Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи и розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. В Україні вже була певна байкарська традиція.
Байка широко побутувала в XVІІ-XVIIІ століттях. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”.
До байок зверталися Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський. У своїй творчості Гребінка-байкар наслідував кращі літературні й фольклорні традиції, використовував досвід попередників. Своїм корінням байки Гребінки сягають у народну творчість, у якій знайшли вираження одвічні думи, прагнення та сподівання трудового люду.
Саме тому в них поставали соціальні суперечності тогочасної дійсності, а національний колорит робив їх зрозумілими для народного читача.
Майже в усіх байках письменника хижакам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Запозичивши з фольклору та у своїх попередників образи персонажів-тварин, наділяючи їх рисами, взятими з народних казок, байкар відтворив погляди народу на суспільні явища.
У байці “Ведмежий суд”, викриваючи судові порядки, продажність суду і суддів, байкар показує, як спритні хижаки розтерзують беззахисного трудівника, уособленого в образі Вола. Лисичка вчиняє позов проти Вола, звинувачує його в тому, що “нив, як мошенник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль”. Облудний донос давав можливість судді Ведмедю та Вовкам-підсудкам “по – своєму судить”:
Понеже Віл признався попелястий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,
Так за такі гріхи його четвертувать і м’ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці оддать.
Зовні законність начебто дотримано: і суддя є, й підсудки, і слідство велося “трохи не цілі сутки”, і вирок написано за всіма вимогами, але з байки добре видно, що перемагає не істина й справедливість, а вигода сильніших, власть імущих, які вершать суд “по-своєму”. У цій чудовій своєю дотепністю і виразністю байці постає яскрава картина судового свавілля – від повної безправності невинного підсудного і до типового факту, що донощику Лисиці, яка спровокувала “справу”, теж перепадає дещиця з панського столу – ратиці.
Критика суду й судових чиновників має місце і в інших байках Гребінки – “Мірошник”, “Зозуля та Снігур” тощо. У байці “Рибалка” він досить красномовно говорить про прямий зв’язок несправедливості панів, судової сваволі і грабіжництва чиновників, що становлять окремі ланки одного ланцюга.
Євген Гребінка підніс байку до нового, вищого рівня, що мало велике значення для розвитку української літературної мови та літератури.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ – XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, […]...
- Чиновницька сваволя в байках Є. Гребінки ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. В Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVII – XVIII століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, […]...
- Свавілля чиновників у байках Євгена Гребінки Літературну славу Гребінці принесли байки. У процесі становлення нової української літератури, коли ще тільки визначалися шляхи її розвитку і точилася боротьба за розширення її тематичних обріїв, значну роль відіграла байка – витвір поетичної фантазії народу. На Украпи вже існувала певна байкарська традиція. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ столітті, наводилася в курсах риторик і поетик, включалася до перекладних збірників. Здобутки цього жанру підсумував Григорій Сковорода в “Байках Харківських”, писаних “гарною, подекуди […]...
- Тематика байок Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно-пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб показати вищість скромності, гідності над пихатістю […]...
- Чиновницька сваволя Справжню літературну славу Євгенові Гребінці принесли його байки. На Україні вже існувала певна байкарська традиція, адже байка – це витвір поетичної уяви народу. Байка широко побутувала в XVІІ-XVІІІ століттях. Приклади байок наводилися в курсі риторики, а також включалися до перекладних збірників. Тоді тільки визначалися шляхи розвитку нової української літератури і точилася запекла боротьба за розширення її тематичного й жанрового різноманіття. До жанру байки зверталися Григорій Сковорода, Левко Боровиковський, Іван Котляревський, […]...
- Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб показати вищість скромності, гідності […]...
- Твір Тематика байок Євгена Гребінки Тематика байок Євгена Гребінки Серед зачинателів української літератури визначне місце посідає Євген Гребінка – байкар, прозаїк і поет. Байки митця тісно пов’язані з народно – пісенними джерелами. У них змальовано біль і горе народу, засуджено несправедливість. Українське народне прислів’я про зерно й полову лежить в основі байки “Пшениця”, де показано, що “найкраще зерно” йде на дно, “полова ж навісна пливе собі по хвилі”. Цей простий, зрозумілий приклад байкар використовує, щоб […]...
- Байка – джерело мудрості У розділі “Байка у світовій літературі” ми познайомилися з історією розвитку байки, а також із творами відомих байкарів. Байки писали Езоп, Лафонтен, Крилов, Глібов. Спочатку здається, що байка – це розважальний веселий твір, але насправді автори байок говорять про серйозне. Як сказав Леонід Глібов: “Здається, байка просто бреше, а справді – правду ясну чеше”. Байка нагадує казку, бо діючи особи в ній – звірі, які розмовляють. Але в байці є […]...
