Категорія: Твори з літератури

Біблійні сюжети й антична міфологія у творчості Лесі Українки

“Якби на той час у якійсь із європейських країн з’явився поет такого масштабу, то він би мав усесвітню славу, творчість його була б піднесена на найвищий щабель репрезентації того народу”, – писала про Лесю Українку не менш знана поетеса сучасності Ліна Василівна Костенко. Дійсно, високоерудована, з її безпомилковим слухом і хистом до музики, мов, живопису, освітою, здобутою самотужки, Леся Українка ознаменувала цілу епоху в житті нашого суспільства кінця XІX – […]

Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною

Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України ставила вище, ніж своє, особисте, бо не вміла мовчати. Про все у житті можна забути, […]

Твардовский: Коли від стін Берліна прийшов солдатів з війни додому

Нам впадає в око разюча подібність між заключними рядками поеми й написаними під враженням поїздки на батьківщину ранньої восени 1945 року нарисом “У рідних місцях”. Це помічено багатьма дослідниками. От що цікаво: герой до кінця поеми стає знову безіменним. Перед нами – просто солдат. Це й Андрій Сивцов, і Михайло Худолеев, і той солдат, у якого “ні віконця ні, ні хати, ні господарки… ні синка” , і солдат Михайла Исаковского, […]

Ідеальний чоловік

Дія п’єси розгортається протягом доби у Лондоні, в особняку подружжя Чилтерн і на квартирі лорда Горінг, на початку 1890-х рр.. Званий вечір у восьмикутному залі особняка баронета сера Роберта Чилтерн, що займає відповідальний пост товариша міністра закордонних справ, – один з найбільш вишуканих атракціонів великосвітського Лондона. Відточений смак зразковою подружньої пари дається взнаки у всьому – від картин Буше і Коро на стінах до зовнішнього вигляду господарів будинку та гостей. […]

“Людська комедія” Оноре де Бальзака – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XІX ст

Реалістичні повісті “Гобсек”, “Шагренева шкіра”, “Ежені Гранде”, які включено до збірки “Етюди приватного життя”, що вийшла 1830 року, поклали початок одному великому творові. 1834 року Бальзак дійшов думки, щоб об’єднати всі написані ним твори, а назву циклу – “Людська комедія” – було знайдено пізніше – під впливом бесіди з приятелем про “Божественну комедію” Дайте. Але у слово “комедія” Бальзак вкладає не такий зміст, як Дайте. Вже в самій назві письменник […]

Проблематика драматичної творчості М. Куліша

Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не багато, але в літературі, в пам’яті свого народу він житиме вічно. Микола Куліш увірвався в […]

Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства

“Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом, Сюжетна лінія новели – опис поїздки групи руанців до Гавра, власне їхньої втечі від окупантів та дослідження їх поведінки і психології під час поїздки. […]

“Все не те, коли нема любові…”

Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так? Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від його віршів розходяться чисті гарячі промені справжнього почуття, вони ніби проникають у душі читачів. Декілька […]

Психоз натовпу у романі Айтматова “Буранний полустанок”

Агресивний, під’юджуваний натовп легко скеровується, піддаючись невидимим субстанціям, що діють через земних провідників. Трансформація психотронних енергій, як показує досвід, вдосконалюється. Це видно передусім із привнесених на пострадянський простір кольорових революцій за останні роки. Індукований психоз натовпу із знавіснілими поглядами олов’яних очей і заклинальними мантрами у вигляді патріотичних гасел досягав свого апогею. І мало хто усвідомлює, що технології зомбі-агресій страшніші ядерних ударів, поскільки у першому випадку знищується тілесна сфера, у другому […]

Суспільство в комедії “Горе від розуму”

Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. Олександр Андрійович Чацький показаний О. С. Грибоєдовим як передова людина “століття нинішнього”. Він зло висміює […]

Відповіді до теми: “Поетична творчість Т. Шевченка”

1. Якою поезією відкривався “Кобзар” 1840року? Що ви знаєте про цю поезію? Поезією “Думи мої, думи мої…” Це своєрідне кредо молодого поета, де ви­кладено погляди на мистецтво взагалі й на художнє слово зокрема. Думами він називає свої заповітні мрії, задушевні прагнення, своє образне слово. Крім теми покликання митця, у творах чітко виражене невдоволення тогочасною дійсністю. До поезії музику пише багато композиторів, зокрема С. Воробкевич, Я. Степо­вий, Є. Козак, та піснею […]

