М. Зеров так формулював поетичне кредо М. Рильського: він “досить витончений і складний поет, щоби так легко було його умостити в елементарні формули, як ” геть від сучасності!” або ” солодкий світ “. І живе він разом із своїм часом, напружено й уважно в околишнє життя вдивляється, уміє помічати останній вираз його обличчя…Уміє пізнавати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам”. Поет за своїм покликанням завжди […]
Дещо іншою тип яги маємо у випадках, коли він сама затаскує у хату цих діток або коли до неї потрапляють заблукалі діти. Вона хоче їх засмажити і з’їсти. Діти завжди рятуються, іноді засовывают їх у піч і, втікаючи, прихоплюють з собою чарівний засіб/предмет, що рятує їхнього капіталу від погоні, котрий іноді якісь казкові багатства. Яга – далеко ще не єдиний дарувальник. Є постаті, які близькі їй за характеру, то, можливо, […]
Іван Антонович Кочерга – драматург, і світогляд митця формувався поступово, увесь вільний час Іван Кочерга віддавав театрові, він самостійно поглиблював свої знання з історії, мистецтва, літератури, філософії. У 1904 році молодий І. Кочерга заявив про себе як театральний критик. У чернігівських газетах він публікував рецензії та статті. У 1910 роді створена перша п’єса російською мовою “Песня в бокале”. У 1925 році пише першу п’єсу українською мовою “Фея гіркого мигдалю”, а […]
М. Коцюбинський розповідає в оповіданні “Дорогою ціною” про події, які відбувалися у 1834-1836 роках. Після ліквідації Задунайської Січі посилилось переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. На кордонах були виставлені козачі пікети. “По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок збіджених, змордованих людей”. Автор змалював у творі волелюбне українське селянство, що “тікало од пана і панщини”, “що не заплісніло в неволі, не втратило ще […]
Морозні візерунки Узимку можна побачити на вікнах на вікнах надзвичайну красу, немов, хтось фарбами й пензликом розписав скло візерунками. Таємничий художник морозних візерунків на вікні ні хто інший, як мороз на вулиці. Отчого з’являються візерунки на вікнах? Морозні візерунки являють собою деревоподібні утворення, ще їх називають дендрити й трихити – форми у виже волокна. Візерунки проявляються у вигляді кристалізації води при охолодженні вікна від 0 до – 6°C. На поверхні […]
План переказу 1. Російський генерал привозить у монастир полоненої хворої дитини. 2. Через кілька років Мцири тікає з монастиря. Через три дні він знайдений. 3. Юнак розповідає своєму наставникові про дні, проведених на волі. 4. Мцири заповість поховати себе в саду, звідки видний Кавказ. Переказ Кавказ. Російський генерал залишає полонену дитину, що занедужала в шляху, у грузинському монастирі. Пройшли роки Мимовільний послушник цурався всіх: “Бродив безмовний, самотній, дивився, зітхаючи, на […]
Герой нашого часу представляє собою кілька рамок, вкладених в одну велику раму, яка складається в назві роману і єдності героїв. В. Бєлінський Кожен літературний герой – завжди улюблене творіння автора. Будь-який письменник вкладає у свого героя частинку своєї душі, свої погляди, переконання, ідеали. І кожен літературний герой незмінно несе в собі риси своєї епохи і свого оточення: живе згідно із собі подібними або виділяється із загальноприйнятих схем соціальної поведінки. Так, […]
Художній світ В. Шукшина-багатолюдний, “шумливий”, динамічний і мальовничий. Створюється ілюзія повної природності його, досконалої єдності з реальністю. Герої В. Шукшина відверто, незалежно, палко сперечаються про вічне і щохвилинне, про добро і зло, про сенс життя, про покликання людини. Вони готові виправляти всіх і усе, пропонуючи власні конструктивні програми, поправки, удосконалення. Живуть вони в реальній обстановці, аж ніяк не обтяжуючись повсякденністю. Багато хто з них, люблячи життя, цінячи його радощі, у […]
Один раз в сто років, в ніч під Різдво найдобріший зі всіх найдобріших людей похилого віку, Санта Николаус або Дід Мороз, приносить сім чарівних фарб. Цими фарбами можна намалювати все, що захочеш, і намальоване оживе. Хочеш – намалюй стадо корів і потім паси їх. Хочеш – намалюй корабель і пливи на нім. Або зореліт – і лети до зірок. А якщо тобі потрібно намалювати що-небудь простіше, наприклад стілець, – будь […]
ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Тетяна Ларіна – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор насамперед поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це значить, що героїня пов’язана з миром провінційного російського життя, з дівочої, з “воспоминаньем старовини” тісніше, ніж з миром російської словесності. Тісніше, але не исключительнее. По-перше, у цього ім’я є пізнавана літературна “рима” – героїня балади В. А. Жуковського “Світлана”. […]
Поки дівчатка мріють бути кінозірками, хлопці мріють про “справжні чоловічі професії”.., А я от що подумав: моя майбутня професія – а я хочу стати програмістом – цілком відповідає цьому поняттю. Поки видатні полководці першими кидаються в бій, науковці, не важливо, в якій саме галузі, в моєму випадку – у сфері інформаційних технологій – першими кидаються у бій із незнанням та невмінням, першими прокладають шлях до нових можл ивостей! Бути “на […]
