Кінець XІX століття позначився в історії українського народу масовим зубожінням і розоренням селянських мас, коли тисячі селян-бідняків, залишились без землі і домівки і змушені були шукати засобів виживан ня в складних суспільних умовах. Це явище майстерно втілив Іван Франко в оповіданні “Добрий заробок” . Вже в самій назві твору зримо відчувається підтекст, гостра сатира на тогочасну дійсність і уряд, який “добре” віддячив за чесну працю свого громадянина.
Я читала це оповідання легко і швидко. Але потім раптом зрозуміла, що ця “легкість” – дуже вдалий мистецький прийом автора. Франко, змальовуючи трагічний, фатальний для життя свого героя випадок, неначе навмисно уникає різких слів гніву й осуду в його оповіді. Цим, на мій погляд, письменник підкреслює типовість такого випадку: дід Панько сприймає його як закономірне явище, навіть із гумором ставиться до здійсненого над ним безправ’я.
Цим тільки посилюється наше співчуття до нього.
Але спочатку селянин розповідає про причини, які змусили його погодитися на “добрий заробок”. Він – так званий “халупник”, у якого нема землі, “всього-на-всього одна хатина та й та стара. А тут жінка, діточок двоє, коби здорові, треба чимось жити, треба якось на світі держатися”.
Він весь час у роботі: то мітли робить і продає їх у місті, то, коли приходить зима, дістає “що від людей за роботу”. “Але що діяти, – каже він, – треба заробляти, треба як мож своїм світом токанити”.
Таким постає перед нами цей працелюбний селянин із високим почуттям порядності й гідності. Хіба може він дозволити, щоб голодувала його сім’я? Хіба може він не виконати обіцяного, повіривши у чесність незнайомого панка у місті?
Правда, з перших же хвилин не лежала у Панька душа до цього підозрілого незнайомця, який був “горбатий, головатий, як сова, а очі у нього сірі та недобрі, як у жаби”. Мені здається, що Франко недарма подає саме такий портрет цісарського чиновника, бо в такий спосіб він намагається підкреслити всю потворність й огидність тогочасного уряду.
І ось ми знову бачимо Панька разом із жінкою у важкій роботі, коли за тиждень вони зробили сто мітел. Ледве дихаючи, під глузливі питання людей принесли вони їх до міста, а панок вклав у їх зранені роботою руки квиток замість грошей, за яким вони, як з’ясувалося пізніше, повинні були сплачувати податок.
Та хоч і терпить Панько лихо, але не втрачає почуття гумору – і в цьому його моральна перевага й перемога над цісарським урядом. Він насміхається над війтом – адже за чотири роки він завинив владі 60 ринських, а хату продали лише за 15!
Так, ситуація, на думку Панька, смішна. Але це – сміх крізь сльози. Таким сумним гумором лише підсилюється трагізм бідного селянина, який позбувся власної хати.
…Оповідання прочитано до кінця. Та мене не залишає почуття гіркоти і жалю, навіяне трагічною кінцівкою: мрія про “добрий заробок” перетворилася у зароблене нещастя. Глибоко жаль цього довірливого, працелюбного і щирого селянина, бо він дуже сподобався мені.
Але над цими почуттями теплоти і прихильності стоїть гнів і огида до цісарського уряду з його свавіллям. Саме в цьому, напевно, і полягає неперевершена майстерність І. Франка – літописця своєї сучасності.





Related posts:
- Трагізм долі селянства у романі Б. Можаєва “Мужики і баби” Б. Можаєв у романі “Мужики і баби” першим у російській літературі показав трагізм долі російського селянства в період колективізації. Роман створювався автором через чотири десятиліття після тих подій, і Можаєв міг вже з висоти часу оцінити суть і наслідки проведеної в 30-і роки кампанії розкуркулювання і суцільної колективізації. Незважаючи на те, що цей добуток був написаний не по гарячих слідах, він викликав великий резонанс. В час появи роману, а це […]...
- Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше зумовлює форму. Друге – теми. Розвиток науки у ХІХ сторіччі та віра в те, що усьому можна знайти раціональне пояснення […]...
