Я дуже люблю зиму, бо саме цієї пори приходить особливе, трохи магічне, прекрасне свято Різдва Христового. Не можу сказати, що наша сім’я дотримується всіх ритуалів та традицій, але намагаємося, щоб цей день став дійсно святом нашої родини. Напередодні свята ми прикрашаємо кімнату домашніми прикрасами, виготовленими з соломинок.
Біля віконних рам і дверей чіпляємо солом’яні ажурні хрестики – вони оберігають оселю від нечистої сили, яка в дні свят особливо небезпечна. Перед Різдвом готуємо багату, переважно з дванадцяти страв, вечерю, варимо кутю. А ще я розучую колядки.
Це величальні обрядові пісні, у яких звучать побажання людям у новому році щастя, здоров’я, багатого врожаю, достатків.
Новий рік завжди вважався сімейним святом. Його чекали, до нього старанно готувалися. Це була своєрідна межа, до якої треба дійти, щоб залишити все погане, тяжке й розпочати нове, добре. Народна традиція зберегла дуже мудрий звичай – не сваритися цього дня, помиритися з усіма, задумати нові добрі справи. Як і колись давно, зараз люди надають великого значення святкуванню нового року.
Кажуть: як зустрінеш це свято, таким буде й увесь рік. Тож намагаються прикрасити цей день розвагами, згадати старовинні ; обряди та звичаї. Знову й у селі, й у місті можна зустріти гурти колядників та щедрувальників. У багатьох родинах готують кутю, узвар та інші традиційні обрядові страви, ходять з ними до хрещених батьків, родичів, друзів та сусідів. Вранці 14 січня, на Василя, рано-ранесенько лунають дзвінки по квартирах – це поспішають посіваль-ники-хлопчики першими зайти до хати й засіяти на щастя, на добро та на здоров’я господарям. І, звичайно ж, отримати подарунки.
Відроджується і звичай “Водіння кози” та “Меланка”. Учасники дійства переодягаються у відповідні костюми і йдуть вітати знайомих і незнайомих з Новим роком, розігрують сценки. Людям приємно і весело, адже там, “де коза стопою, там жито горою”.
У наш нелегкий час кожному так хочеться вірити в чудо.
Ще одне велике різдвяне свято, яке шанують у народі, – Водохреща. Не скрізь, звичайно, ходять до річки й проводять цей день за звичаєм. А от до церкви святити воду – це обов’язково.
Кажуть, що віра в добро і справедливість, життєвий оптимізм допомагають людині більше, ніж будь-що інше. І цьому сприяють також віковічні звичаї та традиції нашого мудрого народу.
Віншувальники – перші провісники народження Христа. Обряд колядування. Родинна вечеря.
Традиції, пов’язані зі святом Богородиці.





Related posts:
- Як ми прикрашали ялинку до Різдва Наш будинок старий, довоєнний. Він розташований на центральному проспекті міста. Мимо безупинно їдуть машини, дзенькають трамваї, сигналять тролейбуси. Наш будинок виділяється серед інших у кварталі. У ньому всього п’ять поверхів, але він виглядає велично. Дерева біля будинку роблять його ще привабливішим. Це головним чином старі тополі. Серед них – одна ялина. Ніхто вже не скаже, коли її посадили. Може, ще перші мешканці будинку. На ній і взимку, і влітку темна […]...
- Зимові свята та звичаї українців Пушистий білий сніг налітає за вікном. Проте в хаті тепло і затишно. Швидко закінчується день і починається ніч. Ось такий він наш грудень, та саме з нього починаються зимові свята. Першим таким зимовим святом є Введення. Введення у храм Пресвятої Богородиці пов’язане з біблійною розповіддю про те, як Марію, коли їй виповнилося три роки, повели до храму Єрусалимського, щоб почати служити Богові. Священик зустрів її, завів до храму, у святе […]...