Мотиви лірики Т. Шевченка років заслання

Десять років солдатської неволі із царською “забороною писати і малювати” – найтрагічніша сторінка життя Т. Шевченка. Знаючи, що він буде покараний, поет продовжує писати й малювати. “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – таким було його життєве кредо. Криючись від стороннього ока, поет пише вірші, у яких – протест проти царського свавілля, готовність боротися до кінця. Провідними мотивами поезій періоду заслання були: сум за рідним краєм, самотність, боротьба за волю, за […]

Трагізм творчої долі Олександра Довженка

Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і письменник, і кінорежисер, і художник, і державна людина. Усе йому було під силу, на все його вистачало. За що б […]

Образ Вільгельма у романі У. Еко “Ім’я троянди”?

Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Останнє слово в боротьбі між Вільгельмом та Хорхе автор залишив за Вільгельмом, який переконаний, що залишається можливість дотепності протистояти дотепністю і таким чином зберегти рівновагу. “Все ж таки такий світ, по-моєму, кращий, ніж той, де вогонь і гартоване залізо Бернарда Гі воюють з вогнем і гартованим залізом Дольчина”, – вважає Вільгельм. Але те, що автор прислухається до думок Хорхе і вбачає в них […]

Образ Наталки яскравий тип національного характеру

Надрукована була п’єса тільки в 1838 році, але в рукописних копіях стала поширюватися ще в 20-х роках XІX століття. Було також багато таких людей, які напам’ять усю п’єсу. З великим успіхом і не раз вона йшла на сценах Петербурга, Москви, Кишенева, Мінська, Риги, Талліна, Вільнюса, багатьох міст і ибіру, Середньої Азії та Кавказу, її ставили і російські трупи. Під час вистави у Варшаві на прохання глядачів драму показували двічі на […]

Гроза характеристика образу Кабановой Марфи Гнатівни

Кабанова Марфа Гнатівна – центральна героїня п’єси, матір Тихона і Варвари, свекруха Катерини. У переліку дійових осіб про неї сказано: багата купчиха, вдова. У системі персонажів п’єси – антагоніст головної героїні, Катерини, контрастне зіставлення з якою має визначальне значення для розуміння сенсу п’єси. Схожість героїнь можна угледіти як в приналежності їх до світу патріархальних представлень і цінностей, так і в масштабі і силі характерів. Обоє вони – максималісти, ніколи не […]

Філософія бароко. Григорій Сковорода

Філософською основою українського бароко стає неостоїцизм, а точніше переосмислені в християнському ключі ідеї давньоримського філософа І ст. н. е. Сенеки. Проблемою, що перебувала в центрі уваги як католицької, так і протестантської думки була проблема волі та благодаті. Особливо яскраво неостоїцизм виявився у Г. Сковороди в загостренні уваги до етичних аспектів барокового алегоризму. Український філософ виходив з постулату про двоїстість світу, про поєднання в ньому духовного й фізичного начал і про […]

Виклад повесті Васильєва “А зорі тут тихі”

Шістдесят із зайвим років тому на російських людей раптово обрушилася страшна трагедія. Війна – це розруха, убогість, жорстокість, смерть. Війна – це тисячі знівечених, убитих, замучених у таборах людей, це мільйони покалічених доль Ми звикли до того, що на війні немає місця сентиментальності й ніжності, а слово “герої” у нашім розумінні – це обов’язково боєць, солдат, словом, чоловік. В усіх на слуху імена: Жуків, Рокоссовский, Панфілов і багато інші, але […]

Змагання правди і кривди в казці “Правда і кривда”

Я люблю читати українські народні казки. В багатьох із них розповідається про добро та зло. Одна з таких казок – це казка “Правда та кривда”. В ній дядько вирішив довести своєму племіннику, що краще жити неправдою. Вони запитали заробітчанина, пана та попа, як “тепереньки лучче жити”: чи правдою, чи кривдою? Усі ці люди вибрали кривду, запевняючи, що правди не існує. Небіж засумував. Він був бідний, і до того ж мусив […]

