Українське Слово… Довгим і тернистим був шлях його розвитку. Воно було “скутим орлом”, проте завжди сягало висот, з чорнозему і ранкової роси зуміло прорости на грунті, покритому утисками, заборонами і паплюженням, щоб утвердити себе на ниві світової літератури.
Слово – це простір, у якого немає меж. Цей простір не визнає поняття “смерть”. Він не перегинається з площиною буденності. Тут свої закони і непересічні авторитети, своя “правда, і сила, і воля”.
Слово – Це серце творця, чесні очі його душі. Це тиха молитва Матері у храмі Істини, Віри, Надії. Це іскра, дарована Богом генію. Проте водночас Це і хрест, який він змушений нести через усе життя. Це Голгофа, на яку сходить митець у пошуках Правди.
Українське Слово – велика книга минулого, сьогодення і майбутнього, читаючи яку кожна людина має зрозуміти і світлі, і темні сторінки життєпису України.
Складним був шлях українського митця Слова. Це і постійна перевірка стійкості духу, вірності народу, усвідомлення свого призначення, неминучість вибору. Це і невизнання, а потім поступове знищення…
Правду говорити завжди важко. Звичайно, легше писати за “вказівкою”. А годі… морально поховати себе, яскраві фарби “сонячних кларнетів” залити чорнилом ідеології – і ти вже не творець, а лише частка зруйнованої сфери.
Але справжні творці…
Бачу пекельні муки прикутого до холодних стін Саксенгаузена Олега Ольжича. Проте крику болю і розпачу не чую. Є лише твердість Слова і усвідомлення свого призначення:
О очі мої гарячі,
Уста мої сірі, спраглі,
Що бачите тільки Сонце,
Щоб тільки кричати Правду!
Бабин Яр… Холодний блиск очей натовпу, колючий погляд служителів каральної системи. Проте в гордому зорі Олени Теліги – ні сльозини каяття.
Василь Стус… Ще одна “дорога болю”, ще одна душа, що не зламалася. Поет, який зберіг свою ауру духовності і філософію Слова стійкими і високими.
Україна благословляє своїх дітей, які стали на сторожі Слова, щоб віддано служити в храмі, де читав свої молитви-думи Шевченко, де яснів високим духом Ольжич, де гідно трималася Олена Теліга, де зійшли на свою Голгофу Юрій Литвин, Олекса Тихий, Василь Стус… Це люди, які мали Божу іскру, несли Слово правди і водночас прийняли Божий хрест.





Related posts:
- Спочатку було Слово… – твори на вільну тему – твори з розвитку мовлення – учнівські твори – твір Ця біблійна фраза говорить про те, що спочатку Бог вимовив слово, а потім уже у відповідності зі сказаним утворилася земна твердь, вода і т. п. Виходить, первинне – Слово. Це наводить на роздуми про важливість мови, мовлення, людських слів. Недаремно говорять, що словом можна вбити. Але словом можна і відродити. Тільки слова ці будуть різними. Або сказані будуть по-різному. Мова – це живий організм. Він у постійному русі: одні слова […]...
- “Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі” Коли людина хворіє, вона потребує певних ліків, так само, коли ціла нація поставлена у несумісні з нормальним духовним життям умови, вона також потребує певних духовних ліків. Найчастіше такими ліками стає мистецтво, яке підтримує народний дух, передає традиції, сформовані століттями, допомагає за будь-яких обставин зберегти ідентифікацію і національну свідомість. Вислів Василя Стуса, який я взяв за назву для свого твору, на перший погляд, є парадоксальним. Але згадаємо відомий вислів російського письменника […]...
- Особливості індивідуального стилю Василя Стуса І. Василь Стус – оригінальний поет-імажиніст. ІІ. Особливості індивідуального стилю поета. 1. Найкращі здобутки поета, з другого – філософська заглибленість, розважливість. 2. Особливості віршованої форми поезій Стуса. 3. Тематика творів поета. 4. “Кольоровість” віршів Стуса. 5. Стус – майстер метафори і порівняння. ІІІ. Василь Стус – символ духовної незламності і свободи....
