З давніх часів Люди уважно спостерігали за явищами, що відбуваються навколо. Це допомагало їм не тільки краще дізнаватися природу й навколишній світ, але й робити деякі висновки, помічати закономірності, пророкувати погоду, урожай. Так у народі з’явилися й міцно ввійшли в наше життя різні прикмети.
З дитинства всі ми знаємо, що якщо горобці влітку купаються в пилу, виходить, незабаром похолодає й можливий дощ. До дощу й ластівки літають низько над землею, вологість робить важче їхні крила й не дає високо злетіти.
Звичайно, нічого фантастичного в такім поводженні птахів немає. Всі ці закономірності пояснюються винятково природними явищами. Адже комахи, які служать їжею птахам, дуже чутливі до зміни атмосферного тиску, що виникає задовго до наближення дощу. При цьому вони опускаються до землі.
Але руху комах не завжди помітні людському оку. А от те, що за ними до землі опускаються ластівки, за польотом яких багато хто із задоволенням спостерігають, важко не побачити.
Тварини набагато краще людей почувають будь-яку зміну кліматичних умов. Не зрячи в тих місцях, де часто бувають землетруси й інші природні катастрофи, про їхнє наближення Людей попереджають саме кішки, собаки, коні й інші тварини. Вони починають поводитися тривожно, злякано, намагаються скоріше покинути житло. І це в той час, коли, здавалося б, ніяких причин для хвилювання немає.
А от сороки в наших містах перед бурою й хуртовиною, навпаки, літають близько від житла, намагаються забратися під дах. І це зрозуміло – вони просто шукають для себе вкриття від непогоди. Адже серед галузей – у житло сорок – не дуже-те зникнеш від хуртовини!
Говорять: “Грім узимку – до сильних вітрів”. Це дійсно так. Адже в будь-який час року грім означає зміна погоди. І навесні, і влітку громом супроводжуються зливи, грози. А під час грози дуже часто буває вітер. Узимку ж дощі йдуть рідко – далеко від землі, у холодному повітрі, краплі незмінно перетворюються в сніг.
А от вітер залишається й навіть сильнішає. За добу до відлиги миші виходять з-під лісової підстилки на сніг. Вони вже почувають, що стане тепліше й голодна пора незабаром закінчиться. І поспішають першими добратися до вбогих, але таких безцінних для дрібних гризунів залишків їжі, захованих під шаром снігу.
Заєць приходить у сади – буде зима сувора; дим із труб іде вниз – до снігу, нагору – до морозу; великі краплі дощу на калюжах – дощ незабаром закінчиться. Люди знають багато прикмет, якими часто користуються у своєму житті. А всі завдяки тому, що протягом багатьох років і століть люди старанно помічали всі дрібні деталі й зміни, що відбуваються навколо, зіставляли їх з наступними подіями в природі й передавали свій досвід новим поколінням.
Подібні явища постійно відбуваються в природі. Навколишній світ живе своїм життям. А нам потрібно тільки уважно придивитися до неї, згадати багатовікові спостереження наших предків і впевнено чекати тепла, багатого врожаю або ж готуватися до суворих морозів, зливам і іншим негодам.





Related posts:
- Що ми знаємо про прикмети – Як здорово, що знову літо, канікули! – І ми знов загоряємо на березі річки і не робимо уроків! – Ой, Мишко, дивись, рак на берег виліз! Он там, ліворуч. Бачиш? – Де? Це коряжина. – Та ні, кажу тобі, рак, у пісок заривається! – Цікаво. Тут, значить, і раків голими руками ловити можна? – А він неспроста на берег виліз: він про щось важливе хоче попередити. – Це ти […]...
- Книга Псалмів – виклад моральних норм поведінки Коли я вперше відкрив Біблію на Книзі Псалмів, я вже дещо знав про цей твір. Мені розповідали, що псалми – це виклад норм поведінки, морально-етичних норм нашого життя тощо. Тож я розраховував побачити чергові нудні і порожні морально-етичні повчання… Звісно, не можна було так думати, але я так думав. Проте після прочитання вже перших сторінок, я спіймав себе на думці, що мене вражають і зачіпають за душу прості, на перший […]...
