Тлумачний словник

Related posts:

1. Словник синонімів української мови Синоніми – це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням. . Такі слова поєднуються в синонімічний ряд, в якому одне – найуживаніше та стилістично нейтральне – називається стрижневим. Саме стержневе слово виділене крупним шрифтом та кольором у статтях нашого словника. Значення синонімів дуже велике, адже від того, наскільки правильно і доречно підібрані слова, […]...
2. “Хозарський словник” Милорада Павича Чи закладена до “Хозарського словника” Милорада Павича якась мила вчительському серцю конкретна ідея, яку можна “помацати руками” та ще й коротко і зрозуміло занотувати до учнівських зошитів? Здається, на допомогу може прийти сам автор, який в одному з інтерв’ю сказав: “Приблизно в 1953 році, під час навчання… я прочитав про хозарську місію Кирила і Методія… В християнських джерелах щодо хозарської полеміки, яка була важливою подією у всій тій історії, дуже […]...
3. Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. ІІ. Поняття-терміни у творах поета. ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. . Особливе місце у віршах Б. Олійника посідає філософська лексика, органічна в духовному світі поета, яка виразно виявля­ється в публіцистичній спрямованості. Багато елементів фольклору знаходимо в системі поетичної мови Б. Олійника. Його улюблені образи – фольклорні слова-символи: калина, любисток, місяченько, лебідь, рута, соловей.) ІV. Мовна палітра Б. Олійника. . Однією з характер­них особливостей мовної […]...
4. Хозарський словник Постмодерністська література активно використовує прийом гри з читачем. Форма і жанр “Хозарського словника” є одним з проявів гри. Вона розпочинається з першої ж сторінки: “На зтом месте лежит читатель, которий никогда не откроет зту книгу. Здесь он спит вечньш сном”. Прийнявши це звернення на свою адресу, мало хто з читачів відмовиться продовжити читання, аби не потрапити до “спящих вечньш сном”. Для підтвердження реальності автор подає і титульну сторінку неіснуючого видання […]...
5. Мово моя українська! І. Рідна мова – найдорожчий скарб народу. ІІ. Українська мова – дорогоцінна спадщина, що дісталася нам від минулих століть. 1. Роль мови у суспільстві. 2. Рідкісна краса української мови. 3. Життєздатність української мови. 4. Збереження і розвиток мови талановитими митцями. 5. Необхідність відродження мови. ІІІ. Українська мова – це золотий запас душі народу....
6. Яку людину можна вважати культурною? Людина створила культуру, а культура – людину. Особистість реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений упродовж століть спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до співвітчизників, до праці, до рідної мови. Я вважаю, що чим міцніші зв’язки людини з культурою свого народу, тим більше можна сподіватися від […]...
7. Іншомовні слова Ми живемо в світі, який сформувався за багатовікову історію розвитку народів різних країн, культур, мов. Ми не можемо жити, не спілкуючись з іншими людь­ми. Кожний народ використовує те, що придумали інші. Якшо уважніше придивитись до слів, які ми вживаємо щодня, то виявиться, що багато з них прийшли до нас з інших мов, тобто мають іншомовне походжен­ня. Я спеціально знайшов “Словник іншомовних слів” і перегорнув його. 1 що ви гадаєте? Просто […]...
8. Все минає, але любов після всього зостається Харківщина – один із наймальовничіших куточків благословенної землі, ім’я якій Україна. То ж не дивно, що саме Харківщина стала Батьківщиною для багатьох відомих композиторів, художників, поетів та письменників. Мальовничі пейзажі нашої землі, її солов’їні гаї, синьоокі річки, оксамитові луги не раз надихали письменників. Саме на Харківщині на повну силу зазвучав голос Григорія Сковороди. Перебуваючи у селі Бабаї, що під Харковом, Григорій Сковорода створив збірку байок і назвав її “Басни Харьковскія”. […]...
9. Краса і велич рідного слова у поетичній творчості Максима Рильського М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш “Мова”, в якому поет з великою ніжністю і любов’ю говорить про мову. Вона звучить для поета як пісня океану. Мова рідного народу глибока у своїй мудрості. Як тонкий знавець […]...
10. Мова – скарбниця народного духу Мова – скарбниця народного духу Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. М. Рильський Є різні люди, різного культурного рівня і по-різному вони ставляться до мови свого народу. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому плекають її і дбають про неї, невпинно збагачують свій словник, фразеологію, підвищують мистецтво спілкування. […]...
