Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. В основі сюжету лежить любов Д., “високошляхетної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горд і недоступна Д. закохується з ревнощів, довідавшись про любов Теодоро до служниці Марселі.
Зруйнувавши любов Теодоро й Марсели, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. любов, Що Народжується, бореться в Д. з почуттям станової честі.
Звідси постійна подвійність у її поводженні: Д. те зізнається в любові своєму секретареві, то насміхається над ним, то заохочує його, то обсмикує. Перешкода, що заважає закоханим з’єднатися, переборюється завдяки спритній вигадці слуги Тристана, що видав Теодоро за зниклого в дитинстві сина графа Лудовико. Усунуте розходження уможливлює щасливу розв’язку п’єси, що закінчується шлюбом головних героїв. Всі риси характеру героїні чітко нагадують основні міфологічні характеристики богині Діани, ім’ям якої вона не випадково названа.
У п’єсі Д. прямо ототожнюється з античною богинею місяця; “вона небесна Діана, місяць, і жінка, і примара…
” . Подібно міфологічній богині Д. принципово двоїста: вона закохана й байдужа, хитра й щира, жорстока й великодушна, вона потайлива й відверта, брехлива й чесна одночасно. Ця подвійна природа Д., символізується подвійним ім’ям героїні: Діана – місяць, Бельфлор – прекрасна квітка. У комедії Д. постійно рівняється те з місяцем, те ссолнцем.
З образом Д. зв’язана інтерпретація двох основних тим комедії Лопе де В. – теми любові й теми честі.
Любовна гра Д. становить основну дію комедії, її вчинки, сумніви й роздирання створюють складні сюжетні перипетії комедії. Любов всесильна, вона здатна перебороти будь-які перешкоди, будь те підступ суперників або станова нерівність закоханих





Related posts:
- Собака на сене характеристика образу Діани де Бельфлор Діана де Бельфлор – головна героїня комедії. У основі сюжету лежить любов Д., “високородної графині” де Бельфлор, до її секретаря Теодоро. Горда і недоступна Д. закохується з ревнощів, дізнавшись про любов Теодоро до служниці Марселе. Зруйнувавши любов Теодоро і Марселы, Д. проте не може бути щаслива зі своїм обранцем. Любов, що народжується, бореться в Д. з почуттям станової честі. Звідси постійна двоїстість в її поведінці: Д. то признається в коханні […]...
- Собака на сіні характеристика образа Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, довідавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя й несподіване піднесення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розстається з Марселой, служницею графині Зміни настрою Діани змушують Т. протягом усього дії комедії те мріяти про щастя із графинею, то шукати розради в любові Марсели. Спритна вигадка його слуги Тристана […]...
- Собака на сене характеристика образу Теодора Теодоро – один з головних персонажів комедії. Секретар графині де Бельфлор закохується у свою пані, дізнавшись про її почуття до нього. Любов Діани дарує йому надію на щастя і несподіване підвищення в суспільстві. Захоплений своїми зухвалими мріями, Т. негайно розлучається з Марселой, служницею графині. Зміни настрою Діани примушують Т. упродовж усієї дії комедії то мріяти про щастя з графинею, то шукати розради в любові Марселы. Спритна вигадка його слуги Тристана […]...
- Іліада характеристика образа Париса Парис – син Приама, пануючи Трої, брат Гектора. П. в “Илиаде” – хвалькуватий, дозвільний і безтурботний красень, що, віроломно порушивши закони гостинності, викрав у Менелая його дружину Олену. Краса П. у поемі часто протиставляється відсутності в нього чисто чоловічих якостей: хоробрості й військової честі. Коли ворогуючі сторони домовляються про те, що результат війни повинен вирішити двобій між Менелаем і П. , П. намагається ухилитися від сутички із грізним супротивником, і […]...
- Божественна комедія характеристика образа Данте Данте – центральний персонаж поеми, що оповідає про всім побаченому від першої особи. Д. у поемі належить зовні пасивна роль, він немов виконує веління грізного ангела з “Апокаліпсиса”: “Іди й дивися!” Абсолютно довірившись Вергілію, Д. може лише слухняно випливати за ним, дивитися на картини жахливих мучень і раз у раз просити Вергілія, щоб той витлумачив йому зміст побаченого. О. Мандельштам в “Розмові про Данте” пише: “Внутрішнє занепокоєння й важка, неясна […]...