- Модерністські напрями і течії в літературі кінця XІX – початку XX століття Модерністські напрями і течії в літературі кінця XІX – початку XX століття Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XІX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм” . Спочатку модернізм виникає у Франції, а згодом поширюється в багатьох країнах […]...
- Сонети В. Шекспіра в контексті англійського мистецтва кінця XVІ – початку XVІІ століття Темою роботи є дослідження процесу синтезу образотворчих мистецтв та літератури часів англійського Відродження з акцентуванням на участі у ньому В. Шекспіра, зокрема його сонетів як своєрідних мініатюрних портретів у віршованій формі. Робота є актуальною тому, що майже неможливо знайти таке дослідження, яке б показувало, як Шекспір, одночасно з представниками живопису та архітектури, сприяв утвердженню гуманістичних ідей Ренесансу і боровся проти закостенілих принципів релігійності, притаманних епосі Середньовіччя. Оскільки драматичні твори письменника […]...
- Модерністські напрями і течії в літературі кінця XIX – початку XX століття Кризова ситуація у суспільстві і мистецтві кінця XIX століття поставила перед письменниками завдання художньо осмислити дійсність, знайти нові шляхи розвитку мистецтва, яке б дало оновлені духовні орієнтири у складному і суперечливому періоді. Пошуки нових шляхів призвели до виникнення різних течій у мистецтві, які одержали назву “модернізм”. Спочатку модернізм виникає у Франції, а згодом поширюється в багатьох країнах Європи. Творчість III. Бодлера стала підгрунтям до багатьох модерністських течій, в першу чергу […]...
- То хто ж вони – оті Січові Стрільці з Галичини? Довгий час історія Січових Стрільців залишалася забороненою темою. Та й зараз вона є малодослідженою й суперечливою. Це не дивно: все, що пов’язане з боротьбою за українську державність, національне відродження, було не потрібне і навіть шкідливе для великої імперії. У лавах Січових Стрільців було багато представників інтелігенції – найбільш патріотичної, національно свідомої частини українців. Боролися за державність та самостійність Січові Стрільці не тільки зброєю, а й культурно-просвітницькою діяльністю – концертами, виставами, […]...
- Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні Марка Вовчка “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала і довела, що майже всі пани – люті вороги народу. Горпина – головна героїня оповідання – була “білолицею, гарною і веселою, а прудкою, як зайчик: і в хаті, й надворі в’ється, порядкує, господарює, і співає, і […]...
- Відображення трагічного становища народу в оповіданні Ю. Мушкетика “Суд” У оповіданні “Суд” Юрій Мушкетик показав явища, які відбувалися у суспільстві за часів сталінського та брежневського режимів. Через сприйняття головної героїні Ганни Розсохи автор показує трагічне становище всього народу, їхнє злиденне життя. Ганна чекає на вирок, перебираючи в пам’яті епізоди свого важкого життя. Неймовірно важко жилося Ганниній родині, коли її мати залишилася вдовою з трьома дітьми. Також нелегко було й коли одружилась. Непосильні податки, неможливість господарювати на власній землі привели […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, на несправедливість, через яку помер Федько. Пройшли роки. І ось ми продовжуємо знайомство з творчістю […]...
- Трагізм “дрібниць життя’ в оповіданнях А. Чехова Іноді стає страшно, коли замислюєшся над життям, його плином і побудовою. Аналізуючи день, який завершується, несподівано доходиш висновку, що життя порожнє. Справді, що ти зробив за ці неповторні години свого існування? Прокинувся, навів ранковий марафет, поснідав, пообідав, повечеряв, скільки-то часу чепурився перед дзеркалом, скільки-то теревенив зі знайомими, щось там робив. Нічого не відкрив, нічого не винайшов. День минув у дрібницях, таких самих як вчора, і таких самих, які будуть завтра. […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка І. Творчість Марка Вовчка у колі письменників антикріпосницького напряму. ІІ. Тема боротьби проти гнобителів у творчості Марка Вовчка. 1. Динамізм образів кріпаків. 2. Образ жінки-кріпачки – центральна постать “народних оповідань” . 3. Повість “Інститутка” – зображення наростання народного гніву. ІІІ. Твори Марка Вовчка – її внесок в антикріпосницьку боротьбу українського народу....