11. Тетяна – улюблена героїня О. С. Пушкіна І. “Євгеній Онєгін” Пушкіна – роман, який мав найбільш сильний вплив на долю всієї російської літератури. ІІ. Тетяна – улюблена героїня О. С. Пушкіна. 1. Чарівний образ російської дівчини 2. Життя Тетяни у сільському маєтку батьків. 3. Кохання Тетяни. 4. Тетяна – світська дама у Петербурзі. 5. Жінка з дивною душею – “вірний ідеал” поета. ІІІ. Моє ставлення до Тетяни....
12. Інопланетяни у кабінеті російської мови Інопланетяни у кабінеті російської мови Порожній клас. На вікнах – сучасні штори зі світлих пластинок, котрі називаються жалюзі. Над дошкою – транспарант: “Мова Пушкіна, Тургенєва, Толстого – велика й могутня”. На стінах – портрети цих та інших російських письменників. За всіма ознаками – кабінет російської мови та літератури. Раптом кімната спалахує дивним синім світлом. Чути гул, шум, свист. Звуки посилюються, наростають, розчиняється вікно. На підвіконні у сріблястому костюмі, що облягає […]...
13. Делорж – справжній лицар Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Хто такий лицар? Заглянемо у тлумачний словник і прочитаємо: лицар – у перекладі з німецької – вершник; у середні віки в Західній та Центральній Європі особа, що належала лицарству. Лицарство – військово-феодальний стан; у якому сенсі – дрібні світські феодали, що протистояли знаті. Щоб зустрітися з представниками лицарства, про яких ми прочитали у словнику, перегорнемо сторінки балади великого німецького поета і письменника Фрідріха […]...
14. Любов до рідної мови і боротьба за чистоту у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” 1. “Мина Мазайло” – справді філологічна п’єса. 2. Мокій – носій думок М. Куліша щодо рідного слова. 3. Проблема чистоти і розвитку української мови – в центрі уваги М. Куліша 4. Вистава Леся Курбаса промовив до глядачів: от вам страсті-мордасті, лякайтеся і борітеся з ним, з Миною Мазайлом, русотяпом злісним. Не вартий цього Мазайло. От тьотя Мотя з дядьком Тарасом – це вже серйозніші. Самі собою вони – шкідники нового […]...
15. Містичні мотиви у творчості М. А. Булгакова 1. Містицизм у російській літературі. 2. Образи Бога й диявола у романі. 3. Люди й нечиста сила. Перш ніж звернутися до розгляду містичних мотивів у творчості М. А. Булгакова, треба спочатку більш-менш чітко визначити, що розуміється під словами “містика” і “містицизм”. Тлумачний словник російської мови С. І. Ожегова й Н. Ю. Шведовій дає наступні визначення: “Містика – 1. Віра в божественне, у таємничий, надприродний мир і в можливість безпосереднього спілкування […]...
16. Екологія душі В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це питання може бути одна: повернути святість словам: мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе нам у цьому рідна мова, яка є духовним багатством української нації. Відомий український поет М. […]...
17. Твір Екологія душі Екологія душі В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе нам у цьому рідна мова, яка є духовним багатством української нації. Відомий український […]...
18. Друзі пізнаються у біді Я дуже цінував свою дружбу із Вовкою. Ми – однокласники. Наші батьки працюють на авіаційному заводі. Вони теж друзі. Якось на уроці російської мови ми писали твір на тему “Друзі пізнаються у біді”. Не можу сказати, що я написав хороший твір. Мабуть, навіть поганий. Це ж така важка тема. А Вовка списав твір у мене. Він взагалі не знав, про що писати. “Добре. Другові треба допомагати, нехай списує”, – подумав […]...
19. Чи є в мене проблеми з етикою й етикетом? На моє глибоке переконання, етика й етикет для молоді сьогодні є актуальною проблемою. Чому? Бо бурхливі політичні й суспільні події останніх десяти років незалежної України відсунули ці питання далеко на другий план. Неприборканий практицизм узяв гору над народними традиціями й усталеною народною практикою. Тож мусимо сьогодні повертатися до тих питань, що плекалися тривалий період. Уміння зберігати гідність, не нав’язуватися іншим зі своїми прикрощами, не псувати іншим настрою, бути завжди рівним […]...
20. Навіщо треба вивчати російську мову? Російська мова – одна з найпоширеніших мов у світі. Вона належить до числа восьми міжнародних мов. Це означає, що люди різних національностей спілкуються один з одним російською мовою. Я навчаюсь у російськомовній школі. У нас усі предмети викладають російською мовою. Усі мої родичі, друзі й просто знайомі розмовляють російською мовою. Я думаю російською. Значить, ця мова – моя рідна. Звісно, що більше мов знає людина, то вона культурніша та розвинутіша. […]...