- Виклад новели “Зрада” із твору Бабеля “Конармия” “Зрада” – це одна з новел, що входять у роман “Конармия”, написаний Бабелем. У цьому романі описуються безладдя в російської армії, її бідність і бесхозность під час революції. “Ми побачили червоноармійців…, що сидять на вистелених постелях, що грають у шашки й при них сестер високого росту, гладких, вартих у віконець і розводящу симпатію”. Бабель сам складався в конармии, він брав участь у бойових походах, що спричинило настільки реалістичні описи вромане. […]...
- Виклад казки “Кіт у чоботах” Один мірошник залишив своїм трьом синам невелика спадщина – млин, осла й кота. Брати відразу ж поділили батьківську спадщину: старший взяв собі млин, середній – осла, а молодшому дали кота. Молодший брат дуже горював, що йому дісталася така погана спадщина – Брати можуть чесно заробляти собі шматок хліба, якщо будуть жити разом,- говорив він.- А мені, коли я знімання свого кота й зшию з його шкіри рукавиці, прийде вмирати сголоду. […]...
- Виклад повесті Васильєва “А зорі тут тихі” Шістдесят із зайвим років тому на російських людей раптово обрушилася страшна трагедія. Війна – це розруха, убогість, жорстокість, смерть. Війна – це тисячі знівечених, убитих, замучених у таборах людей, це мільйони покалічених доль Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово “герої” у нашім розумінні – це обов’язково боєць, солдат, словом, чоловік. В усіх на слуху імена: Жуків, Рокоссовский, Панфілов і багато інші, але […]...
- Виклад статті Гоголя “Значення хвороб” В 1846 році Гоголь написав статтю “Значення хвороб”. У ній багато автобіографічного. У початки 1840-х років Гоголь постійно болів, про що неодноразово писав у листах до різних осіб. 20 лютого 1046 року Гоголь писав П. А. Плетньову з Рима: “Тяжкі, тяжкі мені були останні часи, і весь минулий рік так був важкий, що н дивуюся тепер, як виніс його. Хворобливі стани настільки були нестерпні, що повіситися або утопитися здавалося як […]...
- Прикмети – Твір-дослідження Влітку я була у бабусі в селі і розпитувала всіх друзів і сусідів, про які прикмети вони можуть розповісти. Ось що я дізналася: Їсти з тріснутого, розбитого посуду – до нещастя, до життя, що “тріснуло”. Розбитий посуд завжди символізував збитковість, нещастя – за винятком тих випадків, коли її били умисне. Суть цієї прикмети в психологічному плані така: тріснутий посуд тримає господиню в напрузі, примушує згадувати про ситуацію, в якій її […]...
- Іван Нечуй-Левицький. “Кайдашева сім’я”. Стислий виклад та характеристика твору Іван Семенович Нечуй-Левицький – український прозаїк, перекладач. Він увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят ви-сокохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літератур-но-критичних статей. Особливості творчості: – увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими худож-німи засобами; – – у соціально-побутових оповіданнях та повістях відобразив тяжке життя українсь-кого народу другої половини XІX ст., показавши […]...
- Твір-мініатюра на тему “Початок грози” Звичайно, у кожній сім’ї є родинні перекази. Так от : мама розповідала, що наш дідусь одного разу на війні потрапив під дуже страшну грозу, було це так. То був теплий серпневий день. Він із друзями пішли до ліу. Саме у лісі їх чекала гроза. В якусь одну хвилину усе небо набрякло, стало темним і крізь небо крапати перші дощові краплинки. Тоді вони ще не знали, що це – гроза. Саме […]...