- Тартюф, або ошуканець характеристика образа Тартюфа Тартюф – лицемір, втершийся в довіру Оргона, що привласнює собі його будинок і стан, але викритий і арештований по королівському указі. Його ім’я, мабуть, узято Мольером з арсеналу італійської комедії масок, де з’являвся персонаж Тартуфо. Виявляється й асоціація зі старофранцузским truffe – обман, плутня. У підзаголовку й у списку діючих осіб цьому персонажу дається гранично коротка, але дуже ємна характеристика: “l’іmposteur” , “faux devot” . Т. – страшний лицемір Він […]...
- Іліада характеристика образа Нестора Нестір – персонаж “Илиади” і “Одиссеи”, цар Пилоса. У поемах Н. з’являється як навчений роками старець, чиє основне завдання – допомагати радами більше молодим героям. Він стає посередником у сварці Ахілла й Агамемнона: уже в 1-й пісні він намагається запобігти їх сварці, а після того як Ахілл віддаляється від війська, Н. пропонує Агамемнонові загладити нанесену образу й наставляє відправлене до Ахілла посольство. Під час битви він не раз підбадьорює грецьких […]...
- Мати характеристика образа Ниловни Ниловна – головна героїня повести, образ якої символізує Росію, а також містить євангельські асоціації. З Н. у повісті зв’язана домінуюча точка зору – загальнолюдське, “народне” сприйняття подій. Відповідно, динаміка характеру героїні покликана показати зміни народної психології. Материнська любов до сина трансформується в Н. у любов до людей взагалі; християнський зміст любові сполучається з ідеєю активної політичної боротьби Революційний рух осмислюється Н. як всесвітній рух “дітей”, якому вона як мати не […]...
- Андромаха характеристика образа Андромахи Андромаха – удова Гектора, проводиря троянцев у Троянській війні, якого вбив Ахілл, бранка сина Ахиллапирра. Драматург, ставлячи основних героїв трагедії перед однією й тією же проблемою – вибором між боргом і почуттям, що суперечить цьому боргу, створює конструкцію, у якій персонажі зв’язані один з одним повторюваними відносинами: Пирр любить А., але вона не любить Пирра, тому що вірно пам’яті Гектора; Гермиона любить Пирра, але він любить не її, а А., […]...
- Батьки й діти характеристика образа Базаровой Орисі Власьевни БАТЬКИ Й ДІТИ Базарова Орися Власьевна – мати головного героя роману, Євгенія Базарова. Тургенєв називає її “теперішній росіянці дворяночкой колишнього часу” і підкріплює це визначення розгорнутою авторською характеристикою психології й світовідчування героїні. А. В. – людина явно архаїчної формації. Її свідомість і життя підпорядковані готовим нормам, заданим традицією, для неї нормативне виявляється особист, інтимним, власним, забезпечуючи безоглядну впевненість поводження й нерушиму щиросердечну цілісність. Тургенєв дає відчути чарівність такого людського типу, […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ Софія Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же став героєм її першого отрочного “роману”. Але за три роки, що Чацкий був відсутній, перемінилася й сама З, і її серцева прихильність. З одного боку, З. […]...
- Іліада характеристика образа Олени Олена – наділена незвичайною красою дочка верховного бога Зевса й смертної жінки Леди, дружина Менелая, викрадена сином пануючи Трої Парисом. Із всіх персонажів “Илиади” Е. найбільшою мірою втілює ідею пасивності людини, його абсолютної залежності від вищих сил. Е. не зі своєї волі покинула будинок пануючи Спарти Менелая, але лише корячись велінню богів і насамперед сваволі Афродіти, що примушує Е. підкоритися бажанням улюбленця богині – Париса, і стати його дружиною. Оскільки […]...
