Тема народу в творчостi Миколи Некрасова

Related posts:

1. Тема народу в творчості Миколи Некрасова Відомий російській поет М. Некрасов лише зараз набув великої популярності, якої раніше не мав. Поезія Некрасова, просякнута любов’ю до батьківщини і народу, вірою у святість і благородство революційного подвигу, ненавистю до експлуататорів та гнобителів, повністю зберегла і до сьогодні свою виняткову силу та художню виразність. Життя давало йому багаті спостереження за світом “униженных и оскорбленных”, життям вогких напівтемних підвалів, заселених міською біднотою. Майже двадцять років Некрасов був редактором журналу “Современник” […]...
2. Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
3. Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
4. Головна тема життя й творчості Некрасова Некрасов – народний поет не тільки тому, що він говорив про народ, але тому, що їм говорив народ. Звідси всієї його особливості: герої, теми, образи, ритми. Народний поет. І немає у великій російській літературі письменника, якого б ці слова визначали настільки точно й всеобъемлюще. Лірикові поета відрізняє достаток героїв. Це часом ціла галерея перевтілень Уміння Некрасова ввійти в мир інших, багатьох людей, стать поетом маси й визначило своєрідність його багатотемної, […]...
5. Тема жіночої долі в поезії М. Некрасова Не обділений у дитинстві увагою і любов’ю матері, Микола Некрасов про­ніс через усе життя почуття вдячності до рідної неньки і особливе ставлення до жінок, сповнене співчуття до їхніх страждань і безправного становища. Іноді це ставлення поета настільки трепетне і пронизливе, що викликає сльози, смуток і гіркі роздуми. Там, де розповідається про жіночу долю, у Некрасова і народна мова особли­во милозвучна, і епітети та метафори нанизуються як намисто, і слова підбирає […]...
6. Відповіді до теми: творчість М. Некрасова 1. Який вплив мали дитинство і юність поета на його творчість? Ф. Достоєвський сказав про Некрасова, що його серце було поранене ще на початку життя. Ця рана ніколи не загоювалась, вона була початком і джерелом всієї пристрасної і страдницької поезії Некрасова. 16-річний юнак на власному досвіді відчув, що таке голод і поневіряння, коли, обравши свій шлях у житті, за­лишився без батькової підтримки. Був у Некрасова і спомин із раннього дитинства: […]...
7. Народність і громадянськість лірики М. О. Некрасова М. О. Некрасов належить до числа тих поетів, у творчості яких народна тема є основною і у чиїх добутках чітко сформульована цивільна позиція. “Я ліру присвятив народу своєму”, – писав Некрасов, Він був не єдиним, хто так зробив. Наприклад, Тарас Шевченко, що вийшов із кріпосного середовища, також був народним письменником, але Некрасову стати їм було набагато складніше: він походив із дворянського роду, він повинен був завзято працювати, щоб зрозуміти селянина, […]...
8. Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув […]...
9. Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
10. Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]...
11. “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але в той же час ми бачимо, скільки парфумівний краси й величі в його героях, простих […]...
12. Ліричний герой у добутках Н. А. Некрасова Іди у вогонь за честь Вітчизни, За з любов… Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов – це ціла епоха в російській літературі. Більше того, російська культура й громадське життя другої половини XІX століття не можуть бути зрозумілі без його творчості. “Не принижуючи ні на хвилину, – писав А. В. Луначарський, – ні великих вівтарів Пушкіна й Лєрмонтова, ні більше скромних, але прекрасних пам’ятників Тютчева, Фета й інших, ми завжди говоримо: […]...
13. Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто […]...
14. Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту кріпаків. І пейзаж, яким відкривається вірш, витриманий у сумовитих, сумних тонах. Правда, далі поет згадує про […]...
15. Моральний вибір в ліриці Н. А. Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
16. Моральний вибір у лірику Н. А. Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
17. Поезія Некрасова: поезія про народ і для народу Муза Некрасова не терзалася борошнами теоретичних сумнівів; вона не випробовувала пекучої, невтомної, болісної, але в той же час чарівної й захопливої спраги до всеосяжного знання; вона не напружувала до хворобливості, до пропасного жару всіх своїх зусиль для дозволу незліченних великих питань, які тим сильніше дратують і хвилюють розум, тим настійніше й неотвязчивее вимагають рішення, чим менш вони розв’язні Вона не віддавалася захватам, знайшовши ці рішення, і не вдавалася у відчай […]...