- Стислий виклад сюжетної лінії “Енеїди” Книга X. Вранці Еней хоронить загиблих та вшановує богів за перемогу. На кургані Еней встановлює обтятого дуба і обвішує його обладунками загиблих ворогів. Шлях до столиці Латина відкритий. Еней відсилає до Евандра тіло вбитого сина Палланта. У стані троянців велика скорбота. Плаче й сам Еней, віддаючи останню шану героєві. “З міста Латина й посли вже прийшли із маслиновим віттям, ласки благають, щоб мертві тіла… віддав і дозволив покласти їх у […]...
- Пантелеймон Куліш. “Чорна рада”. Короткий виклад та художня характеристика твору Пантелеймон Куліш Пантелеймон Куліш – український письменник, поет, фольклорист, етнограф, перекладач, літературний критик, редактор, видавець, культурно-історичний, діяч, мовознавець, фундатор української орфографії. “Куліш – перворядна звізда в нашому письменстві, великий знавець народної мови, а притім добрий знавець язиків та літератур європейських народів” . П. Куліш сповідував ідею державності України, намагався об’єднати українську інтелігенцію Східної та Західної України навколо спільних ідей національно-культур-ного відродження; входив до Кирило-Мефодіївського братства. Розробив упоряджену в наступний період […]...
- Народні пісні про минуле українського народу З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, […]...
- Розповідь про відомі мені народні промисли Наш народ здавна відзначався своєю майстерністю. Вироби зі шкіри, глини, металу, чудові українські вишивки були відомі далеко за межами країни. Кожна місцевість, у залежності від наявних природних ресурсів та сировини, славилася своїм. На Слобожанщині, де було багато глини, залізної руди, піску, розповсюдилося гончарство, ковальство, виробництво скла. Одяг був потрібен усім, тому скрізь займалися ткацтвом, виробництвом сукна. Дуже часто виготовлені ужиткові речі так майстерно прикрашалися, що межували з творами мистецтва. Взагалі, […]...
- Народні співці – кобзарі У старих літописах засвідчено: ще за часів Київської Русі існували народні співці, які виконували твори на історичні теми. А кобзарі часів козаччини – прямі їх спадкоємці. Охоронцями бойової слави України кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не лише охоронцями, але й творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так уже й багато про народних співців – запорожців. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще […]...
- Переказ з творчими завданням на тему: Гроза надходила Мить, коли між землею і небом пролетів вихор, іще гарячий, як подих розжарених степів, застала Степаниду край городу, біля горішнього краю гаду: вона схилялася понад черенцями чорної смородини, які нарізала й нисадила напровесні. За вихором продріботіла над самою землею одірвана од гурту хмара, і :і неї пішов лапатий, рідкий дощ. Степанида навіть не подумала критися од нього. Бона зірвала кілька листків, шкарубких, спечених гарячим духом од грунту, й розтерла їх […]...
- Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні дуже різноманітні. Слухаючи їх, пізнаєш історію нашого народу з давніх часів. Українську пісню неможливо охарактеризувати […]...
- Народні уявлення про добро і зло в Казках Кожний народ створив багато чудових і і цікавих казок. У них відображено життя і народу, його мрії і сподівання на кращую долю та боротьбу з гнобителями. Ще із сивої давнини народ виплека і усно передав нащадкам – чудові фантастичні мрії про неперемо” добро, правду і вселюдське щастя. Темою, яка об’єднує усі народні казки в окремий жанр, є утве дження людини як особистості, її боротьба проти сил, що заважають1 її щастго. […]...
- Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська ватага, об’єднавшись у єдину духовну спільність завороженого, уважного слухача. Дорослі, діти, мудрі старці – всі […]...
- Народні джерела характеру Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно “Грози”. Це пісня про трагічність добра й […]...
- “Не поет, хто забуває про страшні народні рани…” Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане. У кінці XІX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для мистецтва”. В українських літераторів ідея “чистої краси” і відмови від зв’язків митця з суспільством пов’язувалася […]...
