Торжество аморальності у романі Ф. Саган “Здраствуй, смуток”

Related posts:

1. Торжество аморальності у романі Ф. Саган “Здрастуй, смуток” ФРАНСУАЗА САГАН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФРАНСУАЗА САГАН Торжество аморальності у романі Ф. Саган “Здрастуй, смуток” Першу книгу-роман “Здрастуй, смуток” – Франсуаза Саган написала в дев’ятнадцять років. Роман став бестселером. У пресі з’явилося багато її фотографій. Ф. Саган, справжнє ім’я якої Ф. Куарез, стала найвизначнішою і знаменитою французькою письменницею нашого століття, яка виділяється своєю психологічною прозою, в якій головними героями є молоді люди, які не знають, як їм жити у […]...
2. Перевернувши останню сторінку ліричного роману Ф. Саган “Здраствуй, смуток” Перший роман Франсуази Саган “Здраствуй, смуток” був зустрінутий шквалом статей, виступів, бурхливих суперечок. Автор – у той час 19-літня студентка Сьорбони – відразу ж перетворилася в літературну зірку. Звичайно, немаловажну роль зіграла тут і реклама, уміло такий рідкий випадок, як написання добутку високого художнього рівня в настільки юному віці. Але ще сильніше потрясло читачів і критиків те, про що насмілилася розповісти героїня роману Сесіль – дівчина з добропорядної буржуазної сім’ї, […]...
3. Перегорнувши останню сторінку ліричного роману “Здрастуй, смуток” Ф. Саган ФРАНСУАЗА САГАН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФРАНСУАЗА САГАН Перегорнувши останню сторінку ліричного роману “Здрастуй, смуток” Ф. Саган Перший роман Франсуази Саган “Здрастуй, смуток” був зустрінутий шквалом статей, виступів, бурхливих суперечок. Автор – на той час 19-літня студентка Сорбонни – відразу ж перетворилася в літературну зірку. Звичайно, неабияку роль зіграла тут і реклама, що вміло використовувала такий рідкісний випадок, як написання твору високого художнього рівня в настільки юному віці. Але ще […]...
4. Міркування про дружбу і любов у долі людства XX століття ФРАНСУАЗА САГАН 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФРАНСУАЗА САГАН Міркування про дружбу і любов у долі людства XX століття Одна з основних особливостей літератури XX століття полягає в її нерозривному зв’язку з явищами громадського життя. Міркування про дружбу і любов відбуваються на фоні соціально-політичних потрясінь і, по суті, невіддільні від роздумів про долю людства у XX столітті. Але у творчості Франсуази Саган тема любові і дружби звичайно залишається в рамках приватного […]...
5. Світ і людина в західноєвропейській прозі У другій половині XX ст. зникає чітка межа між літературою реалістичною і нереалістичною. Більше того, є випадки, коли один і той же письменник пише реалістичні, модерністські і постмодерністські твори. Характерною рисою для реалістичної літератури є модель світу і людини. їй притаманний стійкий інтерес до соціальних явищ, протиріч дійсності, розкриття складної психології людини, багатогранність його внутрішнього світу. Сучасний роман тяжіє до документу, хроніки, факту, натуралізму, відходу від дидактичного пафосу класичної літератури. […]...
6. Міркування про дружбу й любов у долях людства XX століття Одна з основних особливостей літератури XX століття полягає в її нерозривному зв’язку з явищами громадського життя. Міркування про дружбу й любов проходять на тлі соціально-політичних потрясінь і, по суті, невіддільні від міркувань про долі людства в XX столітті. Але у творчості Франсуази Саган тема любові й дружби звичайно залишається в рамках приватного життя людини. Письменниця часто зображує життя паризької богеми, до якого належать багато хто її герої, показує падіння сучасних […]...
7. Трагедія і торжество кохання Від часу створення трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” минуло не одне століття, але до цього часу глядачі хвилюються, стежачи за долею закоханих із Верони, а актори, що отримали роль у трагедії, сприймають це як найяскравішу подію у своєму творчому житті. “Ромео і Джульєтта” належить до першого етапу творчості видатного драматурга, коли письменник створює в основному ліричні комедії. У двох же трагедіях, незважаючи на велику кількість похмурих сцен, перемагає все […]...
8. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентїя Пузиря Земля була найбільшим скарбом для українця XІX століття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій Гаврилович Пузир – центральна постать […]...
9. Торжество народної етики в “Наталці Полтавці” І. Котляревського П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” є просвітительською. Ми бачимо, як автор співчуває простим людям, уболіває за них і по-особливому ними захоплюється, бо в своїх героях із народу він показує щиру людську вдачу, усі її невичерпні можливості. Так автор наділяє своїх героїв найкращими рисами характеру, утілює в них тільки позитивне, тим самим доводячи, що український народ є розумним, дотепним, високоморальним. Дійсно, “не багата і проста” дівчина Наталка виділяється своєю людяністю і […]...
10. Викриття аморальності стяжателів і експлуататорів на прикладі образу Терентія Пузиря ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Земля була найбільшим скарбом для українця XIХстоліття, коли в нашій переважно аграрній державі почав зароджуватися капіталізм: “Ох земелько, святая земелько, Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”, – ці роздуми і мрії належать не тільки Герасимові Никодимовичу Калитці, головному героєві комедії Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, це думки багатьох селян тогочасної України. Так думав і Терентій […]...
11. Світ романтики у романі Р. Л. Стівенсона “Острів скарбів” Роберт Луїс Стівенсон – англійський письменник, корінний шотландець, син і онук шотландських інженерів, знаменитих будівельників маяків. Уже в цих фактах біографії письменника є щось загадкове, романтичне. Найзнаменитіший твір Стівенсона – роман “Острів скарбів”. Якось у трактир “Адмірал Бенбоу” прийшов старий моряк. За ним везли його морську скриню. Моряк назвався капітаном. Він розповів юнакові Джиму Хокінсу, що за його скринею полює якийсь одноногий моряк. Незабаром капітан помер від апоплексичного удару. Джим […]...
12. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
13. Характеристика образу Елен Безухова в романі “Війна і Мир” У той час як П’єр йде по Москві під конвоєм французьких улан; у той час як Наташа, викинувши з підведення майно всієї сім’ї, опускається на коліна перед пораненим князем Андрієм; в той час як по палаючій Москві скачуть солдати Мюрата і похмурий Наполеон сидить у Кремлі, – ніщо не змінилося в житті петербурзького світла, тільки “з великим запалом, ніж коли-небудь, йшла складна боротьба партій… заглушається, як завжди, трубеніем придворних трутнів”. […]...
14. Образи жінок у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? […]...
15. Образ Печорина у романі Герой нашого часу Лєрмонтова М. Ю У романі “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов створив образ свого сучасника, “портрет, складений з пороків усього… покоління”. Головний герой роману – дворянин ГриГорей Олександрович Печорин, характер украй складний і суперечливий, далі парадоксальний. Суперечливість, “чудність” Печорина майстерно помічена вже в самому портреті героя. “З першого погляду на особу його я б не дав йому більше двадцяти трьох років, хоча після я готовий був дати йому тридцять”, – зауважує оповідач. Він […]...
16. Сімейні зв’язки у романі Л. Н. Толстого “Війна й мир” 1. Складне епічне полотно. 2. Ідеальна сім’я й відносини. 3. Недоліки інших сімей 4. Сім’я як вище втілення людського щастя. Життя дарує людині в найкращому разі одне-єдина неповторна мить, і секрет щастя в тім, щоб ця мить повторювалася якнайчастіше. ПРО. Уайльд Роман Л. Н. Толстого “Війна й мир” – це складне епічне полотно, у якому сполучаються яскраві, живі картини приватного життя й сцени батальних боїв. Роман викликає непідроблений інтерес у […]...
17. Тема сім’ї у романі “Добродії Головлеви” “Добродії Головлеви” – це соціальний роман з життя дворянської сім’ї. Розкладання буржуазного суспільства, як у дзеркалі, відбилося й у розкладанні сім’ї. Валить весь комплекс моральних відносин, що цементують родинні зв’язки й регулюють моральні норми поводження. Тема сім’ї стає злободенною. Увага М. Е. Щедріна в цьому романі цілком присвячено аналізу каліцтв, дослідженню причин і показу наслідків. От перед нами родоначальниця й глава сімейства Орися Петрівна Головлеви. Вона владна й енергійна поміщиця, […]...
