Історія трьох поколінь фермерів Джоудів – за романом Д. Стейнбека “Грона гніву” ДЖОН ЕРНСТ СТЕЙНБЕК

11 клас

ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЖОН ЕРНСТ СТЕЙНБЕК

Історія трьох поколінь фермерів Джоудів

Джон Ернст Стейнбек – знаменитий американський письменник, Нобелівський лауреат, написав багато прекрасних творів, деякі з них були екранізовані. Про один із таких творів я хочу розповісти. Це роман “Грона гніву”.

“Грона гніву” – кращий роман Д. Стейнбека. І сьогодні він залишається вершиною у творчості письменника. Критика не без підстав називає “Грона гніву” народною епопеєю. У центрі авторської уваги

– конфлікти загальнонаціональної значимості, проблема долі американських фермерів, що розорюються банками, трестами і монополіями.

Зовні канва подій роману пов’язана з історією трьох поколінь фермерів Джоудів – засновників ферми, американських піонерів, які захопили землю в індіанців, їх дітей, яких вигнали із насиджених місць неврожаєм і нафтовими монополіями, їх онуків, яких перетворили в найманих робітників. Зміст роману не укладається в рамки сімейних відношень. Трагедія Джоудів пов’язана із найважливішими подіями сучасності.

Задум автора – додати трагедії Джоудів глибоке соціальне звучання – обумовив особливість архітектоніки роману.

У епічну розповідь про Джоудів Стейнбек вмонтував невеличкі за обсягом глави напівпубліцистичного характеру. Ці жагучі ліричні монологи, написані то від імені безіменного орендаря, то від імені барменши, яка спостерігає поблизу світ “ситих”, то від імені розорених фермерів Оклахоми, дають автору можливість безпосередньо звертатися до читача з найхвилюючими питаннями. У них мова йде про причини класового розшарування і зубожіння фермерів, розбійницьку політику уряду і монополій, страшні контрасти злиднів і багатства в країні.

У ліричних відступах Стейнбек не тільки декларує свою ненависть до світу “ситих”, створюючи гротескні образи керуючих країною, “що дихають прибутком”, “поглинаючи відсотки” із капіталу трестів і банків, але і пророкує неминучість загибелі існуючого порядку речей.

Стейнбек говорить про грона гніву, що дозрівають у душах людей, що таять небачені можливості. Звертаючись в думках до своїх супротивників, до власть імущих, письменник вимовляє пророчі слова: “Якщо б вам вдалося відокремити причини від наслідків, якщо б вам удалося зрозуміти, що Маркс, Джефферсон,

Ленін були наслідком, а не причиною, ви змогли б уціліти. Але ви не розумієте цього. Тому що власництво сковує ваше “я” і назавжди відгороджує від “ми”.

Проблема індивідуалізму і колективізму ставиться Стейнбеком не тільки в ліричному плані роману, але й в епічних главах, присвячених Джоудам.

“Грона гніву” – це роман, що малює процес пробудження і становлення колективної свідомості в середовищі дрібного фермерства. Книга пройнята глибокою любов’ю автора до своїх героїв.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Історія трьох поколінь фермерів Джоудів – за романом Д. Стейнбека “Грона гніву” ДЖОН ЕРНСТ СТЕЙНБЕК

Categories: Шкільні твори