- Твір Місце ратним подвигам було завжди Місце ратним подвигам було завжди Чи знайдеться у нас в Україні хоча б одна людина, яка не читала “Слово о полку Ігоревім”? Мабуть, ні. Належить ця пам’ятка давньоукраїнській літературі XII ст. “Пісня про Роланда” зображує події VIII ст., але була знайдена теж у XII ст. і належить до французького народного епосу. Перед нами – два факти з історії різних країн. Але вони мають однакову основу. Що ж об’єднує ці дві […]...
- Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову Мова… Скільки написано, скільки говорено про цей феномен, який об’єднує людей, робить їх нацією, народом. Учені доводять, що народ може втратити все: незалежність, військову могутність, рідну землю, – але він виживе, якщо збереже мову. Згадаймо могутні колись племена сарматів, скіфів, печенігів… Вони володіли обширами земель, величезними стадами, кожен чоловік був воїном, хани мали безмежну владу, золото. Кочівники […]...
- Твір “Сила слова” або “Слово – це зброя” На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом. Є навіть приказка: “слово – вершина людського”. Я з нею цілком згодний. Слово – одне з найвищих досягнень людей. Особливо велике значення для людини має рідне слово. Його дитина чує ще в колисці від мами, потім вперше вимовляє його своїми вустами, а потім вчиться розбирати його літери у […]...
- Спершу слово зваж, а потім скаж – IІ варіант 6 клас II варіант Слово має велике значення для людства. Слово – це те, що відрізняє людину від тваринного світу. В цьому заключається великий вплив слова на людину, на її психіку та вчинки. Слово може нести у собі як добро, так і зло. Народна мудрість говорить: оце сказав, як ножем обрізав; скаже, як з воза ляпне; скаже, як з дуба зірве. Кожне слово несе у собі якийсь сенс. Тому людина […]...
- “Слово о полку Ігоревім” Та його образи в творчості митців нічийних часів “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Невідомий автор поеми – людина рідкісного поетичного таланту – створив шедевр, що й досі не перестає чарувати художньою довершеністю та патріотичною наснаженістю. Ідея, образи “Слова…” запліднювали творчість багатьох письменників наступних поколінь. Після відкриття та публікації “Слова…” з’явилося близько сотні його перекладів і переспівів письменниками – представниками різних літератур світу. В українській літературі “Слово…” перекладали Маркіян Шашкевич, Юрій Федькович, Іван Франко, Панас […]...
- Всі дорослі спочатку були дітьми” Всі дорослі спочатку були дітьми” “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так – доросла […]...
- Усі дорослі спочатку були дітьми “Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає”, – говорить у присвяті до своєї казки “Маленький принц” Антуан де Сент-Екзюпері. Цим вступом до дитячого твору письменник неначе підкреслює, що він адресує його не тільки дітям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку, складається враження постійного порівняння: ось так бачить події Малюк, а ось так – доросла людина. І ця відмінність вражає! […]...
- Хіба можна було сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка Хіба можна було після цього сумніватися у самостійності авторства Марка Вовчка, відмовляти такому багатому і великому талантові в самостійному місці в українській літературі?! Хто ще з українських прозаїків володіє такою блискучою і багатою мовою?! Кому вдалося розгадати таємницю мелодійпосїі прози Марка Вовчка?! – писав Іван Франко в статтях, написаних після публікації цієї казки. Так відповіла письменниця наклепникам. Відповіла не газетним спростуванням, а дійовим доказом свого нев’янучого таланту і незрівнянної майстерності. […]...
- Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово пробуджує нас до добра, до звершення добрих вчинків, до творчості й майбутнього розвитку. Рідна мова […]...
- Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” Турбота поета про долю рідного слова, “чужинцям кинутого на сміх”, особливо гостро поставлена у поезії […]...
- Добре слово Добре слово У селі, куди я приїхав до дідуся на літні канікули, мене здивувало, що незнайомі люди вітаються: “Доброго дня”, “Добридень”, “Доброго здоров’я!”. Тобто бажають мені добра. І я замислився, як часто в рідній мові вживається це слово? Нерідко можна почути звернення “добродію” або “добродійко”. Гарних, щирих людей називають доброзичливими. День зустрічають “добрим ранком”, а проводжають “добрим вечором”. Я думаю, що якщо б люди частіше вживали такі слова, то стали […]...
