Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть про те, що студентки одружуються з професорами. Він радив дівчатам озброюватися, а зброя ця чиста, сильна – це знання.
Майбутнє жінок у їхніх руках, вони самі повинні подбати про себе. Дівчата слухали його, як апостола правди.
Коли молоді дівчата, такі як Олена Ляуфлер, ним захоплюються, пан радник і пані радникова його люто ненавидять. Пані радникова ненавиділа його “з цілої душі, всіма нервами її величезного материнського серця!” Бо Лієвич для її сина Германа не мав ніколи ні приємного погляду, ні доброго слова, навіть набрався сміливості повчати його, докоряючи за легковажне життя, яке веде до згуби.
Олена Ляуфлер покохала Лієвича з першого погляду, з першої хвилини. Бо Стефан Лієвич був особливий. Він говорив тільки правду, не боявся ніколи й нічого.
Був цілою людиною, не дробився на шматочки, не гнувся, а прямував безоглядно до праведного. Не задивлявся на жінок очима брудного егоїзму.
Він був справжнім чоловіком, від нього не було чути помад та пахощів, як від жінок. Великий та здоровий, стояв як “пан і король”, між іншими, вражаючи своєю статтю і фізичною силою. Стефан Лієвич – чесна людина. Покидаючи Олену, яку палко кохає, на два роки, він не хоче, щоб вона клялася йому в вірності.
У своїх почуттях і у вірності Лієвич упевнений, бо він – чоловік. Він може панувати над обставинами, і його доля залежить тільки від нього. Лієвич добре знає життя і розуміє, наскільки тяжче жити в цьому світі жінці, бо вона полишена на волю долі, й часто обставини бувають сильніші за неї.
Стефан Лієвич не повернувся до Олени. Коли щастя, здається, було вже так близько, він, заразившись невиліковною хворобою у шпиталі, де працював, помирає. У фіналі повісті Олена в день весілля знищує всі листи Лієвича, ніби розриваючи з минулим.
Але віриться, що спогади про цю прекрасну людину назавжди залишаться в душі й пам’яті Олени.





Related posts:
- Стефан Лієвич – образ “Нової людини” в українській літературі Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню, а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця дає відповідь хай і епізодичним, але важливим образом Стефана Лієвича. Це студент-медик, який приїхав на канікули додому і познайомився з Оленою Ляуфер та іншими […]...
- Характеристика образу Стефана Лієвича – “нової людини” Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутньою. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів приснячепо саме цьому питанню, а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця дає відповідь хай і епізодичним, але важливим образом Стефана Лієвича. Це студент-медик, який приїхав на канікули додому і познайомився з Оленою Ляуфер та іншими […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
- Образ “нової людини” у романі Батьки й діти Тургенєва І. С Фамусов От те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки? Училися б, на старших дивлячись… О. С. Грибоєдов В 60-х роках XІX століття в російській літературі з’являється новий тип героя, що прийнято називати “новою людиною”. Цей герой прийшов на зміну “зайвій людині”, головному героєві добутків першої половини XІX століття. “Зайвих людей”, розумних, утворених, не задовольняє навколишнє життя й ідеали сучасного їм суспільства. Всі вони незадоволені своїм життям без змісту, […]...
- Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки і діди, захоплюємося художньою досконалістю “Горя від розуму”, блиском грибоєдовської мови, вражаюче яскравим зображенням побуту і звичаїв, реалістичною точністю образів. […]...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я “ Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну тугу за новою людиною, протест, виклик. Якою бачив письменник омріяну ним нову людину, гідну “степової […]...
- Доля жінки в повісті О. Кобилянської “Людина” І. “Дорога серця” Ольги Кобилянської. ІІ. Головна героїня Олена Ляуфер – борець за права жінки. 1. Бажання стати поруч з чоловіками в суспільному поступі. 2. Кохання до студента-медика Лієвича. 3. Велика жертва заради родини. 4. Зворушлива сцена прощання з листами Стефана Лієвича. ІІІ. Доля головної героїні – життєва позиція авторки....
- Стефан Малларме вмер: серце наше охоплене сумом Зацікавила мене також і стаття французького письменника Андре Жида “Стефан Малларме”, написана 1898 року. Ось її початок: ” Стефан Малларме вмер – серце наше охоплене сумом. Як міг би я сьогодні говорити про що-небудь інше? Його творіння вкривають автора славою неголосною, але чистою; все тут відзначено красою, яка не знає суму і навіть просто людського хвилювання; вже зараз вони наділені спокоєм і безсмертною ясністю; це і є слава, – прекрасна, […]...
- Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Стефан Малларме – славетний син французькою символізму Стефан Малларме – представник французького символізму. На його думку, мистецтво – це своєрідна релігія, яка вимагає від поета самовідданості і служіння. Малларме вірив, що тільки вибрані люди здатні розуміти прекрасне. Взірцем для наслідування для нього були старовинні езотеричні тексти містків або єгипетські ієрогліфи. Такий підхід до написання літературних текстів називався герметизмом. Саме таку герметичну поезію, тільки для втаємннченнх, і намагався створити Малларме. Це поетичні твоир “Вікна”, “Блакить”, “Квіти”, “Морський вітерець”, […]...
- Формування нової людини в епоху громадянської війни Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” : “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби відсівається, все сьогодення загартовується, росте, розвивається в цій боротьбі. Відбувається […]...
- Образ “нової” жінки у повісті “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Павлинки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Образ нової жінки у повісті 0. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче вирватися головна героїня. Найповніше воно уособлюється в образі Пав-линки, котра допікає небогу на кожному кроці, […]...
- Роль публіцистичних матеріалів та мова повісті “Людина” О. Кобилянської Повість “Людина” – це перший твір письменниці українською мовою. Варто відзначити, що в умовах Австро-Угорщини, де українська мова не вивчалась, перша авторська спроба була вдалою, незважаючи на численні іншомовні вставки та діалектизми. Характерною особливістю мови повісті 0. Кобилянської є її об’ разність, емоційність. Особливу насолоду приносять читачеві описи Буковинської природи. У тканину розповіді органічно вплітаються роздуми героїні про вплив музики на почуття людини. Твір багатий на діалоги, які часто переростають […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище – ІІ варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає проти традиційного трактування ролі жінки в суспільстві, […]...
- Безрадісне життя жінки-інтелігентки Ольга Юліанівна Кобилянська є визначною постаттю в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Цю письменницю, що свідомо вибрала українську мову для своєї творчості, відзначало реформаторське ставлення до прози, яку Кобилянська збагачувала за рахунок глибокого психологічного аналізу, розуміння прогресивних ідей сучасності тощо. Дуже великим був внесок письменниці у феміністичний рух в Західній Україні – ідейну течію, яка мала за мету звільнення жінки з-під соціального гніту. У повісті “Людина” Ольга […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище – ІІІ варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності з чоловіком їй було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, навчаючись в університеті, в Україні вони тільки могли вивчати мови, грати на фортепіано, їхнім призначенням було знайти багатого […]...
- Викриття обивателів у повісті “Людина” У домі радника прогресивно настроєний студент Лієвич І роз’яснює і відстоює ідеї жіночої емансипації, гостро критикує буковинських жінок за їх відсталість, косність, за летаргічну сплячку. Головні причини принизливого становища жінки він правильно вбачає в буржуазному ладі: “Доки сучасний устрій суспільності існуватиме,- каже він,- доти остануться вони малолітніми…” . Лієвич І твердо вірить у суспільний прогрес, переконаний, що сучасний “лад не вічний”, що він доживає свого кінця. В образі Лієвича О. […]...
- Образ Олени – неоромантичний ідеал сильної, вольової особистості У 80-х – 90-х роках XІX століття в Україні значного розвитку набув феміністичний рух, ініціатором якого була Наталя Кобринська, відома на той час письменниця і громадський діяч. Проблема емансипації жінок виникла тому, що в кінці XІX століття українки перебували у нерівноправному становищі порівняно з чоловіками: вони не мали права навчатися в університетах, голосувати, обіймати значні посади. Суспільство вбачало їхню роль лише як “прикраси” чоловіка, тому жінка повинна була уміти тільки […]...
- Що означає бути справжньою людиною Тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті – “Людина”. Ця назва – не випадкова. Цим почесним званням нагороджує О. Кобилянська головну героїню своєї повісті. Так, саме “почесним званням”. Адже далеко не всі мають право зватися цим словом. Це право треба ще заробити. І той, хто зветься людиною, повинен виправдати цей високий титул своїми вчинками, своїми переконаннями, своїм способом життя. Якою ж повинна бути справжня […]...
- Доля жінки в повісті Ольги Кобилянської”Людина” Письменниця зуміла піднятися над сірою буденністю, що безжалісно пригнічувала її, і стати однією з найосвіченіших жінок свого часу, видатним художником слова. Літературі вона віддавала себе до останку, сил своїх не шкодувала. Слово стало палацом її душі, смислом і найвищою любов’ю. Мабуть, в образі кожної своєї героїні Ольга Кобилянська залишила часточку своєї душі, свого серця… Мені хотілося б поміркувати про долю Олени Ляуфлер, героїні повісті Ольги Кобилянської “Людина”. Уже на початку […]...
- Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Старуха Ізергіль” МАКСИМ ГОРЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ ГОРЬКИЙ Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Старуха Ізергіль” Центральним образом романтичних творів М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готової до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих творів належить оповідання “Старуха Ізергіль”, яким письменник намагався пробудити в людях активне відношення до життя. Сюжет побудований на спогадах старої Ізергіль про своє життя і легендах про Ларру і Данко, які […]...
- Образ “маленької людини” у повісті Шинель Гоголя Н. В Про люди! Жалюгідний рід, гідний зліз і сміху! Жерці хвилинного, шанувальники успіху! Як часто повз вас проходить людина, Над ким лається сліпе й буйне століття, Але чий високий лик у прийдешньому поколенье Поета приведе в захват і умиленье! А. З. Пушкін Тема “маленької людини” є наскрізною в російській літературі XІX століття. Цій темі присвячували свої добутки О. С. Пушкін, А. Н. Островський, І. С. Тургенєв, Ф. М. Достоєвський, А. П. […]...
- І. Котляревський – “батько нової української літератури” Іван Петрович Котляревський відіграв велику роль в історії розвитку української літератури. Він належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають рубежі сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Більше двох століть живе на світі автор “Енеїди”, “Наталки Полтавки” й “Москаля-чарівника”, – за словами О. Гончара, – поет, веселий мудрець, що в ньому мовби уособився оптимізм народу, патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота. Силою свого багатющого […]...
- Художня еволюція жіночих образів у творчості О. Кобилянської Ольга Кобилянська, як ніхто до неї, зуміла піднятися над важкою сірою буденністю, що її пригнічувала. Вона стала однією з найосвіченіших і розумних жінок сучасного їй часу, видатним майстром і художником живого слова. Вона всю себе до останньої краплини віддавала літературі, не шкодуючи ні часу, ні сил. Художнє слово було найвищою її любов’ю, смислом, храмом її душі. Напевне, в образі кожної, змальованої нею жінки, Ольга Кобилянська залишила частину свого серця, своєї […]...
- Г. Ібсен – зачинатель “нової” європейської драматургії Тоді, коли в історії світової літератури повною мірою заявила про себе “нова драма” Ібсена, XIX сторіччя тихо конало… На зміну йому приходили нові відносини, що не передбачали спокійного життя. Людина на зламі епох опинилася у вирі соціальних драм і трагедій. Що ж могло допомогти їй витримати? І чи був у неї якийсь захист від ударів жорстокої долі? Ці та інші питання надзвичайно цікавили Генріка Ібсена, якому судилося стати творцем “нової […]...
- Реферат: “Мова творів І. П. Корляревського, її роль у формуванні нової літературної мови” Вступ На стані української культури не могла не позначитися й та обставина, що українські землі перебували в складі різних за суспільним устроєм, мовами і національними традиціями державних утворень. Звичайно, російська царська влада на своїй території сприяла розвиткові й поширенню російської культури, всіляко протидіючи будь-яким виявам інших національних культур. Австро-Угорська імперія була толерантніша до місцевих культур, але це скоріше виявлялося не в створенні умов для їх розвитку, а в непомічанні, що […]...
- Образ Олени Ляуфер Ольга Кобилянська, видатна українська письменниця, спостерігаючи за становищем жінки у тогочасному суспільстві, мріяла про рівноправність її з чоловіками в одержанні освіти, у вихованні, у виборі свого власного життєвого шляху. Цій проблемі вона присвятила більшість своїх творів, і найперший із них – “Людина”. У цій повісті ми знайомимося з Оленою Ляуфер – дочкою царсько-королівського лісового радника. Вона читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, натуралізм, дарвінізм, питання жіноче, питання […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище – IV варіант ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ IV варіант О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок. Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця жінка, і саме це намагалася зробити О. […]...
- Квітка Основ”яненко як зачинатель нової української прози Дев”ятнадцяте століття заявило про себе в Європі пристрастями свіжих ідей, хмільних, як молоде вино, ідей, що будуть названі романтизмом і на тривалий час визначать особливий стан людських душ і ставлення людини до світу. Завирували омолоджуючі сили, і народи відчули себе охочими і готовими творити історію. Хвиля суспільної активності окремих особистостей і цілих мас докотилась до всіх окраїн, готових доказати світові, що для історії немає великих і малих народів, що для […]...