18. Індивідуалістичний бунт головного героя у романі Ф. Ш. Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” – це роман про Росію середини XІX століття, яка пережила епоху найглибших соціальних перетворень та моральних струсів. Із перших сторінок роману ми дізнаємося про те, що Раскольников спокусився на якесь діло. У нього народилася мрія, до здійснення якої він дуже близький. А місяць тому, майже помираючи з голоду, він змушений був закласти у старої баби, лихварці, каблучку – подарунок сестри. Велику ненависть та відразу відчуває він до […]...
19. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач, як приятель заголовного героя, як учасник описуваних подій і поет. Завдяки епічному змісту “Євгеній Онєгін” – роман, завдяки образу автора […]...
20. Російська дійсність у романі “Євгеній Онєгін” Художник-Реаліст не заперечує волі вибору при наявності історичної необхідності. І Пушкін у своєму романі не уникав втручання випадків у долю героїв, “про він бачив у випадковому вираженні закономірності. У героїв роману є воля вибору, але – у певних межах. Онєгін і Ленский можуть впливати на перебіг подій, але лише в границях тих можливостей, які їм визначені долею їхнього покоління, їхнього стану, можливостями їхнього часу. Онєгін перепробував майже все, що відпустила […]...
21. Як вирішується проблема вчителя й лжеучителя у романі Майстер і Маргарита? “Майстер і Маргарита” композиційно побудована як роман у романі. Головним є роман про Майстра, егожизни й смерті в Москві кінця 20-х років XX століття. Але Майстер – письменник, що склав роман про античні часи. Ці два романи становлять одне ціле, тому що в них на різному життєвому матеріалі й на різному рівні узагальнення вирішуються ті самі проблеми, присутні схожі конфлікти й дуже схожі по суті герої. Майстер і Иешуа є […]...
22. Образ автора у романі Зиника “Лорд і єгер” По всьому романі розкидано чимало суджень, спостережень, епізодів, що підтверджують думку автора про культуру як розростається в усі сторони простору/часу кореневище, відростки якого переплетені між собою складними зв’язками, і навіть – про “дзеркальні подоби” культур. На сторінках книги ведуться суперечки про подібність і розходження культур і цивілізацій, причому висловлюється й точка зору, відповідно до якої в Росії є культура, але немає цивілізації. Зиник намагається уникати категоричних тверджень, не розстається з […]...
23. Навіщо у романі Батьки й діти представлене історія щасливої любові Аркадія Кірсанова й Каті Ліктьовий? Блаженний, хто змолоду був молодий, Блаженний, хто вчасно дозрів, Хто поступово життя холод Зльотами витерпіти вмів; Хто дивним снам не віддавався, Хто чорни світської не цурався, Хто у двадцять років був франт иль хват, А в тридцять вигідно одружений; Хто в п’ятдесят звільнився Від приватних і інших боргів, Хто слави, грошей і чинів Спокійно в чергу домігся, Про кого повторювали ціле століття: N. N. прекрасна людина. О. С. Пушкін Не […]...
24. Національний міф у романі “Нескінченний тупик” Національний міф – це ідеалізоване подання нації пр самій себе, або, як пише Галковский, таке сплетення фактів і вимислу, що для певного національного соціуму звучить як “Істина”. Демифологизация національних міфів – одне з найважливіших завдань постмодерністської літератури, що сприяє звільненню народів від самоосліплення й утопізму Своєрідність російського міфу дозволяє оттенить його співвіднесення з германським міфом. В основі германського міфу лежить, за спостереженнями Бердяєва, прагнення до раціоналізації й організації несвідомого, іраціонально-хаотичного, […]...
25. Кірсанов і Базарів у романі Тургенєва “Батьки й діти” “Батьки й діти” – один з вічних добутків російської літератури. І не тільки тому, що нові покоління читачів по-різному сприймають складну позицію автора, але й тому, що у романі відбитий вічний і неминучий для історії момент зміни поколінь, зіткнення ідей, паростків нового й не завжди зрозумілого. І. С. Тургенєв створював свій роман “Батьки й діти” у тривожну епоху підготовки й проведення селянської реформи 1861 року. Мир розколювався. У повітрі пахнуло […]...
