Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева

Related posts:

1. Характеристика образу дядьки Лева у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Особливе місце відводить Леся Українка у своєму творі образу дядька Лева. Цей персонаж поетеса описала так: “Лев уже старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду: по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої товстяної шапки-рогатки; убраний Лев у полотняну одежу і в ясно-сиву, майже білу свиту; на ногах постоли, в руках кловня, коло пояса на ремінці ножик, через плече виплетений з лика кошіль на широкому ремені…” Ім’я […]...
2. Твір на тему – Утвердження любові як джерела людської духовності в повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків” – один із найвидатніших творів української літератури. Повість відображає побут, звичаї гуцулів і змальовує жахливу картину: серед прекрасної природи Карпат ворогують родини гуцулів, і ворогують по-справжньому: з двадцяти дітей Палійчуків вижило тільки п’ятеро. Це жорстоке життя серед прекрасних ланів і стає основним сюжетом твору. Головні герої повісті – Іван і Марічка, їхнє життя простежується ще з дитинства. Вони несуть своє кохання через усе своє життя. Навіть коли […]...
3. Утвердження любові як джерела високої людської духовності в повісті “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини, М. М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав писати. У листі до Гнатюка повідомляв: “Боюсь, хвилююсь, але пишу”. У повісті Гуцульщина вимальовується перед нами такою, якою сприймали і бачили її […]...
4. Характеристика дядька Себастьяна з повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” В свою повість “Гуси-лебеді летять” Михайло Стельмах вклав спогади про найчарівніший час у житті – своє дитинство. У творі він знайомить нас зі своїм життям, родиною та оточенням. Одним з героїв повісті “Гусі-лебеді летять” є дядько Себястьян, голова комбiду. Цей чоловік став для хлопчика справжній другом, вчителем та захисником. Майже завжди “на його високiй статурнiй постатi метляється кавалерiйська шинелина…”. Він статний та високий, “його рудий чуб вогнистим начосом метнувся над […]...
5. Утвердження просвітницького ідеалу людини у романі “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Коли згадують ім’я Робінзона, то здебільшого мають на увазі людину, що опинилася на безлюдному острові або, у переносному розумінні, самотню людину, відрізану від усього світу. Саме ці виняткові обставини привертають увагу читача і сприяють відчуттю романтики та поетичності ситуації. Саме це притягує увагу читача до героя, що здатний на подвиг, який знаходить порятунок У самому собі і перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує всі духовні та фізичні сили […]...
6. Духовне та матеріальне в образі Лукаша Творчість Лесі Українки стала для української літератури XІX століття свіжим струменем модерністських тенденцій, що дадуть свої плоди вже у XX столітті. З її поезією пов’язане утвердження в українській літературі нових естетичних цінностей, розрив зі старими закостенілими традиціями і водночас використання найцінніших здобутків української та світової літератури. Віктор Петров, видатний український прозаїк, філософ та культуролог, оцінював “Лісову пісню” як “спробу символістичного відтворення міфу про природу, що, перебуваючи в становищі одриву, перемагає […]...
7. Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” написана ще 1911 року, проте актуальна й досі завдяки таланту Лесі Українки, яка дуже точно відчула одну з головних істин – усе на світі живе і пов’язане між собою. Саме таким є ставлення до природи одного з героїв “Лісової пісні” дядька Лева. Він розумів природу і ставився до неї з повагою саме як до живої істоти. Та й лісових мешканців – персоніфіковані образи природи – добре розумів. […]...
8. Образ Мавки як символ добра, духовності й краси Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є центральним образом у драмі-феєрії “Лісова пісня”, і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом […]...
9. Образ Мавки як символа добра, духовності й краси Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є центральним образом у драмі-феєрії “Лісова пісня”, і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом […]...
10. Ідея гармонії людини і природи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Проблема гармонії людини і природи, порушена у драмі-феєрії “Лісова пісня”, звучить актуально і в наш час. Якщо сьогодні ми знущаємося над природою, то завтра вона поверне нам свої кривди сторицею. Нам не вистачає любові, шанобливості й віри наших предків, які вміли жити в гармонії з оточуючим світом. Світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе своїм життям, за власними споконвічними законами, аж поки в ньому не з’являється Людина. Поки з потаємними […]...
