Тема народу в творчості Миколи Некрасова

Related posts:

1. Тема народу в творчостi Миколи Некрасова Вiдомий росiйськiй поет М. Некрасов лише зараз набув великої популярностi, якої ранiше не мав. Поезiя Некрасова, просякнута любов’ю до батькiвщини i народу, вiрою у святiсть i благородство революцiйного подвигу, ненавистю до експлуататорiв та гнобителiв, повнiстю зберегла i до сьогоднi свою виняткову силу та художню виразнiсть. Життя давало йому багатi спостереження за свiтом “униженных и оскорбленных”, життям вогких напiвтемних пiдвалiв, заселених мiською бiднотою. Майже двадцять рокiв Некрасов був редактором журналу “Современник” […]...
2. Громадянська лірика Миколи Некрасова Громадянська лірика Миколи Некрасова Якщо Пушкін уявляв свою музу “подругою пустотливою”, “вакханкою”, то некрасовська муза – це “муза помсти і суму”, “сестра народу”. У вірші “О шостій вчора завернув…” поет називає свою музу рідною сестрою молодої селянської жінки, яку січуть батогом: Ни звука из ее груди, Лишь бич свистал, играя… И Музе я сказал: “Гляди! Сестра твоя родная!” У 1858 році Некрасов написав вірш “Роздуми біля парадного під’їзду”. У ньому […]...
3. Головна тема життя й творчості Некрасова Некрасов – народний поет не тільки тому, що він говорив про народ, але тому, що їм говорив народ. Звідси всієї його особливості: герої, теми, образи, ритми. Народний поет. І немає у великій російській літературі письменника, якого б ці слова визначали настільки точно й всеобъемлюще. Лірикові поета відрізняє достаток героїв. Це часом ціла галерея перевтілень Уміння Некрасова ввійти в мир інших, багатьох людей, стать поетом маси й визначило своєрідність його багатотемної, […]...
4. Доля поета з народу у вірші Н. А. Некрасова “На смерть Шевченко” Виріс Н. А. Некрасов серед селянських дітей. Ніякі заборони батьків не могли удержати його від спілкування із сільськими дітлахами. Згодом проста мова, богатый і співучий, заворожливий нас своєю музикою, що був засвоєний сином поміщика в ярославському селі, став основним інструментом поета. Його поеми й вірші написані народним мовленням так красиво й точно, що створюється враження, начебто з мережив сплітаються образи й картини нелегкого побуту селян. Досвід дитинства, знання життя селян […]...
5. Тема жіночої долі в поезії М. Некрасова Не обділений у дитинстві увагою і любов’ю матері, Микола Некрасов про­ніс через усе життя почуття вдячності до рідної неньки і особливе ставлення до жінок, сповнене співчуття до їхніх страждань і безправного становища. Іноді це ставлення поета настільки трепетне і пронизливе, що викликає сльози, смуток і гіркі роздуми. Там, де розповідається про жіночу долю, у Некрасова і народна мова особли­во милозвучна, і епітети та метафори нанизуються як намисто, і слова підбирає […]...
6. Народність і громадянськість лірики М. О. Некрасова М. О. Некрасов належить до числа тих поетів, у творчості яких народна тема є основною і у чиїх добутках чітко сформульована цивільна позиція. “Я ліру присвятив народу своєму”, – писав Некрасов, Він був не єдиним, хто так зробив. Наприклад, Тарас Шевченко, що вийшов із кріпосного середовища, також був народним письменником, але Некрасову стати їм було набагато складніше: він походив із дворянського роду, він повинен був завзято працювати, щоб зрозуміти селянина, […]...
7. Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки над “і”. Поет Н. А. Некрасов висловив багато болісних і гірких сумнівів, у яких, безперечно, […]...
8. Образ російської жінки у творчості Н. А. Некрасова Твір По поемах “Мороз, Червоний ніс”, “Російські жінки”. Красуня миру напрочуд, Рум’яна, струнка, висока, У всякому одязі гарний, До всякої роботи спритна. Н. А. Некрасов. “Велична слов’янка” стала героїнею багатьох віршів і поем Н. А. Некрасова; всі вони перейняті глибоким жалем до її долі. Поет страждає разом з нею й від непосильної роботи, і від моральних принижень. Однак не можна сказати, що російська жінка з’являється у віршах Некрасова тільки лише […]...
9. Відповіді до теми: творчість М. Некрасова 1. Який вплив мали дитинство і юність поета на його творчість? Ф. Достоєвський сказав про Некрасова, що його серце було поранене ще на початку життя. Ця рана ніколи не загоювалась, вона була початком і джерелом всієї пристрасної і страдницької поезії Некрасова. 16-річний юнак на власному досвіді відчув, що таке голод і поневіряння, коли, обравши свій шлях у житті, за­лишився без батькової підтримки. Був у Некрасова і спомин із раннього дитинства: […]...