- Якби Ленського не було вбито на дуелі Роздуми про можливу долю героя Дохнула буря, цвет прекрасний Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. Пушкін У романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. Перед нашими очима відбуваються дві трагедії, з якими важко змиритися. Хочеться перегорнути сторінки і повернутися назад, туди, де […]...
- А що було далі? Остання сторінка казки перегорнута, але як не хочеться розлучатися з гарною дівчиною з казки братів Грімм “Пані Метелиця”. Так цікаво хоч би одним оком зазирнути в її майбутнє. А чому б і ні? Це ж казка, тому все можливо! Дивіться, дивіться… Он іде уже не дівчина, а молода красива жінка. Поруч з нею – молодий гарний чоловік, який тримає за руку маленьку біляву дівчинку. Вона дивиться на нього ясними блакитними […]...
- “Слово о полку Ігоревім” – велична пам’ятка генію народу “Слово о полку Ігоревім” було надруковане у 1800 році з рукописного списку XVI століття, що належав книгосховищу Спасо-Ярославського монастиря. “Слово…” – велична пам’ятка генію нашого народу. За своїми ідейно-художніми особливостями – це вершинне досягнення давньоруської літератури. Воно “золотить” собою всю епоху. Цей твір, очевидно, не був поодиноким діамантом, а продовжував існуючу літературну традицію свого часу. І сам автор зазначає у вступі, що він писатиме “старими словесами”, маючи на увазі наслідування […]...
- “…Йому було байдуже, чи він українець, чи полян” І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ “…Йому було байдуже, чи він українець, чи полян” “Князь Єремія Вишневецький” – це історико-біографічна повість про нащадка давнього українського роду Вишневецьких. Єремія Вишневецький походив з литовсько-руського князівського роду. Він був надзвичайно багатою людиною, йому на Лівобережжі належало 56 міст і містечок з центром у м. Лубни. 1631 р. Єремія перейшов з православ’я в католицизм, поширенню якого сприяв у своїх володіннях. […]...
- О, слово рідне! Орле скутий! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, слово рідне! Орле скутий! О, слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О, слово рідне! Шум дерев! Музика зорь блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О, слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним....
- “А щастя було таким можливим…” за романом “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін роману “Євгеній Онєгін” присвятив вісім років свого життя. За час написання роману у поета сталася серйозна переоцінка цінностей, поява у нього нових життєвих пріоритетів. Пушкін був у процесі інтенсивних моральних шукань. Прагнення до вирішення головних моральних проблем сучасного суспільства і буття, до філософського осягнення світу яскраво відбилося в романі, в якому всі ситуації дійсного життя і долі героїв сприймаються крізь авторську призму. У романі долі героїв нам, […]...
- Твір-мініатюра про слово Слово… Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя. Щастя і горе, радість і смуток – усе може бути в одному слові. І єдина залежність […]...
- Спершу слово зваж, а потім скаж – I варіант 6 клас І варіант Ці слова – народна мудрість, яку повинен пам’ятати кожен. Бо слово має велику силу. Ним можна підбадьорити і знищити, вилікувати і вбити. Наприклад, трапляються випадки в медицині, коли людина настільки вірить словам лікаря, що їй стає краще, вона одужує. Тож, коли кажеш, треба думати, що ти кажеш, кому і навіщо. Можна мимохідь скривдити людину і не помітити цього. А далі вже формується ланцюжок вчинків, останньою ланкою […]...
- Слово Перше, що сприймає дитина з довколишнього світу, – це слово. Воно приходить першим з маминою колисанкою, тихою вечірньою казкою, доброю батьківською ласкою. І дитя починає згодом лепетати: “мама”, “тато”, “баба”, “льоля”, “киця”. Це надзвичайно чарівний світ двоскладових слів, із нього все починається. Далі дитя продовжує розширювати свої знання із словесності, а вже коли зіпнеться на ноги, то за день може їх засвоїти по десятку відразу. І вони такі красиві, звучні: […]...
