Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі “Неопалима купина”

Related posts:

1. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі М. Рильського “Неопалима купина” Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Н^ага”, “Неопалима купина” та збірки “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються, як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого. Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже сама назва викликає уявлення про щось вічне і величне. Біблійний кущ, що горів, не згораючи, з якого доносився голос Бога, […]...
2. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і всі поеми М. Рильського воєнного часу, була пройнята патріотичним духом, закликала до боротьби з фашистською навалою. Всенародне піднесення пробудило й […]...
3. Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”, “Неопалима купина” та збірники “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” сприймаються як поетове зізнання у ніжній синовній любові до […]...
4. Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” Колись давно від своєї старенької бабусі я почула приказку: “За народ стоїть увесь наш род”, “Бабцю, що це значить?” – запитала я. “А от підростеш, – промовила бабуся, – усе сама і зрозумієш”. І от сьогодні, прочитавши український міф “Неопалима купина”, я, нарешті, зрозуміла, що мала на увазі моя бабуся. Вирішивши […]...
5. МІФ НЕОПАЛИМА КУПИНА Було це дуже давно. Два королі – польський та угорський – об’єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа. Захисникам града зайди передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцяли усім зберегти життя. В іншому випадку, погрожували, що місто буде спалене і на ласку переможців сподіватися нічого. Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужа […]...
6. Оповідання із власного досвіду. Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділля, у тихій і затишній долині, де бив з-під землі кришталеве джерело, оселилися люди. Жили мирно й щасливо, поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали злі вороги, але щораз піднімалося з руїн сіло. Якось зненацька наскочили ординці, спалили будинку й повели всіх людей у полон. Комусь було вже відновлювати село. І тоді відбулося чудо. На попелище в долині виросли дивні рослини, […]...
7. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У поемі “Євшан-зілля” М. Вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. Використавши легенду про […]...
8. Історична доля української нації в творчості Олександра Довженка Олександра Довженка порівнюють із митцями Відродження. Пристрасність і всебічність обдаровання, яскрава національна самобутність і якась вселенська глибина – ось визначальні риси його таланту. Митець мав не лише свій неповторний стиль, а й власну філософію, власну концепцію історичного розвитку людства загалом і рідного народу зокрема. Тож природно, що проблема історичної долі українців була провідною в його творчості. Аналізуючи історіософські ідеї Олександра Довженка, варто пам’ятати, за яких обставин йому доводилося жити й […]...
9. Пам’ятник засновникам Києва На честь 1500-річчя Києва в парку було відкрито пам’ятник “Засновникам Києва”. Автор його, В. Бородай, працював над ним двадцять років. Його уяву полонили розумні й сильні люди, що заснували нашу славетну столицю. Стоїть скульптура понад самим Дніпром, і здається, що могутні хвилі гойдають човен, який прибув сюди з далекого минулого. На човні стоять, дивлячись удаль, три брати – Кий, Щек і Хорив, а поруч з ними – славетна сестра Либідь. […]...
10. Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації І. Історія написання твору У. Самчука. ІІ. Глибокий сум У. Самчука за долю України. 1. Символіка роману. 2. Життя однієї родини та її трагедія за часів тоталітарної радянської системи. 3. Трагедія колективізації українського села. 4. Доля членів родини Марії. ІІІ. У. Самчук – український Гомер XX століття....
11. Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
12. Геноцид української нації у романі І. Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок і почуттів автора. Одна з найголовніших рис Григорія Многогрішного – його щира любов до Батьківщини […]...
13. Геноцид української нації в романі Івана Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок і почуттів автора. Одна з найголовніших рис Григорія Многогрішного – його щира любов до Батьківщини […]...
14. Утвердження Української держави – справа кожного з нас З давнини, довіку ранимої, Над владиками світу встаю І до вас промовляю, Сини мої, Не проспіть Україну мою П. Карась, “Монолог Тараса” Україно! Рідна земле моя! Перед тобою схиляюся у глибокій шані і любові. Я – дочка твоя, маленька частинка великого народу. Під твоїм небом з’явилася на світ, пізнала життя, зробила свої перші кроки, промовила перше слово. І тільки з плином часу по-справжньому почала усвідомлювати, що вросла у батьківську землю […]...
15. Перлина в духовному набутку української нації українська народна пісня Люди складали пісні з давніх-давен – з того часу, коли виникла звукова мова. У піснях йдеться про працю, природу, родинне життя, взаємини між людьми, важливі суспільні події, зокрема боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів, про видатних воїнів та полководців. З часом ця, оспівана в пісні, важлива громадянська подія ставала історією, помирали видатні її учасники, давньою ставала й пісня, проте вона не забувалася – люди продовжували співати її. Зберігалися пісні в […]...
16. Мова – найбільша цінність української нації Єдиний скарб у тебе – рідна мова. Заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа, Певніша над усі скарби й багатства. П. Куліш Ми звикли називати себе й суспільство, до якого належимо, українською нацією. Ми пишаємося національною історією, творимо національну культуру, розвиваємо національну економіку… А що ж означає таке популярне сьогодні слово “нація”? Учені досі не змогли дати йому точне визначення, однак стверджують, що нація – це певний колектив […]...