10. Аналіз поетики Некрасова другої половини 50-х років ХІХ століття Одним з наочних ознак суспільного підйому, що почався, був вихід у світло збірника віршів Некрасова в 1856 р. Поет включив у нього кращі добутки, створені їм за 10 років. Збірник відкривався віршем “Поет і громадянин”, у якому Некрасов викладав свої погляди на призначення поезії в житті, виступав захисником високоідейного цивільного мистецтва, затверджував думку про єдність революційного слова й справи. Необхідно враховувати, що Поет і Громадянин у вірші Некрасова не антагоністи. […]...
11. “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але в той же час ми бачимо, скільки парфумівний краси й величі в його героях, простих […]...
12. Сатиричний характер поезії Некрасова У віршах другий половини 40-х років Некрасов найчастіше прямо зіштовхує гнобителів і пригноблених. Вірша носять гостро конфліктний характер. Поряд з описом трагічної долі своїх героїв Некрасов не міг не писати й про винуватців народних нещасть. Так, “Псове полювання” побудована на зіткненні іронічно описаних захватів поміщика від панської потіхи й похмурої похмурості, навіть відкритого протесту кріпаків. І пейзаж, яким відкривається вірш, витриманий у сумовитих, сумних тонах. Правда, далі поет згадує про […]...
13. Ліричний герой у добутках Н. А. Некрасова Іди у вогонь за честь Вітчизни, За з любов… Н. А. Некрасов Микола Олексійович Некрасов – це ціла епоха в російській літературі. Більше того, російська культура й громадське життя другої половини XІX століття не можуть бути зрозумілі без його творчості. “Не принижуючи ні на хвилину, – писав А. В. Луначарський, – ні великих вівтарів Пушкіна й Лєрмонтова, ні більше скромних, але прекрасних пам’ятників Тютчева, Фета й інших, ми завжди говоримо: […]...
14. “Деревенские русские люди” у вірші М. Некрасова “Роздуми біля парадного під’їзду” І. Народ – головний герой творів М. Некрасова. ІІ. Концентрація болю й емоцій поета у вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”. 1. Співчуття тяжкій долі народу. 2. Заклик поета прокинутися і звільнитися від знущань і приниження. Тема народу – стара, реалії – нові. . І лише мудрі люди до кінця усвідомлюють, що безсловесність натовпу – нетривка і оманлива.)...
15. Образ жінки-селянки в поемі Некрасова “Мороз, Червоний ніс” Тема російського жіноцтва була наскрізною у творчості М. О. Некрасова. Дружин декабристів поет зображує в поемі “Російські жінки”; трагічну долю старої матері-селянки відтворено в поемі “Орина, мати солдатська”. Про трагічне і безправне становище російської селянки Некрасов пише в одному з кращих своїх творів – у поемі “Мороз, Червоний ніс”. Некрасов вирішив зобразити не тільки тяжку долю російської селянки, а й показати її велич, самовідданість, терплячість. Поет хотів, щоб читач відчув […]...
16. Моральний вибір у лірику Н. А. Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
17. Моральний вибір в ліриці Н. А. Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
18. Народ в ліриці М. О. Некрасова Я ліру присвятив народу своєму. М. О. Некрасов Тема Росії і стан російського селянства хвилювали багатьох письменників і поетів. Ще Пушкін показав важкий стан селянства в безправній і голодній Росії. Чітко зобразив ситуацію в Росії Лєрмонтов: “країна рабів, країна панів”. Некрасов у своїй ліриці відбиває свій погляд на стан народу в сучасній йому Росії. Він насмілився глянути в очі правді й у весь голос заявити про страждання народу, про його […]...
19. Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, що розвивається, Росії в її минулому, сьогоденні і майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто […]...
20. Поезія Некрасова: поезія про народ і для народу Муза Некрасова не терзалася борошнами теоретичних сумнівів; вона не випробовувала пекучої, невтомної, болісної, але в той же час чарівної й захопливої спраги до всеосяжного знання; вона не напружувала до хворобливості, до пропасного жару всіх своїх зусиль для дозволу незліченних великих питань, які тим сильніше дратують і хвилюють розум, тим настійніше й неотвязчивее вимагають рішення, чим менш вони розв’язні Вона не віддавалася захватам, знайшовши ці рішення, і не вдавалася у відчай […]...
21. Тема любові у творчості В. Маяковського Мне ни один не радостен звон, Кроме звона твоего любимого имени. В. Маяковський. “Лілічка” В. Маяковського вважають поетом політичним. Він ставив перед собою одне завдання: сприяти поетичним словом революційній перебудові життя. “Я хочу, чтоб к штыку приравняли перо”, – писав поет. Але він ніколи не цурався ліричної теми кохання. У всіх віршах Маяковський страждає, благає про кохання. Але вже в поемі “Облако в штанах” вічна тема любові виражається затято, пристрасно: […]...