18. Народ в ліриці М. О. Некрасова Я ліру присвятив народу своєму. М. О. Некрасов Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: “країна рабів, країна панів”. Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу в сучасній йому Росії. Він насмілився глянути в очі правді й у весь голос заявити про страждання народу, про його […]...
19. Правдошукацтво російського селянина у віршах Некрасова Некрасов має повне право на назву мислителя. Мало того, це – мислитель глибокий і чесний. В основі його лежить висока гуманність і любов до своєї батьківщини, не під далеким від дійсності уявленням батьківщини, а під живим, діючим образом народу. Я б назвав м. Некрасова народним поетом, якщо б прозвання це не було замарано естетиками, що додавали його до всякої нечистоти. Народним поетом я назвав би м. Некрасова тому, що герой […]...
20. “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. ІІ. Концентрація болю й емоцій поета у вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”. 1. Співчуття тяжкій долі народу. 2. Заклик поета прокинутися і звільнитися від знущань і приниження. Тема народу – стара, реалії – нові. . І лише мудрі люди до кінця усвідомлюють, що безсловесність натовпу – нетривка і оманлива.)...
21. Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
22. Аналіз поеми Некрасова “Залізниця” У Росії відбувається посилений ріст капіталістичного виробництва. Виростають зловісні постаті нових експлуататорів: купців, фабрикантів, підрядників, фінансових ділків. “Народні заступники” першими піднімають голос протесту проти нелюдських форм експлуатації на фабриках і заводах, на будівництві залізниць. У 1860 році М. А. Добролюбов написав статтю “Досвід відучення людей від їжі”. У ній революційний демократ показав, що навіть таке прогресивне справа, як будівництво залізниць, перетворюється на засіб нестримної наживи окремих хижаків за рахунок пограбування […]...
23. Твір Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх, залишатися повноцінною людиною.. Про це йдеться у поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля”, в основі якої лежить стара легенда. Вперше цю […]...
24. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я, А головне – він перебував у постійному пошуку, бо мав на меті вивести українську літературу з провінційного кола […]...
25. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” , “Забуте село” , “Школьник” , “Міркування в парадного під’їзду” , “Пісня Еремушке” ; із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” і “Залізниця” ; з останнього – поему “Кому на Русі жити добре”. Тема – зображення російського селянства – […]...
26. Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре”: тема народного бунту Савелій – “богатир святорусский”, “З величезної сивої гривою, Чай двадцять років не стриженої, З величезною бородою, Дід на ведмедя змахував”. По силі він точно був схожий з ведмедем, у молодості полював на нього голими руками. Майже все своє життя С. провів у Сибіру на каторзі за те, що живцем закопав у землю жорстокого німця-керуючого. Рідне село С. перебувала в лісовій глухомані. Тому селяни в ній жили відносно вільно: “До нас […]...
27. Ліричний герой у лірику Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
28. Філософський зміст поезії Некрасова Некрасова можна по праву назвати народним поетом. Ще до нього Пушкін і Лєрмонтов заявили про своє співчуття селянству. Але тільки некрасовская поезія воістину відкрила читачеві духовний мир російського селянства, виразила його потреби, прагнення, ідеали Неослабний інтерес поета до життя народу, до життя країни у всіх її проявах привів до розширення тематики його лірики. Теми його віршів перегукуються між собою. Образ революціонера – борця створюється Некрасовим для того, щоб вести вперед […]...
29. Російська жінка у творах Некрасова Новим словом у некрасовской поезії стала його поема “Коробейники” . Головним достоїнством поеми виявилася народності, що дуже багатосторонньо розкрилася. Нею визначається вже незвичайність присвяти ” другові-приятелеві”, костромському селянинові Гаврилу Яковичу Захарову. Але це не тільки доброзичливий жест! Поема дійсно присвячена селянинові в тому розумінні, що він розглядається Некрасовим як імовірний і бажаний читач. Такого ще не було в практиці письменника. Не випадково в основу покладений сюжет-подорож, що дає можливість широкого […]...
30. Образ російської жінки у творчості Н. А. Некрасова Твір По поемах “Мороз, Червоний ніс”, “Російські жінки”. Красуня миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарний, До всякої роботи спритна. Н. А. Некрасов. “Велична слов’янка” стала героїнею багатьох віршів і поем Н. А. Некрасова; всі вони перейняті глибоким жалем до її долі. Поет страждає разом з нею й від непосильної роботи, і від моральних принижень. Однак не можна сказати, що російська жінка з’являється у віршах Некрасова тільки лише […]...