“Ревізор” шедевр світової комедійної драматургії

Жанр комедії найбільш тонко вловлює і передає відтінки комічного – гумор, сатиру, іронію, сарказм, гротеск тощо. У Росії на час написання “Ревізора” були відомі і популярні дидактичні комедії Д. Фонвізіна “Недоросль” і “Бригадир”, “серйозна” комедія О. С. Грибоєдова “Горе от ума”, водевілі О. Шаховського, А. Писарєва, Ф. Коні тощо. В Україні користувались успіхом комедії Г. Квітки-Основ’яненка, водевілі Василя Гоголя “Простак”, І. П. Котляревського “Москальчарівник”, Г. Квітки-Основ’яненка “Бойжінка” тощо. Саме останній […]

Еволюція Квазімодо: від раба до особистості

Твір за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”. Першу після Великодня неділю католики називають “Квазімодо”, що у пекладі з латини означає “ніби”, “майже”. Саме цього дня після обідні в Соборі Паризької Богоматері на дерев’яному настилі на лівому боці паперті, куди зазвичай клали підкидьків, було знайдено живу істоту, яку важко було назвати димніше. Незвичний підкидьок був такий потворний, що його хотіли спалити на вогнищі або втопити. Проте Клод Фролло, молодий священик, […]

Твір-аналіз творчості А. А. Фета

У своїй творчості А. А. Фет виходив з визнання високого й неминущого значення поезії, різко протиставляючи її реальної дійсності, що представляється йому “миром нудьги й праці”. “Скорбота ніяк не могла надихнути нас”,- писав він наприкінці життя. Фет був переконаний у тім, що література покликана відбивати лише вищі цінності, відгукуватися на вічні, загальнолюдські потреби, зовсім залишаючи осторонь актуальні питання суспільно-політичного життя Поезія Фета різко відрізняється від демократичної лінії в російській літературі. […]

Скільки ти знаєш мов – стільки разів ти людина

Відомий гуманітарій Іван Огієнко переконливо довів: у мові конденсується духовна енергія народу. Та чи тільки енергія? Мова несе в собі генетичну пам’ять народу, його історію, культуру, звичаї. Мова відбиває національний характер, менталітет. Тому, мабуть, і побутує так широко вислів, що людина стільки разів людина, скільки мов вона знає. Знання мови, досконале володіння нею передбачає не тільки певний запас слів цієї мови, знання граматики, вміння читати, розмовляти і розуміти. Знання тієї […]

Одчиняйте двері Тичина Павло

Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його ліричний сюжет розгортається у двох вимірах: з одного боку, уривчастими мазками змальовано трагічне криваве весілля; […]

Дон Кіхот і Санчо Панса

Свобода, Санчо, есть одно из самых драгоценных благ, какими небо одарило людей. Сервантес Роман Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський” є одним з найкращих творінь світової літератури. Його головний герой став усім відомою особою і упродовж століть уже живе окремим від Сервантеса життям. І роман, і його герой мали па меті висміяти так звані лицарські романи. Але від розділу до розділу образ Дон Кіхота дедалі більше викликає симпатію в читача. […]

Картини української природи в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”

Бербер любить пустелю Сахара. Казахам тоскно у наших невеличких гаях. І не лише тому, що вони звикли до своїх краєвидів. Просто вода річок або колодязів цієї місцини з дідів-прадідів ввійшла до крові народу, а очі призвичаїлися бачити або гори, або розлогі степи, або нескінченні заполярні низини. Адже Батьківщина – не місце проживання, а наша душа й тіло. Так само, як ми – її жива і часом мисляча частка. Із цього […]

Твір “Осінній ліс’ або “Опис осіннього лісу”

Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів. Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо. У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем ​​в […]

Вічні трагедії людства

На початку XVІІ століття відбулося зіткнення старого світу, в якому панували феодальна темрява і жорстокість, і нового світла, яким керують згубні пристрасті і сила золота. Спостерігаючи за зіткненням двох зол, гуманісти того часу поступово втрачали віру в добро, справедливість і дружбу. Англійський драматург У. Шекспір присвятив трагедію “Гамлет” саме цій зміні епох. Головний герой трагедії – принц Данський Гамлет, типовий інтелігент-гуманіст епохи Відродження. Він щиро вірить у людину. Гамлет – […]