- Цитатна характеристика на тему: “Ставлення до Різдва героїв твору Діккенса “Різдвяна історія” Збирачі коштів для бідних: ” У ці дні нестаток відчувається особливо гостро, а достаток дає багато радості”. Рудокопи: “Усі вони були одягнені по-святковому”. Охоронці маяка: “Розпалили вогонь, потиснули один одному руки, побажали один одному веселого свята”. Клерк і його сім’я: “Усі тут були щасливі, задоволені один одним, раді святу, вдячні долі”. Фред: “Я вірю, що Різдво приносить мені добро і буде приносити. Хай живе Різдво!” Тайні Тім: “Добре, що мене […]...
- Твір “Зимові свята” Взимку, коли сніг вже давно вкрив своєю ковдрою подвір’я та стріхи хат, коли чудернацькі коштовні візерунки прикрашають вікна осель, у нашій країні відзначають два найбільші свята – Новий рік та Різдво. Ці свята пов’язані з великою кількістю традицій та народних звичаїв. Кожна родина прикрашає свою оселю кольоровими стрічками та мішурою, зелена пухнаста ялинка ніби закликає своїм свіжим ароматом до святкування. ЇЇ одягають в різнобарвні шати з гірлянд і новорічних кульок. […]...
- Твір “Радість Різдва” християнська етика. В цьому творі має розповідатись про різдвяні традиції минуло і теперішнього На превеликий жаль стрімкість і динамічність сучасного життя, велика завантаженість наших співвітчизників насущними справами та проблемами, які постійно приходиться вирішувати, не дає змогу з достатньою уважністю ставитися к святкуванню традиційних національних свят. Але попри все і сьогодні існує багато родин, які з повагою відносяться до традицій нашого народу, що складалися віками. І таких родин переважна більшість, особливо у сільській місцевості. Вже не одно століття наш народ святкує такі дорогі для […]...
- Яку роль відігравали Різдвяні свята у формуванні духовності українців Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Усі люди з нетерпінням чекають Нового року. Вважається, що це якась межа, за якою залишиться усе старе, погане і розпочнеться нове, краще. Тому новорічні свята і раніше, і зараз відзначаються найпишніше. Колись у цей період існувало багато звичаїв та обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки та кози, і свято Василя, і ворожіння дівчат. Кожне таке дійство було сповнене […]...
- Є в коханні і будні, і свята – І варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І варіант Багато людей сперечаються про те, що таке кохання, чи буває воно одне на все життя, чи можна закохуватися багато разів, чи переживає його кожна людина, чи тільки обрані. На мою думку, хоча б у формі закоханості любов приходить до кожної людини. І тоді вона одразу ніби перероджується, все навкруги здається таким чарівним і прекрасним. Згадаймо, наприклад, як Мавка з “Лісової пісні” говорить […]...
- Які народні та релігійні свята відзначаються восени і взимку Свято Стрітення відзначають п’ятнадцятого лютого. Цього дня у єрусалимському храмі праведний старець Симеон і Анна пророчиця дарували своє благословення Сину Божому. За народними уявленнями цього дня літо зустрічається з зимою, а також третього грудня на день святої Анни. Стара, сива зима іде в обдертому одязі, драній хустині. А назустріч їй літо – гарне, заквітчане. Вони вітаються, бажають одне одному здоров’я і жартома сперечаються, кому слід лишитися, а кому повернутися. Якщо […]...
- Є в коханні і будні, і свята – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Коли в дитинстві я читала казки, звертала увагу, що якщо там йдеться про кохання, казка закінчується весіллям. Коли подорослішала, я замислилась: чому так? Бо після весілля починається буденне життя зі своїми труднощами і радощами. “Життя прожити – не поле перейти”, – каже народ. Ідуть люди після весілля однією дорогою, а на ній зустрічають хвороби, біль, втрачають щось і когось, або знаходять. І […]...
- “Є в коханні і будні, і свята” Значну частину своєї творчості Василь Симоненко присвятив темі кохання. Багато сторіч поспіль ця тема будила серця і митців, і звичайних людей, очищувала та надихала, допомагала людині стати кращою, повірити в себе, сповню вала життя сенсом, а особистість – прагненням щастя, наснагою жити та творити, дихати на повні груди, відкривши свою душу і сповнене коханням серце світові й людям. В інтимній ліриці Василя Симоненка ми знаходимо усі ці порухи душі, але […]...
