Як різні письменники оцінювали роман Ю. Яновського “Вершники” ?
Роман-притча “Вершники” обійшов увесь світ. Він перевидавався і не сходив із полиць книгарень, вуличних розкладок, бібліотек Західної Європи, захоплював і продовжує захоплювати читачів. Та, незважаючи на це, українські “брати-письменники” по-різному ставились до творчості Ю. Яновського.
Юрій Смолич згадував у своїх мемуарах випадок, коли Яновський приніс йому рукопис “Вершників”, і він порадив Юрію Івановичу забрати твір і нікому його більше не показувати.
Творчість
Наприклад, Олесь Гончар високо оцінив роман “Вершники”. Він розгледів і поетичне сприймання Яновським життєвих явищ, і реалістичну точність, і сувору достовірність відтворюваних подій. О. Гончар був одним із небагатьох, хто дав дуже високу оцінку творчості майстра слова.
Що втілив Юрій Яновський у романі “Вершники”?
У “Вершниках” Юрій Яновський втілив не тільки свій талант письменника, а й свою долю, життєвий досвід, власне розуміння світу.
У роки громадянської війни Ю. Яновському було 17-18 років. Це саме той вік, коли все сприймається яскраво, романтично, піднесено. Події найстрашнішої, найжорстокішої битви між рідними людьми, які сповідують різні ідеології, бачив і пропустив крізь своє серце юний Яновський, щоб через п’ятнадцять років утілити в життя враження юності.
Як Ю. Яновський досягав виразності у змалюванні подій громадянської війни?
Юрій Яновський – це письменник, який знав ціну слова. Уже перші рядки твору показують читачеві усю трагедію народу, сини якого з небаченою жорсто кістю нищили один одного, проклинаючи ім’ям роду.
“Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного…”. Шаблі саме “лютували”, адже це була жорстока, кривава і безглузда війни брата з братом. Коні можуть мчати, гасати, гарцювати, але без вершників вони тільки бігали і, мабуть, оглядалися на свої спини, де тільки-но сиділи їхні хазяї А тепер неприкаяні, наполохані коні бігають по колу, боячись підійти ближче до убитих чи заюшених кров’ю поранених бійців.
Точне і влучне слово, фраза – це основний засіб виразності у романі “Вершники” Як автор у романі “Вершники” передав реальність подій громадянської війни в Україні?
Жоден письменник не змалював так стисло, просто і надзвичайно реально страхіття громадянської війни, як Юрій Яновський. Багато країн пережили щось подібне, але лише в Україні братовбивча війна набула небаченої форми, коли країна розділилася не навпіл, а на багато ворогуючих частин. Петлюрівці, денікіниі, гайдамаки Скоропадського, махновці, більшовики – це далеко не повний перелік усіх тих сил, що воювали на теренах України.
Герої твору – брати Половці – стали вірними солдатами різних сил і запекли ми ворогами один одному. Вони всі зустрілись на полі бою під Комгіаніївкою – і загинув славний рід. Адже Іван і Сашко, які залишились живими, назавжди отри мали тавро Каїна і передали його своїм дітям та онукам, бо родове гіроклятгя і братовбивство не знищується і не забувається.
Як критики сприйняли вихід роману “Вершники” і нагородження Ю. Яновського Сталінською премією?
Такі твори, як роман “Вершники”, в літературі народжуються рідко. Але після виходу роману на письменника з різних сторін посипалися звинувачення. Каганович та його посіпаки називали Яновського “новітнім українським буржуазним на ціоналістом” і не давали ходу його творам в Україні.
Не допомагало й те, що деякі твори письменника друкувалися в часописах “Знамя”, “Огонек”, “Роман-газета”, що творчість Ю. Яновського високо поціновував Олесь Гончар.
Та одного разу вночі у квартирі Яновського пролунав міжміський телефонний дзвінок. Письменник дуже здивувався, адже останнім часом у нього поменшало друзів, майже ніхто не телефонував і не приходив. Слухаючи хрипкуватий голос із характерним акцентом, Юрій Іванович не міг повірити, що то говорить сам Сталін і обіцяє свій захист і підтримку.
А вранці до квартири зайшли ті самі критикани з квітами і вітаннями з нагородженням Сталінською премією.
Відповіді то теми: роман Яновського “Вершники”
Categories: Твори з літератури