- Народні звичаї та обряди. Святий вечір Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, обряди, що усталились протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народ – це ті прикмети, за якими вирізняється народ не тільки в сучасному, а і в його історичному минулому. З давніх-давен у слов’янських народів першим річним святом вважалася весна. Як тільки-но сходив сніг, люди виходили в поля і співали веснянки. Людині хотілося якнайшвидше прогнати зиму з її лютими морозами, довгими ночами і наблизити […]...
- Твір-есе на тему “Сенс життя людини” Над сенсом життя тисячоліттями мислять вчені, філософи, поети. А мені здається, що я розумію сенс життя. Звичайно ж, сприймаю я його по-своєму. І не розумом, а почуттям. Буває такий стан, коли кожною клітинкою тіла відчуваєш: живеш. Кожну хвилину гостро відчуваєш радість життя. Ось саме до такого почуття люди прагнуть весь життєвий шлях. І саме в ньому вони все бачать сенс життя, хоча пояснюють його по-іншому. По-різному пояснюють. Хтось – служінням […]...
- Українські народні пісні функції у наш час Протягом своєї багатовікової історії український народ склав понад двісті тисяч пісень. З піснею народжувалися, виростали, відходили у вічність. Пісня була такою ж насущною потребою, як хліб і вода. Де зараз можна почути українську народну пісню? Переважно – на весіллі, інколи – на якійсь гостині, зрідка – колискову, та й то радше у виконанні бабусі, а не молодої мами. Народна пісня поступово втрачає свої позиції. Мабуть, це можна пояснити тим, що […]...
- Твір з народознавства. Українські народні пісні Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки – такі основні її види. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих ситуацій. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів […]...
- Народні перекази Із Народними переказами я вперше ознайомився на уроках української літератури. Які дивні твори! І не казка, і не бувальщина. Поєднали вони в собі історичну правду і людську вигадку. Гарно і поетично зображені в переказах народні захисники-заиорожці. Оспівуючи козаків, народ перебільшує, приписує їм фантастичні можливості. Я думаю, що так люди виражали вдячність і любов до своїх обранців. З особливою пошаною розповідають перекази про народних героїв – Богдана Хмельницького, Нестора Морозенка, Олексу […]...
- УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ Українські народні казки – популярний фольклорний жанр. В народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття. У казках також знайшли відображення важливі історичні події. Казки мають повчальний характер, і в них завжди є певна мораль. Одні казки виховували любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому. Є також гумористичні і […]...
- З дитинства: дощ Голобородько Я уплетений весь до нитки У зелене волосся дощу, Вплетена дорога до батьківської хати, вплетена хата на горі, як зелений птах, Уплетене дерево, що притихле стоїть над дорогою, Уплетена річка, наче блакитна стрічка в Дівочу косу, Уплетена череда корів, що спочивають на Тирлі. А хмара все плете зелене і холодне волосся дощу. Але усім тепло, Усі знають: дощ перестане, І хто напасеться, хто набігається, Хто нахитається, Хто насидиться на горі, […]...
- Народні Легенди – Скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Народні легенди – скарбниця первісних уявлень українців про Всесвіт і людину Чому одні дерева восени скидають листя, а інші лишаються зеленими протягом року? Чому сонце щоранку сходить в тому самому місці і щовечора ховається за тими самими пагорбами? Звідки береться вода у струмочку і куди вона потім тече? І чому? І що було спочатку, коли не було ще ані курки, ані яйця – нічого? Тисячі років тому на ці запитання […]...
- Твір-мініатюра на тему: “Співає вечір колискову” “Таке казкове вечірнє небо, Розкішне й мрійно-загадкове! Побіля ставу дрімають верби, На небі місяць, як підкова…”. На притихлі міські вулиці швидко опустилася рання осіння темрява. Подекуди засвітилися ліхтарі, яки вихвачують у коло світу людей, що поспішають з роботи додому. З другої зміни повертаються школярі. А когось з дітей батьки ведуть з танців, гуртків і спортивних секцій, щоб не йшли одні у вечірній темряві. Повільно насувається непогода. Небо вкривається хмарами які […]...