- Старий і Море – Свята діво Сонце та безперервні рухи пальцями зовсім відживили його ліву руку, і старий почав помалу перебирати на неї натяг снасті, ворушачи м’язами спини, щоб зсунути жилку з намуляних місць. – Коли ти й досі не пристала, рибино, – мовив він уголос, – то ти Просто чудо. Тим часом він сам був геть зморений і, знаючи, що скоро настане ніч, намагався думати про щось інше. Подумав про бейсбольні ліги, пригадавши, що того […]...
- Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Ним, пахучою м’ятою, шовковою травою клечали вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом – липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині […]...
- Колядки у минулому і зараз Різдво – одне з найдавніших свят. Зі старих часів народ любить і шанує це свято. Саме тому свято Різдва супроводжують старовинні народні звичаї. Вечір напередодні Різдва незвичайний. У народі кажуть, що який Свят-вечір, такий і майбутній рік. Ось чому в українців виник звичай обов’язково бажати один одному щастя напередодні Різдва. Українці – співучий народ і щастя бажає у формі пісні. Так виникли різдвяні колядки. У давні часи хлопці та дівчата […]...
- Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – ІІІ варіант ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Є в коханні і будні, і свята…” ІІІ варіант Серед усіх незгод і нещасть воно буде жити, закреслюючи зневажання, наклепи, забуття. Воно – чисте і щире кохання, – якому пророкують вічне життя усі, хто хоч раз відчув на собі його прекрасну дію, його непідвладну людському розумінню чарівну згубу. Мабуть, дуже влучно поцілив безшабашний хлопчик Амур зі свого лука у Василя Симоненка, тому […]...
- Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
- “Якщо крикне рать свята…” “Якщо сьогодні тримати курс на Америку, – писав Єсенін, – то я готовий тоді віддати перевагу наше сіре небо і наш пейзаж: хата, трохи вросла в землю, прясло, з прясла стирчить величезна жердину, далеко махає хвостом на вітрі худа конячина. Це не те що хмарочоси…” У своїх спогадах про поета його сучасники неодноразово відзначали, що він з особливим схилянням ставився до всього російського, пишався, що він російський поет, та й […]...
- День, що я не забуду Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка і якась їжа із собою. Школа знаходилася далеко – чотири трамвайні зупинки треба було пройти пішки, трамваї наприкінці війни ще не […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях в лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна живуть у Карпатах, принесли в дарунок круглий місяць, який у долоні Марії мов золотий горіх. […]...
- Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – ІІ варіант ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Є в коханні і будні, і свята…” II варіант Жили на нашій українській землі співці кохання, які багато своїх поезій присвятили своїм дівчатам, дружинам, красі людських взаємин. Василеві Симоненку, на мою думку, належить право називатися одним з перших серед них, бо стільки радощів, смутку, щастя та розчарувань в його віршах, що стає навіть шкода, що ти не бачиш зараз на власні очі […]...
- У нас єдина мета – Україна свята – нездоланна ніким і ніколи 11 клас “У нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір’ю українців, які свято шанують і люблять її. І я вірю, що ця любов не зміниться з плином років, а з висоти на нас завжди дивитиметься лагідне зоряне українське небо. […]...
- “Чорна злість, свята злість” Невідворотність відплати. Мабуть, це головне у блоківському сприйнятті революції. Занадто довго у країні панували приниження, і “бруд, і морок, і убогість”. Занадто довго правили “ситі”. Капіталізм сприймався Блоком як щось далеке, диявольське, демонічне. Безправні, замучені непосильною працею роботяги, зігнуті спини – це життя. Але жовті, як очі нічного звіра, вікна, цей “недвижний хтось, чорний хтось”, що то вважає народ, то недобре сміється – хто він? Це опис фабрики в однойменному […]...
