У романі “Анна Кареніна” через особисту трагедію головної героїні, через напружені духовні пошуки Костянтина Левіна Лев Толстой показав суспільну атмосферу післяреформскої епохи, зобразив життєвий лад і побут різних прошарків тодішнього суспільства.
З перших сторінок роману Анна Аркадіївна постає перед нами як взірець матері й дружини. Це вишукана жінка з вищого свічу, яку всі поважали.
Лев Толстой надав своїй героїні багато чарівності, жіночої принадності й одухотвореної краси. Уже при першому знайомстві з Анною Кареніною вражала прихована сила життя, повнота почуттів, що пробивалися назовні то в її погляді і в усмішці, то у швидкому, енергійному потиску руки. Захоплювала не тільки краса молодої жінки, а також простота, природність, відвертість. Відчувалося, що це особистість незвичайна, несхожа на інших.
Це була розумна, освічена жінка.
Спочатку важко здогадатися, що зовні спокійна й стримана Анна відчуває себе дуже нещасною. Сама героїня повною мірою усвідомила це, покохавши Олексія Вронського. Кохання прийшло несподівано і принесло із собою багато випробувань. Охоплена новим глибоким почуттям, героїня гостро відчувала суху черствість і жалюгідність інтересів свого чоловіка.
Вона з болем пригадувала: коли була молодою дівчиною, її насильно віддали заміж за багатого вельможу.
Неправда й брехня були нестерпними для гарячої і правдивої натури героїні, а, отже, невблаганно наближався її розрив не тільки з Кареніним, а й з вищим світом, з його лицемірними законами і мораллю. Трагізм становища Анни після того, як вона пішла до Вронського, загострився неможливістю поєднати почуття люблячої жінки й відданої матері. Розлука з сином Сергійком завдала їй великого болю.
Вищий світ помстився Кареніній за самовільно взяте щастя, за кинутий йому виклик. Знайомі відвернулися, а колишні друзі стали байдужими до неї. Анна страждала, відчувала провину, але відстоювала своє право на свободу й щастя.
Тільки любов до Вронського, віра в його почуття надавали їй сили.
Обранець Кареніної був типовим представником дворянської “золотої молоді”. Здорова, красива, багата людина, він жив за правилами вищого світу. У полку Вронський був загальним улюбленцем.
Зачарований духовною красою Анни, Вронський пристрасно захопився нею.
Кохання перемогло дрібні почуття, виявилося щирим і серйозним. Заради нього він пішов у відставку, відмовившись від блискучої кар’єри, порвав із вищим світом. Однак утриматися на цій висоті Вронський не зміг.
Він знову відчував нестримний потяг до давно знайомого товариства, до звичайних розваг. І в коханні Анни, у її прагненні утримати його він несвідомо вбачав перешкоду своїм прагненням і давав їй це відчути.
Коло замкнулося. Нещасна жінка була у відчаї. У неї виникли думки про власну смерть, яка, можливо, покарала б Вронського, завдавши йому великого болю. І страшна розв’язка трагедії неминуче настала…
Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст. Він говорить не так про провину Анни і покарання за неї, як є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка була щирою у своїх почуттях.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”. Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, вирізьблені плечі, темне волосся, граціозність рухів – все це надає Анні схожості з дочкою О. С. Пушкіна – Марією Олександрівною Гартунг, з […]...
- Твір “Образ Анни Кареніної з роману Л. Толстого” Анна Кареніна – головна героїня однойменного роману Л. Толстого. В її правдивому, глибоко психологічному образі письменник яскраво проявив свій талант розуміння людської душі, її глибинних потреб, відносин між людьми, розмаїття людських характерів, взаємозв’язку людини та суспільства. На початку твору Анна постає перед нами молодою привабливою жінкою з вищого суспільства. Вона весела, доброзичлива, приємна у спілкуванні. При цьому вона зразкова мати та дружина, що більш за все любить свого сина. Її […]...
