У чому суть трагедії Анни Кареніної

“Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини.

В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне явище, що торкається життя усього народу. Але у творі відсутні історичні постаті, уславлені герої, батальні сцени. Життя відбувається

у всій своїй повсякденності, у створенні типових образів сучасності, у процесі становлення нового життєвого устрою. Побут пореформеного часу видався нетривким.

Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях – такими були ознаки часу 70-х років минулого століття. У романі “Анна Кареніна” Толстому перш за все імпонувала головна думка твору – роль сім’ї. Адже всі найважливіші суспільні зміни починаються або завершуються у сімейному колі, в особистому світі, у повсякденному житті. Значення соціальних змін у житті людини вимірюються, певно, ступенем їх впливу на життєві норми.

У чому ж трагедія Анни Кареніної? Навіть до кохання із Вронським Анна була самотньою у світі і самотньою у своїй сім’ї. Погляд на сім’ю у світському суспільстві був досить дивним: діти виховувались окремо від батьків. Можливо тому так жорстоко вирішив Каренін долю Анни, розлучивши її з сином, адже він сам теж не відчував батьківської любові до своєї дитини?

До того ж у суспільстві панує брехня; княгиня Бетсі постійно зраджує чоловіка, а княгиня Мягкая так розцінює вчинок Анни: “Она сделала то, что все, кроме меня, делают, но скрывают”. Отже, трагедія Анни має соціальний зміст. Коли б Анна дотримувалась зовнішньої благопристойності у сімейний стосунках, то суспільство не відвернулось би від неї. А чи могла б така натура як Анна жити у брехні? Безумовно, ні.

Це мали б зрозуміти люди, які жили поруч з нею, але в стосунках панівного класу байдуже ставилися до духовного життя людини. Тому основними перепонами до щастя Анна Кареніної з Вронським стояли Каренін і світське суспільство. Згадуючи сцену в театрі, розумієш, що Анна боролась із суспільством, але не мала підтримки навіть з боку коханого: “Йому жаль було її і все-таки прикро. Він переконував її в своїй любові, тому що бачив, що лише це може тепер заспокоїти її, і не докоряв їй словами, але у душі своїй він докоряв її”. Пошуки виходу із становища протистояння людини і суспільства простежуються у бажанні Анни стати письменницею, поборницею жіночої освіти, в її суперечках щодо жіночих гімназій.

Проте штучність її становища і занять призводить до пошуків забуття за допомогою наркотиків. Сили надломлено… Але спочатку Анні вдавалося все. Каренін з болем помічав, що вона одержувала перемогу над усіма: не схотіла залишатись з ним далі, вирішила поїхати з Вронським – і поїхала.

Те, чого вона зрікалась, мов би вмерло для неї і перестало існувати. І тут вже продовжувалась боротьба за існування, долались всі перепони. І не було такої жертви, яку б Анна не принесла в ім’я здійснення своєї мрії на шляху до щастя. “Світ” не вибачив Анні відкритого і чесного кохання. І Вронський, як типовий представник цього “світу”, опинився по той бік від неї, бо в ньому теж немає духовного начала – він байдужий. Лише Левін оцінив розум, освіченість, простоту Анна Кареніної, зрозумів, що її життя сповнене великої напруги.

Навіть кохання не зменшило протистояння суспільства і особистості, а підштовхнуло до чвар і суперечок зі світом, з людьми, з життям. Драма Анна Кареніної полягає в тому, що вона, маючи найчистіші моральні почуття і помисли, вступила у суперечку із суспільством своєї епохи.





У чому суть трагедії Анни Кареніної

Categories: Твори з літератури