21. Деякі зауваження про мову творів Григорія Сковороди Академік Д. Багалій відзначав: “Г Сковорода належить до найвидатніших людей свого часу. Він бувукраїнський поет, філософ, муж доброчинний із християн у цілковитому значенні слова. Йому призначено було залишити по собі глибокий слід у спогадах сучасників”. Щоб достоту зрозуміти склад мови Г. Сковороди, треба зважати насамперед на історичні умови, в яких, як зауважує І. Пільчук, Сковорода не спроможний був цілковито досягти повного онароднення літературної мови і лише робив перші кроки в […]...
22. Образній повтор у Панаса Мирного Підкресленням-повтором – лексичним, синонімічним семантичним – класик увиразнює, нагнітає потрібну барву чи гаму барв, що й створює відповідні колорит настрій, обставини, лейтмотив. А ось приклад із сучасного автора. Поїзд “ішов нічним невідомим краєм, зупинявся на якихось станціях, і тоді видно було дерева за вікном, темні, важкі, мовби з чавунного литва. Деколи в просторах нічного степу пропливали якісь накопичення темряви, схожі формою на єгипетські піраміди” . Так по-мирнівськи, прийомом нагнітання домінуючої […]...
23. Мово рідна, слово рідне Мово рідна, слово рідне… Мово моя материнська, Квіти в душі й на устах. Ти – мій рушник український, Ти – моя доля, мій шлях. / І. Чернецький / Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна… В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали […]...
24. Слово найдорожчий скарб народу Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як найдорожча спадщина. Слово рідне! Мабуть, не було жодного видатного поета чи письменника, який би від […]...
25. Ф. Шіллер і Просвітництво XVІІІ століття увійшло в історію європейської культури під назвою доба Просвітництва. В цей час формуються нові уявлення про світ, людину, суспільство, зміст життя. Письменники, філософи, вчені вважали, що несуть людям світло нової істини. Ось чому їх називали просвітниками, а всю добу – Просвітництвом. Просвітники стверджували, що світ, в якому ми живемо, прекрасний та досконалий, влаштований гармонійно та раціонально. Природа обдарувала людину, досконале створіння, різноманітними талантами та здібностями. З усіх цінностей […]...
26. Силабічне віршування Силабічне віршування – система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. С в. характеризується також парним римуванням, переважно паракситонним, метричною константою, тобто коли наголос припадає на клаузулу та на відповідний склад перед цезурою, котра ділить, віршовий рядок на дві рівновеликі частини: Неначебто списи, // колосся по полю, Люди колосся /І стинають без болю. С в. притаманне поезії, що базується на мові з […]...
27. У чому краса і багатство української мови? Як нема без зірок небозводу, Як блакиті без сонця нема, Так і мови нема без народу, І народу без мови нема. В. Забродоцький До найкоштовніших скарбів кожного народу належить мова. Тому й називаємо цей скарб – рідна мова. Вона рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. Мова – найбільший духовний скарб, який береже народ від покоління до покоління, примножуючи його. Саме через мову він передає нащадкам свій досвід […]...
28. Рідна мова – найбільша духовна коштовність І. “Ніжна душа мого народу бринить у слові”. ІІ. Рідна мова – найбільша духовна коштовність. 1. Рідна мова – це те, що робить народ народом. 2. Творення і шліфування народом упродовж віків своєї мови. 3. Випробування на життєздатність української мови. 4. Гострота мовного питання в Україні в наш час. 5. Необхідність зміни. ІІІ. Хай завжди звучить на землі мелодія рідного слова....
29. Спілкування Ми часто говоримо слова: спілкування, спілкуватися. А що це означає, якщо вдуматися? Поняття “спілкування” в психології уживається найчастіше стосовно міжособових контактів. Заглянемо в словник: Спілкування – це взаємодія два або декількох чоловік, які обмінюються інформацією або ж взаємодіють в практичній діяльності. Відомий філософ Л. Фейєрбах визначав значення спілкування таким чином: “Спілкування ушляхетнює і прославляє, в товаристві чоловік мимоволі, без жодного удавання тримає себе інакше, ніж наодинці”. Мені здається, що спілкування […]...
30. Скарби рідної мови Скарби рідної мови Народ, держава, мова – це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Наша рідна українська мова – це мова Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки й Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара і Ліни Костенко… Наша гордість і наша краса – материнська мова, яка тихо лунає над нашою колискою з перших днів життя. Увесь, світ визнає милозвучність, високі зображувальні можливості, багатющу лексику […]...