- Усна розповідь за ілюстрацією та планом на тему “День народження подруги” План 1. Яка подія зображена на малюнку? 2. Який настрій у присутніх? 3. Як святкують день народження? 4. Як поводяться гості? Іменинниця? 5. Чим пригощала гостей іменинниця? На малюнку зображено веселе свято – день народження подруги. У всіх присутніх радісний настрій. Іменинницю та її друзів розважає клоун. Гості задоволені святом, а іменинниця дуже весела. Вона пригощає гостей тортом, фруктами, цукерками та соком. Спостереження: Кульбабка схожа на сонечко. У неї безліч […]...
- До свята Великодня До свята Великодня Крашанка – необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. Здавна щороку великодньої п’ятниці господині готували крашанки: червоні, жовті, зелені. Вони прикрашали святковий стіл. А звідки ж господині брали фарби? По-перше, відвар цибулинного лушпиння, що збиралося протягом тривалого часу, фарбував яйце у приємний червоний і світло-брунатний кольори. Відвар з листя медуниці забарвлював їх у зелене, а з вільхових шишечок – у жовте; звичайна синька, яку вживали, коли мастили хату, […]...
- Твір В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи В нас єдина мета – Укpаїна свята, Hездоланна ніким і ніколи Сувеpенна… Вільна… Така наша Укpаїна нині. Саме за нашої пам’яті з Укpаїни-колонії наpодилася Кpаїна. Складним, довгим, теpнистим виявився шлях нашої Батьківщини до деожавності. Минуле нашої деpжави – тяжке, кpиваве й тpагічне… Київська Русь…Hезpівнянні pядки “Слова о полку Ігоpевім…” pозповідають нам пpо неспокій на землі pуській, пpо набіги кочових завойовників, пpо боpотьбу наpоду за волю: Тоді по pуській землі pідко […]...
- “В нас єдина мета – Україна свята, нездоланна ніким і ніколи” Любіть Україну, як сонце, любіть, Як вітер, і трави, і води. В годину щасливу і в радісну мить, Любіть у годину негоди. Серед найсвітліших людських почуттів – любов до неньки, що дала життя, і до Вітчизни-матері. Україна… Край невимовної краси і тяжкої недолі, неповторної пісні і волелюбного лицарства, край з багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки і сини, […]...
- Є в коханні і будні, і свята – за інтимною лірикою В. Симоненка – І варіант ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Є в коханні і будні, і свята…” І варіант Жила на землі людина, чесна і справедлива, людина, якій не байдужі були неосяжні поля рідної Батьківщини, яку хвилювали події, що відбувалися на рідній землі. Це – Василь Симоненко. Нелегким було його життя, і ще невідомо, чи не сидів би він разом зі Стусом за гратами, якби сама доля не вкоротила йому часу. Симоненко […]...
- Твір “День святого Валентина” або “День закоханих” 14 лютого молодь і не тільки молодь в Україні святкує День закоханих. Для нас це нове свято, воно прийшло до нашої країни з Заходу всього лише років двадцять тому. Але в Європі та Америці його відзначають вже давно. День закоханих названий на честь святого Валентина. За легендою, ця людина була лікарем та священиком. В ті часи злий римський імператор заборонив закоханим одружуватися. Він хотів, щоб чоловіки всі свої сили віддавали […]...
- Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку були українці. Наші пращури вважали, що саме сонце подарувало життя усьому на землі. Тому річний […]...
- Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у творі показує два світи: дорослий – серйозний, заклопотаний, і світ дитинства – фантазій і мрій. Вони тісно переплітаються між собою. […]...
- Обрядові пісні українського народу Календарно-обрядові пісні – це вид усного фольклору, який пов’язаний з традиційними обрядами. На ранніх ступенях історичного життя людського суспільства календарно-обрядові пісня грала важливу роль, а в області мистецтва займали пануюче положення. Після самих початкових стадій людського гуртожитку, переживши період безрелігіозністи, словесний текст був імпровізований, нестійкий, такий, що підкорявся музичному ритму, що був підказаний ритмом колективних фізичних робіт. Календарно-обрядові пісні відображали соціальні відносини, що відлилися у форму традиційних звичаїв. Світогляд, що […]...
