Тайна мого імені

Related posts:

1. Тайна мого імені – IV варіант 6 клас І V варіант Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження людини, її національність. Моє ім’я, Людмила, звучить досить м’яко й […]...
2. Тайна мого імені – IІІ варіант 6 клас III варіант Ім’я людині дається при народженні. Раніше імена давали за святцями. Зараз у батьків більш широкий вибір. Багато імен, якими зараз нарікають дітей, мають іноземне походження. От, наприклад, мене звуть Дмитро. Це ім’я походить від давньогрецького слова “деметрис” – той, що належить Деметрі. В античній міфології Деметра – богиня землі і родючості. Мого батька кличуть Леонідом. Його ім’я походить від давньогрецького імені Леонідас. Де “lеоп” означає лев, […]...
3. Тайна мого імені – IІ варіант 6 клас II варіант У світі одне, але всім потрібне – так визначила вагу людського імені народна мудрість. Ознайомлення з історією людських імен, з їх таємницями дає багато корисного всім, хто бажає знати більше. Традиція давати людині ім’я ведеться з сивої давнини, мабуть, відтоді, як люди навчилися спілкуватися між собою. У давнину дітей називали на підставі різних ознак дитини, її поведінки, часу та обставин її народження: Рудак, Підосінь, Неділя. Цікаво, […]...
4. Тайна мого імені – I варіант 6 клас I варіант Ім’я має велике значення у житті кожного з нас, воно супроводить людину, мов вірний друг. Імена людей, як і різні, зокрема географічні назви, складають цілий розділ мовлення, який називається ономастика. Власні імена та назви є до того ж своєрідним дзеркалом, у якому відбиваються певні риси історії, життя й культури народу. Наприклад, моє ім’я – Андрій – у перекладі означає “мужній, сміливий”. Це ім’я широко засвідчене в […]...
5. Краса в імені твоїм Людина не отримує ім’я від батьків випадково. Щось у цьому звичаї вибору імені для дитини є загадкове, таємниче й красиве. Чи то це йде від вибору за церковними святцями, коли ім’я прив’язується до дня якогось святого і ним нарікають дитину, а далі цей святий стає ангелом – охоронцем; чи то від довгого обговорення в колі рідних і спільного рішення назвати дитину тим чи іншим іменем, особливо в пам’ять славетних предків. […]...
6. Щасливий день мого життя Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останешься навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвин Этесами У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як я готувалася, як чекала прибуття в будинок нового члена родини! А коли побачила це створіння, […]...
7. Оповідання про мого друга Усім відома прислів’я: “Друг пізнається в лиху”. Я чув її багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. У мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худий підліток з короткою стрижкою. Примітні в нього тільки ока: вони дуже незвичайні, як у кішки мигдалеподібні й зелені кольори. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато прищулюється, начебто хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб усе зрозуміти […]...
8. Розповідь про мого друга Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато примружується, ніби хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб все зрозуміти і […]...
9. Шлях до мого серця Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем звичайні: це простий російський дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він додержується старих поглядів, так що не викликає у мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Адже через таких людей світ руйнується, він же не дає розвиватися суспільству! У нього в голові просто не укладається, що глава держави – […]...
10. Шлях до мого серця, або Щоденник Євгенія Базарові Учнівський твір По романі “Батьки й діти” І. С. Тургенєва. Сьогодні я починаю мій щоденник, а враження після зустрічі з Миколою Петровичем самі звичайні: це простий росіянин дворянин, що щиро любить і почитає свого сина. Він дотримується старих поглядів, так що не представляє для мене великого інтересу. А от Павло Петрович – це втілення старих поглядів і звичок. Так адже через таких людей мир валить, він же не дає розвиватися […]...
11. Ріка мого дитинства Ріка мого дитинства Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам. Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й […]...
12. Звертання від імені Хемінгуєя до сучасного читача Шановний читачу! Я звертаюся сьогодні до тебе з надією, що ти не залишиш поза увагою моє звертання, яке я спрямовую до ваших юних сердець. Життя, яке простягається перед тобою, – нелегке, сповнене безлічі випробувань, труднощів, що трапляються повсякчас на шляху людини. Але не піддавайся всім тим незгодам, які чекають на тебе в бурхливому коловороті днів. Будь сміливим, чесним, відважним, і за твої старання, наполегливість тебе чекає винагорода. Люди не пам’ятають […]...
