Home ⇒ 🎨Твори на різні теми ⇒ Українська хата

Українська хата

Українська хата

Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя. Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. “Без господаря двір, без господині хата плаче”, – говорить народне прислів’я.

В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, уквітчані пахучими травами. У інтер’єрі хати, в усій організації внутрішнього її простору відбиваються багаточисленні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї й обряди.

Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.

Українська хата – оригінальний витвір народу, самобутнє явище в історії архітектури. До житлового приміщення – власне хати – добудовують сіни з коморою або й другу хату через сіни. Фасад завжди має видовжену форму стін і високий дах.

Враження низької тяготіючої до горизонталі стіни підсилюється ще й тим, що хата має великий винос даху, який приховує верхню частину стіни. При будівництві народні майстри завжди тяжіли до симетрії, до певних ритмів і пропорцій.

Велике значення мають світлотіньові властивості. Освітлена сонцем хата дає мальовничу тру світлої, темної і сірої площин. Зруб хати в лісових і гірських районах відкритий.

Рівні кінці зрубу без всякої спеціальної обробки демонструють прекрасну фактуру стін, їхню вагомість, міцність.

У лісостеповій та степовій смугах хата завжди побілена як зовні, так і всередині. Серед зелені садів вона виділяється білим кольором стін, а червоні й жовтогарячі плями надають їй веселого, сухого, теплого вигляду.

В Україні було чимало теслярів, які майстерно споруджували різні будівлі. Для будівництва дерев’яної хати, як звичайно, запрошували двох-трьох фахівців..Каркасно-глиновальковані, глинобитні хати зводили толокою, до якої запрошували сусідів, родичів. Серед них було кілька досвідчених у цій справі майстрів.

У інтер’єрі української хати простежується кілька зон: побутова, робоча, обрядова, культова. Відповідно до цього розміщувались основні меблі та предмети: в робочій – піч, мисник; в обрядовій – стіл у покутті; в побутовій – піл або ліжко, скриня.

Певна система спостерігається в обладнанні хати. Чітко простежуються три яруси, у формуванні яких важливу роль відіграли зв’язки обжитого простору з навколишнім світом: для нижнього ярусу – зв’язок з матір’ю-землею; для верхнього – з небом; середній ярус – людський світ.

До нижнього ярусу входять нижня частина стіни з лавами, підпіччя. Останні були природною межею світу наземного і підземного. Верхній ярус і стеля будинку – це свого роду небо, а сволок є символічним охоронцем будинку, свого роду межею, яку не сміють переступити злі духи.

Елементи середнього ярусу – стіни, двері, вікна і простінки – це проміжок між ідеалізованим світом і світом підземним. Вікнам і дверям відводилась роль з’єднувача людини зі світом. Батьківська хата…

Для кожного українця вона є дорогою, неповторною. Змінилися з плином часу хати на будинки. Головне, щоб не втратився зв’язок з минувшиною, де житлу, його оздобленню приділялася надзвичайна увага.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Related posts:

  1. Твір “Українська хата” Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. Так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. Українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки. Типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати ретельно обмазували глиною та білили. Часто стіни фарбували у різні символічні кольори та розмальовували. Так […]...
  2. Слобожанська хата Територія Сумської, Харківської, частини Полтавської, Луганська область називались колись “Диким Полем”, а з 30-х років XVII ст. почала заселятись переселенцями з Лівобережної та Правобережної України, які рятувалися від гніту польських панів та місцевих феодалів. Одночасно “Дике Поле” заселялося і вихідцями з Росії. Переселенці заснували тут слободи, а звідси і назва – Слобідська Україна. У кінці XIX ст. – на початку XX ст. на Слобідській Україні вже існують усталені типи народного […]...
  3. Хата в літній день Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, мабуть, десь на другому плані, бо з-під даху падає на білі стіни тінь. Біля хати […]...
  4. Хата моя, біла хата Традиційна українська хата, за визначенням багатьох іноземних мандрівників і дослідників, які свого часу побували на наших землях, являла цілком оригінальний витвір. Вона була самобутнім явищем в історії архітектури, високим зразком будівельних, мистецьких, етичних та естетичних конструкцій. Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі виробили цілу систему прийомів з використанням унікальних і пропорційних силуетів. Не випадково французький військовий інженер Г. Боплан, мандруючи в XVІІ ст. по Дніпру, захоплювався високим мистецтвом […]...
  5. Батьківська хата Батьківська хата Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні. Батьківська хата – це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. Усіх членів сім’ї завжди об’єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина – земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос. І […]...
  6. Моя хата скраю Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця […]...
  7. Довженкова хата На канікулах я був на гостинах у бабусі, і вона вирішила показати мені хату – музей відомого українського письменника Олександра Довженка в Соснівці. Усе тут на подвір’ї і в самій хаті залишилося таким, яким було за життя письменника. Перед самою хатою, ще на вулиці, зустрічає відвідувачів скульптура молодого Довженка. На подвір’ї – старезний колодязь із цямриною та журавлем, ворота з дашком, клуня з сільським знаряддям праці. У сінях хати стоїть […]...
  8. ІСТОРІЯ РУСІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. ІСТОРІЯ РУСІВ “Історія русів” – літературно-публіцистична пам’ятка кінця XVIII – початку XIX ст. Авторство твору не встановлене. “Історія русів” – це розповідь про події, що відбувалися в Україні від давнини до 1769 р. Виклад подій виразно тенденційний. Вони осмислюються з позиції українського патріотизму. Основна увага приділяється змалюванню самовідданої боротьби українців з чужоземними загарбниками. У творі особливе місце посідає зображення національно-визвольної війни 1648-1654 рр., […]...
  9. Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві. 2. Рідкісна краса української мови. 3. Життєздатність української мови. 4. Збереження і розвиток мови талановитими митцями. 5. Необхідність відродження мови. ІІІ. Українська мова – це золотий запас душі народу....
  10. Дружна українська родина С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Дружна українська родина Я думаю, що найдружніші родини – родини українців. Саме наша культура відображає щедрість та щирість родинних почуттів. Українці завжди відкриті для знайомств та спілкування. У родині завжди особливо поважають батька як голову родини. Мати уособлює ніжність, безмірну доброту, виховує дітей та навчає життя. І, звичайно, […]...
  11. III. Нова українська література 9 клас III. Нова українська література Загальний огляд Історичне підгрунтя розвитку української літератури – 1764 р.- скасування гетьманства; – 1773 р.- скасування Запорозької Січі; запровадження кріпацтва; – масове закриття народних шкіл; ліквідація друкарства; занепад освіти; – прийняття законів, указів, що забороняли поширення української мови в Україні, наказ Петра II про переклад в Україні державних постанов та розпоряджень з української російською, Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії, заборона […]...
  12. Леонід Глібов – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Леонід Глібов Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого 1827 р. в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в сім’ї управителя поміщицьких маєтків. Освіту здобув у Полтавській гімназії та Ніжинському ліцеї. Учителював на Поділлі, згодом перейшов на роботу до Чернігівської гімназії. Кілька років редагував газету “Черниговский листок”. Звільнений з посади за політичні переконання, деякий […]...
  13. Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі. Деякий час провів у монастирі як послушник. Залишивши монастир, працював на різних державних та виборних посадах. Кілька разів обирався предводителем дворян […]...
  14. “Ой, яка чудова українська мова!” – IІІ варіант 6 клас III варіант “Мова є сповіддю народу…” Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосуються кожної мови. Рідне слово – то невичерпне, животворче і невмируще джерело, з якого людина черпає уявлення про навколишній світ. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. “Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені”. […]...