11. За законами духовності Самобутність кожного митця визначається насамперед тим, наскільки оригінальною і неповторною є його творчість, наскільки вагомим і примітним є його мистецький внесок у скарбницю духовного життя людства. О. Довженко належить саме до тих митців, оригінальність яких є загальновизнаною і безсумнівною. Вражає його багатогранність таланту, енциклопедичність знань. Письменник від природи мав високорозвинене естетичне почуття, розуміння суті і значення зовнішньої, тілесної, і внутрішньої, душевної, краси людини, краси і величі рідної землі. Це дорогоцінне […]...
12. Війна 1812 року в зображенні Лева Толстого Л. Н. Толстой був учасником Севастопольської оборони. У ці трагічні місяці ганебної поразки російської армії він багато чого зрозумів, усвідомив, як страшна війна, які страждання вона несе людям, як поводиться людина на війні. Він переконався в тім, що щирий патріотизм і героїзм проявляється не в гарних фразах або яскравих подвигах, а в чесному виконанні боргу, військового й людського, незважаючи ні на що. Цей досвід позначився у романі “Війна й мир”. […]...
13. Трагізм протистояння особистості суспільству у романі Лева Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне явище, що торкається життя усього народу. Але у творі відсутні історичні постаті, прославлені герої, батальні […]...
14. Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини в світі. У центрі твору постає сам герой – Фауст, бо саме цей образ втілив у собі вищі поривання людської […]...
15. Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі “Лісова пісня” Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. “Лісова пісня” – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю філософію поетеса перенесла на взаємини людей і природи. За жанром “Лісова пісня” – драма-феєрія. Тут діють фантастичні постаті та реальні люди. Важливу роль, у творі відіграє природа. Вона бере […]...
16. Одного разу влітку Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: “Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!” Одного разу дядько повернувся додому раніше звичайного. Він приніс поранене совеня. Я вперше побачив цього птаха […]...
17. Проблема духовності людини у романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини, як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість, відвертість, відданість переконанням, уміння любити світ і оточуючих тебе людей. І крапку поставити важко, бо на цьому перелік внутрішніх якостей людини, яку ми можемо назвати […]...
18. Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Шарля Бодлера Французький поет Шарль Бодлер збирав пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змінити світ, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революції 1848 р. Збірка його поезій “Квіти зла” – це […]...
19. Мова – скарбниця духовності народу Мова народу – найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається. Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови – могутній – засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. […]...
20. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя У пісні “Двобій Ахілла і Гектора” у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Пригадайте, що ви знаєте з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни? (Ахілл – син царя Пелея і богині Фетіди. Фетіда хотіла зробити сина безсмертним. Для цього вона вдень мастила дитя небесною амброзією, а вночі тримала за п’яту над вогнем. Вогонь і амброзія зробили б Ахілла безсмертним, але в Ахілла зосталося вразливим […]...
21. Відтворення у романі Даніеля Дефо “Життя та незвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо’ просвітницького ідеалу людини Робінзон спочатку для самозбереження, а потім і самоствердження перетворює острів Відчаю на острів Надії. Він зосереджує всі духовні і фізичні сили на подоланні несприятливих обставин. Ситуація вимагає від Робінзона повної зосередженості всіх його сил, натхнення думок і діянь, широкого і тверезого погляду, точного розрахунку, швидкості мислення й кмітливості. Для героя не властиві в’ялість, аморфність, невизначеність. Він не втрачає основ душевної рівноваги і здатності до активної цілеспрямованої діяльності. Було щось у […]...
22. Яку роль відігравали Різдвяні свята у формуванні духовності українців Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Усі люди з нетерпінням чекають Нового року. Вважається, що це якась межа, за якою залишиться усе старе, погане і розпочнеться нове, краще. Тому новорічні свята і раніше, і зараз відзначаються найпишніше. Колись у цей період існувало багато звичаїв та обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки та кози, і свято Василя, і ворожіння дівчат. Кожне таке дійство було сповнене […]...
23. Драма втрати ідеалу Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був остаточний розрив з його коханою – Ольгою Рошкевич, листування з якою тривало цілих двадцять років. Історія їхнього кохання знайшла своє відбиття у показі любовної […]...
