Вчинок

Related posts:

1. Вчинок, яким я пишаюся Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох – і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. Одне з дерев посередині двору саме звалилося. Мешканці вирішили упорядкувати свій двір: посадити молоді деревця, розбити квітники біля під’їздів. У вихідні упорядкуванням двору займалися і старі й малі. Мій дідусь і тато вкопували лавочки; […]...
2. Вчинок художника Бермана Американець Вільям Сідні Портер добре знаний в усьому світі як письменник О. Генрі. Він рано залишився сиротою. Підробляв в аптеці свого дядька, бачив багато поневірянь, навіть був засуджений за розтрату грошей і відсидів у нормі Колумбус у штаті Огайо. За своє життя він бачив багато людей, стикався з різними долями. Коли він став письменником, то його героями стали саме вони – маленькі люди, клерки, бандити, шахраї. Одна з найкращих, найдраматичніших […]...
3. Чи можна вважати вчинок Івана Карналюка подвигом? Усе далі й далі відносить нас час від грізних і величних подій Другої світової війни, коли зійшлися у непримиренному, страшному двобої чорні сили фашизму із силами миру. Але не меркне слава героїв, які, не шкодуючи свого життя, відстояли мир, честь і незалежність Батьківщини. Роки війни стали тяжкими випробуваннями для нашої країни, усіх її громадян. Крізь цю страшну світову бурю пройшов і відомий письменник О. Довженко, який разом із іншими бійцями […]...
4. Вчинок художника Бернана. Твір за оповіданням О. Генрі “Останній листок” Американець Вільям Сідні Портер добре знаний в усьому світі як письменник О. Генрі. Він рано залишився сиротою. Підробляв в аптеці свого дядька, нипав багато поневірянь, навіть був засуджений за розтрату грошей і відсидів у нормі Колумбус у штаті Огайо. За своє життя він бачив багато людей, стикав – із різними долями. Коли він став письменником, то його героями стали саме нони – маленькі люди, клерки, бандити, шахраї. Одна з найкращих, […]...
5. Твір “Вчинок, яким я пишаюся” З дитинства мама і тато вчать мене робити хороші, добрі справи. Ці гарні вчинки повинні приносити користь не тільки мені самому, але іншим теж. Одного разу я зробив особливий вчинок, який тепер згадую з гордістю. Тоді я зустрів навпроти супермаркету маленьку дівчинку чотирьох років. Вона стояла біля пішохідного переходу та плакала. Я запитав її, в чому справа. Вона відповіла, що хоче додому, але боїться перейти дорогу. Я здивувався, чому вона […]...
6. Благородний вчинок Грицька Більше десяти років Б. Грінченко віддав учительській праці, тому як ніхто інший знав і розумів дитячу психологію. Його твори про дітей – це правдиве змалюван­ня дитячих уявлень про навколишній світ, показ їхніх почуттів і переживань, це любов і співчуття до знедолених дітей бідняків, які скрашували його життя. В оповіданні “Грицько” письменник змалював взаємини двох хлопчиків – Грицька й Семена. Грицько дуже радів, коли батько привіз йому з міста великого бублика. […]...
7. Вчинок, за який мені соромно Одного разу ми з Дмитриком Копиловим, з яким навчаємося в одному класі й навіть сидимо за однією партою, поїхали у вихідний на риболовлю. Стояв травень, вода була холодна, і ще ніхто не купався. Нам повезло: ми піймали трохи риби. На містку, з якого ми ловили рибу, хтозна звідки з’явилося щеня. Воно тихенько скиглило, видно, було голодне. Шерсть на ньому звалялася, так що не можна було визначити, якого вона кольору. Цуцик […]...
8. Героїчний вчинок Марусі Богуславки Героїчний вчинок Марусі Богуславки Коли я прочитала “Думу про Марусю Богуславку”, то була вражена моральною красою героїні – жінки – полонянки. Цей образ склався в народній уяві, узагальнивши долю багатьох жінок, що жили в неволі. Маруся Богуславка приваблює нас своєю добротою та чистим серцем. Вона співчуває стражданням бідних невільників. Ця жінка – патріот своєї Батьківщини. Вона не забувала рідної землі і намагалась зробити для неї щось корисне. Саме тому вона […]...
9. Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від ворогів, від їхньої несправедливості та наруги… І прийшли ви саме сюди, бо чули, що цей […]...