  15. Моя хата скраю – нічого не знаю Одні думають, що можна жити не переймаючись негараздами сусіда, а лише віддавши себе на благо сім*ї. Інші вважають, що повноцінним є життя з турботою про інших. На мою думку, кожна людина має перейматись своїм життям, а не проблемами інших. Адже часто переймаючись проблемами інших, ми не помічаємо своїх власних. По-перше, у наш час багатьом людям у наш час потрібно бути самостійними, оскільки надмірна турбота близьких, буде заважати самореалізації та самовдосконаленню […]...
  16. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них центральне місце посідає зображення національно-визвольної війни українців під проводом Богдана Хмельницького. “Літопис Самовидця” охоплює 1648- […]...
  17. Українська ментальність у творах Самчука й Багряного В усі часи, а особливо в більшовицьке лихоліття 1930-60-х років, представники вітчизняної інтелектуальної еліти поставали перед питанням: “Що ж ми за народ такий?”, усвідомлювали, як зараз модно говорити, необхідність визначення української національної ідентичності. І якщо на терені материкової України акцент на окремішності нашої нації був справою підсудною, то в діаспорі це питання вилилося в низку наукових досліджень і вартісних художніх творів. Так, особливого розголосу отримали розвідки щодо українського національного характеру, […]...
  18. Українська пісня – це бездонна душа українського народу СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ Українська пісня – це бездонна душа українського народу Відомий український письменник О. Довженко високо цінував народну пісню. Перед її красою схилялося багато видатних людей. Мабуть, немає жодної людини, яка б залишилася байдужою до цього дива. Справді, пісня супроводжує кожного з нас упродовж усього життя. Вона приходить до нас з легкою і ніжною маминою колисковою, огортає радістю і смутком у різні моменти життя, […]...
  19. “Ой, яка чудова українська мова!” – IV варіант 6 клас І V Варіант Мені дуже подобається українська мова. Любов до цієї чарівної мови народилася в моєму серці ще з часів, коли бабуся співала мені українські колискові і я засинав під цей спів. Українські пісні вражали мене своєю мелодійністю та красою. Потім я пішов до школи і познайомився з прекрасною українською поезією таких авторів, як Павло Тичина, Володимир Сосюра, Максим Рильський. Вразила мене книжка “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка, де […]...
  20. Ой, яка чудова українська мова! “Наша дума, наша пісня не вмре, не загине”, – писав Тарас Григорович Шевченко. Цей геніальний поет якнайкраще розумів значення мови для повноцінного існу­вання народу. Українська мова дуже мелодійна. Слухаючи, як гозорять носії нашої мови, упевнюєшся, що пісенна основа в ній має величезне значення. В одному оповіданні я прочи­тав про цікавий епізод, який стався з іноземцем-мандрівником. Прибувши з Україну і вперше почувши українську мову, іноземець запитав у свого супутника: “Про що […]...
  21. Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст.- III. Нова українська література 10 клас III. Нова українська література Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. Український народ в XIX ст. перебував у колоніальній залежності від двох імперій Російської та Австро-Угорської. Колоніальний гніт гальмував духовний розвиток нації, стримував культурно-мистецькі процеси. Кардинальні зрушення в громадській думці почали відбуватися після скасування кріпацтва та проведення в Росії земської, судової, освітньої та інших реформ. Пожвавлення громадського, наукового і культурно-освітнього життя відбивається у творчості Івана Нечуя-Левицького, Панаса […]...
  22. Пантелеймон Куліш – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Пантелеймон Куліш Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював […]...
  23. IV. Новітня українська література 10 клас IV. Новітня українська література Загальний огляд літературного процесу початку XX ст. Розвиток української літератури на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії під гаслами боротьби за землю і волю, проголошення УНР, що зумовило пожвавлення українського політичного, культурно-освітнього, мистецького життя. Відкриваються національні школи, створюються Український народний університет, Українська академія наук, Національна бібліотека. Виникають українські видавництва, починають виходити журнали і газети. Після поразки революції […]...
  24. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим. В кінці 50-х років у Бобринці починає свою діяльність М. Кропивницький. Він походив з бідної дворянської родини, мати його була вчителькою музики, тому вдома панувала атмосфера співу, музики, […]...
  25. Прадавня українська література 9 клас ІІ. Старе українське письменство Прадавня українська література Особливості: – своєрідність та синкретизм жанрів ; популярність панегіриків – творів, у яких прославлялося життя поважних людей або розшифровувався зміст родових гербів; – обов’язкове звернення до Бога на початку творів; письменник свою думку не стверджував від себе, а лише підкріплював цитатами зі Святого Письма, богословських трактатів; – автор часто применшував свою значимість, тому часто залишався анонімним; – прагнення давніх письменників бути […]...
