1. Охарактеризуйте Середньовіччя як історичну і культурну добу.
Середньовіччя – період в історії Європи від падіння Римської імперії до епохи Відродження. Культура середніх віків характеризується такими основними рисами:
– панівна роль релігії та церкви в суспільстві. Людина розглядається як гріховна істота, яка потребує, насамперед, порятунку душі, очищення перед Богом. Роль мистецтва часто розглядається тільки як спосіб прославити Бога.
Церкви ж приписується роль єдиного посередника між людьми та Богом.
– духовне, божественне протиставляється тілесному, “низькому”, тлінному. Антична культура не знала цього розколу. Середньовічна ж культура обирає духовне.
– втрачено багато досягнень античності. Проте зародилися та розвинулися національні культури народів Європи, що базувалися на фольклорі.
У феодальному середовищі виникає лицарська культура. Лицарський кодекс відображений у жанрах літератури, які виникають у середні віки. Ці жанри створюють культ Прекрасної Дами, високих почуттів, благородства, військової доблесті. Це лицарські або ж “куртуазні” романи, лірична поезія трубадурів., яка виконувалася співцями народною мовою.
Найпопулярніші сюжети – про короля Артура та лицарів “Круглого столу”, лицаря Ланселота, Трістана та Ізольду.
Вперше виникає вища освіта – перші європейські университети.
Великим досягненням середньовіччя стала також готична архітектура. Головна особливість готичної архітектури – спрямованість будівлі угору, до небес, легкість, “відірваність” від землі.
В рамках розвитку національних культур були складені безцінні зразки героїчного епосу європейських народів: “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про Роланда”, “Слово о полку Ігоревім”, “Пісня про мого Сіда”.
Видатні представники: у архітектурі та живопису – Мікеланджело Буонаротті, Ієронім Босх, Лоренцо Берніні, Леонардо да Вінчі, Андрій Рубльов та інші. В літературі – Джефрі Чосер, Фома Аквінський, Джованні Бокаччо, Данте Аліг’єрі та інші.
2. Розкрийте сутність конфлікту між ентузіастами та філістерами в творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер”.
Розповідаючи історію Цахеса, письменник протиставляє два різних людських світи. Перший з них, більш розповсюджений – це світ обивателів, тобто філістерів. Філістерами звуть людей обмежених, з примітивними інтересами.
Яскравим представником такого типу в творі є сам Крихітка Цахес. Це самовдоволена, егоїстична, лицемірна людина, до того ж недоумкувата. Проте в суспільстві Крихітку Цахеса обожнюють – адже в нього є три золоті волосини, подаровані йому феєю.
Ці магічні волосини в творі Гофмана уособлюють владу золота. Весь світ філістерів піддається чарам цього золота, всі люди захоплюються Цахесом. Адже в світі філістерів навіть найпростіші людські почуття – симпатія, любов, доброзичливість найчастіше підвладні матеріальному розрахункові.
Цахес живе неправедним багатством, безсовісно краде здобутки інших.
Контраст філістерам становлять ентузіасти. Їх представник – студент Балтазар. Це романтик, безкорисливий служитель ідеалам краси та справедливості. Він – людина киплячої енергії та ясного розуму.
Балтазар цікавиться “чудовими мріями з якогось далекого світу, повного блаженної радості”, “високими істинами світу”, відчуває гармонію прекрасної та цілющої природи. Його не засліплюють “золоті волосини” Цахеса-Цинобера, він бачить його потворну сутність. Проте ніхто з філістерів Балтазарові не вірить, його переслідують.
В фіналі, коли всі бачать потвору Цахеса, Балтазар перемагає та за допомогою мага Проспера Альнануса встановлює справедливість. Він одружується з коханою Кандідою, донькою професора Моша Терпіна, яку ладили в наречені Цахесові. Проте деяка іронія звучить у щасливому казковому фіналі. Родина Кандіди – філістери.
Недарма маг Альнанус дарує молодим на весілля чарівні горщики, де не пригорає їжа – більшого дива тут не треба. І хто його знає, чи збереже ентузіаст свої поетичне мислення та тверезий глузд у колі, де панує сама практична користь?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Відповіді на білет № 8 ДПА-2013 9 клас “Світова література”
- Історія трьох поколінь фермерів Джоудів – за романом Д. Стейнбека “Грона гніву” ДЖОН ЕРНСТ СТЕЙНБЕК
- ЗНО – Іван Драч – Література XX ст
Categories: Твори на різні теми