Щасливий той, кому Бог подарував Учителя. Так, саме Учителя – з великої літери. Я знаю, що кожен із нас за шкільний вік зустрічає чимало вчителів. Одні з повагою запам’ятовуються, від других пам’ять відвертається, треті пройшли немов стороною… Та ось одного разу увійде в клас Учитель – і в цю мить життя твоє назавжди зміниться, ти побачиш себе іншими очима, будеш намагати ся стати кращим, розумнішим і добрішим.
Це означає, що в життя твоє і в серце увійшов Учитель, щоб залишитися в ньому на всі подальші роки, допомагати, підтримувати тебе, радіти і сумувати разом з тобою, надихати на кращі вчинки. …На жаль, я не пам’ятаю того дня, коли вперше увійшла після дзвоника до класу наша нова викладачка української мови та літератури. Ми її не чекали і тому незадоволено здивувались, бо звикли до попередньої “ліберальної” викладачки.
Та от вона звернулася до нас тихим, але сильним голосом. І стільки в ньому було гідності, ввічливості, поваги до нас, семикласників, що ми враз замовкли, заворожено слухаючи її бездоганну мову! А вона лилась і лилась прекрасною поезією народної творчості, розкриваючи перед нами славетну історію наших дідів-прадідів, нашої України. І так – кожен урок: як відкриття, як одкровення, як безцінний подарунок. Не дивно, що “трійок” у нас майже не було.
Всі намагалися відповідати якнайкраще, щоб стати якнайкращим для Учительки. На перервах до неї неможливо було пробитися: всі хотіли бути поруч, всім потрібна була її увага, її слово, її усмішка. Дивно, але саме тоді я зрозуміла, чим відрізняється справжній Учитель від того, що просто працює вчителем. Одного разу я запізнювалась на урок і в коридорі побачила, як Учительку затримував біля класу її колега, що, мабуть, не хотів закінчувати з нею розмову.
Вона ввічливо його зупинила: “Пробачте, але я запізнююсь до дітей!” Вона сказала “до дітей”, а не “на урок”. І в цьому – секрет її неперевершеності як Учителя і як людини. Минув час. Мінялися учителі, навчальні предмети, мінялися і ми. Але пам’ять назавжди закарбувала в серці образ моєї Учительки, якій я вдячна майже всім кращим, що є в моїй душі.
Вона навчила мене, перш за все, щиро любити і поважати людей, розуміти їх і допомагати. Вона розкрила мені велич моєї рідної мови, горду і нескоренну її долю, прищепила палку любов до української літератури. І вже через це вона підвела всіх нас до головного – до істинного розуміння поняття “Батьківщина” і любові до неї. На все життя запам’ятала я слова: “Любити рідну землю, свою країну – це щастя, що випадає, на жаль, не кожному”.
Але нас, своїх учнів, вона зробила щасливими, відкривши красу рідного краю, чудових українських пісень, посіявши в душах повагу до віковічної слави українців. За все це мені хочеться уклонитися моїй Учительці, зігріти її серце своєю любов’ю і запевнити: “Я пам’ятаю Вашу науку. Вона – в моєму серці, вона – у кожній моїй клітинці.
Ми дякуємо Вам за неї: і я, і ті нащадки, яким я передам Ваше сердечне добро, що лишили Ви в душах своїх учнів”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Замітка в газету. Вчителько моя Слова “вчителька моя” викликають в свідомості більшості людей образ немолодої, радше літньої жінки в окулярах, яка допомагає учневі стати “на крило”, дістати “путівку в життя”. Такі жінки були в житті кожної людини, залишивши там свій слід, добрий чи поганий. Найбільший вплив на душу будь-якого підлітка мають: батьки, вчителі, однолітки та інші. В наш час суспільство експлуатує розрив між поколіннями, тому батьки не завжди находять із старшими підлітками спільну мову. Ми […]...
- “Все в тобі з’єдналося, злилося” Багато сучасних учених стверджують, що українська мова – одна з найкрасивіших мов світу. Але що таке красива мова і як можна об’єктивно визначити “мовну красу”, коли у світі існує понад сім тисяч національних мов і кожна є рідною для певного народу, а відповідно, і найкрасивішою? У мовознавчій науці це визначається гармонійним поєднанням приголосних і голосних звуків у межах складів кожного слова, чергуванням і процесами спрощення, повноголоссям тощо. Враховуючи ці особливості, […]...