Слово “містерія” походить від грецького і означає таінство. Містерія в літературі Ї масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Як же зрозуміти назву поеми Т. Шевченка “Великий льох”? Як збагнути творчий задум автора? Адже так важко переказати зміст твору. Ця поема поєднує в собі два роди літератури: лірику і епос. Автор порушує в алегоричному змісті важливу проблему: чи є винні? І доводить, що “кожному воздається за ділами його”. Поема “Великий […]
Мені шістнадцять років. І скільки я себе пам’ятаю, весь час моє життя було пов’язане з книгою. Перші книги мені читала мама. Вона ввела мене в дивовижний світ казок і дитячої літератури. Потім – школа, де кожен день – з книгою, з літературою. Особливий слід в моїй душі залишили уроки української літератури. Саме тоді я відкрив для себе творчість Олександра Довженка, Олеся Гончара, Василя Симоненка, Ліни Костенко. Назавжди мені запам’ятались Довженкові […]
Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: “Горище вголос заспіва, / Вклонившись рамі та зимі,/ Стрибне до вікон чехарда/ 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів”. Але що це? Якась навала дивовижних звуків. Юнак зупинився й не зміг зрушити ні на крок. І доки лунала музика, […]
У XVІ сторіччі влада Османської імперії поширилась та зміцнилась. Годі й уявити державу таких обсягів і такої міці: з усіх старовинних міст поза впливом Імперії залишились тільки Рим та Сиракузи. Напади на тогочасну територію України були жорстокими та нищівними, найбільше страждало населення. Складні часи поневолення відбивались і в народній творчості: Там в долині огні горять, Там татаре полон ділять… Один полон з жіночками, Другий полон з дівочками… Відомі своєю красою, […]
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ Повість Вакула-Коваль – головний герой повести, що відкриває другу частину “Вечорів”. В. закоханий у примхливу дочку багатого козака Корния Чуба, черноокую сімнадцятилітню Оксану. Та на сміх вимагає добути для неї черевички, які носить сама цариця, – інакше не вийде заміж за В.; коваль біжить із села з наміром ніколи в нього не вертатися – і випадково прихоплює мішок, у який його мати, сорокалітня відьма Солоха, сховала залицяльника-чорта, […]
Порівняно із біблійною легендою, Франко змінює розміщення образів у творі, співвідношення між ними, їх ідейне навантаження, композиційну роль. У Біблії Мойсей – це посередник між іудеями і Богом, слуга вічного, виконавець волі Єгови. Останній вершить долю Ізраїлю, а тому висунении у біблійному тексті на передній план. Так, Бог, звертаючись до Мойсея, каже: “Хто дав уста людині? Або Хто робить-німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, – чи ж не Я, […]
Якщо романтизм починався з теорії, то шляхи становлення класичного реалізму були іншими. Сам термін виникне лише наприкінці ХІХ ст., тоді коли реалізм вже досягне вершин свого розвитку. Великі реалісти ХІХ ст. реалістами себе не називали. Існує проблема, яка є пов’язаною із часом появи реалізму. Коли він з’явився? І чи можна вважати первісне мистецтво реалістичним, адже зображення диких тварин, які археологи знаходять у печерах, безумовно можна визнати тілесними, наслідуючими природу. Існує […]
Берліоз Михайло Олександрович – літератор, голова МАССОЛИТа. Прізвище персонажа, по-перше, зближує його з відомим композитором – але саме як “антидвійника”, відміченого ознакою “немузичності” : Б. передусім функціонер, чиновник від літератури; з іншого боку, ім’я героя асоціюється з самим автором роману, а ініціали – М. А. Б. – повністю співпадають з ініціалами Булгакова. Б. мешкає в “нехорошій квартирі” № 50 будинків № 302-бис по Садовій вулиці; незабаром після вселення туди дружина […]
Усе те, про що в ньому розповідається, відбувалося в XІІ столітті, точніше – в 1190-ті роки, на які припадає закінчення царювання Річарда Левове Серце. З часу битви при Гастінгсі, у результаті якої норманський герцорг Вільгельм Завойовник одержав перемогу над англосакськими військами і королем Га-рольдом, пройшло вже сто тридцять років. Нормани заволоділи Англією, але ворожнеча між ними і саксами не припинилася. Національні протиріччя ускладнювалися соціальними – між кріпаками та феодалами. У […]
Мета: ознайомити учнів із поетичною творчістю письменника, допомогти усвідомити ідейно-художні особливості віршів, їхню естетику; удосконалювати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних думок з приводу прочитаного; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної мови, бажання прислужитися рідному народові. Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюст – рації до них. Теорія літератури: лірика, ліричний герой, художній образ, художні засоби. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. На П. […]
Два великих письменники, Ф. М. Достоєвський і Л. М. Толстой, чомусь рівною мірою недолюблювали творіння Петра Великого, його дітище – Петербург. Це своє негативне відношення до північної столиці вони відбили у своїх безсмертних добутках. “Рідко де знайдеться стільки похмурих, різких і дивних впливів на душу людини, як у Петербурзі”, – констатує Свідрігайлов, герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. І дійсно, Петербург театрально гарний, але абсолютно плоский і прямий, […]
А й правда, крилатим грунту не треба. Землі немає, то буде небо. Немає поля, то буде воля. Немає пари, то будуть хмари. У цьому правда пташина… А що ж людина? Живе на землі. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху – пір’я, А з правди, чесноти і довір’я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У […]