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж немовби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури. Донедавна українську літературу кінця ХІХ – початку […]...
- Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Франко Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій та німецькій нормальній школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії. 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі. Майже постійно співробітничав […]...
- Зображення селянства у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Як часто у різних творах, торкаючись питання про селянство, говорять про Мого бідність, темноту, “забитість”! Але ж це позиція хибна, бо в ній зверхність до простих людей. Саме цього погляду на селянство немає у Франка. Очима головного героя твору Євгенія Рафаловича він бачить мудрість, розсудливість селян, їхня дотепна мова вражає образністю і живою думкою. Особливо яскраво це видно під час віча, коли люди, “про яких, судячи з їх зверхнього вигляду, […]...
- Драматизм і трагізм прози письменника Ю. Федьковича В прозових творах ми зустрічаємося вії навіч з гордим і мужнім народом Карпат, чус мо його живу мову, бачимо різні сторони особистого і громадського життя. Народні типи і народне життя на фоні чудової гірськй природи – ось основний об’єкт зображення 4 прозі Федьковича. Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів – пон вістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відобраї ження родинно-побутові проблеми буковинських селян; безпраі в’я пригнобленого чиновниками, […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” Івана Франка тяжкого і беззахисного існування галицького селянства Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав про мешканців галицького села, але він першим звернув увагу на новий клас, народжений після скасування […]...
- Чому жодна історія любові в житті Печорина не мала щасливого кінця? Як хитро в діві простодушної Я мрії серця обурював! Любові мимовільної, безкорисливої Безневинно зрадилася вона… Що ж груди тепер миючи повна Тугою й нудьгою ненависної?… О. С. Пушкін У романі “Герой нашого часу” Лєрмонтов ставить перед собою завдання описати характер головного героя. Це завдання автор відкрито формулює в передмові до “Журналу Печорина”: “Історія душі людської чи не цікавіше історії цілого народу”. Розкриваючи характер Печорина, Лєрмонтов зіштовхує його із самими різними […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” … Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули… Т. Г. Шевченко На початку XІX століття Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо, що широко охопити всю складність суспільного життя спроможна лише епічна проза. Тому поява прозових творів Г. Квітки-Основ’яненка була продовженням літературного подвигу Івана Котляревського, доведенням зрілості і художньої досконалості української мови. “Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що з […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в життя кожного українського села, зокрема й Кленоточів, де живе родина Мирона Даниловича Катранника. Він руйнує […]...
- Показ безправного становища жінки-кріпачки в оповіданні “Горпина” Безпосередні зустрічі і розмови з кріпаками, вивчення їхнього життя глибоко вражали Марка Вовчка і викликали в неї жагуче бажання розповісти правду, особливо про безправне становище жінок – селянок. Горпина – головна героїня оповідання – молода мати. Вона не могла натішитися донечкою: і хрестить, і цілує, і колише, й співає над нею. Коли на панщину йшла, то дитину із собою брала, нікому не довіряла, сама доглядала. Тяжке життя було в Горпини, […]...
- Кайдаші – типові представники українського селянства І. “Кайдашева сім’я” – епопея про українське село в перші десятиріччя після реформи 1861 р. ІІ. Сім’я Кайдашів – типові селянські мешканці. 1. Працьовитість Кайдашів. 2. Маруся й Омелько Кайдаші. 3. Молоді Кайдаші та їхні дружини. 4. Спотворення характерів, руйнація сім’ї. ІІІ. “Кайдашева сім’я” – твір, що примушує людей замислитися над своїм життям....
- Героїчна боротьба селянства проти поневолювачів Для мене Шевченко – це символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини і священної ненависті до її ворогів. У цьому ще раз переконуєшся, коли читаєш його невмирущу поему “Гайдамаки”. Свій твір поет назвав бунтарським іменем гайдамаків. Так називались учасники повстання 1768 року на Правобережній Україні, відоме під назвою “Коліївщина”. Вибухнуло воно тому, що становище народних мас було нестерпне: пригнічували його і політично, і економічно, і релігійно. Основним поштовхом […]...
