шіллера “Розбійники” Один З найяскравіших періодів в історії німецького Просвітництва має назву “Бурі й натиску”. Лірика, драма і проза 70-х років XVІІІ століття відзначаються високою емоційною напругою, бунтарськими мотивами. Носієм цього бунтарства частіше за все є герой-одинак, який проголошує війну суспільству. Проводирем цього напрямку був молодий Гете, творець образу Прометея, гордого та непокірного, який кинув виклик самому Зевсу. Шіллер приєднується до руху “Бурі й натиску” на початку 80-х років. У дусі ідей […]...
15. Образ Володьки Лободи Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник…” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських душ. Руйначі нищать природу, паплюжать красу, прагнуть перетворити людські душі на купу цегли, або зовсім її знищити. Будівельників значно більше, тому світ живе і […]...
16. Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між поколіннями. Зруйнувати собори – це значить зруйнувати свою культуру, свою історію – самих себе. Про […]...
17. Із “Собором’ у майбутнє Важко усвідомлювати, що десятки й сотні творінь наших зодчих, творінь, що стояли віками, стали жертвами вандалізму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось віками, те найцінніше й найзаповітніше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Одні руйнували власними руками, інші – байдужістю. Німим свідком життя поколінь височить над Зачіплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створивши справжній шедевр. Наші попередники увіковічили себе в неповторній красі […]...
18. В. Я. Брюсов – представник і вождь російського символізму 1. Значення творчості Брюсова. 2. Ранні вірші поета. 3. Брюсов – метр російського символізму. У мистецтві важлива проба строгий Перерви душі мертвущий полон И вийди полум’яною дорогою До потоку вічних змін. В. Я. Брюсов В. Я. Брюсов по праву займає одне із провідних місць в історії символізму Росії. Саме він став натхненником першого колективного виступу “нових” поетів. Брюсов – теоретик символізму. Народився поет у заможній купецькій сім’ї. З дитинства він […]...
19. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XІX століття Мы все глядим в Наполеоны.. О. Пушкін Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XІX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але не в сутності, а в прийомах і методах. Мета ж одна – що тоді, що […]...
20. Що таке самоутвердження, як ви йдете до своєї мети Важко доповнювати когось – легше самому сказати щось вагоме й серйозне, а може, інколи, й помилкове. Але своє. Та все ж таки прийдеться. Окрім того – тема цікава й на часі, бо стоїмо на шляху самоутвердження, формування власного “я”. Але не по головах інших, принижуючи їх людську гідність, а в мирі та злагоді з усіма. Не за рахунок когось, а спираючись на власні знання і сили. Не на шкоду чи […]...
21. Печорін як представник “зайвих людей” Герой нашого часу… то портрет, Складений із пороків усього нашого Покоління, у повному їхньому розвитку. М. Лєрмонтов У романі М. ІО. Лєрмонтова “Герой нашого часу” вирішується злободенна проблема: чому люди розумні й енергійні не знаходять застосування своїм незвичайним здібностям і в’януть без боротьби на самому початку життєвої ниви? На це питання Лєрмонтов відповідає історією життя Печоріна, молодої людини, що належить до покоління 30-х років XІX ст. В образі Печоріна автор […]...
22. До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? Олесь Гончар – яскравий і самобутній талант. Його проза поетична, лірико – психологічна. Із сторінок його творів видно автора – митця, чутливого до нового, до проблем віку, до того, що вимагає втручання гострої письменницької думки. У своєму романі “Собор” Олесь Гончар торкається багатьох проблем – філософських, історичних, морально-етичних, екологічних. Автор […]...
23. “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальна рівність, починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до […]...
24. Жарти епохи Добрий жартівник – мертвий жартівник. Думка, тоталітарного режиму часів Сталіна, коли звичайний анекдот із політичним ухилом міг призвести до розстрілу, а “шуткувати” про владу було проявом невиправдано ризикованої мужності. Зараз подібні жарти лунають на кожному кроці. А що ж було в часи, коли творив талановитий український сатирик Євген Дудар? Щось середнє між часом “сталінізму” і сьогоденням. Тобто з радянської дійсності глузували, але дуже обережно й завуальовано, приховуючи свої дотепи за […]...
25. Собор як символ духовної краси народу Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у цьому романі? У реальному житті – це християнський храм, збудований козаками після розгрому Січі на […]...
26. Соціально-економічні передумови культури Відродження. Загальна характеристика епохи Відродження – культурна епоха кардинальної зміни світогляду і форм життя людини. Це перехідна епоха від Середньовіччя до Нового часу. Термін “Ренесанс” запропонували італійські гуманісти ХVІ ст., а саме художник та архітектор Джорджо Вазарі, маючи на увазі повернення до естетичних ідеалів античності, їх відродження в італійському живописі Нового часу. Але значення терміна потім розширюється: ренесанс – це не тільки відродження греко-римської культури, а й емансипація науки та мистецтва від богослов’я, від […]...
27. Наталка – типовий образ української дівчини-селянки – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ П’єса “Наталка Полтавка” І. Котляревського – один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села XIX століття. В основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком. У народних піснях, думах того часу теж дуже часто зустрічається подібна життєва ситуація. Тому головна героїня п’єси “Наталка Полтавка” – цілком типовий образ […]...
28. Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, коли немає відкритого антагонізму, поняття “Свобода” сприймається досить абстрактно. Фізична неволя завжди більш помітна, ніж […]...
29. Роздуми над долею українського народу Роздуми над долею українського народу… Хто був у космосі, говорить, що наша планета дуже маленька і красива. Мабуть, так, але скільки ж на ній проблем! Науково-технічний прогрес – велике диво, здавалося б, і велике благо. Але не завжди, бо і ця медаль має, як завжди два боки. Людство, будуючи, творячи, паралельно і руйнує, знищує. Досягнувши неймовірних висот у техніці, людство поступово скотилося до прірви. Ця прірва, криза відчувається уже майже […]...
