Тополя У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном.
Образ України – це також тополя над шляхом.
Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, та їхнім різновидом – згаданим уже осокором – обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі ще називали яворами. Зараз, їдучи степовою дорогою, неодмінно побачиш тополі, що бовванять вдалечині.
Тополя – один з улюблених образів української народної творчості. Він є символом краси і кохання. Звичай вшановувати дерева, в тому числі й тополю, зберігся до нашого часу в обряді Зелених свят, коли дівчата водили “Тополю” або “Вільху”.
Прикрашаючи хати й подвір’я, дівчата з піснями водили по селу прибрану зеленню дівчинку – “тополю”. Усі співали: Стій, тополенько, Стій, не розвивайсь, Буйному вітроньку Не піддавайсь. Образ дівчини-тополі можна зустріти, наприклад, у баладі Т. Г. Шевченка “Тополя”. Дівчина, довго чекаючи свого милого, перетворилася на тужливу тополю, випивши зілля бабусі-ворожки:
Зілля дива наробило – Тополею стала. Не вернулася додому, Не діждала пари; Тонка-тонка та висока – До самої хмари. А Леся Українка у вірші “Красо України, Поділля!” чудово змальовує український пейзаж: Он де балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хатки садками вкриті, Срібним маревом повиті, Коло сел.
Стоять тополі, Розмовляють з вітром в полі.
Тополя використовується і в господарстві як будівельний матеріал. М’яка деревина тополі йшла на виготовлення човнів. Із цього дерева отримували жовту фарбу, а кора тополі використовувалася при вичинці.





Related posts:
- Реальне й фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними, повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Саме такий переказ Т. Шевченко поклав в основу своєї балади “Тополя”. Як відомо, балада – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще в домовину, ніж з ним одружитися. Дала ворожка дівчині зілля, вона його Випила – і […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО III варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” виникла в результаті переосмислення письменником усної народної традиції. Мотив перетворення людини на рослину або тварину – найпоширеніший в народних баладах. Але Т. Шевченко по-новому розкриває внутрішній світ героїні балади. Якщо в народній баладі “Ой чиє ж жито, чиї ж то покоси” основним є моральний конфлікт між свекрухою і невісткою, яку та закляла так, що молода жінка перетворилася на тополю, то в баладі Т. […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІV варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІV варіант Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще в домовину, ніж з ним одружитися. Дала ворожка дівчині зілля, вона його Випила […]...
- Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності в баладі Шевченка “Тополя” Що таке кохання і що таке справжнє кохання? А що таке закоханість? Спробуємо відповісти на ці питання, спираючись на баладу Т. Г. Шевченка “Тополя”. Нагадаємо її короткий зміст: дівчина покохала козака, якийсь час з ним зустрічалася. Далі він її залишив, обіцяв повернутися. Минуло кілька років, а дівчина все чекає. Мати збирається її видавати за іншого. Дівчина йде до ворожки, та дає їй зілля. Дівчина випиває його і обертається на тополю. […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО II варіант Мене глибоко вразила балада Т. Г. Шевченка “Тополя”, написана за мотивами усної народної творчості. В ній зображені глибокі переживання дівчини, яку доля розлучила з коханим. Минув рік, минув другий, а парубок не повертається. Дівчина страждає: Не співає чорнобрива, Стоя під вербою; Не співає, – як сирота, Білим світом нудить. Вона не зрікається своїх почуттів навіть заради заміжжя з старим та багатим чоловіком, адже “любить його серце не навчити”. […]...
- Реальне і фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості. Уже в перше видання “Кобзаря” увійшла одна з найкращих його балад “Тополя”. Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим. Милий її пішов та, мабуть, і загинув. Без милого скрізь могила… А серденько […]...
- Дерево у моєму дворі Я дуже хочу, щоб мені допомогли відповісти на одне запитання. Але це запитання я сформулюю у кінці твору. Я мешкаю у великому місті. У цьому місті багато будинків і мало дерев. А на моєму подвір’ї росла красива тополя. Я її дуже любив. Навесні на ній з’являлись ніжно-зелені клейкі листочки. Улітку вона шелестіла своїм листячком під моїм вікном. Уранці мені було радісно чути той шелест: наче давній знайомий вітав Мене. Увечері […]...
- Невмирущість кохання в баладі “Тополя” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО І варіант З усіх балад Тараса Шевченка мені найбільше сподобалась “Тополя”. Глибоко хвилює доля щирої, чистої душею дівчини – героїні цього твору. Здається, типова подія для тих часів: Полюбила чорнобрива Козака дівчина. Полюбила – не спинила, Пішов та й загинув… – Але серце болить, коли уявляєш собі ту дівчину, що сподівається дочекатися коханого, хоча вже “минув і рік, минув другий – козака немає”. Дівчина “сохне, як квіточка”, “білим світом нудить”. […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах III варіант Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити літній […]...
- Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього […]...