17. Поїздка до Києва За результатами 2012-2013 навчального року я і ще десять учнів нашої школи були премійовані поїздкою до столиці України – Києва. За цей час ми відвідали Києво-Печерську Лавру, музей Тараса Шевченка, гуляли Хрещатиком та Андріївським узвозом. Дехто з нас уперше милувався Дніпром-Славутою. Київ привітав нас усміхненими обличчями мешканців, грандіозними будівлями і затишними зеленими вуличками. За два дні екскурсій і прогулянок ми встигли полюбити нашу столицю. Сподіваємося, що це тільки початок знайомства […]...
18. Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації – І варіант УЛАС САМЧУК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ УЛАС САМЧУК Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації І варіант Українська земля багата на родючі поля, на талановитих, щедрих душею людей. Вона пишається своїми синами та дочками і дарує їм свою любов, свої чесноти та багаті плоди. На ній народжуються сім’ї, в яких люди беззастережно довіряють один одному, щиро люблять один одного і працюють, допомагаючи один одному. Так було у родині […]...
19. Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об’єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами “за щасливе майбутнє нації”. Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально-економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її […]...
20. Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації – ІІІ варіант УЛАС САМЧУК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ УЛАС САМЧУК Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації ІІІ варіант Що для людини є найважливішим? Родина для кожної людини – це основа основ. Саме вона виховує людину, привчає її до звичаїв, намагається дати поняття про життєві цінності, відчути смак родинної любові й любові до усіх людей. І якщо ми забуваємо про сім’ю, то стаємо відлюдьками, нас може притягнути до себе будь-яка […]...
21. Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації – ІІ варіант УЛАС САМЧУК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ УЛАС САМЧУК Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії української нації ІІ варіант Якщо згадувати українську історію, то просто впадаєш у розпач: стільки там навалено старих кістяків, стільки там болю та розпачу, стільки там кривавих сторінок. І скільки добавилося там смертей від голоду, скільки втрат через “доброзичливість” власних родичів! І так важко було жити, а тут ще сини, чи брати, чище хтось з близьких […]...
22. Утвердження сили народного духу в поемі Івана Котляревського “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської імперії. Котляревський же, написавши поему, усім довів, що українська мова є, що вона колоритна і милозвучна. У ній Україна заговорила, […]...
23. Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Франка “Мойсей” Кожен народ має душу. Народна душа – це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі “Мойсей” він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ – це дві частини одного цілого. Якщо не буде першого – то не буде й другого, і навпаки. Вождь веде свій народ до кращої долі. Він бачить те, чого не бачать інші, й бажає передати їм […]...
24. Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний і національний гніт гальмували духовний розвиток народу. Але художня література живилася соками народної мудрості, гумору […]...
25. Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас І варіант Мене дуже вразив твір “Печенізька облога Києва”, особливо той сміливий юнак, завдяки якому печеніги не змогли завоювати Київ. Адже лише його відвага, його кмітливість та спритність врятували ціле місто від загибелі. Саме ці якості не раз рятували людей в скрутних ситуаціях, але імена героїв не завжди запам’ятовувалися. Ім’я цього юнака також не збереглося, воно загубилося у століттях, але його подвиг живе і про нього ми дізнаємося […]...
26. Софія Київська – символ незнищенності людського духу Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого. Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців; Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння? Ці рядки […]...
27. Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас II варіант Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так: дізнались печеніги, що забарився Святослав у Болгарії. Забажали вони Київ тим часом захопити. У жителів міста […]...
28. Оригінальний образ Собору як символу перехідної доби У романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” образ собору має ключове значення. Ще у вступі до твору автор зазначає, що поштовхом до написання стало випадково побачене на стіні храму слово “фатум”. Зрозуміло, що і сам собор, і слово на його стіні були створені людьми, людьми, які вже багато років тому покинули видимий світ. Як би ми не прославляли мистецтво, скільки б разів не говорили, що воно безсмертне, але істина одна: […]...
29. Що нам відомо про заснування Києва Київ був заснований у V столітті нашої ери як центр давньоруського племені полян. Перша літописна згадка про це місто датована 860 роком. Навколо Києва розкину­лася Київська земля, потім Київське князівство. Місто було дуже вдало розташоване, тому воно швидко розвива­лося. Зростала торгівля, збільшувалося населення. Але вже в 1240 році Київ було зруйновано монголо-татарами, які знищили все, що змогли. Минуло не так багато часу, і знову над Дніпром постав “стольний град” Київ. […]...
30. Ідея незнищенності кохання в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський – справжня перлина української класичної літератури, письменник, який приніс у нашу літературу потужний струмінь світових тем і образів, разом зі своїми однодумцям” вивів її з теренів суто “селянської” тематики на глибоко психологічні простори вивчення людської особистості та сенсу людського буття загалом. Повість “Тіні забутих предків” – твір глибоко сокровенний, написаний вже не в руслі етнографічного реалізму, який розробляв М. Коцюбинський в ранній творчості, а етнографічного неоромантизму, оскільки письменника […]...