- “Слава тобі, Гамаліє… на всю Україну…” В одній із давніх українських пісень із сумом розповідається про турецько-татарські набіги XVІ століття, що кривавили живе тіло України. Зажурилась Україна, бо нічим прожити, Гей, витоптала орда кіньми маленькії діти. Ой, маленьких витоптала, великих забрала, Назад руки постягала, під хана погнала. Десятки тисяч українців потрапляли в полон. У Каффі їх продавали у рабство. Навіть торговці дивувалися, дивлячись, як ординці приганяли ясир, і запитували, чи є ще люди на Україні. Постійні […]...
- Україно моя! Бути вільній тобі навіки! Україна… В ньому слові бринить музика смутку і жалю. Багато поколінь поетів і письменників оспівували любов до України, до рідного народу, якому впродовж тисячоліть випало зазнати стільки кривд і знущань. Згадаймо Тараса Шевченка, який усе своє життя поклав на вівтар Вітчизни: Я так її, я так люблю Мою У країну убогу, Що прокляну святого бога. За неї душу погублю. Народні співці вірили в побудову в Україні демократичного й гуманного суспільства. […]...
- Коли доля посміхається тобі. Твір за літературними казками Коли доля посміхається людині, вона інколи дуже сильно змінюється. Звідки тільки й беруться пихатість, чванливість, байдужість, і друзів не помічає, і вітається ніби ласку робить, зверхньо. Виходить, що доля ніби випробовує людину: яка ж вона насправді? Але є люди, які в будь-яких ситуаціях залишаються самі собою. І хоча Попелюшка з казки Ш. Перро і пасербиця з “Дванадцяти місяців” С. Маршака – казкові персонажі, але в них ми пізнаємо живих людей, […]...
- Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши поперек Шкільний твір По романі Р. Бредбері “451° по Фаренгейтові”. Персонажі Р. Бредбері – одинака, що кидаються в безнадійну сутичку, прагнучи не стільки перемогти, скільки затвердити своє людське достоїнство. Любов до людини, ненависть до всього йому ворожому – до того, що заважає людині бути гідним цього гордого звання, – така рушійна сила творчості Р. Бредбері. Ця нероздільна “любов-ненависть” допомогла йому створити, може бути, найдужчий з нескінченної безлічі написаних у нашому столітті […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любить, як я тебе люблю…” Юність завжди бере своє, весняними вітрами мрій, неспокою, натхнення шугає скронях, ніжним світом любові спалахує в серці. І те п’янке, незбагненно солодке почуття переливається в чарівну Поезію. Василь Симоненко зізнається: Прийшла любов непрохана й неждана – Ну як мені за нею не піти? Інтимна лірика – особлива сторінка творчості митця. Вразливість його натури, щедрість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найпростішими, найзрозумілішими словами поетові вдалося виразити найсокровенні-ше, відкрити […]...
- Урок, якого я чекаю Вірніше було б докладно описати урок літератури, це улюблений урок більшості моїх однокласників. Можна поговорити про математику: от де загадки, шаради і кросворди! Люблять географію: ще б пак, подорожуй картою, слухай захоплюючі розповіді про різні країни і народи, про моря й океани, про дивні звичаї жителів найвіддаленіших куточків земної кулі. Хтось небайдужий до історії – нічого дивного в цьому немає. А я чекаю уроку фізкультури. І зовсім не тому, що […]...
- “Я розкажу тобі пане, чого не може інший…” І. Загальна характеристика творчості Володимира Підпалого. ІІ. Лірика Володимира Підпалого. 1. “Тиха елегія”. 2. “Запросини”. ІІІ. Особисті враження від прочитаних віршів....
- “Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши упоперек” … Персонажі Р. Бредбері – одинаки, Що кидаються в безнадійну сутичку, Прагнучи не стільки перемогти, скільки Ствердити свою людську гідність. А. Мейєр Любов до людини, ненависть до усього їй ворожого – до того, що заважає людині бути гідною цього гордого звання, – така рушійна сила творчості Р. Бредбері. Ця нероздільна “любов-ненависть” допомогла йому створити, можливо, найдужчий із безкінечної безлічі написаних у нашому сторіччі романів-попереджень – “451° по Фаренгейту”, книгу, яка […]...
- Твір “чи бодобаеться тобі весна?” Прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. Я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. Я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. Чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. Вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! За це любить весну кожен і я особисто. Весна красна, […]...
- “Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне.” З чого починається Батьківщина? Над цим питанням, хоч раз у житті, замислювалась кожна людина. І кожна знаходила відповідь. Батьківщина – це щось велике, неосяжне. Для більшості людей це незабутні враження дитинства і юності: рідна хата, дерево коло неї, теплі і лагідні мамині руки, шкільні друзі, перше кохання. Нехай було важко, нехай були поразки і розчарування, але яке все дороге і близьке кожному з нас! А як було чудово майструвати щось […]...