22. Тема збереження рідної мови в творчості М. Рильського Рідний, рідна, рідне – корень народу і роду. Рідна матуся і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова. Поки живе мова – доти живе й народ. Але чому так трапляється, що діти відрікаються від рідної мови? Чому забувають те, що набуто віками? Це болюче питання завжди хвилювало кращих майстрів українського слова: Лесю Українку, Івана Франка, Тараса Шевченка. Більшість своїх поезій присвятив рідній мові й Максим Рильський. Він порушував […]...
23. Правдошукацтво російського селянина у віршах Некрасова Некрасов має повне право на назву мислителя. Мало того, це – мислитель глибокий і чесний. В основі його лежить висока гуманність і любов до своєї батьківщини, не під далеким від дійсності уявленням батьківщини, а під живим, діючим образом народу. Я б назвав м. Некрасова народним поетом, якщо б прозвання це не було замарано естетиками, що додавали його до всякої нечистоти. Народним поетом я назвав би м. Некрасова тому, що герой […]...
24. Ліричний герой у лірику Некрасова Кожний час народжує свого поета. У другій половині минулого століття не було поета популярніше, ніж Н. А. Некрасов. Він не тільки співчував народу, але ототожнював себе із селянською Росією, потрясав серця сучасників картинами рабства й убогості, нотами щирого гіркого покаяння. В одному зі своїх виступів про Пушкіна Достоєвський говорив про “всесвітню чуйність” поета, що вмів почувати чуже, як своє. Те ж можна сказати й про Н. А. Некрасова. Тим більше, […]...
25. Зображення російського селянина в добутках І. С. Тургенєва й Н. А. Некрасова Для розкриття теми можна використовувати кілька оповідань зі збірника “Записки мисливця” І. С. Тургенєва й добутки з різних періодів творчості Н. А. Некрасова: з першого періоду – вірша “У дорозі” , “Забуте село” , “Школьник” , “Міркування в парадного під’їзду” , “Пісня Еремушке” ; із другого періоду – поеми “Мороз, Червоний ніс” і “Залізниця” ; з останнього – поему “Кому на Русі жити добре”. Тема – зображення російського селянства – […]...
26. Жанр і композиція поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Некрасов працював над поемою більше 13 років. За цей час багато чого змінилося в поемі – від первісного задуму і до сюжету. Галерея сатиричних образів численних панів не була завершена, Некрасов залишив тільки попа і поміщика Оболдуєва. На перше місце поет поставив народ, відомості про життя якого Некрасов збирав довгий час. Поема “Кому на Русі жити добре” стала поемою про долю народу і його тяжкий стан. Написана в той час, […]...
27. Тема поета й поезії у творчості Маяковського В. В Твоя праця переживе тебе, поет, Переживуть творця його створіння, Живого не втратить вираженья З тебе колись списаний портрет. І. А. Бунін В. В. Маяковський успадкував з літературної традиції відповідальне відношення до поетичної творчості. Серйозний поет завжди прагне осмислити своє життєве призначення Це прагнення особливо характерно для російських поетів, тому що літературна творчість у Росії завжди розцінювалася не як приємна розвага, а як високе служіння батьківщині, народу, істині. Кожний російський поет […]...
28. Філософський зміст поезії Некрасова Некрасова можна по праву назвати народним поетом. Ще до нього Пушкін і Лєрмонтов заявили про своє співчуття селянству. Але тільки некрасовская поезія воістину відкрила читачеві духовний мир російського селянства, виразила його потреби, прагнення, ідеали Неослабний інтерес поета до життя народу, до життя країни у всіх її проявах привів до розширення тематики його лірики. Теми його віршів перегукуються між собою. Образ революціонера – борця створюється Некрасовим для того, щоб вести вперед […]...
29. Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре”: тема народного бунту Савелій – “богатир святорусский”, “З величезної сивої гривою, Чай двадцять років не стриженої, З величезною бородою, Дід на ведмедя змахував”. По силі він точно був схожий з ведмедем, у молодості полював на нього голими руками. Майже все своє життя С. провів у Сибіру на каторзі за те, що живцем закопав у землю жорстокого німця-керуючого. Рідне село С. перебувала в лісовій глухомані. Тому селяни в ній жили відносно вільно: “До нас […]...
30. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі звичаї, заглушуючи в собі голос родової пам’яті. А чужина ловить душу у свої тенета, відлучає від рідної матері, а потім […]...
31. ТЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДНОЇ МОВИ У ТВОРЧОСТІ М. РИЛЬСЬКОГО Рідний, рідна, рідне – корінь народу й роду. Рідна матуся і рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова. Поки живе мова – доти живе й народ. Але чому так трапляється. Що діти відрікаються від рідної мови? Чому забувають те, що набуто віками? Це болюче питання завжди хвилювало кращих майстрів українського слова : Лесю Українку, Тараса Шевченка. Більшість своїх поезій присвятив рідній мові й Максим Рильський. Він порушував проблему […]...
32. Зміст вірша Некрасова “Слухаючи жахи війни” Микола Олексійович Некрасов – поет дивно проникливої ліричності, глибокої теплоти й ніжності. Його вірші, частіше смутн і мелодійні, нагадують народні пісні, що розповідають про життя простої людини, його стражданнях і сумах. Вірш “Слухаючи жахам війни…”, присвячене Кримській війні 1853-1856 років, звучить разюче сучасно. Проходять роки й десятиліття, століття поміняють один одного, а мир людей дивно постійний у своїх оманах. Війни не припиняються на землі, вони стали кровопролитнее, страшнее, чим бачені […]...
33. Російська жінка у творах Некрасова Новим словом у некрасовской поезії стала його поема “Коробейники” . Головним достоїнством поеми виявилася народності, що дуже багатосторонньо розкрилася. Нею визначається вже незвичайність присвяти ” другові-приятелеві”, костромському селянинові Гаврилу Яковичу Захарову. Але це не тільки доброзичливий жест! Поема дійсно присвячена селянинові в тому розумінні, що він розглядається Некрасовим як імовірний і бажаний читач. Такого ще не було в практиці письменника. Не випадково в основу покладений сюжет-подорож, що дає можливість широкого […]...
34. Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” , який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось хто є ті, що відцуралися рідної мови..У другій строфі поет дає яскраве смислове визначення, чим […]...
35. Ідеї патріотизму й тема батьківщини у творчості Лєрмонтова В “Бородіні” з винятковою силою втілилися ідеї патріотизму, тема батьківщини й народу, у ньому яскраво виявилася цивільна спрямованість ідеології Лєрмонтова. “Фатальне” поразка генія поставлена тут у пряму залежність не від потойбічних сил, над ним вартих, як це мало місце в юнацькій ліриці поета, а від боротьби великого народу, що відстоює своє право на волю й національну незалежність. Лєрмонтовское “Бородіно” говорить про те, що саме народ є носієм “слави й великих […]...
36. Тема кохання у творчості О. Блока Олександр Блок увійшов в історію літератури як видатний поет-лірик. Почавши свій поетичний шлях книгою містичних віршів про Прекрасну Даму, Блок завершив свою двадцятилітню творчість у російській літературі революційною поемою “Дванадцять”. Ранній період творчості поета пройшов під знаком релігійних роздумів. У 1904 році він створює цикл “Віршів про Прекрасну Даму”, повний тривоги, відчуття близької катастрофи. Поет тужить про ідеал жінки. Вірші присвячені його майбутній дружині, яку він дуже кохав. Блок став […]...
37. Тема твору: Образ України в творчості сучасних поетів Тема твору: Образ України в творчості сучасних поетів Д. Павличко, І. Драч, Б. Олійник, Л. Костенко. Україна… І перед нами постають, відновлені в пам’яті, численні образи. “Україна, ти для мене диво”, – писав В. Симоненко у вірші “Україна”. Окреслюючи провідну тему української поезії, І. Калинець в задушливі роки застою писав: “Слова вітчизна і матіртакх близькі, що між ними хіба може вміститися сльоза”. Синівським почуттям вдячності рідній матері й матері-Україні просякнута […]...
38. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, вивести українську літературу на […]...
39. Народні мотиви в поезії Некрасова Поет спостерігав відомі явища, що скрізь попадалися йому на очі, відомі різко виступаючі картини з великого ландшафту його батьківщини; вони не відразу вражали його, не негайно ж запалювали в ньому поетична пожежа одушевления, полум’я якого стрімко, нестримно, майже несвідомо й мимоволі з боку поета пробивається назовні й гармонійні звуки якого вириваються з вуст поета, причому рука його мимоволі проситься до пера й паперу Немає; він попередньо обмірковував глибоко й всебічно […]...
40. Твір по романі Некрасова “В окопах Сталінграда” Повість “В окопах Сталінграда” присвячена героїчній обороні міста в 1942-1943 роках. Це добуток уперше був надрукований в 1946 році в журналі “Прапор”. Але відразу ж було заборонено, тому що в ньому показувалося автором “дійсна особа” війни з усіма поразками й невдачами. Але сам головне полягало в тім, що в цьому творі Віктор Некрасов розповідав, якою ціною російський народ домігся довгоочікуваної Перемоги! Ця повість дуже легко читається. Вона написана буденно, простою […]...