- Зображення звичаїв селянства в повісті “Кайдашева сім’я” Цього року виконується 160 років, як народився І. Нечуй-Левицький, але ім’я видатного українського письменника не забуто. Та і як можна забути, коли його добутку й дотепер приносять читачам насолода, розповідаючи про любов і ненависть, ворожнечі й світі, радості й горі селянах, малюючи чудові види! А головне, я начебто виявляюся в самому селі й можу поблизу спостерігати звичаї й побут українського народу Після скасування панщини небагато полегшало селянам, вони стали більше […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового “) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, на жаль, виключали одне одного. Надрив у душі Хвильового посилювався тим, що йому не вдалося знайти […]...
- Доля українського селянства за романом У. Самчука “Волинь” Творча спадщина Уласа Самчука досить велика, але роман “Волинь” посідає в ній особливе місце. Цим твором письменник увійшов в українську літературу XX століття і став відомим у світі. Над ним він працював протягом 1931-1937 років. В Україні саме був розгул найжорстокіших репресій. 1 багатьом письменникам довелося замовкнути – добровільно чи примусово. Але Самчук не мовчав. Власне, особисте життя, життя своїх односельців, рідних, друзів як невеликі, але невід’ємні частки долі своєї […]...
- Змалювання в повісті “Перехресні стежки” тяжкого і беззахисного існування галицького селянства На своєму ювілеї 1898 року Іван Франко говорив: “Як мужицький син, вигодуваний твердим мужицьким хлібом, я почувався зобов’язаним віддати працю свого життя людям”. Промовистим свідченням правдивості цих слів є вся творчість письменника і, зокрема, його повість “Перехресні стежки”. В уста героя – адвоката Євгенія Рафаловича – автор вклав своє уявлення про обов’язок інтелігенції перед народом, якому сам служив, віддаючи без останку і талант, і сили, і знання, і здоров’я. У […]...
- Шукшин: Ні міський до кінця, ні сільський уже Пам’ятаючи про відношення Шукшина до миру, представниками якого є в цьому випадку Кэт і Серж, можна подумати, що оповідання звернене саме проти них. Однак це не так. Винуватий у всьому сам Михайло Олександрович. І не тільки тому, що він вторгся в мир цих людей і затіяв там безглузду сварку. Гірше інше – його власна моральна організація, відсутність у нього тих міцних моральних опор, які становлять основу всякого теперішнього характеру, чи […]...
- Літературний процес кінця XIX – початку XX ст 10 клас III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Літературний процес наприкінці XIX – на початку XX ст. припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. Це визначило характерні тенденції розвитку літератури не тільки в Наддніпрянщині, але й в Галичині та Буковині, які перебували в межах Австро-Угорської імперії. Українські письменники прагнуть передати пафос визвольної боротьби народу, показують її політичні форми, зображують зростання соціальної […]...
- Зображення трагічного становища українського народу у вірші “Доки?” БОРИС ГРІНЧЕНКО 8 клас Б. Грінченко рано перейнявся турботами простого люду, зрозумів свою з ними спільність. Дуже гостро відчував письменник принизливе становище українських трудівників. Своє обурення їхньою долею висловив автор у вірші “Доки?” Б. Грінченко впевнений, що …давно вже час, Щоб воля прийшла й до нас… Однак ця довгоочікувана воля все не приходить: А все її нема, не йде, – А час не жде, а час не жде!.. А час не жде, […]...
- Рідкісна людина кінця XX віку Для народу Сахаров явився як мужній приклад самозречення в ім’я віри, як борець за правду. То було І нечуване явище, щоб із таких привілейованих вершин, де все таємно й тихо, де правди чи то бояться, щоб вона не заважала жити, чи недолюблюють, щоб вона не провокувала на скандальний бунт, чи то просто не знають, бо там не прийнято говорити і думати про неї, а тут – тричі Герой, лауреат, академік. […]...