- Пам’ятай, що слово – бумеранг Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого… Т. Шевченко Слово багатолице. Воно може бути нагородою або покаранням, стимулом або перешкодою, гарантом або забороною, зброєю або засобом захисту. Слово має магічну силу: воно може присипляти і будити, заспокоювати і хвилювати, зближувати і роз’єднувати, увічнювати й обезличувати. На мою думку, найголовніше, про що потрібно постійно пам’ятати, – це те, що слово є бумерангом. Хоча ні, подібність є неповною. […]...
- “Слово о полку Ігоревім” найвидатніша пам’ятка давньої української літератури І. “Слово о полку Ігоревім” – художньо довершена та глибоко патріотична поема. ІІ. Основні образи “Слова…” 1. Образ Руської землі. 2. Образи князів. 3. Ярославна. , містять фольклорні й міфологічні мотиви. “Плач Ярославни” був предметом пізніших літературних переспівів.) 4. Образ автора. ІІІ. Значення “Слова о полку Ігоревім”....
- Нащо в народу без вагань грабувати те, що до тепер було його моральною опорою На початку 90-х років О. Кобилянська підійшла до розуміння економічної основи класової нерівності в буржуазному суспільстві. Так, один іа персонажів “Царівни” каже, що буржуазне суспільство – це такий спосіб присвоювання, котрий дозволяє бідному лише тому жити, щоб працювати на других, і то лише до того часу, доки це владолюбній верстві потрібне” . Письменниця висловлювала також правильні думки про те, що історія суспільства становить собою закономірний процес, який здійснюється з внутрішньою […]...
- Шабля ранить тіло, а слово – душу Перше речення одного з Євангелій – “Спочатку було слово”. Саме завдяки силі Божого слова, як розповідається в Біблії, народилася земля, все, що існує та живе на ній, навіть людина. Людство завжди вірило й продовжує вірити в силу слова, недарма в селах і досі існують різноманітні замовляння проти різних болячок. Люди дають імена своїм дітям, прислухаючись до їхнього звучання, називають човни та літаки тільки позитивними назвами, вірячи, що це збереже їх […]...
- Слово “оповідь” як що становить слова “казка” Слово “оповідь” у російській може мати кілька різних значень. Від розповідей, які охарактеризовані тут, треба відрізняти деяких інших види розповідей. Наприклад, існують звані “таємні розповіді робочих Уралу”. Це полуфантасгические або зовсім фантастичні розповіді гірників про зустрічі з гірськими духами, в реальність які колись вірили. У деяких із подібних оповідань є реалістичні прошарку; у яких говориться про зіткненнях гірників з підприємцями. Такі розповіді чув Бажов. Він обробив їх художньо у своїй […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІІ варіант ДМИТРО ПАВЛИЧКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДМИТРО ПАВЛИЧКО Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови ІІІ варіант Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба Чому […]...
- Рідне слово, мова рідного народу у творчості Дмитра Павличка Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” , який увійшов до “Київських сонетів”. Перший рядок – це сповнене глибокої дяки і поваги риторичне запитання. Ось хто є ті, що відцуралися рідної мови..У другій строфі поет дає яскраве смислове визначення, чим […]...
- Аналіз роману Подорожі в деякі віддалені сторони світу Лемюеля Гулливера, спочатку хірурга, а потім капітана декількох кораблів Свифта Д Гулливер у романі Свифта – і персонаж, “мандрівник”, і оповідач. Свифт у своєму оповіданні почасти пародіював популярні в той час в Англії численні книги подорожей – теперішніх і вигаданих. Іронія, сарказм – основа роману. Якщо герой будує собі якісь оптимістичні ілюзії, то для автора навіть гуманне царство гуингнмов – насамперед пародія на утопію. Поступово, розповідаючи про свою рідну країну іноземцям, оповідач розуміє, що в обожненій Англії багато чого несправедливо. Століття […]...
- Материнське слово Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що заплющу зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши з найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства. Голуби – голубочки, Несіть щастя синочку! – , Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: […]...