- Засудження людських вад у байках Крилова Байки І. А. Крилова – прекрасна школа спостережень життя, явищ, характерів. Байки зацікавлюють і динамічними сюжетами, і зображенням характерів дійових осіб, зокрема тварин, комах, птахів. Однак тварини, комахи і риби у байках, за влучним висловом І. Франка, “одною бровою підморгують на людей”. Тож кожна прочитана байка викликає у людини роздуми. Читаючи байку “Дем’янова юшка”, розумієш: історія, яку розповідає автор, зовсім не про конкретних Дем’яна та Фоку й не про юшку […]...
- Езоп – засновник жанру байки ЕЗОП Давньогрецький напівлегендарний байкар. Ім’я Езопа зустрічається у працях історика Геродота, який повідомляє, що Езоп жив на острові Самосі, був рабом з фізичними вадами, згодом став вільний, писав байки. Збірник Езопа містить 426 байок, написаних прозою. Твори його стислі, мораль досить пряма і лаконічна. Наприклад, мораль байки “Крук і Лисиця” така: “Ця байка стосується нерозумної людини”. Традиції, започатковані Езопом, збереглися: персонажами байки виступають звірі, рослини, предмети; про головну проблему говориться […]...
- Байка – найдавніший жанр літератури 1. Визначення байки. 2. Засновник жанру байки. 3. Римський поет Федр. 4. Італієць Леонардо да Вінчі – видатний діяч епохи Відродження. 5. Французький байкар Жан де Лафонтен. 6. Польський діяч Ігнатій Красицький. 7. Талановитий російський письменник І. Крилов ; критикує не лише окремі вади людей, а й певні історичні події та суспільні явища). 8. “Здається, байка просто бреше, А справді правду ясну чеше…” ....
- Кого і за що засуджує Г. Сковорода у своїх байках Видатний поет-мислитель Г. С. Сковорода був і зачинателем української літературної байки. У 1774 році він склав збірку “Басні Харьковскія”, до якої увійшли тридцять байок. У них він висміював гонитву козацької старшини за дворянськими титулами, викривав поміщиків-паразитів, що живуть за рахунок народу, стверджував повагу до трудящого люду. Кілька байок Г. Сковорода присвятив злободенній темі про справжню цінність людини. Такою є байка “Ворона і Чиж”. Автор показав короткозорість і егоїзм Ворони, яка […]...
- Спільне та відмінне байки Крилова “Вовк та ягня” та однойменної байки Езопа Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова. Езоп – легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між носіями певних рис або різних життєвих позицій. У байці “Вовк та ягня” характери персонажів чітко […]...
- Чому навчає байка? Леонід Іванович Глібов народився в 1827 році в селі Веселий Поділ на Полтавщині. Ще з юного віку складав поезії російською мовою, але невдовзі почав писати байки українською. Упродовж життя він створив понад 100 байок. У них письменник зазвичай намагався порушувати проблеми людської та суспільної моралі. Леонід Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. ” Відомо, що основною ознакою байки є її алегоричність. […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – І варіант 6 клас I варіант Народні байки, як відомо, містять у собі мудрість, яку накопичував народ не одне покоління. В основному байки мають сатиричний характер, тобто висміюють ті моральні пороки, які притаманні кожному з нас. Байки вчать нас жити так, щоб наші дії не йшли всупереч нашому сумлінню. У байці “Миш, жаба і каня” мова йде про те, як миша і жаба почали бійку через ямку, не розібравшись у суті справи. […]...
- Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова Леонід Іванович Глібов у своїх байках гостро критикував несправедливий суд, жорстокість панів, неробство, хвалькуватість, підлабузництво, брехливість тощо. Основною ознакою байки є її алегоричність. Відповідно до цього байка має дві частини – оповідну і повчальну. Так, наприклад, в байці “Лисиця-жалібниця” в першій її частині розповідається про жорстокий вчинок лицемірної Лисиці, а в другій автор вказує, що такі Лисиці бувають і між людьми і їх […]...
- Чи актуальні байки Глібова в наш час? У численних байках Леоніда Глібова головними персонажами виступають звірі, птахи, предмети, природні явища тощо. Але за цими героями байкаря криються реальні риси характеру людей, їх вади і їх проблеми. В алегоричній формі Л. Глібов таврував дармоїдів і лиходіїв, пияків і любителів сварки, лицемірів і злодіїв. На жаль, і в наш час ми ще. можемо нерідко зустріти поруч таких людей. Зустріти і впізнати знаменитих глібовських персонажів, що народилися у далекому XIX […]...