24. Жіночому ідеалу відповідає ідеал чоловічого героя Ми вже бачили, що у казці про Сивці-Бурці герой виявляє благочестя, любов до батька, останнє прохання якого він свято виконує. Батько нагороджує його чарівним конем. У казках про вдячному мерці він наїжджає на мертву голову, череп. Цей череп він благочестиво ховає, і потім вдячний мрець стає його невидимим помічником. Цікаво, що хоча б мотив маємо в билині про Василя Буслаевиче. Але Василь Буслаевич – бунтар. Разом із глузуванням лупить ногою […]...
25. УТВЕРДЖЕННЯ ДУХОВНО-ЕСТЕТИЧНОЇ СУТНОСТІ ЛЮДИНИ, ЇЇ ТВОРЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ДРАМІ-ФЕЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ЛІСОВА ПІСНЯ” 10 КЛАС УТВЕРДЖЕННЯ ДУХОВНО-ЕСТЕТИЧНОЇ СУТНОСТІ ЛЮДИНИ, ЇЇ ТВОРЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ДРАМІ-ФЕЄРІЇ ЛЕСІ УКРАЇНКИ “ЛІСОВА ПІСНЯ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Художні особливості драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. II. Образ Мавки як утілення духовної краси: 1. Портретна характеристика героїні. 2. Зображення вчинків, дій. 3. Внутрішній портрет. III. “Не зневажай душі своєї цвіту…” Варіант 2 I. Для чого людина приходить у цей світ: невідповідність між високим покликанням і сірою буденністю. II. […]...
26. Відтворення просвітницького ідеалу людини у романі Даніеля Дефо “Життя і незвичайні та дивовижні пригоди мореплавця Робінзона Крузо” Коли у побуті згадують ім’я Робінзона, то найчастіше мають на увазі людину на безлюдному острові чи, у непрямому значенні, самотню людину, відрізану від усього світу. У такий спосіб зазначають ситуацію, де визначаючи її особливості, можна виділити романтику, пос-тійно відчутну поезію обставин. Ця сувора поезія збуджує особливе почуття причетності до всього, що робить Робінзон. Спочатку він з метою самозбереження, а потім і самоствердження перетворює острів Відчаю на острів Надії. Робінзон зосереджує […]...
27. Втілення у поемі Гомера “Іліада” античного ідеалу воїна-героя Центром нашого твору будуть воїни-герої поеми Гомера “Іліада”. У страшному двобої зіштовхнулись грецькі війська та військо троянців. Війна немилосердно справляє свої криваві бенкети. Багато невимовної жорстокості, невиправданого гніву, немилосердності. Жорстокий час – жорстокі люди. Неможливо без здригання спостерігати, як річками ллється кров, як тисячами гинуть люди. Ореол трагізму оповиває голови майже всіх учасників Троянської війни: ніхто не знає, коли прийде його смертний час, але кожен до нього щохвилини готовий. Центральною […]...
28. Як писати твір за драмою Лесі Українки “Лісова пісня” А зараз давайте спробуємо опинитися у казці, у лісовій казці. Напевно, ви здогадалися, про що йдеться? Звичайно, це невмируща “Лісова пісня” Лесі Українки. Читаючи цей твір, ми з вами потрапляємо в дивовижне царство фольклорних образів: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник. Взаємини цих істот нагадують взаємини між людьми, але такі, де протилежні сили складають єдине ціле, єдину гармонію. Це ще не всі герої. З’являється перед очима Лісовик, Мавка, Куць […]...
29. Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлср прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “морс засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. І сприймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути […]...
30. “Смерть” Антоненка-Давидовича як засудження ідеалу комуніста-надлюдини Ця повість має два основні плани. Перший план, або рівень, полягає в тому, що член КП У Кость Горобенко “серед болючих душевних борсань і постійних образ з боку сопартійців прийшов до рішення, що йому треба пролити братню українську кров, щоб позбутися нестерпної меншовартості українського комуніста”. Другий план містичний і прихований од неуважного читача. Ми знаходимо Горобенка в момент усвідомлення чи, як мінімум, відчуття ним душевної порожнечі й розгубленості. Всі навкруги […]...
31. Образ Лукаша в драмі “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії життя Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі збігається з першими кроками від дитинства до юності. Він з’являється біля лісового озера одного святкового дня на […]...
32. Громадянська позиція людини – вияв духовності Громадянська позиція людини лежить в основі духовного виховання у сучасному суспільстві. Духовність людини розглядають як складну систему, одну з складових структури особистості. На сьогоднішній день відбувається занепад морально-духовних цінностей, що відображається у протиставленні ціннісних орієнтацій. Сам процес духовного становлення особистості деякі науковці розглядають як усвідомлення нею єдності з навколишнім світом. Головним з завдань у сучасному суспільстві є допомога в осягненні людиною світової і власне української культури і духовності. Коли відбувається […]...
33. Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – лише 28 років, але його життя продовжується в його поезії, бо вона близька своїми мотивами […]...
34. Через пісню – у світ духовності Українська пісня – одне з найцінніших надбань українського народу. Коли вона звучить, серце не може залишитися байдужим і холодним, бо в ній стільки трепетної щирості, ніжності, відвертої довіри. Одного разу знайома літня жінка сказала мені: “Моє серце від болю й випробувань скам’яніло, ніщо його вже не зворушує. А почую українську пісню – плачу. Вона – як молитва…”. Важко щось додати до цих слів. Моя Україна надзвичайно багата і щедра на […]...
35. Відтворення в романі Дефо “Життя та незвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо” просвітницького ідеалу людини Робінзон спочатку для самозбереження, а потім і самоствердження перетворює острів Відчаю на острів Надії. Він зосереджує всі духовні і фізичні сили на подоланні несприятливих обставин. Ситуація вимагає від Робінзона повної зосередженості всіх його сил, натхнення думок і діянь, широкого і тверезого погляду, точного розрахунку, швидкості мислення й кмітливості. Для героя не властиві в’ялість, аморфність, невизначеність. Він не втрачає основ душевної рівноваги і здатності до активної цілеспрямованої діяльності. Було щось у […]...
36. Перемогла справедливість? Твір-розповідь з елементами переказу. Мій дядько дуже розумний! Коли він приходить до нас в гості, часто роз: повідає різні історії. Вчора знову так і було. Як тільки дорослі поїли і вийшли в сад, ми з братом примчалися до дядька і попросили відповісти на питання: “Чи завжди добро перемагає зло?” Дядько відповів: – У дитячих казках добро перемагає зло. Але життя не казка. Трапляється всяке, Я розповім вам притчу. Пішов мисливець […]...
37. Твір: Філософський мотив сенсу життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Чуєте звуки сопілки? Це зачаровано грає Лукаш, ніби намагаючись злитися з природою. Від звуків сопілки прокинулася Мавка, щоб навічно подарувати своє кохання Лукашеві. Ніхто з них не задумувався, для чого живе, бо це й так ясно: для щастя. Але щастя кожен розуміє по-своєму. Для когось це добрий маєток, велика хата, а хтось повністю віддає себе потоку почуттів. Ці почуття – це кохання, і щедрість душі, і гармонія взаємин людини і […]...
38. У пошуках ідеалу Творчість Лесі Українки стала однією з вершин художньої свідомості українського народу в його історичному поступі й водночас видатним явищем світової літератури, адже криє в собі невичерпні джерела високих людських ідеалів добра та справедливості, сповнена пафосом оновлення світу, свободи, гуманізму народів. У своїй поетичній творчості Дочка Прометея весь час була в пошуках ідеалу борця за щастя народне. Поетесу приваблювали мужні, сильні, горді духом люди, що брали за девіз слова: Ти мене […]...
39. Риси романтичного героя в образі Мазепи Мазепа чудово підходив на роль романтичного героя байронічного типу. “Його історія, заснована на екзотичних реаліях, містила сюжет нещасливого кохання і жорстокої кари. Нескінченний галоп коня є водночас знаряддям долі, яка готувала Мазепу до великих політичних звершень. Навіть остаточна поразка гетьмана приносить йому додатковий німб мучеництва”, – зазначав польський дослідник Я. Островський. В образі Мазепи помітні й риси специфічно байронічного героя: це бунтар, “шляхетний злочинець”, який, кидає виклик суспільству, його законам […]...
40. Краса в образі персонажа у романі Толстого “Війна й мир” Відкриємо академічний “Словник російської мови”: “Краса – властивість за значенням прикметника гарний”, “гарний – приємний на вид, що відрізняється правильністю обрисів, гармонією фарб, тонів, ліній, що відрізняється повнотою й глибиною внутрішнього змісту, розрахований на ефект, на зовнішнє враження”. Кожне із цих визначень може знайти своє підтвердження на сторінках роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”, тому що тут присутні й краса душі, і помітна зовнішня краса тіла, і прекрасна російська […]...