- Український поетичний авангард кінця ХХ ст Зародився авангард у роки Першої світової війни, набувши бурхливого розвитку в різних видах мистецтва, і відтоді активно заявляє про себе. Авангардизм у літературі – це явище, що виникає періодично як реакція на певні процеси в суспільстві та самій літературі. це течія модернізму, його складова частина. У західноєвропейській літературі авангард після 20-х років активізувався в 60-ті рр.; у 80-90-ті рр. – у російській і українській літературах. Авангардизм виявився в певні періоди […]...
- Спробуємо написати твір: Зображення життя селянства в повісті “Маруся” Коли читаєш твір Квітки-Основ’яненка “Маруся”, здається, що ти побував в українському селі на початку XІX століття, – настільки живо зображено життя українського селянства. Великий знавець українського фольклору, письменник зумів донести до нас і побут, і звичаї народу, зумів показати дуже образно його свята, радощі та горе. Здається, закрий-но тільки очі – і побачиш люб’язну дівчину Марусю – надію батьків, яка весело розмовляє зі своїм коханим Василем десь серед чарівної української […]...
- Олександр Довженко: трагізм творчої долі “Я народився і жив для добра і любові” – так про себе говорив цей унікальний феномен доби, бо жив і творив Олександр Довженко для людей. Всі його твори пройняті любов’ю до України, значить – передусім українців: працьовитих, винахідливих, терплячих, співучих, мужніх. Як йому хотілося змінити світ на краще, оповити, очистити від фальші. Митець оспівував творчу людину, яка невтомно працює, яка бореться із злом, несправедливістю, черствістю і байдужістю. Нова влада давала […]...
- Трагізм і велич долі В. Винниченна На початку XX століття Володимир Винниченко був одним із найбільш відомих письменників. Не випадково сам М. Коцюбинський влучно зазначив: “Кого читають? Винниченка. Кого купують? Винниченка”. Чи так широко відоме його ім’я сьогодні? Мабуть, що ні. Але чому? Відповідь у самому житті цього письменника й патріота України, небайдужого до її долі. Перших гонінь він зазнав, коли ще був студентом юридичного факультету Київського університету – через неблагонадій – ність, зумовлену членством у […]...
- Трагізм добутків А. П. Чехова 1. Легко пізнавані образи в добутках А. П. Чехова. 2. Увага до людських пороків. 3. Духовна деградація головного героя оповідання “Ионич”. А. П. Чехов у своїх добутках звертає особливу увагу на людські недоліки. У творчості Чехова немає нічого випадкового. Будь-які деталі в добутку несуть більше значеннєве навантаження Письменник показує реальне життя. І шкодує, що люди не намагаються стати хоч небагато краще. У чеховських добутках ми практично не зустрічаємо бездоганних героїв. […]...
- Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він ніс усе життя. Цькування письменника почалось після публікації його статті “Україна чи Малоросія?”, а його […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, керуючи такою організацією, як Вільна академія пролетарської літератури. Арешт його товариша М. Ялового, який був […]...
- Зображення тяжкого і беззахисного існування галицького селянства в повісті Івана Франка “Перехресні стежки” І. Вся творчість письменника – це відчуття обов’язку перед своїм народом. ІІ. Життя Галичини у повісті Івана Франка “Перехресні стежки”. 1. Жорстокість і насильство влади щодо народу, нещадне гноблення чиновників і панів, несправедливість суду. 2. Протиставлення стану багатих та бідних у повісті. 3. Безправ’я галицьких селян в умовах Австро-Угорської імперії. ІІІ. Герої повісті “Перехресні стежки”. 1. Головний герой повісті – адвокат Євгеній Рафалович. 2. Шнадельський – сільський пан. 3. Граф […]...
- Трагізм образу матері в поезії Т. Шевченка І на оновленій землі Врага не буде супостата, А буде син, і буде мати, будуть люди на землі. Т Г. Шевченко Мати… Найрідніша і найсвятіша людина на землі. Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Але немає в світовій літературі’ іншого поета, який би так ніжно, з […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА
- Народний одяг – витвір мистецтва
Categories: Твори з літератури