Вітмен “Я блукаю і кличу душу свою…”

Related posts:

1. “Я блукаю і кличу душу свою” Творчість великого американського поета-новатора В. Вітмена стала своєрідною поетичною Біблією. Вітмен вірив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають зміст слова і предмети”. Своє нове поетичне світобачення поет утілив у збірці поезій “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твір – свідчення космічності, епічної всеосяжності поетичного світобачення Вітмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвіту, відкриття і обожнювання Людини і Природи. Все це […]...
2. “Я блукаю i кличу душу свою…” Творчiсть великого американського поета-новатора Волта Вiтмена стала своєрiдною поетичною Бiблiєю. Вiтмен вiрив у пророче покликання поета, який приходить на землю оновити її, “коли втрачають змiст слова i предмети”. Своє нове поетичне свiтобачення поет втiлив у збiрцi поезiй “Листя трави”, над якою працював протягом усього життя. Цей твiр – свiдчення космiчностi, епiчної всеосяжностi поетичного свiтобачення Вiтмена. Водночас це виклад програми радикальної перебудови Всесвiту, вiдкриття i обожнювання Людини i Природи. Все це […]...
3. Волт Вітмен – американський поет-новатор “З ринкової точки зору ціна на мене невисока”, – так говорив про себе американський поет Волт Вітмен. Цікаво, що видавці не дуже хотіли мати справу з цим поетом із “неправильними поглядами”, і Вітмен здебільшого сам займався підготовкою збірки до видання, сам робив типографічне оформлення своїх віршів. Я дивлюся на портрет Вітмена… Сивий симпатичний дідусь. Що мене приваблює в ньому? Перше – те, що поет любив мандрувати. Він побував у сімнадцяти […]...
4. Новаторство поезії Волта Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев’яносто п’ять сторінок. Мала вона назву “Листя трави” і містила 12 поем і віршів. Ні сам автор, ні читачі, ні критики не знали, що судилося цій збірці закласти підвалини нової американської поезії, що витримає вона випробування роками, що і в XX столітті вона матиме значний вплив на творчість багатьох поетів у різних країнах. […]...
5. Аналіз вірша С. А. Єсеніна “Не шкодую, не кличу, не плачу” Тема вірша – призначення людини, його зрілий погляд на прожите життя, її осмислення. Перед ліричним героєм постає проблема догляду юності, і він не хоче з цим погоджуватися, але все-таки він приходить до вирішення змиритися з втратою минулого. В основі вірша лежить антитеза, поет використовує її для передачі сенсу, протиставляючи весняні яблука до осіннього золота в’янення, тобто дитинство і зрілу життя. Він постійно заперечує можливість повернення у дитинство, він не хоче […]...
6. Волелюбна пісня поета Американський поет Волт Вітмен перебував у колі романтичних ідей, але намагався подолати їхній вплив, максимально зближуючи поезію з повсякденним життям простих людей, які не можуть виразити себе. Мета поета – принести в світ нову релігію Людини та Життя і стати голосом мас, але не шляхом створення класично досконалих і прозорих для розуміння віршів, а відкидаючи усі традиційні уявлення про форму, порушуючи традиційну метрику й принципи римування. Творчість Волта Вітмена – […]...
7. Новаторство поезії Вітмена У 1855 році 36-річний Волт Вітмен у бруклінській друкарні сам набрав і сам надрукував невелику книжку у дев’яносто п’ять сторінок. Мала вона назву “Листя трави” і містила 12 поем і віршів. Ні сам автор, ні читачі, ні критики не знали, що судилося цій збірці закласти підвалини нової американської поезії, що витримає вона випробування роками, що і в ХХ столітті вона матиме значний вплив на творчість багатьох поетів у різних країнах. […]...
8. Аналіз вірша “Не жалію, не кличу, не плачу” Тема вірша – призначення людини, його зрілий погляд на прожите життя, її осмислення. Перед ліричним героєм встає проблема відходу юності, і він не хоче із цим погоджуватися, але все-таки він приходить до рішення упокоритися із втратою минулого. В основі вірша лежить антитеза, поет використовує неї для передачі змісту, протиставляючи весняні яблука до осіннього золота зів’янення, тобто дитинство й зріле життя. Він постійно заперечує можливість повернення в дитинство, він не бажає […]...