- Трагедія Анни Кареніної У основі соціального роману “Анна Кареніна” – історичне явище, що торкається життя усього народу. Побут пореформеного часу видався не тривким. Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях – такими були ознаки 70-х років XІX століття. У романі “Анна Кареніна” Толстому перш за все імпонувала головна думка твору – роль сім’ї. Адже всі найважливіші суспільні зміни починаються або завершуються в сімейному колі, в особистому світі, в повсякденному житті. Значення соціальних […]...
- Образ Анни Кареніної Чи є в світі людина, яка залишилась би байдужою, читаючи роман “Анна Кареніна”? Думаю, що ні. Адже мова йде не лише про долю жінки. Мова йде про історію країни, бо роман Л. М. Толстого якраз і є відбитком цілої епохи російського життя. Тут і мораль світського суспільства, і життя низів, блиск салонів і занепад села. І на цьому фоні – яскрава, неординарна особистість, яка прагне щастя. Класики минулого не раз […]...
- У чому трагедія Анни Кареніної? Но ежели для истинной любви Страдание всегда необходимо, То, видно, уж таков закон судьбы. Научимся сносить его с терпеньем. В. Шекспір Трагічність жіночої долі – не новий мотив у російській літературі. До Л. М. Толстого ми співчували пушкінській Тетяні, тургенєвській Олені Інсаровій, героїням О. Островського, некрасовським декабристкам. З Анною Кареніною їх ріднить щирість, природність почуттів і вчинків, чистота думок і глибока трагічність долі. Толстому вдалося розкрити читачам трагедію Анна Кареніної […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею має вершити тільки Всевишній і її власна душа. Покарання – це не те, що стається […]...
- У чому суть трагедії Анни Кареніної “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне явище, що торкається життя усього народу. Але у творі відсутні історичні постаті, уславлені герої, батальні […]...
- Образ Анни Кареніної в літературній критиці Анна – грішниця “Анна забыла любовь и бога и умерла” . “Анна изменила мужу, бросила сына и сделалась “потерянной женщиной” . Анна – свята “…Рабству она предпочла смерть… Именно в этом мы ощущаем духовную красоту и поэзию жизни и борьбы Анны” . “В чем же она вино вата? Она хочет жить. Бог вложил нам это в душу…” “Гадкая, _ отвратительная женщина, без сердца… дурная женщина” Прогнозований висновок: “Она жалеть”Б. Ейхенбаум. […]...
- У чому особиста трагедія Анни? Роман Толстого “Анна Кареніна” присвячений проблемам сучасного авторові життя, був закономірним продовженням його попередньої творчої діяльності, й у той же час ніс у собі великі художні відкриття. Через особисту трагедію Анни Кареніної, через напружені духовні шукання Костянтина Левіна художник показує суспільну атмосферу пореформеної епохи. Зображує життєвий лад і побут різних прошарків тодішнього суспільства: від вищих сфер петербурзької аристократії і чиновництва до селян. На перших сторінках роману головна героїня – Анна […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству в романі “Анна Кареніна” Роман Толстого “Анна Кареніна”, присвячений проблемам сучасного авторові життя, був закономірним продовженням його попередньої творчої діяльності, й у той же час ніс у собі великі художні відкриття. Через особисту трагедію Анни Кареніної, через напружені духовні шукання Костянтина Левіна художник показує суспільну атмосферу післяреформсної епохи. Зображує життевий лад і побут різних прошарків тодішнього суспільства: від вищих сфер петербурзької аристократії і чиновництва до селян. На перших сторінках роману головна героїня – Анна […]...
- Зображення жіночої долі у романі Л. Толстого “Анна Карєніна” Жіноча доля, жіноче щастя, жіночі проблеми – ці питання хвилювали багатьох письменників. Зі сторінок художніх творів до нас промовляють пані де Реналь, мадам де Ресто, Ліза Калітіна, Анна Кдрєніна… Письменник-реаліст, знавець людської душі, Л. М. Толстой в однойменному романі зображує трагічну долю своєї головної героїні Анни Карєніної. Анна – натура щира, відверта, енергійна, позбавлена лицемірства. Оточуючим вона здається сильною і життєрадісною, щасливою, а насправді Анна була глибоко нещасною. Свого чоловіка […]...