31. Мої роздуми про російську поезію Можна було б привести сотні доказів того, що поезія неможлива, якби не те, що вона існує. Ю. Лотман Найголовніше, що мене дивує у російській поезії, – це те, що вона майже завжди учениця “західної”, проте завжди її переростає, як на мій погляд. Справді, з уроків літератури ми знаємо, що російська поезія починалася як відтворення польської техніки віршування. Але силабічна система, яка була така хороша для польської мови з її постійним […]...
32. Стислий письмовий переказ казки “Хатка в березовому лісі” за поданим планом і словником План 1. Хатина в лісі та її мешканці. 2. Наміри вовка та вовчиці. 3. Доброта та дружба перемагають. Словник: давно-давно, коник, цапок, Рябко, дружно, страшний вовк, заховав, побудували, знайшов, розправилися, непереможні. Хатка в березовому лісі Казка Колись давно-давно жили біля лісу дідусь та бабуся. У них були коник, півень, цапок, баран, кізочка та песик Рябко. Жили всі дружно, разом працювали, були веселі та щасливі. Та ось із лісу прийшов страшний […]...
33. Учитель очима учня Вона висока, струнка, із гладенько причесаним волоссям, у строгому темному костюмі й туфлях на високих каблуках. У неї тихий голос. Вона рідко посміхається. Але вже якщо посміхається, то по-справжньому, щиро, від цієї посмішки теплішає на душі. І вона любить нас. Вона – це наша Ірина Олександрівна, а ми – це її клас, “її” діти. Учителька справляє враження бізнес-леді, але вона не любить командувати і розпоряджатися. Ірина Олександрівна носить окуляри в […]...
34. Живе людське слово в оповіданнях Панаса Мирного “Чудова, народна мова Некрасова, багатий, невичерпний словник – Некрасов, безсумнівно, один із вічних скарбників нашої животворчої мови”. Наводимо ці слова відомого російського радянського критика про великого поета, безпосереднього впливу якого зазнала й муза Мирного, через те, що цю високу оцінку правомірно перенести й на творчий доробок корифея української нрози, творчість якого справді в однією із вічних скарбниць української живої народної мови, звичайних і рідкісних лексичних та фразеологічних зразків. Навіть нечасті […]...
35. Моя рідна мова Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації. Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних? 1994 року я йшла “перший раз […]...
36. Відповідність мови творів О. Гончара вимогам сучасності Для кожного письменника існує ідеальний образ рідної мови, яка разом із мовою фольклору, територіальними, соціальними діалектами, разом з писемно-літературною традицією становить загальнонаціональну культурну вартість. Звертання до текстів Олеся Гончара дає можливість відзначити, що його художні тексти відповідають вимогам об’єктивної оцінки сучасної літературної мови. Кожний письменник своєю літературно-писемною практикою визначає, яким він бачить розвиток літературної мови. Якщо Гончар – громадянин, Гончар – публіцист чітко окреслює свою позицію щодо статусу української мови […]...
37. Любов до рідного слова в поезії М. Рильського О рідне слово, що без тебе я? Дмитро Павличко “Ну що б, здавалося, слова”, – розмірковував Тарас Шевченко більше ніж півтора століття тому і приходив до висновку про надзвичайну силу рідної мови: почуєш, і “серце б’ється – ожива”. Адже це духовна схованка народу, в яку віками він складав біль пережитого і досвід свій, і миті щастя, і надії на майбутнє. Скільки поетів присвятило свої найкращі твори рідному слову, українській мові. […]...
38. Твір по поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” У петербурзький період Пушкін написав і першу свою поему – “Руслан і Людмила” . По жанрі це жартівна поема, зразки якої були створені російськими поетами ще в другий. половині XVІІІ в. . Увага Пушкіна до усної народної творчості, казка, переказам, характерне дли російського романтизму, відбивало зрослий після 1812 р. інтерес до національних джерел російської культури. Особливо чітко ця тенденція виявилася у вступі до поеми, написаної пізніше, в 1828 р.: “Там […]...
39. Актуальність п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” в наш час Другий цар із роду Романових Олексій Михайлович ставився до України як до завойованої території. Почалось з нього, а закінчилось масовим винищенням українців і сплюндруванням національної душі. Українська нація опоганилась під впливом чужих поглядів, чужої науки, чужої культури. І це було неминуче через чуже панування. А коли не було чужого панування, то треба було обціловувати “власть імущих”, як це і зробив за час своєї влади В. Щербицький, заборонивши друкувати українською мовою […]...
40. Душа нашого народу рідна мова Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б відчувати сором від того, у яких муках повертається рідне слово. Поезія Василя Голобородька змусила мене […]...