- Дон Жуан, або Кам’яний гість характеристика образа Дон Жуана Дон Жуан – іспанський дворянин, син дона Луїса, чоловік Ельвіри, кинутої їм, хазяїн Сганареля. На початку першої дії Сганарель дає нищівну характеристику своєму панові: “..Дон Жуан – це найбільший із всіх лиходіїв, яких коли-або носила земля, чудовисько, собака, диявол, турок, єретик, що не вірить ні в небо, ні у святих, ні в Бога, ні в чорта, що живе як мерзенна худоба, як епікурейська свиня, як теперішній Сарданапал, що не бажає […]...
- Батьки й діти характеристика образа Одинцовій Ганни Сергіївни БАТЬКИ Й ДІТИ Одинцова Ганна Сергіївна – красуня аристократка, предмет трагічної пристрасті “нігіліста” Базарова. В О. помітні риси, властиві новому поколінню дворян, – відсутність станової пихи, воля суджень, відомий демократизм. У той же час у ній все чуждо Базарову – навіть якості, які те саме що його власним. О. розумна, горда, незалежна зовсім по-іншому. Однак ця холодна, горда, цнотлива аристократка потрібна “нігілістові” такий, яка вона є. Його тривожить, хвилює й […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кукшиной Авдотьи Никитишной БАТЬКИ Й ДІТИ Кукшина Авдотья Никитишна – емансипована поміщиця, псевдонигилистка, що наслідує самим крайнім проявам сучасного радикалізму. Розв’язна, вульгарна, відверто дурна. Іноді в ній переглядає щось людське. Можна припустити, що “нігілізмом” прикривається почуття ущемлення, пов’язане з жіночою неповноцінністю героїні. І все-таки домінанта її зображення залишається сатиричної: саму подібність її прізвища зі словом “дуля” підкреслює пародійну функцію образа...
- Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків НЕДОУК Митрофан Терентійович Простаків – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. Комедія Фонвізіна – це п’єса про недоука, про його дивовижне виховання, що перетворює підлітка в жорстоку й ледачу істоту. Слово “недоук” […]...
- Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК Софія – племінниця Стародума ; мати С. – сваха Простакова й свойственница Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, мудрість чесноти. Образ С. коштує в центрі сюжету З одного боку, С. – сирота, і Простакови скористалися цим під час відсутності її опікуна Стародума. Звістка про […]...
- Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, у яку Ч. був взаємно закоханий і котра тепер закохана в догідливого чиновника Молчалина. Провівши в Москві рівно доба – строк, необхідний для дотримання […]...
- Характеристика образа Бригелли в комедіях Карло Гоцци Бригелла – персонаж італійської комедії дель арте, маска першого комічного слуги ; одягнений у селянську білу полотняну куртку й довгі білі панталони, за пояс заткнуть кинджал, на особі темна волосата маска з бородою, що стирчить у різні сторони. Як правило, він виступає разом із другим слугою, становлячи з ним контрастну пару. Виходець із Бергамо, Б. говорить на грубуватому діалекті, з’єднуючи простацтво з гумором і дотепністю. За традицією він, на відміну […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею їхньої любові. Однак І. з ненавистю й презирством відкидає речення годувальниці. Випадково чула ця розмова […]...
- Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій на щастя й у виконанні морального і громадянського обов’язку, П. П. переїжджає в село, де намагається допомогти братові в його господарських перетвореннях […]...
- Горе від розуму характеристика образа Скалозуб Сергій Сергеич Горе ВІД РОЗУМУ Скалозуб Сергій Сергеич – персонаж комедії, що связуют героїв “першого рівня” і персонажів “другого рівня”, московських типажів, представлених на балі в будинку Фамусова. В образі Скалозуба виведений “ідеальний” московський наречений – грубуватий, богатий, задоволений собою. Фамусов ладить цього молодого армійського полковника з ново-землянского мушкетерського полку в наречені Софії; та, однак, уважає С. героєм не свого роману. У момент першого свого приїзду в будинок Фамусова, С. розповідає про […]...
- Будденброки характеристика образа Тоні Тоні – дочка консула, сестра Томаса й Християна, народилася в 1827 р. Вона відкриває й замикає собою оповідання. Перед читачем проходить все її життя – від безтурботного дитинства до безрадісної старості. Т. виступає у романі як жагуча й наполеглива охоронниця сімейних підвалин Всі еедушевние сили спрямовані на те, щоб підняти або хоча б зберегти репутацію сім’ї й фірми. Її ціль у житті ясна й цілком закономірна: вона повинна вийти заміж, […]...