- “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Шістдесяті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці”, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних змін, відродили віру в найсвятіші ідеали – добра, любові, правди, справедливості. Поезія Василя Симоненка несла на собі відбиток думок і сподівань тогочасної […]...
- Твір Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю… Hад поезією Василя Симоненка навіть час не владний. Давно відшуміли над весною його весни, та не згасає його зіpка на літеpатуpному небокpаї. Виблискує вона любов’ю до Укpаїни, до матеpі, до жінки.. Інтимна ліpика – особлива стоpінка твоpчості Василя Симоненка. Вpазливість його натуpи, щедpість і чистота почуттів тут виявилися настільки сильно, що найбуденнішими словами поетові вдалося виpазити найсокpовенніше, відкpити глибини […]...
- Найкращий урок Уроки бувають різні: цікаві і не дуже, нудні і не дуже. Я спробую розповісти про урок, який запам’ятався на все життя. Як говорять педагоги, за методикою – це урок-вертеп. Що це таке? Уявіть собі, що в клас заходить ціла ватага колядників, наряджених у костюми. Інші колядники – в українських національних костюмах. І ось вони співають: “Ой, чи є, чи нема пан-господар вдома…”. Цей урок був присвячений зимовим святам і обрядам. […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими помислами й чарами, якими ми живемо. В. Симоненко став сурмачем післявоєнного покоління, того, що дітьми вийшло з заграв страхітливої […]...
- Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши упоперек – за романом Рея Бредбері “451° по Фаренгейту” РЕЙ БРЕДБЕРІ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ РЕЙ БРЕДБЕРІ “Якщо тобі дадуть лінійований папір, пиши упоперек” … Персонажі Р. Бредбері – одинаки, Що кидаються в безнадійну сутичку, Прагнучи не стільки перемогти, скільки Ствердити свою людську гідність. А. Мейєр Любов до людини, ненависть до усього їй ворожого – до того, що заважає людині бути гідною цього гордого звання, – така рушійна сила творчості Р. Бредбері. Ця нероздільна “любов-ненависть” допомогла йому створити, можливо, […]...
- П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Тема. П. ТИЧИНА. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “АРФАМИ, АРФАМИ…”, “ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ”, “КОЛИ В ТВОЇ ОЧІ ДИВЛЮСЯ…”, “Я СКАЗАВ ТОБІ ЛИШ СЛОВО…”, “ЗОЛОТИЙ ГОМІН”, “СКОРБНА МАТИ”, “ГЕЙ, ВДАРТЕ В СТРУНИ, КОБЗАРІ…”, “ДО КОГО ГОВОРИТЬ?”, “ХТО Ж ЦЕ ТАК ІЗ ТЕБЕ НАСМІЯТЬСЯ СМІВ?”, “ПОХОРОН ДРУГА” Варіант 1 1. М. Рильський, характеризуючи індивідуальну неповторність поезії П. Тичини, дуже вдало назвав її… А “Природою життя”. Б “Неповторною музою”. В “Музичною рікою”. […]...
- “Учитель, перед іменем твоїм…” Учитель! Горде і славне звання. Праця вчителя споріднена з працею хлібороба й будівельника – із зернини добра й справедливості вирощує він душу людини, із цегли знань складає наш розум. Чого вчили нас учителі? Математики, фізики, географії, біології. Вони розвивали нашу увагу, пам’ять, уяву. Вони стараються допомогти нам знайти свій шлях у житті. А головне – своїми справами і своїм словом учили найважчої на світі науки – бути людьми. Є таке […]...
- Л. КОСТЕНКО “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ПАСТОРАЛЬ XX СТОРІЧЧЯ”, “ТУТ ОБЕЛІСКІВ ЦІЛА РОТА”, “ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР”, “СВІТЛИЙ СОНЕТ”, “ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ”, “РОЗКАЖУ ТОБІ ДУМКУ ТАЄМНУ…”, “МАРУСЯ ЧУРАЙ” Тема. Л. КОСТЕНКО “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ПАСТОРАЛЬ XX СТОРІЧЧЯ”, “ТУТ ОБЕЛІСКІВ ЦІЛА РОТА”, “ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР”, “СВІТЛИЙ СОНЕТ”, “ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ”, “РОЗКАЖУ ТОБІ ДУМКУ ТАЄМНУ…”, “МАРУСЯ ЧУРАЙ” Варіант 1 1. Для Л. Костенко безкомпромісність – це… А Основна риса героїв її творів. Б Лейтмотив поетичної діяльності поетеси. В Уособлення власної життєвої місії. Г Пароль віршів митця. 2. Визначте першу збірку творів Ліни Василівни. А “Сад нетанучих […]...