- Розкриття моральних якостей людини в оповіданні Олени Пчілки “Сосонка” Багато захопливих книжок для дітей написала Олена Пчілка. Її твори навчають нас любити Україну, бути її патріотами. Добру працю Олени Пчілки можна охарактеризувати народним прислів’ям: “Родюча, як земля, а робоча – як бджола”. З давніх-давен у багатьох народів Новий рік зустрічали з вічнозеленою сосною. Кажуть, що ця лісова красуня – благословенне дерево, а тому воно вічнозелене й радісно шумить. В оповіданні “Сосонка” Олена Пчілка відтворила світ людини і природи. Вона […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на фоні важких суспільних умов Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” […]...
- Образ Євгенія Онєгіна – “зайвої людини” 1. Дитинство і юність Онєгіна. 2. Життя в селі. 3. Подорож і повернення в Петербург. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” образ головного героя даний у розвитку. Спочатку автор мимохіть згадує про дитинство персонажа – мимохіть, тому що виховання Євгенія було досить типовим для дітей дворян, що живуть у столиці. Письменник досить докладно перераховує, у яких сферах його герой має певні пізнання Ми можемо зробити висновок, що Онєгін одержав […]...
- Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант “ II варіант У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала життям, але допомогла втекти з полону своїм землякам-українцям. Цей вчинок – протест […]...
- Чи може жінка бути незалежною? Тема жінки – одна з провідних тем творчості Ольги Кобилянської, вона проходить червоною ниткою крізь усю художню спадщину письменниці. Уперше ця тема могутньо зазвучала в творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка. Вони писали про тяжку долю жінки-кріпачки, жінки-матері. А Ольга Кобилянська об’єктом свого художнього дослідження обрала жінку-інтелігентку, яка страждала не від давнього “кріпацького” лиха, а від сучасного – соціального і родинно-побутового. її жінки – здебільшого вихідці з незаможних родин, прагнуть […]...
- Образ “маленької людини” у романі Злочин і покарання Достоєвського Ф. М Чистих, умитих покойничков ми всі жалуємо, любимо, а ти живих полюби, брудних. В. М. Шукшин У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” описується незвичайний злочин, доконане злиденним студентом для перевірки своєї страшної теорії, у романі вона називається “кров по совісті”. Розкольників ділить всіх людей на звичайні й незвичайні. Перші повинні жити в слухняності, другі “мають право, тобто не офіційне право, а самі мають право дозволити своїй совісті переступити…через інші […]...
- Образ Дон Кіхота прояв кращих намірів і прагнень людини Твір за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”. Лицарський роман в Іспанії XVІ століття переживав своє друге народження. Сервантес вирішив написати пародію на лицарський роман, перетворивши чарівне романтичне середовище на повсякденне життя Іспанії початку XVІІ століття. Усе, що було у лицарському романі розкішним та захоплюючим, у романі Сервантеса стає вбогим та безглуздим. Головною прикрасою лицарського роману завжди був молодий лицар, гарний, сильний, закоханий, який мужньо боровся з […]...
- Образ Андрія Соколова в повісті М. Шолохова “Доля людини” І. Людина і війна. ІІ. “Доля людини” М. Шолохова – розповідь про стійкість характеру російської людини, цілого народу: 1. Наскрізне питання повісті – що сильніше: обставини чи характер? . 2. Життя Андрія Соколова. 3. Андрій Соколов – один з мільйонів подібних “непомітних героїв” війни. 4. Моральна перемога гуманізму. ІІІ. Віра автора в перемогу людини над нелюдськими обставинами життя, мирного існування над війною, віра в спроможність людини захистити себе і, якщо […]...
- Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Стара Ізергіль” І. Героїчна людина – центральний образ творів М. Горького. ІІ. Оповідання “Стара Ізергіль” – це розповідь про гордих і сильних духом людей. 1. Данко – ідеал людини, особистість великої духовної краси: А) благородна мета сміливого юнака ; Б) спасіння племені ; В) освітлення своїм серцем шляху до вільної землі занепалим духом людям. 2. Протиставлення позитивному образові Данко негативного образу Ларри – себелюбця й егоїста: А) любов Ларри до себе і […]...
- Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна’ Олександра Довженка Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з природою та односельцями – чесними трудівни-ками землі. Розкішна природа над красунею Десною, яку сприймав О. Довженко “зачарованими” дитячими очима, творила його як митця, а батько-мати, хлібо-роби-односельці своїм […]...
Categories: Шкільні твори