- Євгеній Онєгін характеристика образа Тетяна Ларіна ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН Тетяна Ларіна – улюблена героїня Пушкіна, найвідоміший жіночий образ російської літератури. Знайомлячи читача з Тетяною Дмитрівною, автор насамперед поспішає підкреслити, що “уперше ім’ям таким” освячені сторінки російського роману. Це значить, що героїня пов’язана з миром провінційного російського життя, з дівочої, з “воспоминаньем старовини” тісніше, ніж з миром російської словесності. Тісніше, але не исключительнее. По-перше, у цього ім’я є пізнавана літературна “рима” – героїня балади В. А. Жуковського “Світлана”. […]...
- Жан-Кристоф характеристика образа Жана Кристофа Жан-Кристоф – центральний герой епіко-ліричного оповідання Ролана – сполучить у собі необоримую силу духу із презирством до насильства, приниженню людської особистості. Героєм вибраний музикант, німець по національності, що в розпал антигерманських настроїв у Франції було певним викликом. Ж. – ДО. здійснює себе в музиці, що стає філософією життя. Музикант здатний, а виходить, зобов’язаний “розливати навколо себе сонце й радість… Наситити вас сонцем”. Передавши своєму героєві біографічні риси Бетховена й німецького […]...
- Три мушкетери характеристика образа Д’артаньяна Д’артаньян – головний герой роману, що приїхав з Гаскони в Париж у пошуках слави й блискучої кар’єри, розумний, безстрашний, хитрий і непереборний герой, що відразу ж потрапив у вир придворних інтриг, що тягнуть за собою нескінченні дуелі, сутички й пригоди, незвичайно щасливий, своїм розумом, шляхетністю, прямотою й везінням добивающийся всього, про що мріяв, і снискавший заступництво короля і королеви Франції й повага кардинала Ришелье. Ніколи що не зупиняється на досягнутому […]...
- Три мушкетери характеристика образа Міледі Міледі – колишня графиня де Ла Фер, дружина Атоса, що він повісив, побачивши клеймо злочинниці на її плечі. Однак М. урятувалася й зробилася довіреною особою кардинала Ришелье, тобто смертним ворогом мушкетерів. Протягом роману вони успішно справляються з її хитромудрими задумами, і зрештою, після того як М. убиває кохану д’артаньяна Констанцію Бонасье, мушкетери стратять неї в глухому містечку Армантьер. Хитр, розумна й безсердечна, М. не зупиняється ні перед чим заради виконання […]...
- Божественна комедія характеристика образа графа Уголино делла Герардеска Уголино делла Герардеска, граф – один з найтрагічніших персонажів “Божественної комедії”, що перебуває в дев’ятому колі Ада серед зрадників. Він з’являється перед Данте вмерзлої в крижане болото й люто гризуча потилиця своєму ворогові, архієпископові Руджери дельи Убальдини, що став причиною його жахливої загибелі. Оповідання У. про свою долю належить до числа найбільш страшних історій, почутих Данте від мешканців Ада. У. був правителем Пизи. Архієпископ Руджери, скориставшись внутрішніми інтригами, підняв проти […]...
- Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в серце, тоді як права зробити вчинок насправді позбавлена. Л. любить Паратова як людини, що втілює […]...
- Будденброки характеристика образа Томаса Томас – син консула Б., сенатор, один з головних персонажів у романі. Народився в 1825 р., умер в 1875 р. Після смертиотца став главою фірми й видною особою в місті. Багатьма рисами він зв’язаний зі старими традиціями бюргерства У ньому є спадкоємна непохитна чесність, енергія, розмах, сила волі, трудова завзятість. Будучи ще парубком, Т. зумів вивести фірму із застою завдяки удачам і винахідливості. Але своє бюргерське існування, торговельну діяльність і […]...