У сюжеті “Грози” Островського одержують послідовне втілення різні біблійні мотиви. Один з таких мотивів – мотив гріха, воздаяния за нього й покаяння. Мотив цей послідовно втілюється в мовленні персонажів, у їхніх думках, у розвитку сюжетної дії, у глибинному, філософському підтексті п’єси. Про гріх постійно згадує Марфа Ігнатіївна Кабанова: “От чи довго згрішити-те! Розмова близький серцю піде, ну й згрішиш, розсердишся”, “Повно, повно, не божись! Гріх! “, “Що з дурнем і […]
Зима цього року лягла рання. Кілька днів підряд ішов сніг. Двірники, захоплені зненацька снігом, не встигли згребти опале листя. Де-не-де можна було побачити різьблений кленовий листок, що стирчить з-під снігу. Ще подекуди на деревах залишалося листя. Здавалося, дерева підставили свої долоньки, на яких лежав і не танув сніг. Листя на дубі, що залишилося, схоже на жерстяне. Воно стукало одне об одне, начебто намагалося зігрітися. А ось горобина давно скинула своє […]
Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх “лапи” заглядали в каші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували їх. Час від часу ми з батьками відправлялися до лісу на пошуки грибів і ягід, […]
“Мені смутно на тебе дивитися…” – так починається вірш Сергія Єсеніна, якій сподобався мені найбільше. У цього поета мені подобаються багато віршів, особливо про милі серцю російські простори, села, берези. У них всі слова зрозумілі, читаються просто і легко. Цей вірш, на мій погляд, якось виділяється із загальної маси. Є схожі на нього, такі, як “Лист до жінки”, “Вечір чорні брови насупив…”, але це мене більше торкнулося. У рядках видний […]
Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” . Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету: …своїми руками Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт. Що кров’ю власною і власними кістками Твердий […]
Місце поета, співця, митця в боротьбі за соціальне й національне визволення народу – постійна тема в творчості Лесі Українки. В зв’язку з наростанням революційної ситуації в країні посилилися репресії царату. Царське самодержавство перетворило Росію в “тюрму народів”. В. І. Ленін, викриваючи імперіалістичну великодержавницьку політику російського царизму, з обуренням писав, що “українська культура на протязі століть придушувалася російським царизмом і експлуататорськими класами” ‘. Обов’язком прогресивних кіл російської громадськості Ленін вважав рішучу […]
Найдорожча в світі людина – це, звичайно, мама. Адже мама завжди ніжна до своєї дитини, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли хворіє дитина, мама завжди і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. І навіть на порозі смерті […]
Що таке український ідеал? Я вважаю, що нема українського ідеалу, а є загальнолюдський ідеал, до якого можна додати означення “український”. Кожна людина у світі прагне чогось досягти: здолати найвищу гору, забити більш за всіх м’ячів у ворота суперника, написати книгу, яка б своєю популярністю не поступалася перед “Гаррі Поттером”, або заробити купу грошей і купити найкращий у своєму місті будинок чи найдорожчу машину. Всі ці бажання, мрії, що вимальовують певний […]
Коли на мову людську дивитись як на вираз вражень, думок, міркування людей, то вона й повинна бути не однаковою, як не однакові краї, де живуть люди, не однакові сторони, де вони розселилися. Як не в нашій йолі зробити так, щоб усю землю сповивав той страшенний холод, що огортає їх поміж полярними кружалами, або гріла її та нестямна спека, що стоїть у краях між тропіками, то. так само не сила наша […]
В історії кожного народу є свої герої. І переважно – це герої-захисники. їм приписуються ідеальні риси характеру й ідеальні вчинки. Ними пишаються, їх наслідують, про них переповідають. А щодо героїчного епосу, то славні подвиги воїнів-захисників знайшли свої відгуки в подальшій творчості талановитих нащадків. І Іа жаль, література Середньовіччя не могла дійти до нащадків у повному обсязі. Але невмирущі зразки й досі вражають своєю досконалістю. Героїчний епос епохи Середньовіччя зберігся краще, […]
План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]
Багатство країни і народу має багато складових, та головне – це люди, їхня творча душа. Є легенда про те, як Бог різним народам роздавав долі. Усім щось дісталося, всі розійшлися по домівках. І раптом у кутку зали Господь помітив красиву дівчину, яка тихо плакала. “Хто ти і чого плачеш?” – спитав Бог. “Я Україна, а плачу тому, що не отримала долі, бо запізнилась”. Пожалів Усевишній бідно вдягнену, але дуже чепурну […]
Ідейно-тематичний зміст родинно-побутового циклу пісень надзвичайно різноманітний. Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинного життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених “трудових сюжетів”, розповідей про важку працю, але зображення подій ведеться на фоні трудового життя, що надає їм життєвої правдивості. Найбільшу частину українських побутових пісень становлять пісні про кохання, в яких оспівано багатогранність людського життя, розкрито світ людських переживань. Пісні про […]
Мені дуже подобається визначення поняття “матерія” з підручника фізики: “Матерія – поняття, стан простору, речовина, яка існує незалежно від нашого знання про нього”. Те ж саме можна сказати про нашу країну. Вона існує незалежно від того, бажають інші нації та окремі люди її визнавати чи ні. Ми постійно переймаємось сусідством з Росією: там же такі простори! Багатства! Нафта! Там же такі глибокі традиції! Світова популярність і авторитет! Наукові досягнення! Визнана […]