- Леонід Глібов – творець нової байки Найвидатніший байкар української літератури – це Л. Глібов, який виступив проти кріпосництва, критикував лібералів за те, що вони прославляли реформу 1861 року. Невгасну славу принесли Глібову його байки, які І. Франко справедливо вважав “головним титулом заслуги цього талановитого поета”. Саме в цьому жанрі з найбільшою силою проявився самобутній талант письменника. Він написав 107 байок, які за його життя вийшли окремими збірками. У найкращих байках автор зображує суттєві явища життя, різні […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
- Байки Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника Івана Крилова: “Крук і лисиця”, “Мураха […]...
- Байка – твір художній, філософський, виховний Основоположником байки вважають античного раба-митця Езопа. Дійсно, мудрість його байок настільки глибока і невичерпна, що протягом багатьох століть нею користуються байкарі. Вони створюють нову форму для байки, завіршовують її, але не вважають за потрібне змінювати її зміст, який є довершеним, а тому вічним. Розглянемо три байки Езопа, які прожили віки, і тепер у віршованій формі відомі під іменами інших байкарів, зокрема іменем російського письменника Івана Крилова: “Крук і лисиця”, “Мураха […]...
- Засудження моральних пороків у народних байках 6 клас Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з рота” засуджується любов людини до хвалькуватих речей. Рятуючись від ворони, рак почав її […]...
- Художнє втілення філософських ідей у байках Григорія Сковороди Григорій Савич Сковорода, видатний філософ, письменник-просвітитель XVIII століття, посідає почесне місце в історії української і світової культури. Свої філософські погляди Сковорода обстоює і в байках. Писати байки його спонукало саме життя з безліччю явищ і фактів, вартих осміяння, осуду та бажання виправити вади, навчити, передати свій життєвий досвід, поділитися наслідками багатьох роздумів. Зразком цього жанру була для нього класична грецька та римська байка і передусім творчість Езопа. Виразно позначився на […]...
- “Пан та Собака” – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківсь-кої доби Гулака-Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского-Гулака читались с таким же неописанним удовольствием, как “Знеида” г. Котляревского, что многие вьітвердили напамять цельїе тирадьі из них…” Байка “Пан та Собака” є викриттям самодурства […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках – ІІ варіант 6 клас II варіант Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і […]...
- Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода Родоначальник української байки Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як і філософські трактати Сковороди взагалі, подається у формі діалогів. Герої байок не […]...
- Утвердження споконвічних етичних цінностей у байках Глібова Літературна спадщина Леоніда Глібова дуже багата – від пісенно – ліричних творів до віршів-загадок, жартів. Працював видатний український письменник у царині художньої прози. Але найбільшого визнання він здобув як неперевершений байкар, який правдивим художнім словом віддано служив інтересам свого народу. Тому байки Л. Глібова стали своєрідним символом добра і благородства, бо, черпаючи від народу мудрість, вчили добропорядності, честі, гідності та іншим споконвічним морально-етичним цінностям. Такою є байка “Мальований Стовп”, написана […]...
- Народності байок Крилова Народності творів Крилова можна простежити й мовою його байок. Досить зіставити, скільки прислів’їв він включив у текст байок і скільки створених їм рядків залишилося жити в мові на правах прислів’їв і приказок. І тих і інших – безліч. Наприклад, прислів’я “Можна б про це пісню проспівати, так щоб кого по юшку не зачепити” наведена Криловим у байці “Гусаки” у такій формі: Баснь цю можна б і боле пояснити Так щоб […]...
- Засудження людських вад у байках І. Крилова Іван Андрійович Крилов був надзвичайно талановитою людиною: захоплювався математикою й іноземними мовами, поезією та музикою, писав п’єси та видавав часописи. Проте найбільше визнання й славу принесли йому байки. Славу великого російського байкаря Крилов зажив ще за життя. Коли Івана Андрійовича запитували, чому він пише байки, він відповідав: “Байки зрозумілі кожному”. Так, байки Крилова знані всіма й зрозумілі кожному. Хто з нас не читав його прекрасних байок, не дивувався його кмітливим, […]...
- Реалізм байок Леоніда Глібова Найвищого свого розвитку українська байка досягла у XІX столітті у творчості Леоніда Глібова. Українська байка піднеслася на вищий ступінь із виходом у світ збірки “Малороссийские приказки” 1834 року. Відомо 107 байок, написаних цим невтомним трудівником, який, за словами Івана Франка, навіть у роки страшного затишку, застою та загального занепаду літературного життя в Україні не випускав із рук пера. У байках “Вовк і Ягня”, “Вовк і Кіт”, “Вовк і Вівчарі” Л. […]...
