Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі “Неопалима купина”

Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого.

Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про їлось вічне і величне. Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, стає символом непереможності

народу України:

Ти чуєш, батьку, як ступає

Непереможна рать твоя,

Як древній Фастів посилає

Полки Семена Палія?

Джерело цієї непереможності й сили поет бачить у давньому Києві, в історичній пам’яті про славних предків за волю України, яких народжувала її історія в усі часи випробувань. Важливі події змальовує Рильський, доводячи думку про вічність і незнищенність Києва. Почавши поему з образу князя Володимира, який:

Крізь непроглядну ніч криваву,

Благословляючи народ,

Веде свій люд, свою державу

На ясні води від негод.

Рильський відразу вводить читача в жорстоку і страшну атмосферу війни, де “дитя, розтоптане копитом, … встає, як судія над світом, і двері правді відчиня”, де “на суд зійшлися гори, море, здригнулись гнівом небеса”. І ось ми вже бачимо, що, мов та неопалима купина, “знов чоло підводить Київ, щоб не хилить чоло навік”.

І хоч безмежним горем сповнені рядки, де змальовується “гидка німота”, автор твердо впевнений у тому, що ворога спіткає неминуча розплата за причинене зло, а народ, Україна, Київ відновляться в праці і добрі, як неопалима купина:

Конай же, кате окаянний!

Гори на вічному вогні!

Нехай нове життя повстане

В неопалимій купині!

У грізне воєнне лихоліття народилася ця поема, тому стільки в ній емоційної сили, щирості і сподівань на краще. Слідом за поетом переймаєшся повагою до історичного минулого своєї землі, любов’ю до України сучасної, відчуваєш гордість за причетність до української нації.





Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі “Неопалима купина”

Categories: Твори на різні теми