  26. Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Панас Мирний Панас Якович Рудченко народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у казначействі та […]...
  27. Українська гостинність У всьому світі українці вважаються гостинною нацією. Гостю – чи проханому, чи ні – у нашій країні раді завжди, на відміну від тієї ж Німеччини, де прийти до когось у дім без попередження вважається неприпустимим. У такому випадку з вами поговорять з порогу, навіть не запросивши ввійти до дому. У нашій країні все навпаки – гостя не тільки вводять у дім, а ще й намагаються нагодувати та розважити. Більш того, […]...
  28. Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці застосовували в оформленні зовнішніх кінців крокв, кронштейнів – коників, підстрішних лиштв. Накривала хату висока солом’яна […]...
  29. Іван Вишенський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний український письменник-полеміст, автор багатьох трактатів і […]...
  30. Українська пісня Українська пісня Пишається український народ милозвучними піснями, в яких джерельною водою струменять почуття радості, смутку, гумору, любові. Пісня – це свідок, але не німий споглядач історії, а промовистий, душевний свідок. Пісня для народу була і є необхідною потребою його життя. У ній виливалася надія на краще майбуття. У піснях постає велична природа України, якою зачаровані люди протягом багатьох віків. Просторі степи, широкі ріки, краса садків, гаїв, лісів, бурхлива історія народу-великомученика, […]...
  31. Іван Карпенко-Карий – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Карпенко-Карий Іван Карпович Тобілевич народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Kapno Адамович Тобілевич, мав дворянські корені, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, була простого роду, походила з містечка Саксагань. Вплив матері на виховання дітей був визначальним. Не випадково, ставши відомими діячами української театральної […]...
  32. Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Ольга Кобилянська Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка Серетьського повіту. […]...
  33. Микола Вороний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Микола Вороний Микола Кіндратович Вороний народився 24 листопада 1871 р. на Катеринославщині в сім’ї дрібного торгівця. Через півроку його родина* переїхала до Харкова. Навчався М. Вороний у Харківському, пізніше – Ростовському реальному училищах, згодом у гімназії, звідки був виключений за зв’язки з народниками, читання та поширення забороненої літератури. Емігрував, вчився у Віденському та Львівському […]...
  34. Григорій Сковорода – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Григорій Сковорода Григорій Савич Сковорода народився З грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання “студентом богословських наук”. Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через конфлікт з керівництвом колегіуму був змушений […]...
  35. Заклик до збереження мови у вірші “Українська мова” Володимир Самійленко був справжнім українцем, усією душею відданим своїй країні й своєму народові. Творчість його багатогранна й різноманітна. Діяльність цього видатного митця була спрямована на збереження й збагачення рідної культури. У своєму вірші “Українська мова” поет порівнює мову з коштовним діамантом. У поезії закарбовано драматичні сторінки історії народу, історії рідного слова, приниженого людською байдужістю: І ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей і топтали його. Цей вірш присвячено пам’яті […]...
  36. Марко Вовчок – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Марко Вовчок Марія Олександрівна Вілінська народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі У своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у […]...
  37. Тарас Шевченко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Тарас Шевченко Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. […]...
  38. “Ой, яка чудова українська мова!” – IІ варіант 6 клас II варіант Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почуєш! Т. Шевченко Кожен народ має свою мову, своє письменність. А кожна мова має притаманні лише їй риси. Відомо, що українська мова за мелодійністю посідає друге місце між європейськими мовами, поступаючись лише італійській. Будемо ж пишатися, що ця співуча солов’їна мова є нашою рідною! На жаль, сьогодні далеко […]...
  39. Щоб хату обійшли злі сили Щоб хату обійшли злі сили Український народ з великою любов’ю будував хати, де жили десятиліттями, оберігаючи себе від злих сил. Люди вважали злидні, терпіння й саму смерть справою демонічних сил. У народі проти них були вироблені засоби боротьби. Найсильнішим з-поміж них вважали вогонь і його відповідне забарвлення – червоний колір. Червоною смугою вище долівки обводили стіни. Утворене таким чином замкнуте коло закривало доступ у хату нечистих сил. Магічне значення мали […]...
  40. Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” – IІІ варіант ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО 8 клас III варіант В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови. Один із своїх віршів поет присвятив Великому Кобзарю. “Українська мова” – […]...
Українська хата

Categories: Твори на різні теми