9. Національний характер поезії В. Вітмена Образ життя відомого американського поета Волта Вітмена чимось схожий на життя багатьох його колег: він рано змушений був кинути школу, заробляючи на життя, працював розсильним, учнем друкаря, учителем у сільській школі, був репортером і редактором декількох нью-йоркських газет. Шлях його у літературу був насичений подіями, враженнями, різноманітними інтересами. Складний і досить суперечливий, одержимий безмежним самолюбством, Вітмен претендує на звання американського творця епічної поезії. В. Вітмен описує, за його словами, “єдину, […]...
10. Поезія Фета – сама природа, що дзеркально дивиться в людську душу А. Фет писала: “Поезія й музика, не тільки родинні, але нероздільні… Немає музичного настрою – немає художнього твору”. Для поета особливу цінність мало все, що близько засобам музичного впливу: ритм, добірка звуків, мелодії вірша, прийоми музичної композиції. У російській літературі XІX століття немає іншого поета з таким прагненням до ритмічної індивідуальності своїх добутків – насамперед з такою розмаїтістю строфічних форм. Величезна маса його віршів не знає строфічних стандартів. Більша частина […]...
11. Каяття полегшить душу Вічні теми кохання та зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо таким є життя в його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість вибирати те чи інше. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи здається, що цю межу можна провести, покладаючись на власне сумління: чини так, як серце велить. Але […]...
12. “Душу ширяла вгору й там зірку знайшла” Учнівський твір gо ліриці О. О. Блоку Блок! Без нього я не можу представити нашу більшу літературу. Владимир Маяковський писав: “Творчість Олександра Блоку – ціла поетична епоха”. Блок як би з’єднує два століття російської культури. У ранніх віршах він продовжує традиції інтимної лірики Жуковського, Ферта, потім у його поезії з’являються мотиви, родинні віршам Лєрмонтова: Я, отрок, запалюю свічі, Вогонь кадильний бережу, Вона без думки й без мовлення На тім сміється берегу. Останні добутки перегукуються із творчістю Маяковського […]...
13. Чим полонять душу слухача пісні на вірші А. Малишка Андрій Малишко увійшов в українську літературу як самобутній поет-лірик і пісняр. Глибоко полонила майбутнього поета краса народних пісень, почутих від матері: “Вечорами, сидячи біля прядки, вона співала тихо і протяжно, і ці пісні врізалися мені в пам’ять на все життя. Знала вона їх багато і співала з великим почуттям…” – писав А. Малишко. Хоч поет і не мав спеціальної освіти, але, будучи музично обдарованою людиною, він тонко відчував звукові відтінки […]...
14. “Люби свій край, Всю душу солов’їну І серця жар йому віддай” Рідна земля для кожної людини с найдорожчою і найсвятішою. Саме рідна земля давала поетам натхнення й віру в завтрашній день, в неї прохали вони мужності й Сили, щоб творити “пісні солов’їні”. Ніжне почуття до рідної землі бентежило й видатного українського поета Володимира Сосюру: Є любов до сестри, і до матері, і до дружини. Є багато любові, та найдужча й найвища з усіх, Непогасна, як вічність, до тебе – моя Україно, […]...
15. “Хай стрінуть, як росу в маю, всю душу сонячну мою…” Поет. Публіцист, Критик і історик літератури. Перекладач, Редактор, Видатний громадський і державний діяч. Академік. Лауреат різних премій. І все це одна людина. Та я все ж не певна, що назвала всі аспекти багатогранного життя і діяльності Павла Григоровича Тичини, всі галузі, куди сягав його розум і до чого бралась рука. Ми знаємо Павла Тичину як новатора української поезії. І ще знаємо його як сердечну і надзвичайно чуйну людину, яка вражала […]...
16. “Всім серцем любіть Україну свою…” В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ “Всім серцем любіть Україну свою…” Кожна людина, коли дорослішає, повинна обов’язково сама собі дати відповідь на питання: ким вона буде для Батьківщини – відданим сином чи тимчасовім мешканцем, справжнім громадянином чи байдужим споживачем тих благ, які вона може дати. Проголосити урочисто і гучно: “Як я люблю Батьківщину!” – дуже легко. Важче довести цю заяву справами. Ще важче […]...
17. Вертайсь, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни! 9 клас Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку і зілля, з роси, з тихої води, ясних зір і широких безмежних степів народжена! Мово! Наймудріша наша берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого українського, що тримала наш народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Мова – душа народу. А душа – корінь життя. Сьогодні ми маємо думати про свій корінь, про те, без чого […]...