Моральний конфлікт у творах Трифонова

Трифонов посилив тривіальний моральний конфлікт ще і конфліктом, в деякому роді ідеологічним. Вадим Бєлов не тільки засуджує свого друга-однокурсника за індивідуалізм, але й пильно викриває свого педагога, фахівця з російської класичної літературі, Професора Козельського за недооцінку значення радянської літератури і применшення її досягнень. Так Трифонов відгукнувся на боротьбу з космополітизмом і підлабузництвом, яка велася в ті роки. Таке підстроювання під чергову політичну кон’юнктуру ставилося в обов’язок автору соцреалістичного твору, це […]

Роль пісні у п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”

Мені б хотілося розпочати розкриття цієї теми словами Михайла Стельмаха: “Народна пісня землі української – це насамперед історія землі української та невмирущість духу народного, це світ надій-сподівань, які не залишають людину і в найтяжчі лихоліття”. Тому-то до цього дива звертались і Т. Шевченко, і І. Франко, і Леся Українка та багато інших. Мені здається, що ніхто з українських поетів не обминув пісенного жанру. Не обминув і І. П. Котляревський. Герої […]

Взаємини між батьками і дітьми у п’єсі “Дикий Ангел’ Олексія Коломійця

П’єса “Дикий Ангел” пронизана ідеєю утвердження високих моральних принципів, створення життєстійкої сім’ї як найголовнішої підвалини нашої держави. “Диким Ангелом” назвав драматург головного героя п’єси. І справді, старий робітник Платон Ангел за деякими мірками – людина дивна. Своїх дорослих уже дітей тримає під суворим батьківським контролем. Коли ж молодший син – студент Павло – несподівано привів до хати молоденьку дружину, не одержавши батьківського благословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан […]

Дитячі вірші Твардовского

Часто говорилося про простоту й доступність поезії Твардовского будь-якому віку, не крім тих, кому “від двох до п’яти”. Багато рядків Твардовского вже давно входять у коло дитячого читання. Але Твардовский все-таки залишається поетом “дорослим”, зверненим до читача, що має за плечима чималий життєвий досвід. У свій час “дитяча” тема по-своєму займала й залучала Твардовского. Більше того, в 30-х роках він написав для дітей два більших вірші “Молочний колгосп” і “На […]

Гніздо на даху будинку

Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати. Я теж ні тільки байдики бити приїжджаю до бабусі з дідусем, а й допомагати по господарству. Наше село примітне тим, […]

Як виразилися принципи Пушкіна-Історика у романі Капітанська дочка?

Випливати за думками великої людини є наука сама цікава. О. С. Пушкін Роман “Капітанська дочка” побудований на двох різних сюжетах – історичному й побутовому, реальному й вигаданому. В історичних сценах виразилася пушкінська філософія історії, у побутових сценах – його моральна філософія. Однак подібний філософське “поділ” досить умовно. Переплітаючи складним образом сюжетні лінії, Пушкін об’єднав історичні й загальнолюдські аспекти філософії: він “наблизив” загальнонаціональну історичну подію до звичайної людини, тоесть оцінив історичну […]

Типи і символи у творах Миколи Гоголя

“Мертві душі” Гоголя – це художня енциклопедія життя Росії, власне цілої християнської православної цивілізації, яка у протистоянні добра і зла опиняється на роздоріжжі: духовно спустошене суспільство, капітулюючи перед споживацькохижацькою стихією, наближається до апокаліптичної катастрофи – у тенета князя темряви попадають омертвілі душі. Купівля “мертвих” душ авантюристом Чичиковим носить теж метафоричний характер, що часто є визначальним у закодованому реалізмі автора – великого майстра соціального типажу, трансформованого в образисимволи. Побут і смаки […]

Магомет – характеристика образу

Магомет – обманщик, брудний шахрай, самозванець, негідник, протиставлений усім позитивним началам, носієм яких в п’єсі зроблений правитель мекки Сафир. “Я зображую Магомета – фанатика, насильника, обманщика, ганьбу людського роду.”. – напише В., працюючи над трагедією. Канву сюжету складають обставини захоплення пророком М. мекки, проте основні події, відтворені в трагедії, є вигаданими. М. викрадає дітей правителя мекки в ранньому дитинстві і робить з них фанатичних послідовників ісламу. Свыкшиеся з думкою про […]