13. ПОЕТИЧНА ТАЙНА ІРИНИ ЖИЛЕНКО Згадалося: то були золоті часи… Ще не почалися літературно-поетичні погроми, ще моє покоління не виключили з університету, не склали “чорних маланчуківських списків” – кого на двадцять кращих років одірвати од літератури, ще все було одвертим, щирим і наївним, і далі таки згадалося, як у затишній оселі подружжя Дроздів збиралася поетична юнь, пила каву, пахучу й міцну, читалися вірші, говорилося, вірилося у справді справжнє і, може, велике літературне майбутнє. Згадалася Ірина […]...
14. Річка мого краю На Донецькій височині, біля Ясинуватої, бере початок річка Кальміус. Раніше це була судноплавна Річка з флотиліями та фортецею. Кальміус упадає в Азовське море. Зараз річка помілішала, тому по ній можна плавати лише на човні. Влітку на її березі завжди багато людей: вони купаються, загоряють, розважаються. Кальміус тече через місто і приносить йому прохолоду. Мости, перекинуті через річку, прикрашають Донецьк. Взимку любителі риболовлі багато часу проводять біля ополонок. По обох берегах […]...
15. Розповідь про мого друга – Твір-опис Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, що він хитрувато примружується, ніби хоче пожартувати або поставити незвичайне питання, щоб все зрозуміти і […]...
16. Професія мого батька У нашому класі пройшов конкурс на кращий твір про хліб. Учителька попросила кожного обов’язково розповісти, як у їхніх родинах бережуть хліб. Переможця чекала нагорода: коровай просто з жару. Але найприємніше, що він буде вручений на хлібозаводі, куди ми мали піти на екскурсію. Пекарем там працює мій батько. Я дуже хвилювався, чекаючи екскурсії. Вперше в житті я повинний був побачити батька на робочому місці. Вдома батьки охоче розповідають про свою роботу. […]...
17. Дворик дитинства мого Твір-опис місцевості за картиною В. Д. Полєнова “Московський дворик”. Церковний дзвонар сповістив міську околицю про початок нового дня. Але голосисті півні його випередили. День обіцяв бути таким самим, як і погідливий ранок, зображений на картині “Московський дворик”, що належить пензлю Василя Дмитровича Полєнова, одного з найпопулярніших художників другої половини XІX століття. Ранок дарує багато світла і радості. Ця радість ллється і під зелені трави і дерев, і від білизни будівель, […]...
18. Професія мого тата Здійснилася моя давня мрія. Нещодавно я побував у тата на заводі. Мій батько слюсар-оператор, працює у технічному відділі програмної обробки. Ось тато приніс перфострічку з програмою-завданням для верстата. Перфострічка – це креслення деталі, перекладене на мову чисел. Тато швидко переписав програму-завдання в пам’ять верстата, який відразу ж зашелестів мотором і притягнув до себе робочий стіл-палету із складнюіцою деталлю. Моргнувши лампою, верстат висвітив на пульті стрункі ряди цифр. Потім потягнувся вгору, […]...
19. Золоті рибки – хазяйки мого акваріума 8 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Золоті рибки – хазяйки мого акваріума З давніх-давен люди одомашнювали диких тварин, які потім давали їм молоко і м’ясо, допомагали обробляти землю і перевозити вантажі, охороняли і захищалижитла. Але людині треба не лише їсти, пити й одягатися. їй потрібна радість і краса. Ось чому поряд з нами живуть золоті рибки. Мистецтво виведення золотих рибок виникло в Китаї понад тисячу років тому. У XVII столітті […]...
20. Портрет мого друга У мене є друг, як кажуть, “з пелюшок”. Його звуть Максим. Наші матері знайомі дуже давно. Ми разом вчилися ходити, розмовляти, гратися. Потім пішли до одного дитсадка, де у нас і ліжка були поруч. Мій друг – це людина слова. Якщо він щось пообіцяв, то зробить обов’язково, ніколи не забуде і не підведе. Коли я хворію, він завжди перший подзвонить, спитає про моє самопочуття, поділиться шкільними новинами. Ми з ним, […]...