26. Образ Євгенія Онєгіна в однойменному романі Пушкіна А. С Достоєвський помітив, що у романі “Євгеній Онєгін” Пушкін “самим влучним, самим прозорливим образом відзначив самий глиб нашої суті”, створивши образ “російського блукача”, безпритульної, нещасливої душі. Онєгін – петербурзький герой, аристократ, столичний денді. Спосіб життя його, заняття, інтереси, захоплення – все це не виходить за рамки повсякденного світського життя. Бали, театр, прогулянки на бульварі, інтриги, романи й флірт – це все, що займає розум і серце юного філософа. Життя його строкате […]...
27. Роздуми про дружбу та кохання в зарубіжній літературі XX століття Тема дружби та кохання, їх співвідношення і впливу на долю як одної людини, так і людства в цілому не переставала цікавити письменників протягом усього розвитку художньої літератури як мистецтва. По-новому цю проблему освітлено в XX столітті, в епоху катастроф, політичної нестабільності, коли починає формуватись нове відношення до загальнолюдських цінностей. Письменники XX століття часто зображають дружбу та кохання як останню моральну категорію, що лишилась у зруйнованому світі. В романах письменників “загубленого […]...
28. Божевільний мир у романі Зиника “Лорд і єгер” Спектакль по п’єсі Пиранделло “Генріх ІV”, поставлений Авестиним у в’язниці, виявляється гротескно-пародійною цитацією загальнодержавного спектаклю. Це був спектакль про божевільному, що грає із себе божевільного, поставлений у божевільному будинку режисером, оголошеним владою божевільним. “Отут мова йшла вже не про підтекст, отут сам текст був суцільним підтекстом” , тому що був дзеркальним відбиттям реального божевільного будинку, реального спектаклю в ньому, поставленого дисидентом, із присутністю в залі лікаря-психіатра, з реальними вбивцями в […]...
29. Моральний суд над Пілатом у романі “Майстер і Маргарита” У романі “Майстер і Маргарита” дається глибокий психологічно точний аналіз поводження героя, що переростає в моральний суд над Пілатом. Це складна, драматична фігура. Він розумний, не далекий роздумів, людських почуттів, живого жалю. Поки Иешуа проповідує, що всі люди добрі, покуратор схильний поблажливо дивитися на це нешкідливе дивацтво. Але от мовлення зайшло про верховну владу, і Пілата простромлює гострий страх. Він ще намагається вести торг зі своєю совістю, пробує схилити Иешуа […]...
30. Кавказ у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Кавказ у творчості О. Пушкіна і М. Лєрмонтова. Лєрмонтов змальовує містечка та фортеці, де мешкають його герої – Печорін, Максим Максимович, княжна Мері, Бела, Казбич та інші. Гори з їх гордовитою красою є і антуражем драм, які тут відбуваються, і самі є співучасниками подій. У Грузії – Гуд-гора, гора Хрестова, Чортова долина, Койшаурськя долина, розкішні краєвиди П’ятигорська – гори, які сяють сніговою чистотою – Бешту і Машук, Зміїна, Залізна, Лиса; […]...
31. Розкриття духовної краси селянки-трудівниці у романі У. Самчука “Марія” Твір “Марія” Уласа Самчука став першим романом, присвяченим жінкам 30-х років, жінкам, на долю яких випали страшні муки голоду, смерті дітей і близьких. Головною героїнею є жінка на ім’я Марія. На перший погляд – ім’я святої, але наша героїня ніколи в житті не мала спокою від своєї долі, яка завжди жорстоко штовхала її на нелегкі випробування. Та притаманні її характеру доброта, справедливість, ніжність не дозволяли їй здаватися. Марія – сильна […]...
32. Біблійні мотиви у романі Ч. Айтматова “Плаха” Церква священна, світ – не священний. Але світ врятований у надії, і кров Христа, живлющий принцип Спокути, тут вже робить свій вплив. Жак Мартен. Відомо, як довго не хотів Олександр Блок уводити у фінал своєї поеми “Дванадцять” образ Ісуса Христа, але в підсумку визнав: “Все ж таки це він, Христос”. Зараз, на початку наступного століття, це визнання виглядає воістину пророчим. “Ісус Христос – літературний персонаж нашого часу!” – констатує С. […]...