Оповідальні рамки прози К. Паустовского

Проза К. Паустовского повною мірою володіє тим рідкісною властивістю, яке властиво лише самого життя, – вона нескінченно різноманітна у своїх значеннєвих, барвистих, музичних, часом ледь уловимих подробицях, незмінно свіжа, так що при будь-якім повторному читанні завжди здається трішки незнайомою. Це, напевно, і надає кожній зустрічі з нею легкий присмак нерозгаданої принадності Її можна перечитувати безліч разів і завжди виявляти всі нові й нові пропущені раніше відтінки. Саме так буває й […]

Що ж таке щастя?

Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо […]

Сенс бунту Маріо

Ти знаєш, що ти – людина? В. Симоненко Новела Томаса Манна мене вразила. Я розумію, що у світі людей завжди жили і будуть жити поряд правда і кривда, добро і зло, честь і безчестя, смерть і жага життя. Але ж, коли перед тобою так яскраво постають картини зневаги до людей, навіть знущання над ними, неприховане презирство, хочеться кричати, протистояти, будити сонне царство сплячих мізків тих, хто не хоче бачити, як […]

Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ”

Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема сучасної поетові дійсності, сатиричне зображення самодержавно-кріпосницької системи. Вагоме місце посідає ідея національного визволення, на що вплинула участь Т: Шевченка у Кирило-Мефодіївському братстві. […]

Я спробую дати вам свій зразок твору: Що таке подвиг?

Кожна людина сама вибирає для себе шлях у житті. Хтось може усе життя ховатися, боятися сказати слово вголос. А хтось зовсім іншої вдачі. Саме з таких людей, на мій погляд, і народжуються герої, які здатні на подвиг. Так що ж таке подвиг? Подвиг… Одне це слово, і я бачу перед собою запорозьких козаків, які йдуть на татар чи ляхів. Йдуть з шаблями та пістолями, щоб здобути волю рідній Україні. Багато […]

Моральний вибір: добро чи зло?!

Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Життя… Таким коротким воно здається для кожної людини. А як багато хочеться зробити! Ще маленькою людина прагне самоутвердитися, пізнати нове, цікаве, корисне, розібратися, що таке добро і зло. Дійсно, людина сама визначає власні бажання. Що хоче отримати: здоров’я, кохання, матеріальне благополуччя, ваду над іншими… У сучасному світі кожен намагається протистояти лиху, кривді, жорстокості захищаючи добро, правду, справедливість. Як герой твору Б. Харчука “Планетник”, […]

Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі “Лісова пісня”

Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. “Лісова пісня” – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю філософію поетеса перенесла на взаємини людей і природи. За жанром “Лісова пісня” – драма-феєрія. Тут діють фантастичні постаті та реальні люди. Важливу роль, у творі відіграє природа. Вона бере […]

Перші вірші й замітки Твардовского

З’являтися в пресі замітки почали з 1925 року. Авторитет юнака зріс. “Це робило мене, – згадує він в автобіографії, – рядового сільського комсомольця, в очах моїх однолітків і взагалі околишніх жителів особою значним”. До молодого сількора стали звертатися із проханнями написати про неполадки, приходили зі скаргами на несправедливість начальства. А незабаром з’явився й перший вірш – “Нова хата”. Надруковано воно було в недільному номері газети “Смоленське село” 19 липня 1925 […]

Розвиток теми “Маленької людини” у творчості М. В. Гоголя

Тема “маленької людини” у літературі існувала й до її позначення у творчості М. В. Гоголя. Уперше вона пролунала в “Мідному вершнику” і “Станційному доглядачі” О. С. Пушкіна. Взагалі ж образ “маленької людини” такий: це не знатний, а бедний, що ображає вищими по чині людьми, доведений до отчаянья людина. При цьому це людина не просто не минованний, а це соціально-психологічний тип, тобто людина, що відчуває своє безсилля перед життям. Часом він […]

“Але щастя немає й між нами…”