- В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Тема. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Варіант 1 1. В. Симоненко – витязь молодої української поезії – народився… А На Сумщині. Б Полтавщині. В Київщині. Г Миколаївщині. 2. Поряд із творчо переосмисленими літературними джерелами у ліриці В. Симоненка особливе місце відводилося народним… А […]...
- Основа повісті Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала” Уперше повість була надрукована 1830 року в “Отечественньїх записках” під назвою “Бісаврюк, або Вечір проти Івана Купала. Малоросійська повість, розказана дячком Покровської церкви”. Ця публікація зазнала втручання редактора журналу і викликала обурення Гоголя, який був дуже вимогливим і непоступливим шодо правок своїх творів, а тому письменник більше не співпрацював із цим журналом. В основу повісті “Вечір проти Івана Купала” покладено українські народні легенди, пов’язані з Івановим днем. За язичницьких часів […]...
- Як у моїй сім’ї святкують Різдво Різдво є одним з найбільших християнських свят року. У цей день два тисячоліття тому народився Син Божий, Ісус Христос. Різдво за новим календарем припадає на 7 січня. Цьому святу передує Різдвяний піст. У нашій сім’ї до святкування Різдва готуються заздалегідь. Треба запасти дванадцять полін за числом місяців року, щоб розпалити різдвяне вогнище. Матуся на святвечір готують дванадцять пісних страв, теж за числом місяців року. Кожну з цих страв треба покуштувати, […]...
- Масляна Колись ми з мамою гостювали у бабусі, яка живе в селі Піскуватому. Одного лютневого дня, поливаючи кімнатні квіти, я побачила дівчат і хлопців, які бігали, гралися і жартували на вулиці. На моє запитання бабуся відповіла: “Сьогодні ж Масляна почалася!” Я попросила її розказати про це, бо бабусині оповіді завжди цікаво слухати. 1 вона розказала про Масляну ось що. Широко відома зараз Масляна, на яку печуть млинці,- насправді це проводи російської […]...
- Моє улюблене свято – І варіант І варіант Серед усіх свят, які відзначає наша сім’я, я більше всього люблю родинні. Це мій власний день народження, а також день народження мого дідуся і ще мамине свято – Восьме березня. Мій дідусь брав участь у війні нашого народу проти фашистських загарбників, тому на його день народження приходить багато фронтових товаришів. Вони згадують воєнні роки, співають пісні своєї героїчної молодості. Мені дуже цікаво спілкуватися з друзями мого дідуся, бо […]...
- Народний календар: Лютий Лютий місяць зимовий, холодний з хуртовинами й заметілями, але сонце в ясні дні починає непомітно пригрівати, від того лютий у народному календарі одержав назву – місяць бокогрей. У цьому місяці на саме Сретенье – зима з весною зустрічається, а закінчується місяць лютий більшими народними гуляннями на свято широкої Масниці Сонце в лютому починає пригрівати, від цього й назва місяця – бокогрей. Дні стають длинее, справа до весни йде. Стежать уважно […]...
- Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли наставав час знайомитися з хлопцями. У них йдеться не тільки про почуття, а і про […]...
- Пісня в житті українців ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Пісня в житті українців Пісні здавна допомагали нашому народу сформувати культуру та звичаї. Українці завжди щирі на пісні, усі життєві радощі та негаразди ми завжди супроводжували піснею. Коли чуєш українську пісню, одразу ж хочеться заспівати її разом і усіма, полинути думками у пісенний край. Найстаріші пісні – це календарно-обрядові. Саме вони виникали у […]...
- Моє улюблене свято Свята бувають загальні і особисті. Я люблю загальні свята: Новий рік, Різдво, 8 Березня. Але найулюбленішим для мене є особисте свято – мій день народження. Це дуже веселий для мене день. Чому? Це відомо всім. Тебе всі вітають: і мама з татом, і дідусі з бабусями, і сестри з братами, і друзі. Всі розповідають тобі, як ти народився, який був день чудовий і особливий. Я приймаю подарунки, вислуховую побажання і […]...
- Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене турбот і клопотів, щоденної праці й нервових перенапружень. Але робота роботою, а свято – це свято. Українці готувалися […]...
Categories: Твори з літератури