- А. Малишко: поетичне слово і мелодія Андрій Самійлович Малишко – один із тих українських письменників, чиє поетичне слово чарує душу, звеличує помисли, дає насолоду. Так, саме любов, Іира, ніжна, надає сили поетові для творення. Уміючи добре співати, маючи чудовий голос, здібності музиканта й навіть Ьмпозитора, Андрій Малишко відкрив свою душу для народної пісні. Поет писав, що його напували з дитинства піснями, він прагнув запам’ятати їх зміст, ш згодом використати той ліричний нектар у віршах. Митець вийшов […]...
- “Слово, моя ти єдиная зброє…” Лариса Петрівна Косач чи, як вона більше відома, Леся Українка, була дійсно великою жінкою. Поетеса, драматург-новатор, публіцист, критик, громадський діяч – і це лише мала частина її обдарувань. Леся Українка була першою серед тих, хто розпочинав нову українську літературу, хто прагнув вивести її на світовий рівень, позбавивши ознак хуторянства, замкненості. Проте ця жінка особлива не тільки своїм надзвичайним літературним обдаруванням – все її життя було подвигом, прикладом справжньої мудрості та […]...
- Ахматова дивилася на світ спочатку через призму серця, потім через призму живої історії Поезія Анни Ахматової сприймається як своєрідний ліричний щоденник, однак зображення романтично перебільшених почуттів не властиво її поезії. Ахматова говорить про просте людське щастя і про земні, звичайних прикрощі: про розлуку, зраду, самотність, розпачі – про все, що близько багатьом, що здатний відчути і зрозуміти кожен: Я не любові твоєї прошу – Вона тепер в надійному місці. Повір, що я твоєї нареченій Ревнивий листів не пишу… Кохання у ліриці А. Ахматової […]...
- Поема “Слово про похід Ігорів” ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Поема “Слово про похід Ігорів” Ключові слова: – оригінальна давня українська література; – княжа доба; – ліро-епос; – героїчна поема; – події 1185 р. – заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів....
- Слово “Казка” У українській мові разом із словом “байка” є слово “казка”. Обидва позначають як розповідь, але вигадка, недостойний довіри. Як статися, що слово одержало протилежний йому сенс, важко. Очевидно, ті “казки”, ті показання, які відбиралися при судопроизводсгвах чи угодах тощо. Буд., були, зазвичай, настільки недостовірні, настільки наповнені брехнею, що слово “казка”, спочатку яка означала “достовірний документ”, стало синонімом поняття брехні, вигадки, чогось цілком недостовірного. Я вже сказав, лише у російському й […]...
- Образ руської землі у поемі “Слово о полку Ігоревім” Кожна людина носить у своєму серці найдорожчі слова, найщиріші почуття, найпевніші поняття. Але є слово, яке зігріває серце кожному. І слово це – Батьківщина. Можна підібрати до нього безліч синонімів, безліч ніжних назв. Наша Батьківщина – Україна. Давні предки називали її Київською Руссю або просто Руською землею. Вони так само любили свою батьківщину, як і ми зараз. Можливо, тому з таким трепетом перечитуємо ми “Слово о полку Ігоревім”, знайомимось зі […]...
- Афоризми з поезій В. Стуса І. Зміст та форма. ІІ. Афоризми з творчості Василя Стуса. 1 “Бути людиною – дертися по вертикальній стіні”. 2. “Як добре те, шо смерті не боюся і не питаю, чи тяжкий мій хрест”. 3. “Свіча горить. Горить свіча – а спробуй, відшукай людину на всю велику Україну”. їх не похвалять. І залишались люди, у яких любов до справедливості й волі дивним чином виявилась сильнішою за інстинкт самозбереження. Мені здається, митці […]...
- “Слово о полку Ігоревім” і проблема авторства Будь-яка по-справжньому значуща подія в літературі чи історії завжди породжує навколо себе безліч дискусій та наукових суперечок. “Слово о полку Ігоревім” не стало винятком. Досі точаться дискусії не тільки щодо авторства, а й навіть щодо автентичності твору. Деякі науковці висловлюють скептичну точку зору щодо виникнення “Слова…” За їхніми версіями, ця пам’ятка літератури була написана зовсім не у ХІІ сторіччі, а є пізнішою містифікацією, створеною у XVІІІ сторіччі. Насправлі ж оригінального […]...
Categories: Твори з мови