21. Ієрархія моральних цінностей з мого погляду Яка книга у світі є скарбницею мудрості людства? За яку книгу люди йшли на смерть? З якої книги черпали свою наснагу найгеніальніші письменники світу? Зрозумі­ло, що це Біблія. Основна роль Біблії в сучасному світі є виховною. Біблійна мораль дуже сувора. А як часто ми порушуємо її принципи! Загальнолюдський досвід утілюють добре відомі десять заповідей. Ось та ієрархія моральних цінностей, яка надала людству можливість досягти всього сучасного розмаїття й повноти життя. […]...
22. Боротьба добра й зла в поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” Я дуже люблю читати казки, тому що в них, як би не зложилося життя героїв, які б випробування не випали на їхню частку, добро зрештою здобуває переконливу перемогу над злом. Неабияк довелося потрудитися героям поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”, для того, щоб восторжествувало добро Прославлений у боях витязь не упокорився з викраденням молодої дружини злим і підступним чаклуном Черномором. Витримавши бій з величезною головою велетня, чудом залишившись у […]...
23. Річка мого краю – І варіант І варіант На Донецькій височині, біля Ясинуватої, бере початок річка Кальміус. Раніше це була судноплавна Річка з флотиліями та фортецею. Кальміус упадає в Азовське море. Зараз річка помілішала, тому по ній можна плавати лише на човні. Влітку на її березі завжди багато людей: вони купаються, загоряють, розважаються. Кальміус тече через місто і приносить йому прохолоду. Мости, перекинуті через річку, прикрашають Донецьк. Взимку любителі риболовлі багато часу проводять біля ополонок. По […]...
24. Відомі люди мого краю Мій рідний край Слобожанщина дуже багатий на талановитих людей. Це лю­ди, які запалили свою зірку в рідному краї, але тепер цією зіркою милується весь світ. Мені б хотілось розповісти про славетного сина Слобідської України. Григорій Савич Сковорода – видатна постать у культурному й літературному житті України XVIII століття. У своїх творах він розвивав ідеї, актуальні як для того часу, так і для сьогодення. За життя Сковорода був дуже відомою в […]...
25. Ріка мого краю Борисфен. Так звалася ця ріка в давнину. Багато на­родів побувало на її берегах. Наш Дніпро бачив і карава­ни торгових човнів, і запеклі битви, і сльози, і кров. Усе змила дніпровська вода, усе знесла за собою. Дніпро – третя за довжиною ріка в Європі. Довші за неї лише Волга й Дунай. Дніпро впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Цікавою особливістю цієї ріки є те, що вона має пороги – виходи горних […]...
26. Гімн про мого Сіда характеристика образу Сіда Сід – головний персонаж поеми, національний герой Іспанії. Історичний прототип героя Родриго Диас де Бивар по прізвиську Сид жив в другій половині XІ ст. і помер в 1099 р. Близькість поеми до породжувачів її історичним подіям вплинула на стильові особливості цього твору, які сильно відрізняються від французького героїчного епосу. Творець “Пісні про Роланде” при відомій архаїчній свого стилю схильний до ефектів, має палку фантазію і не утрудняє себе у використанні […]...
27. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Тема. В. СИМОНЕНКО. ОГЛЯД ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ. “КРИВДА”, “ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА”, “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА?” “ДЕ ЗАРАЗ ВИ, КАТИ МОГО НАРОДУ?”, “ВОНА ПРИЙШЛА”, “Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА”, “КИРПАТИЙ БАРОМЕТР” Варіант 1 1. В. Симоненко – витязь молодої української поезії – народив­ся… А На Сумщині. Б Полтавщині. В Київщині. Г Миколаївщині. 2. Поряд із творчо переосмисленими літературними джерелами у ліриці В. Симоненка особливе місце відводилося народним… А […]...
28. У творах Кочерги – історія мого народу Іван Кочерга – видатний драматург, історик. Творчість цього письменника різноманітна: драматичні поеми, історичні драми, комедії. Іван Кочерга чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові. Талант Івана Кочерги найглибше розкрився в драматичній поемі “Свічине весілля”, яка була написана у 1930 році. В ній описуються події того часу, коли Київ перебував під владою литовських феодалів. Вивчаючи історичні літописи, Кочерга знайшов грамоти про заборону світла в Києві і про боротьбу київських міщан проти […]...