- Тополі, тополі Тополя – дерево незвичайне. Коли кажуть про Україну або пишуть про неї, коли співають українських пісень, не буває такого, щоб при цьому не згадувалася тополя. Як береза для Росії, клен для Канади, олива для Греції, так і тополя – для України! Тополі бувають різні: крислаті, широкі, не занадто стрункі й високі, тонкі, витончені… Вони ростуть усюди: у скверах, парках, садах, у лісі, а особливо вражають уздовж доріг! їдеш трасою – […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – V варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас V варіант Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко відчуває розважливу красу пейзажу, який його оточує: Гей, простори які, Любо-мило землі: […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІV варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І V Варіант У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи – кохаючи. Під тихий шепіт трав голублячий. Інтонація […]...
- Твори з народознавства Тополя. У кожного народу є свої улюблені рослини. В українців здавна дуже поважають ялину, вербу, дуб. Неможливо уявити собі українське село без калини біля криниці, без чорнобривців і м’яти під вікном. Образ України – це також тополя над шляхом. Це таємниче поетичне дерево, що часто згадується в народних піснях, легендах як “сокорина”. Тополями, особливо білими, та їхнім різнови Дом – згаданим уже осокором – обсаджували шляхи і садиби. Іноді тополі […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах І варіант Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у своїх […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах за віршами Хор лісових дзвіночків Дощ Пробіг зайчик Де тополя росте – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПАВЛО ТИЧИНА Поетичні картини рідної природи у творах ІІ Варіант Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима картину […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – І варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас І варіант Передусім, треба сказати, що Павло Тичина – це геніальний український поет. Багато своїх поетичних творів він присвятив природі рідного краю, який він надзвичайно любив. Його поезії описують красу та велич української землі. Поет зміг в декількох рядках передати той необ’ємний, величний простір, який розгортається перед його очима. В поезії “Де тополя росте” автор майстерно змальовує широке поле, засіяне житом. Куди не глянь, скрізь розкинулося воно, виблискує […]...
- Романтичний характер ранньої творчості Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезії – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. В страшну буряну […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас II варіант На початку свого творчого шляху Павло Григорович Тичина писав багато віршів, присвячених природі, її красі. Природа для поета, наче близький друг. У вірші “Гаї шумлять…” Тичина змальовує ніби звичайні речі, щоденні картини. Але ці картини автор опоетизовує, овіює глибокими відчуттями краси. Природа ніби вторить душевному стану поета, співпереживає йому. Читаємо вірш і ніби бачимо перед собою широкі ниви, що стеляться “приливами від легкого вітру, вслухаємося в […]...
- Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” – ІІІ варіант – ПАВЛО ТИЧИНА 6 клас III варіант Павло Григорович Тичина був щедро обдарованою людиною. Не тільки писав вірші, а й гарно малював, добре знався на музиці, вправно грав на багатьох інструментах, чудово співав. І це вплинуло на його поетичні твори: вони дуже музичні, несуть в собі багато світла, тепла, яскравих барв. Поет дуже любив природу, тонко відчував її красу. Шелест трав і злаків, шум дерев, плюскіт річкових хвильок, спів і крик птахів, голос […]...
- Романтичний характер ранньої творчості Тараса Шевченка Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезій – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені твори. Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. У страшну буряну […]...
- Традиція – свято зеленого лісу Традиція – свято зеленого лісу У селі прибрана кожна хата : гілки над дверима й вікнами, на воротах берізками осичина вкопана, а зайди до хати – пахне лісом і травами, бо на долівці зілля, букети на вікнах, клечання на покуті й стінах. Люди святкують Зелену неділю – давнє язичницьке свято на честь розквітлої зелені, що відзначається тепер на Трійцю. Упродовж тижня та зелень буде прихистком для душ померлих, які тепер […]...
- Художні особливості балад Т. Шевченка Жанрова різноманітність літературної спадщини Тараса Шевченка досить широка. Писав він поеми й повісті, п’єси й поезії. Та першим твором, що дійшов до нас, була балада “Причинна”. Балада – це невеликий ліро-епічний твір із драматично напруженим сюжетом, у якому наявні елементи фантастики. Для більшості балад Шевченка характерний трагічний кінець. У творі “Причинна” зустрічаємо й картини бурхливої природи, й загадкові події, і смерть героя, й різкі контрасти. Шевченкова “Причинна” має багато спільного […]...
- Чого вчить нас балада “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” Багата й різноманітна усна народна творчість. Але яскравою зіркою виділяються у ній балади – один із улюблених видів словесної творчості українського народу. У них майстерно розкривається поетичний світогляд нашого народу, його міфологічні уявлення, світ його загадкової фантазії і розуміння природи. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя. “Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси…” – одна з найбільш відомих соціально-побутових балад. В основі […]...
- Улюблені рослини – символи Любов до рідної землі починається з отчого дому, краю, де ти народився. Чи можна уявити наш край без верби над ставками, калини в лузі, тополі край дороги, соняшника в городі? Звичайно, ні. Верба, калина, тополя, соняшники – це одвічні українські символи. Так, наприклад, червона калина – це символ краси. Дуже часто я чую, як нашу рідну мову називають калиновою. Значить, наша мова найкраща у світі. А от тополя – це […]...