31. Зміст вірша Некрасова “Слухаючи жахи війни” Микола Олексійович Некрасов – поет дивно проникливої ліричності, глибокої теплоти й ніжності. Його вірші, частіше смутн і мелодійні, нагадують народні пісні, що розповідають про життя простої людини, його стражданнях і сумах. Вірш “Слухаючи жахам війни…”, присвячене Кримській війні 1853-1856 років, звучить разюче сучасно. Проходять роки й десятиліття, століття поміняють один одного, а мир людей дивно постійний у своїх оманах. Війни не припиняються на землі, вони стали кровопролитнее, страшнее, чим бачені […]...
32. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на […]...
33. Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого стрімко, нестримно, майже несвідомо й мимоволі з боку поета пробивається назовні й гармонійні звуки якого вириваються з вуст поета, причому рука його мимоволі проситься до пера й паперу Немає; він попередньо обмірковував глибоко й всебічно […]...
34. Твір по романі Некрасова “В окопах Сталінграда” Повість “В окопах Сталінграда” присвячена героїчній обороні міста в 1942-1943 роках. Це добуток уперше був надрукований в 1946 році в журналі “Прапор”. Але відразу ж було заборонено, тому що в ньому показувалося автором “дійсна особа” війни з усіма поразками й невдачами. Але сам головне полягало в тім, що в цьому творі Віктор Некрасов розповідав, якою ціною російський народ домігся довгоочікуваної Перемоги! Ця повість дуже легко читається. Вона написана буденно, простою […]...
35. Поняття про щастя в поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов писав свою поему більше 13 років, але ще більше часу витратив на те, щоби “по слівцю”, як він сам виразився, збрати всі відомості про російський народ. Поет показав не тільки всі сторони селянського життя з її виснажливою працею, оскорблениями й гнобленнями з боку влади, але й протиставив їм клас крепостников. Поема має єдиний значеннєвий центр. Це подання про щастя. У поняття “щастя” поет вкладає трохи значений. Моральне зміст щастя […]...
36. Поміщики й “люди холопського звання” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У поемі “Кому на Русі жити добре” Некрасов виступив гнівним викривачем про щественно-політичний лад Росії й виніс йому строгий вирок. Поміщики представлені в поемі очами селян, без усякої ідеалізації й співчуття. Сатирически зобразив Некрасов паразитическую життя поміщиків до реформи, коли “дихали груди поміщицька вільно й легко”. Пан, що володів “хрещеної собственностью”, був повновладним царьком у своїй вотчині, де всі йому “покорствовало”. Ні в кому протиріччя, Кого хочу – помилую, Кого […]...
37. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі звичаї, заглушуючи в собі голос родової пам’яті. А чужина ловить душу у свої тенета, відлучає від рідної матері, а потім […]...
38. Проблеми роздвоєностi особистостi у новелi Миколи Хвильового “Я “ Так споконвiку було: однi Умирають з ганчiркою в руцi, а другi Тяглися до стяга зорi i йшли за Хвостами комет, горiх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закiнчується Пушкiнська вулиця у мiстi Харковi, за студентським гуртожитком “Гiгант” колись знаходилось мiське кладовище, яке нинi переобладнано у Молодiжний парк. За старою церквою залишили для нащадкiв кiлька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С. Василькiвського. Розквiт нацiонального вiдродження останнiх […]...
39. Селянська Русь у зображенні H. А. Некрасова 1. Основний зміст поеми. 2. Селянство в поемі. 3. Тяжка частка й простої щастя російського народу. 4. Матрена Тимофіївна як символ російської жінки. 5. Гриша Добре клонів – ідеал інтелігенції для Некрасова. Поема “Кому на Русі жити добре? ” є для Н. А. Некрасова програмним добутком. Створюючи його багато років, автор вкладав особисті подання про мораль, про долю народу й про поняття народного щастя У цьому добутку – думи про […]...
40. Я ліру присвятив народу своєму Іди у вогонь за честь Вітчизни. Н. А. Некрасов Творчість Н. А. Некрасова становить цілу епоху в історії російської літератури. Його поезія була вираженням нового часу, коли на зміну класу, що йде, дворян у громадське життя країни прийшли різночинці. Для поета воєдино зливалися поняття Батьківщини й трудового народу – годувальника й захисника російської землі. Тому так органічно патріотизм Некрасова з’єднаний із протестом проти гнобителів селян. У своїй творчості Н. Некрасов […]...