29. Річка мого краю – ІІ варіант II варіант Мій край Донеччина – степовий. Вода для нас, степовиків, є дорогоцінною. Більшість річок в нашому краї течуть до Азовського моря. Вони всі невеликі. Через наше місто Донецьк тече річка Кальміус. Починається вона біля села Яківлівки і впадає в Азовське море. Довжина цієї річки біля двохсот дев’яти кілометрів. Там, де вона тече через наше місто, береги її одягнені в бетон. Колись у давнину наша річка була судохідною. Найбільші притоки […]...
30. Казкова новорічна ніч …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але в неї засмучені очі. Мені невесело. …Мені п’ять років. Тата все ще чомусь немає. І […]...
31. Як я заблукала в лісі Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі пастушки. Господарство в бабусі велике: корова, три кози, кури. Раніше, коли я просила бабусю дозволити […]...
32. Вишиванки моєї бабусі Оживають на рушниках барвисті кві ти… Це золоті руки моєї бабусі творять дива. Ії праця невтомна, її винахідливість, фантазія. Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. “Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі”, – говорить про себе Анастасія Костянтинівна. Через важку працю зранку до вечора […]...
33. Я сам будую власне життя Донедавна я вважав, що моє життя складається ніби саме собою. Я навіть не замислювався над тим, як чинити сьогодні чи завтра. Все йшло немов своєю чергою. Але зараз я зрозумів, що “будувати власне життя” – це не просто красиві слова. З того, що ми робимо сьогодні, виростає наше завтра, і це дуже важливо усвідомити. Я добре вчуся в школі. Намагаюся зрозуміти все, що нам пояснюють. Якщо виникають складнощі, розбираюся, іноді […]...
34. Сімейна реліквія На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. Не загуби, він для нас із бабусею дуже коштовний”. Так я довідалася, що в моїй […]...
35. Казковий світ О. С. Пушкіна Це один з найяскравіших спогадів мого дошкільного дитинства. Це, мабуть, перше моє знайомство з Пушкіним. Кохання з першого погляду, з першого ж слова – і назавжди. …Мені два з половиною роки. Я вперше з батьками на морському узбережжі. Євпаторія. Старий парк. Здається, я просто бігла тією алеєю і тягла батьків за руки туди, де вставало на невеликому майданчику щось казкове. Я, звичайно, не можу ручатися, що було саме так, але […]...
36. МІФ ПРО ВОГОНЬ Вогонь одного господаря здибався з вогнем другого господаря, й вони почали між собою говорити. Перший каже: “Мені добре в мого господаря, бо він гарно обходиться зо мною – коли треба, то кладе гарних дровець, а як не треба, то бере чистої водиці й мене заливає. Так що мені добре”. Другий каже: “Мені дуже зле, бо господар дає погані дрова, а коли мене не треба, то заливає помиями. Ото я хочу […]...
37. З чого починається батьківщина. Твір на морально-етичну і патріотичну теми День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після іанять бабуся. Звуть її Анастасія Деонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто до школи не […]...
38. Тема твору З чого починається батьківщина День у день, ось уже вісім років, мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою в дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона вишивати: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш будинок. А готує обід – пальчики оближеш! Моїх друзів-восьмикласників вже давно ніхто в школу не […]...
39. З чого починається батьнівщина День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш дім. А готує обіди – пальчики оближеш! Моїх друзів восьмикласників вже давно ніхто до школи […]...
40. Моє дозвілля На все життя мені запам’ятався мій десятий день народження. Тільки-но почався серпень, я проводив канікули в селі, і в той день дідусь взяв мене із собою в поле. Гуркотіли трактори, удалині безмежне поле зливалося з небом, співав жайворонок. І раптом я побачив вершника на сірому коні. Помітивши, що я задивився на благородну тварину, молодий вершник з усмішкою спитав: “Хочеш спробувати?” Я навіть не пам’ятаю, як опинився позаду нього на коні. […]...