З нарису “Подоріжжя…” літературознавству давно відомо, що прототипом Чіпки був реальний розбійник із с. Заїченці Василь Гнидка. Але дуже й дуже далеким. Власне, з життя Гнидки взято лише епізод останнього пограбування, щире кохання до дружини й погані стосунки з матір’ю. Та й узято з переказів, Де вже була певна домішка легенд. Ні з нарису, ні з повісті “Чіпка”, ні з робочих записів не видно, щоб Мирний збирав якісь матеріали з […]
Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного характеру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні подвиги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, шо захищають незалежність вітчизни, їхня мужність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво. У баладі “Ой був у Січі старий козак” розповідається про зрадника Саву Чалого: Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився […]
Твір по роману “Донські оповідання” М. О. Шолохова. Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер. Перебували за всіх часів зрадники й боягузи, але це була крапля в морі. Війни ці […]
Що таке війна, ми знаємо з розповідей дідусів або навіть прадідів, зі старих кінофільмів або з таких книжок, як “Повість полум’яних літ” О. Довженка. Читаючи її коиваві сторінки, підіймається з глибини душі страшний гнів, гнів за знівечені людські долі, за сплюндровану Батьківщину. Але й росте гордість за простих і разом з тим непростих людей. Скільки довелося їм пережити, скільки вистраждати, скільки крові й сліз довелося пролити на суворих шляхах війни. […]
Із Грушницким Печорин не міг бути в тісних відносинах не тому, що той нижче його по розуму, а Вернер – розумніше, а тому, що в суспільстві Грушницкого він не може першенствувати. У цьому він зізнається із самого початку: “Я його також не люблю: я почуваю, що ми коли-небудь із ним зштовхнемося на вузькій дорозі, і одному з нас несдобровать” . У Грушницкого багато властивостей, яких немає у Вернера, але є […]
Звичайно, у кожного письменника є улюблений герой. Більш того, можна сказати, що у кожному улюбленому героєві письменник мовби втілює частку самого себе – на різних етапах свого життя. Буває, таким чином, на сторінках твору, автор сперечається із самим собою, яким був у юності, буває – заздрить у чомусь тому, ще молодому, дещо наївному, якому ще невідомо те, що знає, що пережив автор, буває – низько схиляє голову перед кращим у […]
Мета: допомогти школярам усвідомити філософський зміст, красу поетичних творів Шевченка; удосконалювати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних почуттів і думок з приводу прочитаного; виховувати прагнення до чесного, праведного життя в добрі та взаємоповазі. Обладнання: портрети письменника відповідного періоду, репродукції картин Т. Шевченка, ілюстрації до його творів відомих художників. Теорія літератури: ліричний герой, психологізм, автобіографічні мотиви, жанр ліричної медитації. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. […]
Людство. Як багато вміщає в себе це слово. Уміщає епохи, цивілізації, усе, що з ними зв’язане, усе, що в них відбувалося. А головне – вони створювалися людиною, ці епохи й цивілізації. І руйнувалися теж людиною… Так що воістину мудро й великий людина, як і безрозсудний і небезпечний на цій землі. Але жодна епоха не проповідувала, на мій погляд, руйнування. Принаймні, не прагнула повалити в безодню небуття все створене. Серед тих, […]
У романі Лєрмонтова “Герой нашого часу” виведений образ чарівної й доброї людини – Максима Максимича. Це чуйна натура, що надовго зберігає своєї прихильності. Він любив його, як рідного, і був дуже скривджений холодною й натягнутою зустріччю, але залишився йому вірний до кінця Він дуже любив Белу, любив, як дочка. Він дуже шкодував про те, що вона вмерла, і все-таки розумів, що Печорин кинув би її в кін це кінців, а […]
Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка. На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик “Іду на ви!” Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у недругів. Багато воєн закінчив князь переможно, багато воєнної здобичі привіз до України. Одержував перемоги і […]
1. До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яке є філософсько-ідеологічною течією XVІІІ ст. і відбилося в усіх сферах мистецтва, у тому числі і в літературі. 2. Назвіть основні стилі епохи Просвітництва. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою за владарювання розуму, загальну рівність починаючи з другої половини XVІІ ст. в Англії і до XІX ст. у Росії. Класицизм орієнтувався на античні взірці, оспівував природну […]
Федеріко Гарсіа Лорка народився у невеличкому андалузькому селищі Фуенте Вакерос, тому дитинство провів на лоні природи. Пізніше він згадував: “Моє дитинство – це село і поле. Пастухи, небо і безлюддя”. Скільки юнацьких витівок народжувалося в цій голові: вистава для дітей, музичне свято у Гранаді, фольклорна експедиція, фестиваль андалузької народної пісні – канте хондо, мандрівний театр тощо. І, звісно, поетична творчість. Ми не випадково навели деякі факти із життя поета. Стихія […]
Непоправний ідеаліст і романтик, А. П. Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, у зорю прогресу, що займається на обрії історії людства. Письменник-реаліст А. П. Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного “особистого почуття”, “втрачати відчуття самого себе”. Він розумів, чому “життя на час залишає” ту або іншу людину, […]
Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий вік минув за працею”, Грабовськии присвячує ліричні вірші, що ввійшли до збірок “Пролісок”, “З півночі”. Йдучи від дійсності, поет зумів піднести на новий рівень образ най благороднішого і найпослідовнішого […]
Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно. Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши нас, покликав до себе. Коли ми підійшли до нього, звернули увагу на цуценя, яке мирно дрімало у коробці біля ніг […]
Слон і муха Зібрався симпозіум учених мух, щоб розглянути походження приказки “Неробіть з Мухи Слона”. Муха – доповідач переконувала, що приказка неправильна. Адже тоді виходить, що первинним був Слон, а Муха – вторинною, тоді як усе навпаки. На її думку, вислів має звучати “Не робіть із Слона Муху”. Муха – співдоповідач додала, що Слон взагалі не вартий жодної уваги, адже він не вміє ні літати, ні дзуміти. Цю думку підтримала […]
Німий сидів у човні й важко відсапувався. По його твердих, як жорнове каміння, грудях, налитих дикою молодою силою, скочувалися крапельки води; вони поблискували в густих, зведених до перенісся бровах і на плечах, що вичахали від недавньої ще напруги і ледь помітно тремтіли. Німий діставав з рубцюватого піщаного дна на перекаті круглобоке, одшліфоване бистроводдям каміння, човном возив його до берега і складав попід кручами – те каміння мало стати фундаментом майбутньої […]
1. Революція як подія громадського життя. 2. Образ професора Преображенський. 3. Думка професора Преображенський і думка самого автора про роль революції Глибинний філософський зміст фрази А. П. Чехова, на мій погляд, можна віднести до самих різних подій громадського життя. В XX столітті було чимало таких подій. Одне з них – революція. Про революцію можна говорити дуже багато. Свій твір я б хотів присвятити повісті М. А. Булгакова “Собаче серце”. Це […]
Велика людина, велична людина, геній… Чуєш ці слова і одразу уявляєш собі чесну, мудру, благородну, інтелігентну людину, гордість науки. Таких людей можна любити і возвеличувати, можна їм заздрити і ненавидіти, але не схилити голову перед їх розумом і талантом неможливо. Таких людей завжди поважатимуть, до них завжди прислухатимуться. Думаю, кожен народ потребує свого генія, свого, так би мовити, героя, – його люблять, ним пишаються. І кожен народ вірить, навіть більше […]
Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися “ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних “ворогів народу” відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. Ще 1920 р. був розстріляний більшовиками її перший чоловік М. Гумільов, відомий російський поет, у […]
Кавторанг Буйновский – ув’язнений. Колишній капітан другого рангу. У таборі недавно – ще трьох місяців ні, тому “права качає” , втім, і по відчайдушності характеру теж. Взагалі, ДО. любить усе пояснювати й командувати. Тримається бадьоро, хоча на очах “доходить”. Засуджений на двадцять п’ять років. Працює на совість – з ніг валиться, а тягне. Шухов говорить: “Як мерин добрий”. Цезар у бригаді “одного кавторанга й дотримується, більше йому не з ким […]
Мабуть, не було у передреволюційній Росії такої людини, яка б не знала “Пісні про Буревісника” М. Горького. Цей твір є заключною частиною алегорії “Весняні мелодії” . “Пісня про Буревісника” – це опис природи перед бурею, поданий у неоромантичній стилістиці. “Над морським простором сивим вітер хмари все збирає”. “Вітер зграї хвиль… з розмаху в дикій злобі кида на стрімчасті скелі, розбиваючи на бризки ізумрудне те громаддя”. Мешканці моря по-різному поводяться перед […]
Повість Селінджера із непростою тематикою, що наповнена складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, від сумного стилю він різко переходить до радісного і навпаки, де складна й багатогранна система образів, тонкий психологізм у зображенні внутрішнього світу головного героя та його відношень до інших персонажів, все це ставить повість “Над прірвою у житі” на рівень світових шедеврів ХХ століття. Ця повість увібрала найкращі здобутки Селінджера у […]
Україна відома своїми героями, які були справжніми патріотами, любили народ і рідний край. Про одного з таких героїв ми дізнаємося з легенди “Як Сірко переміг татар”. У ній розповідається про дивовижну здатність кошового Сірка перетворюватися на хорта, яка допомогла йому перемогти величезне військо татар. Перетворившись на хорта, Сірко потрапив до війська татар. Ворогам сподобалась ця тварина. Вони її нагодували і залишили в себе. А вночі він, перетворившись знов на людину, […]
Чехов – майстер короткого оповідання, і предметом дослідження в них найчастіше для письменника стає внутрішній світ людини. Він був непримиренним ворогом вульгарності і міщанства, ненавидів і зневажав обивателів, їх порожню і безцільно життя, позбавлену високих прагнень та ідеалів. Головне питання, яким задається А. П. Чехов протягом усього свого творчого шляху, – це причини втрати людиною духовності, його моральне падіння. Найчастіше такими причинами виявляються схильність людини до впливу середовища, в якій […]