- Внутрішній світ ліричного героя – ІІ варіант ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Внутрішній світ ліричного героя II варіант “Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина”. Ці слова написав В. Стус. Їх він підтверджував своїм життям і своєю творчістю. Стусу завжди боліла доля українського народу. За це він страждав: його заарештовували, переслідували. Помер він також у тюрмі. Біль непорозуміння, духовна міць відчуваються в його віршах. Навіть […]...
- Зелені свята українців Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень. Неділя та, називається так тому що, зеленню прикрашали подвіря, хату. По всій Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Ним, пахучою м’ятою, шовковою травою клечали вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом – липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині […]...
- Вінок Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти “чортовиння” й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: як у вінку – дуже гарно; терновий вінок – символ страждання. Про любов народу […]...
- Балади – РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко РАННЯ ТВОРЧІСТЬ Балади Ранній період творчості Т. Шевченка ознаменувався написанням трьох балад: “Причинна”, “Тополя” , “Утоплена”. Як відомо, баладу “Причинна” було написано 1837 p., ще до викупу Поета з кріпацтва. Тому дехто з дослідників саме цей рік вважає початком першого періоду творчості. Усі три балади являють собою зразки романтичної поезії. В основі кожної з них лежить конфлікт між прагненням людини до щастя і перешкодами на шляху до […]...
- Романтичний характер балад Шевченка Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починав поет з традиційного романтичного жанру – балади, подавши такий її зразок, як “Причинна”. Поет звертається в ній до національного світу, зображуючи побутові та етнографічні особливості, повір’я, образи-символи, що творять збірний образ України. Тарас Шевченко звергає увагу на найістотніше в образі своєї землі і духовному єстві українського народу. Дніпро як велична річка України і пісня як одна з її найбільших духовних святинь […]...
- Що означає природа в моєму житті Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять у двір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посаджені після війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдають багато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає в під’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчиками любимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців з тополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи, […]...
- На крилах лебедів материнства Провідною у творчості Василя Симоненко є тема любові до рідної України. Одним з наГівідоміших творів є поезія “Лебеді материнства”. Коли читаєш цей вірш, в уяві постає ціла низка образів. Це рідна мати, біла хата, верби, тополі, людина праці. І все це зливається в один образ Батьківщини. “Лебеді материнства” – це колискова пісня, в якій поєднуються й материнська ніжність, і чоловіча твердість. А головне в цій пісні – побажання синові вирости […]...
- Романтизм у ранніх творах Т. Г. Шевченка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Становлення поетичної творчості Т. Г. Шевченка може бути розглянуте як стислий взірець становлення нової української літератури, розвитку та збагачення літературної української мови. Шевченко, як великий національний поет, не обмежений у творчості, він живить свою поезію світовими здобутками, будує її в руслі літературного процесу свого часу. Тому початок його творчості несе на собі відбиток могутньої літературної течії – романтизму. Характерний для романтизму жанр балади був […]...
- Чому сталася родинна трагедія? Чому сталася родинна трагедія? Терміном “балада” в період середньовіччя у Провансі називали пісенну і ліричну поезію, що виконувалася переважно під час танців. А з другої половини XVІІІ століття на європейську баладу почали нашаровуватись зображення епізодів нещасливого кохання, кривавої помсти, мотиви легенд, історичні факти. Українські балади мали різні мотиви, проте тема стосунків невістки та лихої свекрухи – одна з найпоширеніших. Одна з таких балад “Ой чиє ж то жито, чиї ж […]...
- Романтизм у ранніх творах Т. Г. Шевченка Становлення поетичної творчості Т. Г. Шевченка може бути розглянуто як стислий взірець становлення нової української літератури, розвитку та збагачення літературної української мови. Шевченко, як усякий великий національний поет, не обмежений у творчості, він живить свою поезію світовими здобутками, будує її в руслі літературного процесу свого часу. Тому початок його творчості несе на собі відбиток могутньої літературної течії – романтизму. Характерний для романтизму жанр балади був переосмислений у перших творах Шевченка […]...
- Стійкість і незалежність поетичних переконань В. Стуса Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів двадцятого століття. Він широко відомий в Україні та за її межами. Поет вражає своєю відвагою і самозреченням, стійкістю і незламністю, з якими він виступав за високі ідеали добра і справедливості. Навіть у неволі він свято вірив у національне відродження свого народу, у незнищенність нації, її мови та культури, в те, що пророцтво великого Кобзаря обов’язково здійсниться. Навіть за тюремними мурами […]...
- Перший весняний день – IІІ варіант III варіант Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За давнім повір’ям вважається, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб […]...
- Перший весняний день Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За давнім повір’ям вважається, що весну з вирію приносять на своїх крилах птахи. Щоб прискорити їх […]...
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА Народилася в м. Гура-Гуморі у родині урядовця, померла в м. Чернівцях. Письменниця. Найвідоміші твори: повісті “Людина”, “Царівна”, “Земля”, “В неділю рано зілля копала”....
- Пісня як відображення характерів героїв у п’єсі “Наталка Полтавка”
- Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки
Categories: Твори на різні теми