- Що дало мені вивчення байки у школі? Протягом навчання у школі я познайомився з байками Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова. Байка увійшла в моє життя як своєрідна казка з життя тварин. Так байки я сприймав у ранньому дитинстві, коли в початковій школі ознайомились ми з таким твором як байка. Байки вчили нас бути щедрими на добро, на правду, на красу. Уже в 5-7 класах ми вчилися критично оцінювати події, заглиблюватися в алегоричний зміст байок, що захищали […]...
- Л. Глібов і світовий досвід байкарства Байка у нашого народу стала одним і з найулюбленіших літературних жанрів. Стислою розповіддю, винятково простим і в той же час глибоким змістом, тонкими натяками вона не тільки зацікавлює читача, а й викриває вади у стосунках людей і сприяє вихованню позитивних рис, прищеплює читачеві непримиренність до свавілля і несправедливості. Хоч у байках різних письменників і в різні часи інколи повторюються одні й ті самі сюжети чи дійові особи, як, наприклад, у […]...
- Змалювання безмежної сваволі можновладців та безправності бідних в байці “Ведмежий суд” ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас Є. Гребінка в багатьох байках висміював вади кріпосницького суспільства. Він критикував чиновників, суддів, панів. Засудження судових порядків тогочасної Росії звучить у байці Є. Гребінки “Ведмежий суд”. Байкар викриває свавілля суддів, які вершать суд “по-своєму”. Їм не важливо, чи винний підсудний, чи ні, якщо той належить до нижчої верстви суспільства. Адже оскаржити несправедливий вирок він не зможе, бо між суддями-хижаками існує кругова порука. Істина для судді Ведмедя і Вовків-підсудків […]...
- Чого навчають нас байки? Байка – один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються незвичайні герої? Тут ми бачимо хижих Вовків і Ведмедів, хитрих, підступних Лисиць і беззахисних Ягнят… “Звірі мої за мене говорять”, […]...
- Твір “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, как “Энеида” г. Котляревского, что многие вытвердили […]...
- Байка як жанр літератури Підсумковий урок Мета: підготувати учнів до тематичного опитування, добре засвоїти значення термінів “байка”, “мораль”, “алегорія”. Обладнання: учнівські роботи, малюнки до байок. Хід уроку Здається, байка просто бреше. А справді – мудру правду чеше. Л. Глібов І. Оголошення теми, мети і завдань уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Гра “Відгадай слово” – Коротке, віршоване алегоричне оповідання, в якому закладено повчальний зміст. – Країна, що подарувала світові основоположника жанру байки – Основоположник жанру […]...
- Історія Мазепи: характер, сваволя і доля І. Характер, сваволя і доля. ІІ. Історія Мазепи – історія формування характеру вождя народу. 1. Історія кохання Мазепи і Терези. Нестримність почуттів. 2. Гонитва через ліси і поля як випробування і зміцнення характеру Мазепи. 3. Наслідки випадку, що стався із Мазепою. 4. Висновок, зроблений Мазепою. ІІІ. Особистість в історії – характер, сваволя чи доля?...
- Григорій Сковорода – родоначальник української байки Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Байки Г. С. Сковорода писав прозою. Кожна байка складається з двох частин: фабули і сили. Перша частина байки ближча до традиційної з короткою мораллю, а друга розтлумачує читачеві вірність філософських переконань автора і тому за обсягом вдвічі або втричі більша за всю байку. Більшість байок написано Г. Сковородою […]...
- Ліричність балади Є. Гребінки “Човен” Творча спадщина Євгена Гребінки дуже різноманітна. Велику частину творів письменника становлять байки, в яких він оригінально та художньо довершено викриває одвічні людські вади. Але є у творчому доробку Гребінки і ліричні твори. Одним із найвідоміших та найдовершеніших творів Євгена Гребінки є балада “Човен”. Домінуючим напрямом у ліриці за часів написання поезії був романтизм, отож і “Човен” витримано у традиціях романтизму. Емоційної напруженості надає баладі провідний її образ – образ човна. […]...
- У чому секрет довголіття байки Байка – це невеликий прозовий або віршований твір алегоричного змісту і повчального характеру, один із найдавніших жанрів літератури. Ще у V ст. до нашої ери були популярні байки, автором яких вважався давньогрецький раб-горбань Езоп. Вони так сподобалися людям, що розійшлися по всіх країнах і пережили не лише століття, а цілі тисячоліття. Сюжети Езопових байок запозичувалися й розвивалися у різні історичні епохи і різними народами. Наприклад, римський поет Федр, що жив […]...
Categories: Твори на різні теми