- Суперечливість образу головного героя повісті “Гобсек” На думку Бальзака, психологія і спосіб життя людини залежать не від природи, а від формування у соціальному середовищі, Тому, щоб зрозуміти образ головного героя одноіменної повісті Гобсека, треба дізнатись про його минуле. Автор не подає біографію героя, а тільки окремі штрихи до неї. Коли герою виповнилось 10 років, мати влаштовує сина на корабель юнгою. Він довго мандрував, поки не залишився в Парижі. Невідомо, чи був він релігійною людиною, як нажив […]...
- Суперечливість образу Фауста Гете писав філософську драму “Фауст” майже все життя: перші нариси з’явилися до 1773 року, а останні сцени закінчено влітку 1831 року, за півроку до смерті. За цей період у Європі відбулася Велика Французька революція, відшуміли наполеонівські війни, революція 1830 року. Змінювалися і погляди самого Гете. Місце і час дії драми умовні, тобто позбавлені точних історичних прикмет, а Фауст – образ, побудований на узагальнених рисах, властивих людям узагалі, у будь-яку епоху. […]...
- Світ поезії Анни Ахматової АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї королеви російської поезії. У бурях століття Анна Ахматова […]...
- Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата Суперечливість і трагічність образу Понтія Пілата І. Пілат – уособлення влади. ІІ. Понтій Пілат як людина. 1. Потреба у спілкуванні. 2. Розум мислячої людини. 3. Людські слабкості Пілата. ІІІ. Чому Понтій Пілат заслужив на “світло”?...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше говорить про напругу чекання й переживання ліричної героїні. Усі її втрати пропущені через сприйняття світу. […]...
- Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї королеви російської поезії. У бурях століття Анна Ахматова втратила майже усе, що Бог дає людині на землі для любові і […]...
- Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне…” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У селі цуралися не тільки Мотрі та її старої матері. Гріх, безневинно скоєний Мотрею, довелося спокутувати її […]...
- Поезія Анни Ахматової АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної збірки “Вечір”. А надруковані через два роки після цього “Чотки” ще більше підтвердили незвичайний талант […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у своїх почуттях. “Не вам судити її!” – наче говорить цією системою образів сам автор роману. Лев Толстой – великий майстер драматичної прози. Його роман “Анна Кареніна” зображує […]...
- Естетичні засади акмеїзму у творчості Анни Ахматової Акмеїзм об’єднав поетів, які мали різні ідейно-художні настанови і літературні долі. Об’єднувало акмеїстів прагнення віднайти вихід із кризи символізму. Вони не ставили собі за мету створити цілісну світоглядну та естетичну систему та не створили її. Більше того, відштовхуючись від символізму, вони підкреслювали глибокі внутрішні зв’язки акмеїзму і символізму. Оцінюючи роль Анни Ахматової у цьому процесі народження нових естетичних принципів, дослідники зазначають, що вона як поет прямувала шляхом віднайденого нею нового […]...
- Історія жінки, що втратила себе Я нікому не чинила зла, окрім себе. Це я маю право… Л. Толстой. “Анна Кареніна” У романі “Анна Кареніна” відбилися складні духовні пошуки автора. В період роботи над романом Толстой пише на аркуші паперу питання, які мучили його і не мали відповіді: “Навіщо жиги?”, “Яка мета мого і всякого існування?”, “Як мені треба жити?” Герої нового роману Толстого не з минулого, а з сучасного життя, коли все змішалося, перевернулося, як […]...