1. Контрастність образів. 2. Дикий наспів циганської пісні. 3. Невільна душа Алеко. Ніщо велике у світі не відбувалося без страстей. М. Галилей У своїй творчості А. З. Пушкін звертається до природи страстей. Він, немов ювелір, намагається розглянути всі грані й відтінки такого магічного й у якімсь ступені згубного почуття. Подібна тематика виявляється у віємо творчості письменника. Це не тільки любовні переживання, але й пристрасть гри, пристрасть зазнати нові обрії людської […]

Образ і характеристика Соні Мармеладовой і її взаємозв’язок з образом Раскольникова

Розкольників і Соня Мармеладова. В 1860 р. Добролюбов у статті “Риси для характеристики російського простолюду” писав про два розряди натур – “одні з перевагою егоїзму, що прагне накласти свій вплив на інших, а інших з надлишком відданості, що спонукує відрікатися від своїх інтересів на користь інших”. Критик надзвичайно проникливо намітив протиставлення, що стало основним у композиції “Злочину й покарання”. Мова йде про Раскольникове й Соню Мармеладовой, але не тільки про […]

Томас Гоббс

Першим письменником, який із чистих початків природного права розвинув повне і систематичне вчення про державу, був англієць Томас Гоббс. Боротьба королів з парламентом в середині сімнадцятого століття викликала в Англії різноманітні політичні напрями, як в житті, так і в теорії. Гоббс виступав різким противником революції. Він хотів на непорушних основах природного закону ствердити права верховної влади проти бунтівних підданих. Першим його систематичним твором в цьому дусі був трактат “Про громадянина” […]

Проза Чехова Кінець XІX і початок XX століття

Кінець XІX і початок XX в.- час розквіту творчості Чехова. Правда, пише він тепер порівняно небагато, але це було не тільки результатом важкої хвороби. Підвищувалася його художня вимогливість. Останній період творчості Чехова збігся з пожвавленням, що почалося, суспільного руху. І в нових’ добутках письменника, що піднімають найважливіші соціально-філософські й ідейно-моральні проблеми епохи, підсилюється віра в людину, у його здатність пробудитися до кращого життя. Чеховські герої приходять до усвідомлення неможливості жити […]

Онєгін і Печорін у добутках О. С. Пушкіна й М. Ю. Лєрмонтова

Героїв О. С. Пушкіна й М. Ю. Лєрмонтова Розділяє менш 10 років. Вони могли б зустрітися в одній вітальні, на одному балі або в театрі, у ложі однієї з “красунь записних”. І все-таки, чого ж були більше – подібності або розходження? Іноді в них розділяє людей сильніше й нещадніше, ніж ціле століття. Євгеній Онєгін. Уже перший розділ роману малює закінчений образ світського парубка, не краще й не гірше інших. Домашнє […]

Ідея повісті О. Бальзака “Гобсек”

У світовій та українській літературі нам відомо безліч прикладів, коли письмен^ ники всебічно змальовували сучасне їм суспільство, з усіма його вадами та позитивними рисами. Письменство завше гостро реагувало на події, що відбувалися з його народом, змальовуючи їх у своїх романах, повістях, оповіданнях та поемах. Оноре де Бальзак – видатний французький письменник XІX століття. Протяв гом свого життя він намагався здійснити по-справжньому фундаментальний та геніальний творчий задум – написати цикл романів […]

Тема природи у творчості Е. І. Носова

Оповідання Носова “Лялька” змушує задуматися про моральну чистоту людини. Старий Акимич і його співрозмовник неквапливо бредуть по вулиці. І раптом увага Акимича залучає зламана лялька. “У брудному пришляховому кюветі валялася лялька… Світлі шовковисті волосся на голові були місцями обпалені, очі видавлені, а на місці носа зяяла діра, пропалена, мабуть, сигаретою. Хтось зірвав з її плаття, а блакитненькі трусики зірвав до самих черевиків, і те місце, що колись закривалося ними, теж […]

Місце бароко в світовому процесі художнього розвитку

Бароко – це своєрідний етап духовного розвитку, що, подібно Ренесансу, охоплює мистецтво, літературу, філософію, історію, культуру в цілому і характеризується сукупністю тих поглядів і уявлень, які в Європі мали місце в період від занепаду Ренесансу аж до початку Просвітництва. Довгий час вчені різних країн сприймали бароко як антиреалістичне, тобто негативне, явище. Наприклад, швейцарський вчений Г. Вельфлін бачив у ньому зворотний бік Ренесансу, занепад, формалістичну течію. Є. Курціус підмінює його маньєризмом […]