10. Моя сім’я – найбільший скарб З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці. Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм […]...
11. Чотириногий рятівник Минулого літа я з батьками відпочивав на морі. Ми часто приходили на пляж поблизу невеличкої пристані. Хлопчикам дуже подобалося стрибати там у воду. Якось я помітив, що десь по обіді біля пристані з’являється величезний чорний собака. У нього довга шерсть, блискучі карі очі. За такої літньої спеки він відразу кидається в море й пливе ближче до того місця, де збираються стрибуни. Там він очікує хлопчиків чи дівчаток, які будуть стрибати […]...
12. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
13. Шкільна перерва Мені подобається вчитися у нашій школі. Вчителі добрі та уважні, хоча й суворі. Тому на уроках доводиться сидіти тихо-тихо. Через це дуже втомлюєшся.. Інша справа – перерва. Тільки-но пролунає дзвоник – швиденько до їдальні. Хутко поїв – бігцем у коридор. Шкода, звісно, витрачати час на їжу, але потрібно ж набратися енергії. Перерви у нас великі, 10-15 хвилин. Угадайте, скільки разів я встигаю пробігтися коридором? Десять-п’ятнадцять. Це нічого, але іноді як […]...
14. Птахи кричать Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх “лапи” заглядали в каші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували їх. Час від часу ми з батьками відправлялися до лісу на пошуки грибів і ягід, […]...
15. Посійте вчинок – зберете звичку, посійте звичку – зберете вдачу, посійте вдачу – і ви зберете долю ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Посійте вчинок – зберете звичку, посійте звичку – зберете вдачу, посійте вдачу – і ви зберете долю Я цілком і повністю погоджуюся з думкою мислителя В. Теккерея про те, що наші вчинки переходять у звички, які формують наш характер, а вже характер визначає долю. Звички бувають поганими і хорошими і формуються вони з дитинства. З раннього віку батьки оцінюють поведінку дитини, вкладають у її свідомість поняття […]...
16. Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Поведінка – це дзеркало, у якому кожен показує своє обличчя У різних життєвих ситуаціях людина поводиться по-різному, але кожен із нас має пам’ятати, що своєю поведінкою ми показуємо світові, хто ми такі і чого варті. Часто люди намагаються приховати своє справжнє обличчя, говорять хороші, приємні слова, а чинять підступно. У нашому класі навчаються два хлопчики, Ігор і Денис, які дружили ще із салочка. Вони разом ходили […]...
17. Справжній друг Вірний Ігор був добрим, розумним і доброзичливим хлопцем. Тому те, що він побачив у сусідському дворі, коли приїхав з міста до тітки Олі, дуже схвилювало й обурило його: “Рудий хлопець такого ж віку, як і він сам, стьобав лозиною рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок”. Хлоп­чикові шкода, стало цуценяти, і він обміняв його на свої іграшки. Тимко, колишній власник цуценяти, уважав Ігоря дурнем, але після розмови з ним зрозумів, […]...
18. Власні міркування про улюблену професію Я переконаний, що кожна людина приходить у світ, аби виконати свою місію, залишити по собі добрий слід. Кожен повинен щось зробити, аби, підсумовуючи прожите і пережите, можна було б сказати своєму найвищому судді – совісті: життя минуло недаремно. Бо хіба не заслуговує на повагу і добру пам’ять повсякденна чосна праця? І що б не робила людина, вона повинна вкладати у свою справу частинку власної душі, зернину творчості. Я свідомий того, […]...
19. Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? – ІІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ III варіант Ігор – один з героїв оповідання М. Чабанівського “Вірний”. Це добрий, чутливий хлопець. Він не може дивитись, як сусідський хлопець Тимко мучить цуценя, і віддає всі свої іграшки, щоб спасти тварину. Він, хоч і міський, добре розбирається у поведінці тварин. Хлопчик дуже добре ставиться до цуценяти і той, у відповідь на турботу, ласку, вірний маленькому хазяїну. А сусідський хлопчик Тимко б’є свого […]...
20. Образ князя Ігоря у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожний народ має свої погляди на моральні якості людини. Ці погляди передаються з покоління в покоління, шліфуються і збагачуються. Одним із найбільших скарбів українського народу є середньовічна поема “Слово о полку Ігоревім”. Наш народ може пишатися своїми літературними і мистецькими традиціями, адже “Слово…” – це єдина пам’ятка Київської Русі, яка здобула всесвітню славу. З поеми ми дізнаємося про життя українського народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу із зовнішніми […]...
21. Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” На мою думку, Андрій Чайковський неодноразово звертався до документальних джерел під час написання роману “Сагайдачний”. Багато цікавого я дізналася з уривку “В Острозькій школі” про освіту в Україні за часів Герасима Смотрицького. Не всі мали змогу навчатися у школі, треба було скласти екзамен, який був досить суворий і складний. Особливо здивувало мене те, що на території […]...
22. Мої друзі Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони доводили це неодноразово. Так сталося, що ми троє живемо поруч, в одному мікрорайоні. Тому немає […]...
23. Чи хотів би я мати такого друга як Ігор? – ІІ варіант – МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО ЧАБАНІВСЬКИЙ II варіант Оповідання “Вірний” розповідає про хлопчика Ігоря, який забрав до себе маленьке цуценя від Тимка, рудого хлопця, який мучив собаку. Автор змальовує Ігоря як добру, порядну людину. Ігор любить тварин, він не робить їм прикростей, як робив це Тимко. Він дуже любить свого собаку, навчає й Тимка, щоб той не чіпав гніздечка ластівок та буслів. Ось так із спілкування народжується дружба між людиною […]...
24. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. З біографії автора ми знаємо, що понад усе він поважав батьків, дуже любив матір і […]...
25. Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
26. Як би мені хотілося провести канікули Якби мені хотілося провести канікули Канікули… Це прекрасна пора відпочинку після напруженого року навчання. Звичайно, хочеться провести канікули цікаво. Із самого дитинства я ходжу з батьками в походи. Де ми тільки за ці роки не були: Крим, Кавказ… Я мрію, щоб і на цих канікулах разом з друзями, батьками ми пішли в гори. От якби на Урал! Як тільки це уявлю, так серце аж болить і коле. Я на вершечку […]...
27. Згаяного часу конем не здоженеш Не існує машини часу, щоб повернути його плин назад і виправити зроблені в минулому помилки, зробити те, що не встиг. Плин часу невпинний. Не можна ступити в одну воду два рази, казали давні греки. Та вода, в яку ти входив вперше, вже далеко. Тому треба цінувати час сьогодні, щоб не жалкувати за ним завтра. Бо вже завтра “сьогодні” стане минулим. Є люди, які за своє коротке життя встигають зробити більше, […]...
28. Україна через 20 років Україно! Ти для мене – диво! Василь Симоненко “У – кра – ї – на! У – кра – ї – на! У – кра – ї – на!” – ревуть трибуни на Олімпійському стадіоні в Києві. Стадіон рясніє прапорами різних країн, небо цвіте фантастичними святковими феєрверками. Тільки-но відбулася церемонія відкриття Олімпійських ігор у Києві… Кілька років тому київський мер висунув кандидатуру столиці України на право приймати чергові Олімпійські ігри, […]...
29. Твір по романі О. Б. Чаковського “Світло далекої зірки” Мені хотілося б розповісти про чудову книгу – “Світло далекої зірки” Чаковського. Ця книга розповідає про любов. І, почавши неї читати, уже неможливо відірватися. Дія цієї книги починається в 1953 році. Ігор – головний герой – відпочиває на море, але раптом йому попадає в руки старий журнал, де він бачить фотографію робітників з якогось заводу. І от серед цих робочих він побачив неї – Олю. Минуле знову встало перед його […]...
30. Моє місто Багато в Україні є красивих міст і сіл, але найбільше мені подобається рідне місто. У ньому я народився і живу, тут я познайомився зі своїми друзями, пішов у школу. Мій дідусь живе разом з нами. Він часто розповідає цікаві історії про наше місто і його мешканців. І в школі на уроках народознавства та історії вчителі розповідають нам про славетне минуле нашого рідного краю. Колись, у сиву давнину, в степу виникла […]...
31. Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності від предмету ми розгортаємо підручники, географічні карти, зошити і слухаємо дуже уважно. Інколи ми навіть […]...
32. “У кого ненька, у того й голівка гладенька” – IІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант Саме весна, привітна і щедра, подарувала Україні вірного сина, а світові – генія. Ім’я дала хлопчикові рідна мати – Тарас. Дитинство Тарасика було нещасливе, бо дуже скоро він залишився сиротою: Там матір добрую мою, Ще молодую у могилу нужда Та праця положила… Учитися хлопчик не мав змоги, тому з тринадцяти років пас чужі ягнята. Обернувся я на хати – Нема в мене хати! Не […]...