- Народні обряди для дівчат ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Народні обряди для дівчат Багато українських дівчат дотримувалися давніх традицій щодо сватання, пошуку нареченого та вірили у свою долю. Дівчата плели вінки, які пускали по річці, та той хлопець, якому пощастило виловити його, мав стати нареченим. Вважалося, якщо вінок потонув, незабаром дівчина помре. Велика кількість традицій перейшла з язичництва у християнські часи. Наприклад, […]...
- Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого стрімко, нестримно, майже несвідомо й мимоволі з боку поета пробивається назовні й гармонійні звуки якого вириваються з вуст поета, причому рука його мимоволі проситься до пера й паперу Немає; він попередньо обмірковував глибоко й всебічно […]...
- Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, де зображувалися героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання […]...
- Народні думи невільницького циклу Народ створив багато дум про турецько-татарську неволю. У них на повний голос звучить невимовна туга за рідним краєм, за “ясними зорями”. Серед дум невільницького циклу помітне місце належить думі “Маруся Богуславка”. Твір утверджує високу патріотичну свідомість, вірність батьківщині, глибоке розуміння обов’язку людини перед громадою, поняття совісті і моралі. Особливо хвилює нас образ турецької полонянки Марусі Богуславки, яка турбується про долю своїх співвітчизників і випускає їх на волю. Маруся – дівчина […]...
- Народні традиції в нашій родині Найбільш широко й урочисто святкують українці християнське свято народження Ісуса Христа – Різдво. Про це свято я знаю багато, бо вся наша родина святкує його. Бабуся розповідала, що у Святвечір усі мають бути вдома. Цього дня не можна сваритися, не можна позичати. До свята готуємося заздалегідь: мама пече й варить дванадцять ритуальних страв. Серед них обов’язково різдвяна кутя і узвар. Після святкової вечері нас із братом батьки посилають до родичів […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року, правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи. В одних автор зображує патріархальний побут і родинні стосунки вільних козаків. В інших змальовано панщину з усіма її сумними наслідками. У 1862 році […]...
- Міні-твір на тему “Добра людина” Дуже доброю людиною я вважаю свою дорогу бабусю Олю. Вона мало думає про себе, але завжди піклується про нас, своїх рідних. Я часто приходжу до неї в гості. Тоді бабусечка пече мої улюблені духмяні пиріжки з картоплею або з вишневим варенням. Бабуся хвилюється, чи тепло я вдягнений. Коли я хворію, вона готує для мене гарячий компот з вітамінами. Моя бабуся не любить сваритися та кричати. Вона завжди вмовляє спокійним голосом. […]...
- “Народні оповідання” Марка Вовчка – гірка правда життя тих часів Дві книжки оповідань Марка Вовчка мали назву “Народні оповідання”, яка промовляє сама за себе. У своїх творах письменниця зобразила життя народу, не прикрашуючи його, вона показала те, що бачила сама, те, що чула від людей. Тому, можливо, ці твори і сприймаються так: сповненими щирості, справжніх почуттів, горя та радості. На жаль, на тому історичному етапі у житті селян горя було набагато більше, ніж радоетей… Сама письменниця народилася в Орловській губернії, […]...
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
- Відповіді до теми: Українські народні загадки І. Що таке загадка? ІІ. Мої найулюбленіші загадки. 1. Золотий пішов, а срібний прийшов. 2. Що дістане зубами потилицю? 3. Кудись повзе, за собою хатку везе. 4. Сімсот соколят на одній подушці сплять. 5. Наскакалось, назвивалось, під припічком заховалось. ІІІ. Значення загадок....
- Українські народні звичаї і традиції Наш народ мас багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них – світовідчуття та світосприймання нагною народу. В них пояснюються та обгрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі. Дуже тісно народна творчість пов’язана із звичаями, що являють собою закони, […]...
Categories: Твори з літератури