31. Історична основа поеми О. Олеся “Печенізька облога Києва” Олександр Олесь любив Україну, пишався її славною історією, у творах прославляв славних синів і дочок своєї Батьківщини. У літописі “Повість минулих літ” під роком 969-м є згадка про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. Цей сміливий підліток зумів добратися до Дніпра, перепливти річку і повідомити русичів: “Якщо ви не підступите завтра рано під город, – здадуться люди печенігам”. На основі цієї легенди Олександр Олесь створив історичну поему “Печенізька облога […]...
32. Трагізм образу української дівчини-покритки в поемі Т. Шевченка “Катерина” Що може бути в житті кращим за юність? Здається, весь світ співає і радіє разом з тобою. Сонце світить якось по-особливому, неначе яскравіше і лагідніше, ніж раніше. Пташки співають тільки для тебе, цвітуть сади тільки для тебе… Але чи завжди так було? Погляньмо на Україну часів кріпаччини. Прекрасна, недоторкана природа. Квітнуть вишневі і яблуневі сади, біленькі чепурненькі хатки визирають із верболозу. Люди змучені, понурені, забиті важкою, непосильною працею. Про яке […]...
33. Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” У романі В. Підмогильного “Місто” поряд з образом Степана Радченка ключовим є й образ міста, адже без нього авторові не вдалося б показати духовну еволюцію персонажа. У творі змальовано пореволюційні часи, коли у традиційно селянській Україні почали швидко розвиватися міста, манячи своєю культурою та цивілізацією сільську молодь. Образ міста в романі багатогранний і колоритний. […]...
34. Твір до ЗНО “Пісня – духовне обличчя нації” Народна пісня, як і весь фольклор, якнайкраще відображає світобачення та традиції етносу. Я згоден з думкою А. Міцкевича про те, що пісня – духовне обличчя нації. І не тільки духовне, на мою думку, бо пісня також відображає найважливіші історичні події життя народу та особисті переживання. Та найголовніше, що розкриває для нас народна пісня, – це ставлення до всього, що відбувається в житті людей. Народна пісня як те дзеркало відображає найістотніші […]...
35. Дочка славного Києва Анна Ярославна У Санлісі під Парижем є монастир святого Вікентія. Біля нього статуя довгокосої Анни Ярославни – королеви Франції. Понад вісімсот років тому вона приїхала сюди, щоб стати дружиною овдовілого короля Генріха І. У неї довго не народжувалися діти, й Анна Ярославна, як велося за обітницею, спорудила цей монастир. Ії полюбив Рауль Валуа. Вона відповіла йому взаємністю. Вони створили свій світ і населили його собою. Вони жили в безтривожній ідилії кохання. Збагнули, […]...
36. Показ незнищенності духу за віршем В. Стуса “На колимськім морозі калина…” Василь Стус був сильною і мужньою людиною. Він ніколи не хилив голови перед життєвими обставинами, перед сильними світу цього, був справжнім патріотом, який понад усе любив свій народ, і боровся проти сваволі влади. Радянська влада не вибачала йому духовної незалежності. Поету випало перейти пекельні кола у Мордовських та Пермських концентраційних таборах, відомих своєю жорстокістю. Але ніщо не змогло зломити загартованого духу В. Сгуса. За колючими дротами не вгасала його творча […]...
37. Історична правда у поемі “Іван Вишенський” Хто рече: кохаю Бога, а не порятує брата – той брехню на душу взяв. З Біблії Франко, як засвідчують літературознавці, був першим дослідником і популяризатором творчості Івана Вишенського, видатного полеміста, борця проти унії, проти релігійно-національного і феодально-шляхетського гніту в Україні. Він високо цінував його за яскраві сатиричні малюнки тогочасного суспільно-політичного життя, за його блискучий полемічний характер, присвятив йому поему під назвою “Іван Вишенський”, вмістивши її в збірку “Із днів журби”. […]...
38. Авторське тлумачення образу гетьмана Мазепи в поемі В. Сосюри “Мазепа” І. Місце Володимира Сосюри в українському літературному процесі. ІІ. Поема “Мазепа” – це спроба Володимира Сосюри переосмислити роль гетьмана в історії України. 1. Звернення Сосюри до України у “Вступі” до поеми “Мазепа”. 2. Романтичний образ молодого Мазепи. 3. Мрії Івана Мазепи про гетьманство. 4. Тягар гетьманської булави. ІІІ. Висновки поета про постать Івана Мазепи....
39. Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і писав для України, хоча змушений був жити далеко від неї: Не треба ні паризьких бруків, […]...
40. Утвердження нездоланності рідного народу в поезії “Я утверждаюсь” Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш “Я утверждаюсь”, написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – в Правді: Я єсть народ, якого Правди сила Ніким звойована ще не була. Яка біда […]...