30. Лєрмонтовський роман – твір, народжене після декабристської епохи Спроба “ста прапорщиків” змінити суспільний лад у Росії обернулася для них трагедією. У “Герої нашого часу” отримали переломлення напружені роздуми письменника про загальні закономірності розвитку людства і про історичні долі Росії. У романі, як і у вірші “Дума”, увагу Лєрмонтова зосереджено на сучасній автору епосі. В образі Печоріна Лєрмонтов втілив типові риси, властиві молодому поколінню того часу. За словами самого автора, “це портрет, складений з пороків усього нашого покоління у […]...
31. “Виконання своєї роботи’ – гідний спосіб кинути виклик смерті Роман Альбера Камю “Чума” – це хроніка одного тяжкого року у звичайному місті Орані, французькій префектурі на алжирському узбережжі. У цьому місті, як і в інших містах світу, люди багато працюють, але в житті їх цікавить тільки комерція, гроші. Втіхи, розваги, кохання, спілкування з друзями вони відкладають на суботу і навіть не здогадуються, що десь є зовсім інше життя. Серед людського натовпу в Орані особистість почуває себе одинокою, хворий чи […]...
32. Iз “Собором” у майбутнє Iз “Собором” у майбутнє Важко усвiдомлювати, що десятки й сотнi творiнь наших зодчих, творiнь, що стояли вiками, стали жертвами вандалiзму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось вiками, те найцiннiше й найзаповiтнiше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Однi руйнували власними руками, iншi – байдужiстю. Нiмим свiдком життя поколiнь височить над Зачiплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини нашi талановитi предки, створивши справжнiй шедевр. Нашi попередники увiковiчили […]...
33. Ш. Бодлер геніальний відкривач нової епохи європейської поезії Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості). Звичайно, свої “Квіти” Ш. Бодлер також ототожнював із чимось прекрасним, адже, пригадаймо, поет ставив перед собою завдання “видобувати Красу зі Зла”. “Квіти” Ш. Бодлера символізували не лише прекрасний Ідеал. “Квітами” можна вважати поезії Бодлера. Проте ставлення до них було далеко не однозначним. Сторінки тогочасних французьких газет рясніли численними публікаціями, в яких поет звинувачувався у бездарності, порушенні етичних та естетичних […]...
34. Зображення епохи у романі М. А. Булгакова “Біла гвардія” 1. Зміст епіграфів до роману. 2. Лиховісна атмосфера добутку. 3. Міркування героїв про життя й смерть 4. Велич героїв роману. У кожної історичної епохи своє власне поняття про велич. М. Хайдеггер Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” був створений в 1925 році. Це добуток не може залишити байдужим читачів, тому що в ньому надзвичайно правдоподібно зображена епоха, у якій довелось жити самому письменникові. Величезний інтерес представляють епіграфи до роману. Вони […]...
35. Міні-твір на тему “Я частина своєї родини” Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі, найрідніші люди, яких ми дуже любимо, які дарять нам тепло та допомагають у складних ситуаціях. Це й рідна домівка, затишна та безпечна. Родина – це твій маленький світ, в якому все зрозуміле, дороге. Родина – основа нашого суспільства. Колись наші батьки закохалися та вирішили одружитися. Потім у їхній родині з’явилися діти. А через кілька років ми самі станемо дорослими та захочемо […]...
36. Жульєн Сорель – представник покоління 20-х років XIX століття Якщо чесно, то це неправда, що Жульєн – представник покоління 20-х років XIX століття. Він далеко поза цим часом. Навіть наша дійсність дає тисячі прикладів того, що сорелі не перевелися, вони, звісна річ, змінилися за ці 200 років, але не в сутності, а в прийомах і методах. Мета ж одна – що тоді, що нині. І світогляд той самий. За часів Великої французької революції люди вперше змогли піднятися над тим […]...
37. Ярема Галайда як представник повсталого народу в поемі “Гайдамаки” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Тарас Шевченко народився і виріс у тій місцевості, де найактивніше діяли учасники гайдамацького руху, де прокотилася хвиля Коліївщини. У дитинстві малий Тарас не раз слухав спогади про Коліївщину свого рідного діда Івана, який підлітком був свідком, а може, й учасником повстання. Він став живим уособленням народного месника і оповідача в історичній поемі Тараса Шевченка “Гайдамаки”. Головним героєм твору є народ. Про це […]...
38. “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає снаги жити і не втратити почуття відповідальності за все, що зараз відбувається на шй планеті. […]...
39. Найвидатніші здобутки епохи Просвітництва Просвітництвом вважають етап розвитку європейської культури кінця XVІІ – початку XІX століття. Раціоналізм, розум, наука – ці три поняття виходять на перший план. Основою ідеології Просвітництва стає віра в людину. Вісімнадцяте століття – це час великих надій людини на себе та свої можливості, час віри в людський розум і високе призначення людини. На початку цього століття в Європі не було романів – їх не існувало в нашому, сучасному розумінні цього […]...
40. Чорнобиль – найбільша трагедія епохи Чорнобиль 1986 року назавжди увійшов в історію як страшна трагедія, найбільша трагедія епохи. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю та ріки аж до Києва. За згадками, у Києві навіть листя на деревах стало кольору іржі. Після трагедії населення не було достатньо поінформоване, масштаби її замовчувалися, від того постраждала ще більша кількість людей. Коли таки усвідомили масштаби того, що сталося, справжній розпач охопив людей. Зараз кожного року […]...