- Суспільство, родина і людина у романі “Анна Кареніна” Немає нічого важливішого за сім’ю, тому що вона здатна дати відчуття захищеності, щастя. Але це в ідеалі. І Л. Толстой показує проблеми сучасної йому сім’ї на тлі суспільної моралі. Анна Кареніна – вродлива жінка, яка свого часу піддалася на умовляння родичів і взяла шлюб із багатим службовцем, людиною набагато старшою за себе, а головне – не із коханим. Такий шлюб не був дивом у тогочасному суспільстві. їй навіть заздрили. А […]...
- Складність і суперечливість характеру Печоріна Увага до внутрішнього свічу особистості, вольовий характер головного героя, роздуми автора та його героїв про моральні питання, несподівані повороти сюжету – усе це приваблює нас у романі М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”. У передмові до роману автор характеризує цього героя як “портрет, створений з пороків усього нашого суспільства у повному їхньому розвитку, проте письменник разом з тим сподівається, що вдумливий читач усе-таки відшукає виправдання тим вчинкам, у яких досі […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству у романі Лева Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне явище, що торкається життя усього народу. Але у творі відсутні історичні постаті, прославлені герої, батальні […]...
- Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної збірки “Вечір”. А надруковані через два роки після цього “Чотки” ще більше підтвердили незвичайний талант поетеси. А. Ахматова у своїх віршах постає в безкінечній розмаїтості жіночих […]...
- Характеристика образу Матінки Кураж за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Драма Бертольда Брехта “Матінка Кураж” – це поєднання філософського погляду автора із жорстокою логікою та безкомпромісним аналізом. Дії драми відбуваються під час Тридцятилітньої війни в XVII столітті. Головна героїня Анна Фірлінг – торговка, яку всі звикли звати Матінкою Кураж. Таке прізвисько жінка отримала через свій підприємливий характер. Героїня навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, […]...
- Ліричне “я” Анни Ахматової Меня, как реку, Суровая эпоха повернула… А. Ахматова Великий російський поет Анна Ахматова володіла таємною внутрішньою гармонією. Уній усе було значуще – і карбована, скульптурна зовнішність, і духовний світ. Ахматовій чимало дісталося в житті: розставання, втрати близьких, в’язниці і табори, що випали на долю чоловіка і єдиного сина, наклепи, хвороби. Але висока воля душі допомогла їй не згинатися під будь-якими вітрами образ і несправедливостей. Уже перш;: її книга, “Вечір”, що […]...
- Суперечливість ідеалів П. Грабовського “Терпи ж, наш нещасний, сердешний товаришу! Неси до могили свій важкий хрест, та знай, що тут, далеко в рідному краю, тебе знають і люблять і що ім’я твоє яснітиме в ряді тих наших мучеників, що, наче стяг бойовий, ведуть і вестимуть цілі покоління до боротьби з усякою сваволею, з усяким гнітом, чи то індивідуальним, чи національним”. Таким щирим словом озвався з далекої Галичини Іван Франко до Павла Грабовського, а лист […]...
- У чому складність і суперечливість натури Печорина Критики й літературознавці, досить спокушені в питаннях росіянці й світовій літературі, відразу ж заговорили про новий художній тип героя – парубку з не-однозначним, суперечливим характером, і із цієї причини нездатному знайти своє місце в житті. Із самого початку Печорин з’являється перед читачами як “дивна людина”. От як про нього говорить добродушний Максим Максимич: “Славний був малий, смію вас запевнити; тільки трошки дивний… Так-З, з більшими був чудностями”. Чудність у зовнішньому […]...
- Образ матері-страдниці в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися “ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних “ворогів народу” відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. Ще 1920 р. був розстріляний більшовиками її перший чоловік М. Гумільов, відомий російський поет, у […]...