- Чи потрібно в школі займатися спортом? Класний керівник доручила мені написати замітку до шкільної стінгазети на тему “Чи потрібно в школі займатися спортом?” Ну що я можу написати? Я задумався. Зрозуміло, спортом займатися потрібно. Чому? Тому що спорт загартовує волю, тренує тіло, дисциплінує, робить дозвілля захоплюючим, дає впевненість у себе. Це знають усі. Про це й у газетах пишуть, і по телебаченню розповідають. Я раптом згадав, що в школі відкрилася секція фехтування для учнів і вчителів. […]...
- Відкритий урок по оповіданню А. П. Чехова ” Хамелеон” Тема уроку: Стильові особливості оповідання А. П. Чехова ” Хамелеон” Мети уроку: 1) на прикладі оповідання А. П. Чехова ” Хамелеон” Виявити особливості гумористичних оповідань А. П. Чехова; 2) розширити й поглибити поняття: стиль письменника, Композиція художнього твору, Художня деталь ; 3) учити школярів дбайливому, уважному Відношенню до художнього слова Устаткування уроку: 1) віртуальна школа Кирила й Методія. Уроки літератури 7-8 класи. Урок 18; 2)картки з уривками з оповідань А. […]...
- Гайявата – мудрий вождь індіанців Майже у кожного народу є міф про Спасителя – людину, яка прийшла, щоб навчити мудрості та багатьох умінь, конче потрібних людству, щоб не зникнути з лиця Землі. Я читав, що католицькі ченці, що йшли слідами конкістадорів “рятувати душі” поневолених індіанців, були спантеличені цими міфами, такими схожими на біблійні, проте зовсім іншими. У північних індіанців теж були такі легенди, хоч їхнього героя у кожному племені звали інакше: за тамтешніми звичаями у […]...
- Учителі пана Журдена Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен багато знати, багато читати, усе життя вчитися, працювати над собою. Я думаю, у житті кожного з нас був справжній учитель, […]...
- Учитель у твоєму житті Учитель у твоєму житті Доля дарує кожному з нас Учителя. Так, саме УЧИТЕЛЬ – з великої букви. Це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. Але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір’ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро. Цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, […]...
- Світ не без добрих людей Із п’яти років мене виховувала бабуся. Мої батьки були постійно у відрядженнях. Батько й мати – геологи, і коли вони поверталися, ми з бабусею далеко за північ слухали їхні розповіді про дивовижні куточки нашої Батьківщини. А потім я довго не засинала, знов і знов прокручуючи в голові почуті історії. Бабуся за – пжди вчила мене чуйності, казала, що треба прагнути робити добрі вчинки. Ці поради допомагали і моїм батькам у […]...
- Моя майстерня У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін – стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще […]...
- Чи правий мій однокласник? Одного разу після уроків ми з однокласниками зібралися на шкільному подвір’ї пограти у футбол. Гра йшла не жваво, воротар був слабкий, пропускав багато м’ячів. Дорогою додому ми обговорювали гру, розмовляли на різні теми. І раптом Костя, що стояв на воротах, сказав: “Щось нудно ми живемо”. “А що ти пропонуєш?” – запитав Гліб. “Я дещо придумав, – загадково відповів Костя. – А що – довідаєтеся на уроці”. Назавтра першим уроком була […]...
- Шкільний кабінет фізики Коли я вперше потрапив до кабінету фізики, у мене розбіглися очі. Мою увагу привернули незвичайні предмети. Згодом я довідався про їхні назви: трансформатор, вольтметр, амперметр… А ще впали в око різні метеорологічні прилади, закріплені на панелі. Ця панель розташовувалася на стіні, яку облюбували сонячні зайчики. Тоді, уперше переступивши поріг кабінету фізики, я не особливо розглядав розвішані на стінах портрети знаменитих учених. Коли я прийшов додому і розповів батькам про незвичайний […]...
- Якби я був учителем. Твір-міркування Якби я був учителем, то, заходячи в клас, я починав би урок з якого-небудь жарту. Це добре розслаблює й задає тон подальшим заняттям. Ще б я доручив кожному учневі провести урок відповідно до шкільної програми, нехай готуються й діють самостійно. Ще б я не сидів за окремим учительським столом, а проводив би урок за якою-небудь партою, так ніщо б не робило мене вище учнів, була відсутня б штучно зведена перешкода. […]...