Ліричний герой у лірику Некрасова

Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]

Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило”

Повість І. Франка “Сойчине крило” справляє надзвичайно трагічне враження. Це сповідь двох душ, що загубили одна одну в цьому жорстокому світі через непорозуміння та неувагу. Спочатку ми знайомимося із автором-оповідачем. Те, що він розповідає про своє життя, викликає неоднозначні почуття. Він закоханий у самотність, постійно наголошує на тому, що тепер його ніщо живе не цікавить: ані робота, ані суспільство, ані почуття. Йому сорок років, але звідки виникла ця впевненість у […]

Реальні та фантастичні картини чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна”

Реальні та фантастичні картини чорнобильської трагедії в поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна” Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин, Як тяжко, як тужно моєму народу болить! / Б. Олійник, “Сім” / Споконвіку в дзвони били на сполох, скликали людей гуртом боротися проти біди чи запобігати їй. У різні часи тривожно дзвонили дзвони. Різні часи, різні причини трагедії, а горе співзвучне: і в Чорнобилі, як на війні, гинули люди. Дзвони […]

Лірика М. Рильського раннього періоду

В історії кожного народу є видатні особистості, які не тільки підносяться до вершин духовного життя, а й самі визначають ці вершини. Таким був Максим Тадейович Рильський – великий український поет, перекладач, учений-літературознавець, фольклорист, лінгвіст, академік. Та перш за все він поет, який по Праву міг сказати про себе: все моє життя в моїх творах. Писати Максим Рильський почав дуже рано: у 15 років видав першу збірку віршів “На білих островах”. […]

Дон Кіхот – “мудрий божевільний”

Дон Кіхот – “мудрий безумець” Цей твір було написано в Іспанії М. Сервантесом. За часів, коли створювався твір люди зачитувалися лицарськими романами, і Сервантес вирішив показати безглуздість цих романів. Після того як видати його твір “Дон Кіхот” лицарські романи втратили свою популярність. Головний персонаж книги – Дон Кіхано, Іспанська ідальго. На вигляд йому 50 років. Автор описує його як худорлявого, сильного, міцного людини, який в свята одягає одяг з тонкого […]

Сюжет повісті “Тіні забутих предків”

Шкільний твір За повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді. Як і у Шек-спіра, герої Коцюбинського гинуть. Обидва твори […]

Ігор Житель півночі, поет срібного століття російської поезії

Як поет, Житель півночі знаходить себе в 1907 році, коли визначив своє місце в житті: “Не змінюй наміченої стежки, і помни: хто, навіщо й де ти”. Проходять роки, відбуваються великі події, через які з’являються нові, прекрасні рядки. Коли йде перша світова війна, поет почуває потрясіння, що наближаються: “Чим далі, усе гірше й гірше. Всі тягостней, всі больней. І, на щастя, стежка вже, і жах уже на ній”. Перші публікації не […]

Ліричний герой Бальмонта

Поет серйозно збагачує семантику улюбленого образа. На перший план виступає “мінливість” Місяця: “цариця пишна” те “бліда”, те “ясна”, те “безпристрасна”, те “полум’яно-жагуча”, вона те “лякає безмежною тишею”, те “здіймає безмежність океанів”. “Сибилла й чаклунка”, Місяць ниспосилает своїми “променями” творчі “сни”, однак ці ж “промені” “як змії до нас сковзають… у них вкрадлива невловима отрута” “Місячний” мир у романтичній традиції найчастіше є лише відбиттям “сонячного”, тому бальмонтовская “цариця” мерехтить над водою, […]

Без любові до ближнього ніхто з нас обходитися не може

“Злочин і покарання” Достоєвського, як і більшість робіт автора, можна віднести до найбільш складних добутків російської літератури. Оповідання роману неспішно, але воно тримає читача в постійній напрузі, змушуючи його вникати в скрупульозні психологічні вишукування автора. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини дев’ятнадцятого століття. У цей час багато хто почували себе розчарованим, загнаним і подавленими власним безсиллям і безправ’ям. У розкриття переживань однієї з таких пригноблених душ і […]