Відтворення у романі Даніеля Дефо “Життя та незвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо’ просвітницького ідеалу людини

Робінзон спочатку для самозбереження, а потім і самоствердження перетворює острів Відчаю на острів Надії. Він зосереджує всі духовні і фізичні сили на подоланні несприятливих обставин. Ситуація вимагає від Робінзона повної зосередженості всіх його сил, натхнення думок і діянь, широкого і тверезого погляду, точного розрахунку, швидкості мислення й кмітливості. Для героя не властиві в’ялість, аморфність, невизначеність.

Він не втрачає основ душевної рівноваги і здатності до активної цілеспрямованої діяльності. Було щось у характері

Робінзона, що дало змогу йому гідно витримати самотність і не втратити потребу спілкуватися з людьми. У характері героя Дефо відбився досвід трудового люду і концепція людини, притаманна демократичному світогляду епохи Просвіти. “Які б тяжкі не були мої роздуми, розум мій починав помалу брати верх над відчаєм”, – оповідає про себе Робінзон.

Почуття дійсності, твереза оцінка обставин, усвідомлення того, що якщо людина пережила катастрофу, то жити їй потрібно і треба шукати гідний вихід із будь-якого тяжкого становища. Він діє як справжній син своєї країни, свого часу і свого середовища, коли з корабля, який затонув, разом із практично необхідними предметами бере Біблію в трьох примірниках і перетворюється на проповідника, прагнучи “цивілізувати” дикуна П’ятницю. Практична розсудливість Робінзона поєднується з релігійно-філософською думкою про волю Божу, в якій він шукає пояснення всім життєвим контрастам, трагічним долям. “Робінзон Крузо” – перший класичний англійський роман, який можна назвати “історією сучасника”.

Перемога героя над усіма перешкодами і негараздами закарбовує в мозку читача силу й велич людської природи, глибоку віру в працю, розум і доброчинність – ці рушійні сили людського життя і щастя.





Відтворення у романі Даніеля Дефо “Життя та незвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо’ просвітницького ідеалу людини

Categories: Твори з літератури