33. У житті багатьох молодих людей рано чи пізно настає пора, коли вони покидають родину і починають самостійно будувати свою нову сім’ю. А є такі, що живуть з батьками до останнього дня, не завжди в злагоди. Який де варіант кращий? І У житті всіх молодих людей рано чи пізно настає пора, коли їм треба вирішувати одно з найскладніших у своєму житті питань – яким чином будувати своє життя вдалі та яке місце в цьому майбутньому житті буде відведено батькам? Усі ми, як кажуть, родом з дитинства, а дитячі спогади майже у кожного з нас тісно пов’язані зі спогадами про батьків. Ми усе життя пам’ятаємо тепло материнських рук, турботливість батька, затишність […]...
34. Для кого і заради чого ми навчаємося? Мій дядько в службових справах часто буває за кордоном. Об’їздив півсвіту. З кожної поїздки він завжди привозить багато подарунків, до того ж дуже цікавих. З останньої своєї поїздки дядько привіз мені конструктор. Розкривши ошатну щільну коробку, на якій було зображено машини; я побачив безліч металевих деталей, інструмент. Я захоплено ойкнув. Було таке враження, що я маю збирати справжню машину! До конструктора були додані вигадливі креслення й інструкція… англійською мовою. Без […]...
35. Думки вголос після знайомства з віршем “Новорічна притча” Дивний світ навколо нас. Таке враження, що всі дорослі дуже добрі, тільки ми, діти, “якісь не такі”, що нас треба виховувати, наставляти, скеровувати. Начебто правильно все, але залишається враження нещирості дорослого світу стосовно нас, дітей. Дуже влучно помітила це Ірина Мироненко та вилила цю гірку правду в поетичні рядки, зміст яких дуже простий: тато вирішив донечці під Новий рік зробити подарунок за будь-яку ціну. Отож, не довго думаючи, він пішов […]...
36. Мова “всіх в єдине нас злива” Мені подобаються вірші Олександра Олеся. Вони хвилюють, викликають радість, сум, примушують переживати якісь події разом із автором. Саме так було з віршем “Рідна мова в рідній школі”. Одразу я відчула радісні нотки, бо для Олеся викладання української мови в школі – це велика радість, найдорожче в важкі часи для України. Перші слова матері, перша пісня, почута малюком, повинні бути рідною мовою. Тоді дитина навчиться її любити та цінувати. Для автора […]...
37. Посвячення в школярі Посвячення в школярі Посвячення бувають різні: у лікарі, курсанти, студенти. А ось у нашій школі відбулося посвячення першокласників у школярі. Ця ідея виникла у старшокласників минулого навчального року. Прийшовши першого вересня на свій останній перший дзвоник, майбутні випускники урочисто передали свої права господарів школи малечі, якій крокувати сходинками знань до вершин пізнання нового ще не один рік. Старшокласники вручили молодшим товаришам виготовлені власноручно медалі – символи шкільної доблесті, символічний ключ […]...
38. Образ князя Ігоря як захисника Руської землі “Слово о полку Ігоревім” – найкраща пам’ятка літератури Київської Русі. Перед читачем, ніби живі, постають герої “Слова…” – мужні захисники Руської землі, великі патріоти. З якою любов’ю невідомий нам автор змалював їхні образи! З усього видно, що він щиро любив рідну землю. Ігор Святославич для автора с втіленням князівських доблестей. Він мужній, сповнений “ратного духа”. Пристрасне бажання “іспити шоломом Дону”, почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування – затемнення сонця. Справжній […]...
39. Мої шкільні друзі У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з дитячого садка дружили. А Саша прийшла до нас у шостому класі. Вона виявилася товариською і […]...
40. Автобіографічні мотиви в поезії “Мені тринадцятий минало” Усім нам добре відома біографія Тараса Григоровича Шевченка – геніального письменника, талановитого художника, видатної особистості. Мене, наприклад, завжди дивувало те, що ця людина змогла піднятися з низів суспільства та стати провідною постаттю в українській культурі. Адже Шевченко був сином кріпака, народився й виріс в українському селі, пізнав злидні, голод, зневагу. Про це він розповідає у своїх творах, зокрема в автобіографічній поезії “Мені тринадцятий минало…”, яка була написана в далекій Орській […]...