- Британик характеристика образа Нерона Нерон – римський імператор, син Агрипини й Домиция енобарба, зведений брат Британика, що отруїв його в боротьбі за зміцнення своїх прав на престол і з ревнощів до люблячої Британика Юнії. Расин малює вісімнадцятирічного Н., що робить перше вбивство. “Нерон не вбив ще свою матір, дружину, наставників, але в ньому зріють насіння всіх цих лиходійств, він уже хоче звільнитися від заборон, ненавидить своїх близьких, але прикриває ненависть удаваними пещеннями… Коротше кажучи, […]...
- Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. Образи Чацкого й Ф. полярно протилежні; один странствователь, інший домосід; один піднімає словесний бунт проти дряхліло-патріархального московського миру, іншої – розчинений у цьому світі без залишку й у якімсь змісті персоніфікує його. Найбільш патетичний […]...
- Кетхен з Гейльброна характеристика образа Кетхен Кетхен – жіночий образ, у якому символічно втілена любов. Прототип К. запозичений з англійської народної балади, що одержала популярність у Німеччині в последнейтрети XVІІІ в. завдяки обробці поета Г. А. Бюргера за назвою “Граф Вальтер”. К. – дочка збройового майстра, що полюбила знатного лицаря, і вже сама ця ситуація, у якій дівчина не може розраховувати на шлюб через своє просте походження, представляє любов як особливе явище, не підвладне ні здоровому […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса. У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що виявляється племінником М. Тристаном, сином його зниклої сестри. М. полюбив Тристана як рідного сина, що викликає постійне невдоволення баронів. Образ М. – один із самих цікавих […]...
- Мати характеристика образа Павла Павло – син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у свідомого політичного борця, припустимо бачити в його ім’ї натяк на зв’язок з образом апостола. Перший рішучий учинок П. – опір побоям з […]...
- Характеристика образа Розини в комедіях Бомарше П Розина – вихованка сухаря й таємного сладострастника доктори Бартоло, що мріє про насолоди, яких йому не дано зазнати через втручання Альмавиви, що скорили серце юної севильянки. Згодом уже їй самої має бути повернути згаслу пристрасть чоловіка, удавшись для цього до зухвалої й хитромудрої витівки. “Жінка глибоко нещасна й притім ангельської лагідності”, Р. в “Злочинній матері” повинна, руйнуючи злі плани інтригана, втершегося в довіру до графа, захищати своє добре ім’я й […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й безсумнівною присутністю жіночих рис у характері, звичках, навіть вигляді схожого з ангелом підлітка, якого обожнюють […]...
- Золушка, або туфелька, облямована хутром характеристика образа Золушки Золушка – дочка дворянина, дівчина “лагідності й доброти безприкладної”. По наказі мачухи З. виконує всю чорну роботу з будинку. Вона шиє плаття й зачісує мачуху й двох її дочок для балу, що дає син короля. Хресна мати бачить горе З., що не взяли на бал, і допомагає їй туди відправитися, перетворивши мишей, гарбуз і т. буд. у карету з конями, її вбоге плаття в розкішне вбрання, подарувавши їй туфлі, облямовані […]...
- Собор Паризької богоматері характеристика образа есмеральди Есмеральда – юна циганка-танцівниця в Парижу XV в. Красуня й сирота, не знаючих своїх батьків, вона по сюжеті роману стає предметом страсті декількох чоловіків: боягузливого поета Пьера Гренгуара, демонічного архідиякона Клода Фролло й виродка-дзвонаря Квазімодо. Однак вона сама байдужа до всім трьох і цнотливо закохана в четвертого – незначного й легковажного Феба де Шатопера, красеня капітана королівських стрільців. Ложно обвинувачена в замаху на життя капітана, а також у чаклунстві й […]...
- Людська комедія характеристика образа Жана-естера ван Гобсека Гобсек Жан-естер ван – персонаж 13 добутків Людської комедії, заголовний герой однойменної повісті, паризький лихвар. Г. уродженець Антверпена, син голландця і єврейки, – старий з попелясто-сірими волоссями й безпристрасними, нерухливими рисами особи, як у Талейрана, з маленькими жовтими очами й гострим носом; двічі Бальзак порівнює його зовнішність і особливо саркастичну посмішку з виглядом і посмішкою Вольтера. Г. – ” людина-автомат”, ” людина-вексель”, вона береже життєву енергію й придушує в собі […]...
Categories: Твори з літератури