- Справжня п’ятірка Одни з найцікавіших у нашій школі – уроки трудового навчання. Вони проходять дуже швидко. Так було й учора. Микита Михайлович оголосив конкурс на кращу шпаківню. Учитель, як завжди, ще раз розповів про порядок роботи, наголосивши на техніці безпеки. Переконавшись, що ми його зрозуміли, Микита Михайлович дозволив розпочати роботу. Відразу запрацювали верстати. По майстерні розлігся стукіт і брязкіт. Кожен із нас намагався впоратися із завданням якнайліпше і якнайкраще. Спочатку першість у […]...
- Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
- Сонячний зайчик Навіть дорослі люблять пустувати і, узявши дзеркальце, змушують танцювати на стіні сонячних зайчиків. Наш клас зранку залитий сонцем. Навіть якщо не брати в руки дзеркала, сонячні зайчики все рівно будуть стрибати по стінах класу. Вони відбиваються від стекол портретів, що висять на стіні, книжкових шаф та просто від різних блискучих предметів. Одного разу ми вирішили використати сонячний зайчик у своїх інтересах. Мала бути контрольна з математики. Ми з хлопцями домовилися […]...
- Щастя, подароване вчителем Пам’ятаю, як одного разу я попросила свою бабусю розповісти про найщасливіший випадок із її дитинства. Вона на мить замислилася, а потім раптом промовила: “Це було під час війни”.. – Хіба у війну могло бути щастя? – не зрозуміла я. – Могло… Якраз і було… – бабуся поринула у спогади. …Війна лютувала на Харківщині, а у маленькій сільській школі йшли уроки. Діти були виснажені голодом, втомою, стражданнями від гірких звісток про […]...
- Павличко Дмитро Два кольори Два кольори Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба. Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги. Мені війнула в очі […]...
- Мій перший урок Пролунав перший дзвоник. Це був той сріблястий дзвоник, якого учні чекали так довго. До нас підійшла учителька, і ми всі пішли в клас. Пригадується простора класна кімната, з великими світлими вікнами, пофарбованими партами, дошкою. Усі сіли за нарти, і почався перший урок. Учителька показала нам великий портрет, з якого дивився на нас Тарас Шевченко. Ми розповідали все те, що знали про великого сина нашого народу, читали його вірші, розглядали його […]...
- Психологічний аналіз системи інтенсивного навчання Зробивши психологічний аналіз системи інтенсивного навчання Г. Лозанова, А. Добрович доходить висновку: вона пов’язана з виведенням учнів на ігровий рівень спілкування, викладач при цьому розкриває свої можливості не тільки як авторитетний знавець свого предмета, але і як актор та режисер. Ще один вид діалогу, який автор розташовує понад конвенціональним. – ділове спілкування. У його першій фазі співрозмовникові забезпечується можливість стати “поряд”, партнер викликає особливий інтерес як учасник колективної діяльності, як […]...
- “Ах, скільки струн в душі дзвенить!” І. Неповторність творчості О. Олеся. ІІ. Світ слова й почувань поета. 1. Я марив лицарем з’явитись перед вами, Гінцем і вісником життя! 2. Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга – Се лиш тому, що склалось так життя. 3. Я в полі буду сам стояти, Шаблі ворожі відбивати. ІІІ. Сенс життя О. Олеся....
- Григорій Сковорода – наша національна гордість Григорій Сковорода вийшов з козацького роду, що жив у селі Чорнухи на Полтавщині. У дев’ять літ лишився круглим сиротою. Здібного хлопчика, який складав пісні й вірші, взяв до себе старий чернець. У 22 роки Сковорода приїздить до Києва і стає спудеєм Києво-Могилянської академії. Тут він привернув до себе увагу диригента півчої капели і негайно був прийнятий до хору, який славився на всю Російську імперію. Був потім п’ять років за кордоном […]...
- Понівечена краса Нешодавно життя дало мені невеличкий урок. Наша родина виїхала на відпочинок до лісу. Був чудовий травневий день. Ми з сестрою бавились, бігаючи по лісу. Аж ось на галявині побачили пахучі конвалії. Ой і гарні ж квітки! Два темно-зелені листочки неначе охороняють ніжні квіточки-дзвоники. Ми одразу ж кинулися зривати цю красу і навіть не зчулися, як зірвали всі квіти на галявині. Потім хутенько побігли похвалитися знахідкою матусі. Але та не зраділа, […]...
Categories: Твори з літератури