В 20- 30-е роки Исаак Еммануїлович Бабель по праву вважався одним із провідних письменників Росії. Про його прозу були написані десятки статей. Самі ранні оповідання Бабеля схвалив і допоміг опублікувати сам М. Горький. Це було в 1916 році, але потім наступила довга пауза У роки громадянської війни Бабель під чужим прізвищем іде воювати в Конармию Будьонного. Його перші оповідання про Конармии викликали бурхливу негативну реакцію самого Будьонного. Це й не […]
Улітку я гостював у бабусі. Вона живе у невеличкому місті в Росії. Там дуже мальовнича природа. Містечко з усіх боків оточене лісом. Хоча воно і ровесник Харкова, але майже зовсім не забудовувалося і тому залишилось маленьким провінційним містечком. Мабуть, людям шкода було вирубати ліси. Та воно й правильно. У бабусі є сад-город. Я допомагав їй доглядати його. У цьому садку-городі, аж у самісінькому кінці, неподалік від швидкої чистої річки, розрослись […]
БАТЬКИ Й ДІТИ Базарова Орися Власьевна – мати головного героя роману, Євгенія Базарова. Тургенєв називає її “теперішній росіянці дворяночкой колишнього часу” і підкріплює це визначення розгорнутою авторською характеристикою психології й світовідчування героїні. А. В. – людина явно архаїчної формації. Її свідомість і життя підпорядковані готовим нормам, заданим традицією, для неї нормативне виявляється особист, інтимним, власним, забезпечуючи безоглядну впевненість поводження й нерушиму щиросердечну цілісність. Тургенєв дає відчути чарівність такого людського типу, […]
У багатьох своїх пригодницьких романах Жуль Верн використав образ дивакуватого ученого-всезнайки. У романі “П’ятнадцятирічний капітан” – це кузен Бенедикт. Зовнішній вигляд цього героя незвичний і кумедний. Він був високий і худий. Мав велику кудлату голову, підсліпуваті очі прикрашали золоті окуляри. Кузен не міг дати ради своїм довжелезним ногам і не знав, куди подіти довгі руки. У свої п’ятдесят років він був безпорадний, мов мала дитина: забував поїсти, не звертав уваги […]
О. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей світ у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, що пережила драму розкуркулювання і посилання. Про колективізацію він знав не з чуток. Картини нового […]
Є в нашого народу улюбленці, яких він носить у серці, до яких звертається в скруті. Здебільшого це не воїни, не герої. Ім’я їм – легіон. Професія – мученики. Люди не забувають тих, хто життя віддав за други своя. Може, тому ім’я Василя Стуса повернулося до українців не тільки як ім’я поета, а як ім’я людини, що зійшла на Голгофу за щастя рідної країни… Тернистий шлях почався 4 жовтня 1966 року. […]
Ми народжуємося і живемо у світі фантастичної реальності. Г. Маркес Для європейського культурно-історичного середовища латиноамериканська література завжди була екзотичним явищем. Національний колорит, своєрідна ментальність, особливості історичного розвитку Латинської Америки викликають неабиякий інтерес до творчості митців цього континенту. Художньою особливістю латиноамериканської літератури XX ст. є “магічний реалізм”, в основі якого лежить глибинне осмислення духовних джерел життя нації. Ця модерністська течія об’єднує твори, в яких сприйняття дійсності пов’язане, насамперед, із національною міфологією. […]
І. Незвичайна доля роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” . ІІ. Чому “рукописи не горять”? 1. Багатогранність роману. 2. Загадки роману. 3. Сповідь добра і справедливості. ІІІ. Віра Булгакова в незнищенну силу Мистецтва.
1. Які національні культури належать до східних? Відповідь: Китайська, японська, перська, таджицька, індійська, грузинська, арабська та ін. 2. Хто з китайських поетів у своїй творчості звернувся до традицій народної пісні юефу? Відповідь: Лі Бо. 3. Хто з середньовічних поетів Сходу мав енциклопедичні знання з різних галузей? Відповідь: Омар Хайям. 4. Хто з китайських ліриків епохи Середньовіччя наблизив поетичну мову до розмовної? Відповідь: Ду Фу. 5. Як називається чотиривірш філософсько-ліричного змісту, […]
Дитинство у кожної людини – неповторна й найкраща пора. Але інколи трапляються такі обставини, що доводиться швидко дорослішати, переносити нарівні з дорослими злигодні та голод. Так було і з героєм переказу “Млинці з акації”. Ставши дорослим, він іде весняним квітучим містом і відчуває зовсім не те, що всі люди навкруги. Запах акації та бузку нагадує йому, як у сорок сьомому році довелося від голоду їсти млинці з акації. Власне, це […]
Із історії та літератури ми знаємо багато випадків, коли історична постать ставала героєм епосу, входила в легенди та народні оповідання. Щодо давнього епосу, найчастіше правдивих історичних документів зберігається дуже маю, а про те, яким був описаний у легендах та історичних поемах герой, ми можемо тільки здогадуватись, уявляючи його. Головний герой “Пісні про Роланда” – постать, шо реально існувала, та й сюжет цього твору грунтується на реальних історичних подіях. Образ Роланда […]
Добра книга – як мудра людина. Трапиться в житті несподівано, а коли настає час розлучатися, то душу огортає жаль. Ще одна коротка мить – і відійде, і забере з собою любу тобі розмову, і понесе геть веселі й сумні оповіді, але ще довго стоятимуть в уяві образи й постаті літературних персонажів, їхні смутки й радощі. Кожна талановита книжка залишає в серці глибокі сліди. Можна впевнено сказати, що до таких літературних […]
І. Олесь Гончар – майстер психологічного портрета. ІІ. Непереборна сила кохання. 1. Сашко Діденко – солдат-визволитель. 2. Зустріч, що змінила долю. 3. Ціна миттєвості щастя. ІІІ. Закохані в новелі “За мить щастя” – заручники обставин.
Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки маєш право сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх… О. Вишня Остап Вишня – неперевершений майстер гострого сміху. Мабуть, сміх дістався йому від батьків, бо були вони люди роботящі, дотепні на слово, любили жарт, пісні. Павло […]
У кабінеті Манилова погляду з’являється така виразна деталь, як гірки золи, “розставлені не без старання дуже гарними рядками” , – символ пустопорожнього времяпрепровождения, прикритого посмішкою, нудотною ввічливістю, втілення ледарства, неробства героя, що віддається марним мріянням… Або лежача в кабінеті Манилова “якась книжка, закладена закладкою на чотирнадцятій сторінці, що він постійно читав уже два роки”. Не Читається книга, що, – символ, ознака відсутності реальної розумової діяльності героя Серед деталей інтер’єра житлової […]
Я не скажу, що мистецтво для мене понад усе. Воно є в моєму житті ще з дитинства, коли мати зажуреним голосом співала мені колискової, бо я був дуже крикливий. Спати не давав, а як приспить мене, то години зо дві спокою в домі. А потім знов співи. Ще нічого не розумів, а музика і поезія вже були біля мене. Малим я видирався на диван, щоб роздивится картину, яка на стіні […]
Правильно, воно пов’язане з назвою гори Олімп у Греції. В VІ класі ви познайомилися з античними богами – Зевсом, Афіною, Афродітою, Посейдоном, Аполлоном, Аресом. Їхні образи навічно залишилися у світовій культурі. Ім’я Афіни залишилося в назві столиці Еллади, бог сонця й мистецтва Аполлон править четвіркою коней на фронтоні Великого театру в Москві. Ці боги, відповідно до міфів, жили на вершині Олімпу й називалися олімпійськими. Саме в їхню честь і були […]
Що таке роман? Чим він відрізняється від повісті? Роман – жанр розповідної літератури, який розкриває історію декількох, іноді багатьох людських доль протягом тривалого часу, іноді – цілих поколінь. Роман має великий обсяг, на відміну від повісті, а також більшу кількість, ніж у повісті, персонажів. Роман має розгалужений сюжет, відбиває складність стосунків у суспільстві, зображує людину у системі її соціальних зв’язків. Яку морсіїь із дитинства затвердив Артур Конан Дойль? Мати невтомно […]
Тема поеми М. Лєрмонтова “Мцирі” – воля і зміст людського життя. Головний герой поеми – Мцирі. Його історія проста: шестирічною дитиною він потрапив у полон, був відданий у монастир, втікав, але збився зі шляху, знесиленим і хворим був знову повернутий до своєї в’язниці. Цікаво, що цей монастир зберігся і зараз. Високо від підлоги розташовані вузькі довгі гратовані вікна – в’язниця! Так і здається, що от стоїть перед нами худенький підліток […]
Кожна людина, яка створює матеріальні та духовні цінності, має право на щастя. В цьому Григорій Сковорода був переконаний і стверджував це своїми творами. Він писав, що заради щастя не потрібно далеко їхати, колінкувата перед сильними світу, бо воно завжди і всюди з людиною. Його тільки треба пізнати. Про це йдеться у філософському творі “Вхідні двері до християнської доброчинності”. Високу мораль народу утверджує Г. Сковорода у “Розмові п’яти подорожніх про істинне […]
Я добре пам’ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я заплющив очі й уявляв усе, що зобразив Т. Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зовсім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність… Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літературою. Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: “Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…”, “співають ідучи […]
Ось перед нами яскрави представник славного лицарства – козак Голота. Зневаживши “шати дорогії”; байдужий до всякого зовнішнього блиску, він сповнений гідності захисника Вітчизни. Сам-один розгулює полем килиїмським і “не боїться ні огня, ні меча, ні третього болота”, бо певний своєї козацької відваги. Хіба під силу здолати та-, кого хвалькуватому татарину? Жоден ворог не міг зрівнятися з козаком могутньою силою духу та безмежною волелюбністю. Тривалий час пробув у турецькій неволі Самійло […]
Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на літературному обрії, бо це талант дужий і яскравий. Пречудова лірика Ліни Костенко полонить душу, примушує […]
І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був дуже гарний. Микола вмів читати, часто читав Псалтир у церкві, бо мати доклала чимало зусиль, […]
Острів Пінгарея знаходиться в Невідоме океані, на північ від королівства Рінкітінкіі, відокремленого від країни Оз згубною пустелею і володіннями Короля Гномів. Пінгареей править король Кіттікут, а його піддані займаються в основному видобутком перлів, який потім вони привозять в Рінкітінкію, в місто Гілгед, де його купують для короля Рінкітінка. Життя на Пінгарее йде мирно, хоча у свій час її спробували захопити розбійники з островів Регос і Корегос, але, отримавши відсіч, вони […]
Поема А. Т. Твардовского “Василь Теркин” – народна, вірніше солдатська поема. Її головна ідея полягає в показі боротьби людей заради миру, заради життя. Вона являє собою целую енциклопедію життя бійця. Та й за словами самого письменника, “ця книга про бійця, без початку й кінця”. Головний герой – втілений в образі Василя Теркина народ на війні в найрізноманітніших ситуаціях і епізодах. Твардовский зміг створити типовий образ російського солдата, з його плюсами […]