18. Що користі людині придбати весь світ, якщо вона втрачає власну душу? Роздум за твором О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”. Оскар Вайльд – один із тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не тільки, як творці художнього тексту, а й як особистості. Непересічність цієї постаті вражає вже тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не тільки в прозу, а й у життя. Оскар Вайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний відносно історії характер. Він вважав, […]...
19. Яка користь людині придбати весь світ, якщо він втрачає власну душу? Оскар Уайльд – один з тих письменників, які неймовірно цікавлять мене не лише як творці художнього тексту, а і як особистості. Непересічність цієї фігури виражається вже в тому, що, створивши свою особливу художню манеру – естетизм – цей письменник втілив її не лише в прозі, але і в житті. Оскар Уайльд заперечував прямолінійну дидактичність літератури чи її ілюстративний щодо історії характер. Він вважав, що твір, Мистецтво, краса є перинами. І […]...
20. Застрахуй себе, свою дочку від терема боярині Оксани Багатостраждальна наша Україно! Скільки довелося тобі витримати за весь період існування страждань, принижень, глузувань з приводу меншовартості! Але патріотичний дух українців не змогли розчавити ні татари, ні половці, ні польська шляхта, ні можновладні московські вельможі. Бо любов до рідної землі, мальовничих краєвидів, чистого неба, неозорих ланів пшениці передавалася з покоління в покоління славними пращурами. На мою думку, мало хто так любив свій народ, свій рідний край, як любила його Леся […]...
21. “Всім серцем любіть Україну свою – І вічні ми будемо з нею” Ми, українці, ще й зараз самі не знаємо історії своєї країни. Героїв українського народу називали ворогами і навіть зрадниками. Так робили тоді, коли неможливо було змусити замовчати борців за волю і свою державу. Ще більше славних імен і подій намагалися назавжди приховати, щоб люди їх цілком забули. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні могутності й слави, мала справді легендарних героїв, мужньо долала найважчі […]...
22. Прибираю свою кімнату Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно – вона розповідала увечері казки, і взагалі, була моїм найближчим другом. Батьки інколи їздили разом то у відрядження, то у відпустку, а ми з бабусею залишалися […]...
23. Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в любові до близьких їй людей: чоловіка та дітей. Вона щиро вірить, що в її долі […]...
24. Проблема відповідальності особистості за свою долю у романі І. О. Гончарова “Обломов” Іван Олександрович Гончаров народився 6 червня 1812 р. у заможній купецькій сім’ї. Батько Олександр Іванович неодноразово обирався міським головою Симбірська. Він помер, коли Іванові було 7 років. Вихованням займалася мати, Авдотья Матвіївна, а також колишній морський офіцер Микола Миколайович Трегубов, людина передових поглядів, знайомий із декабристами. До літературної творчості Гончаров звернувся в роки університетського навчання. Його видатні твори – романи “Обрив”, “Звичайна історія”, “Обломов”. У1859 р. у журналі “Отечественные записки” […]...
25. Книги мають свою долю – І варіант 9 клас І варіант Усім відома фраза одного з героїв роману “Майстер і Маргарита” М. Булгакова: “Рукописи не горять”. У цьому вислові, що, до речі, став крилатим, письменник ствердив думку про те, що кожна книга має своє призначення, свою долю, що не може вона безслідно зникнути, бо устами митця промовляє сам Бог. Книги мають свою долю, так як і люди. Віками нікому не відомі книги одного дня стають надбанням всього […]...
26. Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор. ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” . 2. Головні герої п’єси. 3. Трагічна доля сім’ї Хельмерів. 4. Фальшивий дім суспільства. ІІІ. Значення п’єси для сучасної людини....
27. Чому свою мрію про славу князь Андрій називає “мій Тулон”? Ми все дивимося в Наполеони… О. С. Пушкін Дія роману “Війна й мир” починається влітку 1805 року, коли слава Наполеона Бонапарта поширилася по всій Європі. У перших розділах, на вечорі в Ганни Павлівни Шерер, представники петербурзького світського суспільства обговорюють події у Франції і на чому світло коштує лають “корсиканське чудовиська”. Однак серед гостей Ганни Павлівни перебувають і шанувальники французького імператора – князь Андрій і Пьер. Їх захоплюють сила особистості, ділова […]...
28. Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу “У кожного своя доля і свій шлях широкий”, – писав геній нашого народу Тарас Григорович Шевченко. Що ж таке доля? Може, це те, що народжується разом із людиною і веде її по життю? Чи, може, – це ми самі обираємо свій шлях, а всі негаразди пояснюємо вибриками долі? Мені здається, що людина має долю, але й […]...
29. Книги мають свою долю “Зимові дерева”. Цю книгу було видано в 1970 році в Брюсселі. Її автором був Василь Семенович Стус. Вираз “книги мають свою долю” належав ще давнім римлянам. Вже тоді люди знали, що чималу роль у долі літературного твору відіграють певні зовнішні обставини, які зрештою і формують подальше його існування, а яко­юсь мірою і долю автора твору. Василь Семенович Стус – найяскравіший представник епохи бурхливих шістдесятих, застійних сімдесятих, не­зрозумілих вісімдесятих. Саме так: […]...
30. “Доля, краща за свою…” Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє. Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали не тільки про себе, а й про всіх знедолених. Одному з […]...
31. Нечиста сила забруднює душу 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Нечиста сила забруднює душу На світі існує як і добро, так і зло. Яким саме ти виростеш і станеш, залежить тільки від тебе. У казці “Красний Іванко і закляте місто” хлопчик продовжував любити матір, навіть коли дізнався, що мати його продала ще ненародженим. Бо добро – це вірний шлях твого розвитку, зла людина не може відчувати тепла й доброти, навіть кохання […]...
32. Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?” П’єса А. Островського “Гроза” – його найрішучіший твір, який став несподіванкою для багатьох. Саме в цьому творі чітко звучить протест проти існуючого способу життя. Автор майстерно змальовує незавидне положення бідної невістки в сім’ї купця. Тут вперше показані малопривабливі сімейні сцени, які прийнято було ховати якнайдалі від чужого ока. Місто Калинове розташувалося над Волгою. Це мальовниче містечко і люди, які тут живуть, мали б бути добрими, доброзичливими та привітними. Однак вони […]...
33. Шабля ранить тіло, а слово – душу Перше речення одного з Євангелій – “Спочатку було слово”. Саме завдяки силі Божого слова, як розповідається в Біблії, народилася земля, все, що існує та живе на ній, навіть людина. Людство завжди вірило й продовжує вірити в силу слова, недарма в селах і досі існують різноманітні замовляння проти різних болячок. Люди дають імена своїм дітям, прислухаючись до їхнього звучання, називають човни та літаки тільки позитивними назвами, вірячи, що це збереже їх […]...
34. Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось я закінчую школу, складаю іспити і вступаю до вишу. Нарешті, ово­лодіваю професією, про яку мріяла все життя. Далі – робота, пошуки, відкрит­тя. А згодом – успіх і пошана. Як добре, як гарно… Проте в намальованій […]...
35. Краса української природи за поезією М. Вінграновського Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи Вінграновського. Мабуть, тому кожний його вірш – це величальна пісня рідній землі, яка така багата […]...
36. За що я люблю свою школу Майже кожного ранку я прокидаюся в чудовому настрої, бо скоро вже йти до школи. Збиратися мені недовго – умитися, причесатися, одягтися швиденько, прибрати постіль та поснідати – ось я і готовий! Добре, що матуся привчила мене з вечора збирати портфель та готувати на стільці чистий одяг на завтра, це дуже економить час. Поки снідаю на кухні, поглядаю у вікно: там видно стежку, якою дітлахи поспішають до школи. Отже, й мені […]...
37. Краса української природи Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок, від садів у цвіту. Там коріння Миколи Вінграновського. Мабуть, тому кожний його вірш – це величальна пісня рідній землі, яка така багата […]...
38. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не дають змоги все обдумати так, як хотілося б. Думаю, що саме емоції, бажання похизува­тися перед […]...
39. Заквітчаймо свою Україну Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов’язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися. Мені особливо приємні українські свята, коли я можу уявити Україну у вигляді святково вбраної дівчини. Її вбрання […]...
40. Бережіть, люди, свою планету Я упевнена, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова пляма, подумає: “А мені яке діло? І так турбот повно!” Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу – відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і непотушене багаття. Ну й що? Адже до величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла… Про те, що наша планета […]...