33. Зображення жіночої долі у романі Л. Толстого “Анна Карєніна” Жіноча доля, жіноче щастя, жіночі проблеми – ці питання хвилювали багатьох письменників. Зі сторінок художніх творів до нас промовляють пані де Реналь, мадам де Ресто, Ліза Калітіна, Анна Кдрєніна… Письменник-реаліст, знавець людської душі, Л. М. Толстой в однойменному романі зображує трагічну долю своєї головної героїні Анни Карєніної. Анна – натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. Оточуючим вона здається сильною і життєрадісною, щасливою, а насправді Анна була глибоко нещасною. Свого чоловіка […]...
34. Проблема почуття й боргу у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Головне завдання Пушкіна у романі “Євгеній Онєгін” – описати свій час через образ заголовного героя – свого сучасника; найважливішими подіями, у яких виявилися характер і переконання Онєгіна, стають історія його любові до Тетяни й історія його дружби з Ленским. Тому закономірно, що у романі проблема вибору між почуттям і боргом встає перед трьома героями і вони демонструють різні рішення цієї проблеми. Онєгін шукає, але не може знайти щастя в житті, […]...
35. Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеальне суспільство у романі Франсуа Рабле “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв собі Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищим розквітом мистецтва доби Відродження, а разом із ним – з гуманістичними прагненнями та пориваннями. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура, у центрі якої була людина – жива і водночас “надзвичайна, богоподібна”. Як нам здається, […]...
36. Осуд тоталітаризму у романі “Нескінченний тупик” На відміну від авторів, що писали про экстравертних жахи тоталітарного соціалізму – зовнішніх стосовно людини, Галковский оповідає про жахи интроверт-них, що мають морально-психологічні причини, пережитих у душі й так що сильно травмували особистість, що обернулися психоневрозом. Як страшне щиросердечне потрясіння, після якого не хочеться жити, сприймає нормально розвита юна людина відкриття, що з ним можуть надійти як завгодно: безкарно принизити, образити, зробити об’єктом знущання, ототожнити з річчю й т. д., […]...
37. Портрет у романі Герой нашого часу Лєрмонтова М. Ю Дослідники неодноразово відзначали подробицю, деталізацію й психологізм портретів персонажів, створених М. Ю. Лєрмонтовим. Б. М. ейхенбаум писав, що в основу портретного живопису письменника “покладене нове подання про зв’язок зовнішності людини з його характером і психікою взагалі – подання, у якому чутні відгомони нових філософських і естественнонаучних теорій, що послужили опорою для раннього матеріалізму”. Спробуємо розглянути портрети персонажів у романі “Герой нашого часу”. Найдетальніший опис зовнішності у романі – портрет Печорина, […]...
38. Історія душі людської у романі “Герой нашого часу” У передмові до роману “Герой нашого часу” Лєрмонтов визначає своє письменницьке завдання – намалювати “сучасної людини”, “портрет, складена з пороків усього нашого покоління”. Бєлінський назвав роман “смутною думою про наш час”. Особливість роману в тім, що портрет часу рисується як історія однієї людської душі. Сам Печорин, міркуючи про своє життя, знаходить у ній багато загального з долею свого покоління. “Ми не здатні більше до великих жертв ні для блага людства, […]...
39. Образ землі у романі “Сто років самотності” Г. Гарсіа Маркеса, повісті “Fata morgana ” М. Коцюбинського та міфі про Антея Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, […]...
40. Як я бачу образ автора у романі “Євгеній Онєгін” У ліричних відступах виникає образ автора, свідка чи учасника подій, що викладають, оповідача, близько тс серця приймає все, що відбувається з його героями. Сумно-іронічний, глузливий і дотепний, задушевний співбесідник і глибокий мислитель – людина і поет-громадянин – таким постає перед нами Пушкін, розкриваючи свої думки, почуття, настрої, ділячись спогадами про минуле і мріями про майбутнє. Онєгін – це його “добрий приятель “, з яким поет у свій час був близький. […]...