- Суперечливість позиції та моральна невизначеність – причина трагедії самотньої непересічної особистості Трагедія “Сава Чалий” – найвизначніша історична п’єса І. К. Карпенка-Карого. З історичних джерел відомо, що Правобережжя і західноукраїнські землі у XVIII ст. були під владою Речі Посполитої. Після укладення Прутського миру 1711 року польські магнати Потоцькі, Браницькі, Любомирські та інші, що втекли в час народних повстань у Польщу, знову повернулися на Правобережжя. Вони заволоділи величезними земельними угіддями, багатьма містами і селами. Для охорони своїх маєтків польська шляхта утримувала наймані загони […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. ІІ. “Не з тими я…” ІІІ. “Мы знаем, что ныне лежит на весах…” ІV. “Я была тогда с моим народом…” о журналах “Звезда” и “Ленинград””, де поезія Ахматової оголошувалася чужою народові. Збірка віршів поетеси, уже надрукований 1946 року, було знищено. Ахматову та Зощенка виключили зі Спілки письменників, залишивши їх напризволяще перед загрозою голоду без засобів до існування. Сина Ахматової знову було заарештовано. 1957 року, після його […]...
- Аналіз образу Елізи Дулітл З огляду на композицію твору, “з’ява” Елізи, що передує її першому “перетворенню”, не так контрастує з уже відомим про героїню, як поглиблює наші попередні уявлення про неї. З допомогою ремарки Шоу свідомо ускладнює образ, додає йому нових психологічних рис, у певному плані підготовлюючи тим самим насправді контрастне перетворення “замазушки” в герцогиню. Наступну появу Елізи можна розглядати як своєрідну “перехідну з’яву”, що дає змогу глядачеві впевнитися в неабияких можливостях дівчини. Нагадаємо, […]...
- Відгук на театральний спектакль “Украдене щастя” Недавно я подивився виставу “Украдене щастя” І. Франка в Театрі імені Т. Г. Шевченка. Ця драма мене глибоко схвилювала. Події драми розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни. Миколи та Михайла. Ці ролі прекрасно зіграли артисти театру “Березіль” Л. П. Захарчук, В. М. Шистаков, В. І. Висовень. І. Франко зобразив трьох людей, у яких через зажерливість та скупість рідних Анни вкрадено щастя. Анна хоче повернути втрачене щастя. Вона кидає виклик усім […]...
- У кого украдено щастя? Творчість І. Я. Франка – надзвичайне досягнення нашого літературного слова. Він написав першу українську соціально-психологічну драму – “Украдене щастя”. П’єса написана на основі народної “Пісні про шандаря”. У драмі змальовано трагедію життя головних героїв – Миколи Задорожного, його дружини Анни та жандарма Михайла Гурмана. У кого ж із них украдено щастя? Анна ще змолоду любить Михайла, але її брати відсилають його в солдати, а сестру видають заміж за бідного селянина, […]...
- Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” Думка сімейна у романі Л. Толстого “Анна Кареніна” І. Тема роману. ІІ. Структура роману. ІІІ. Трагічна історія Анни Кареніної. 1. Життя без кохання. 2. Покохати гідного. 3. Чому це кохання трагічне? ІV. Кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму. V. Відкрити таємницю гармонії....
- Складність і суперечливість характеру головного героя роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Во мне душа испорчена светом. М. Ю. Лєрмонтов “Герой нашого часу” – вершинний твір М. Лєрмонтова, в якому автор розповідає “історію душі” людини покоління 30-х років XІX ст. Головний герой роману – молодий дворянин, офіцер Григорій Олександрович Печорін. Від природи це людина гострого розуму, чутливого серця, твердої волі. Герой не раз замислюється над головними питаннями бугтя: про добро і зло, призначення людини і свободу волевиявлення, про смерть і Бога, любов […]...
- Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне” Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам. Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги. Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано […]...
- Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Поема “Реквієм” уперше була записана на папері 1962 року, хоча складена була ще до 1940. Ахматова згадувала, що до цього часу напам’ять знали поему лише одинадцять друзів і жоден не зрадив її. Це ще й тому, що в тих віршах була висока правда про страждання цілого народу під п’ятою тоталітаризму. Епіграф було датовано 1961 роком: Нет, и не под чуждым небосводом, И не под защитой чуждых крыл, – Я была […]...
Categories: Твори на різні теми