Першим до перекладів творів Вільяма Шекспіра звернувся Микола Костомаров наприкінці 40х рр. XІX ст. Цей представник Харківської школи романтиків інтерпретував ” пісню Дездемони з трагедії “Отелло”. Спроба Костомарова невдовзі ї стала віршем “Верба” – вільним переспівом у дусі народних пісень. 1854 року у Львові “уперше тодішньою літературною галицькою говіркою надруковано фрагменти з Шекспіра, які увійшли до збірки москвофіла Богдана Дідицького”. І хоча цими перекладами не послуговуються сучасні читачі, М. Костомаров […]
Василь Семенович Гроссман зобразив у романі “Життя і доля” Велику Вітчизняну війну як подію історії, що вирішує долю не тільки Росії, але й усього світу. Письменник зумів відбити в цьому добутку героїзм людей на війні, боротьбу зі злочинами фашистів, а також повну правду про події, що відбувалися тоді, усередині країни: посилання в сталінські табори, арешти і все пов’язане із цим. У долях основних героїв твору Василь Гроссман запам’ятовує неминучі під […]
Любов… Якою вона буває різною. Любов до землі, до Батьківщини. Любов до матері, рідних, близьких. Всепереможне та юне кохання до якоїсь єдиної на світі людини. І все це є любов – цілий всесвіт почуття, мудрості, святості, життя. Любов – це те вічне невсихаюче джерело, з якого народилася поезія Ліни Костенко. Любов – це Краса у її чистому розумінні. Поняття краси для поетеси стосується усього духовного й матеріального – сущого в […]
В 70-80 роках поряд з творами Золя і Мопасана, французькі читачі познайомились з першими книгами Анатоля Франса. На початку творчого шляху Франс приєднався до поетів-“парнастів”, розділяючи їх захоплення історією, їх підвищений інтерес до літературної форми. Однак незабаром письменнику судилося було зіграти особливу роль у розвитку французької літератури. Виступаючи як автор філософських романів, Анатоль Франс визначив місце багатьох сучасників в розумінні соціальних закономірностей життя сучасного суспільства. Вже на початку нашого століття […]
* * *скую губернію, по тракті, нині знищеному. Перебував я в дрібному чині, їхав на перекладних і платив прогони за два коней. Внаслідок цього доглядачі із мною не церемонилися, і часто бирал я з бою те, що, у думці моєму, випливало мені по праву. Будучи молодий і запальний, я обурювався на низькість і малодушність доглядача, коли цей останній віддавав приготовлену мені трійку під коляску чиновного пана”. **. , Була в […]
Найбільш широко й урочисто святкують українці християнське свято народження Ісуса Христа – Різдво. Про це свято я знаю багато, бо вся наша родина святкує його. Бабуся розповідала, що у Святвечір усі мають бути вдома. Цього дня не можна сваритися, не можна позичати. До свята готуємося заздалегідь: мама пече й варить дванадцять ритуальних страв. Серед них обов’язково різдвяна кутя і узвар. Після святкової вечері нас із братом батьки посилають до родичів […]
Іду душею до Тараса Учителю, стою перед тобою, Малий, вчарований до німоти. Хто ще умів любити так, як ти, Хто кликати умів ще так до бою, Кого ще так боялися кати! Так звучить вірш Дмитра Павличка “До Франка”, але ці слова відтворюють і моє ставлення до Т. Г. Шевченка. Справді, як можна не захоплюватися ним, не схилятися перед його стражданнями і його мужністю! Він був сонцем нашої поезії, символом високого […]
В. П. Астафьев народився в 1924 році в Красноярськом краї, умер в 2001 році на своїй батьківщині. Дитинство – сутужніше не придумаєш. Хлопчикові було всього сім років, коли загинула його мати. Вона потонула Венисее. Пам’яті матері Лідії Іллівни він присвятив повість “Перевал”. А пізніше, ставши вже відомим письменником, скаже з гіркої синовней любов’ю: “И лише одне я просив би у своєї долі – залишити із мною маму. Її мені не […]
Спочатку звернемось до тлумачного словника. “Вихованість – це вміння поводитись”. Що ж означає вміння поводитись у колективі? Бути вихованою людиною – це і вміння вітатись, і підтримувати в товаристві розмову, і правильно їсти, одягатись, і вміння поводитись у громадських місцях. Та неправильно мислять ті, хто вважає, що вихованість зводиться лише до гарних манер. Коли говоримо “вихована людина”, ми маємо на увазі щось більш глибоке в людині, і передусім внутрішню інтелігентність. […]
Твір за поезією “Грім” та оповіданням “Первінка”. Микола Вінграновськии народився в місті Первомайську на Миколаївщині в селянській родині. І з дитинства відчував сильний зв’язок з оточуючей його красою природи. Багато письменників оспівують свій рідний край, виражають свою любов до нього, захоплюються його неповторністю. Одним з таких лисьменників є Микола Вінграновськии. У поезії “Грім” яскраво відтворена картина літної грози. Зазвичай грім лякає людей, але у цьому вірші грім показаний добрим дідусем, […]
На різних рівнях читач, слідом за автором, спостерігає явища : словесні сутички за столом Кірсанових – дуель Павла Петровича й Базарова – станова ідейна ворожнеча дворян і різночинця – демократа – боротьба за існування народу й усього живого вприроде. И хоча ці зіткнення, розбіжності, боротьба не завжди увінчуються перемогою однієї зі сторін, вони грають в “Батьках і дітях” роль стимуляторів розвитку особистої, суспільної, національної, світовий жизли або є одним із […]
Свіфт Застеріг людей, він показав усю гидоту і жах застою, позбавленого ідеалів, повного безглуздого егоїзму життя. Джонатан Свіфт, будучи священиком, найбільше цікавився політичною і літературною діяльністю, аірландський народ справедливо називав письменника своїм захисником. За переконаннями Джонатан Свіфт – просвітитель, тобто людина, яка вірить в розум, необхідність розумного перетворення світу, тому свою літературну діяльність письменник почав з публіцистичних творів на злободенні теми – памфлетів “Казка бочки”, “Листи сукнаря” і т д., […]