Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам’ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші “Каменярі” . Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету:
…своїми руками
Розіб’ємо скалу, роздробимо граніт.
Що кров’ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
Та щоб прийшло це “нове життя”, треба повністю зруйнувати старе, яке з рядків вірша постає перед нами в образі височенної гранітної скелі, кам’яного чола. І тільки “кривавий труд” каменярів спроможний знищити, розбити це чоло, щоб “в тисячні боки розприскалися штуки та відривки скали”. Франко змальовує фізичні страждання, які супроводжують працю каменярів, щоб “п’ядь за п’ядею” прокладати дорогу у світле майбутнє:
Хоч не одного там калічили ті скали, Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.
Каменярі не чекають нашого співчуття за їх страждання, і я це зримо відчула, прочитавши:
І кожний з пас те знав, що слави нам не буде Ні пам’яті в людей за сей кривавий труд.
Але в цьому мені не хочеться з ними погоджуватися, бо вдячна людська пам’ять возвеличила їх подвиг заради нащадків. Цей подвиг каменярі здій-снювали, потерпаючи від фізичних і моральних втрат, коли доводилось поривати з минулим:
…і в пас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав…
І хоч за ними “сльози ллють малі, жінки і діти”, але каменярі свідомо йдуть обраним шляхом, бо перед ними – світла мета: “і щастя всіх прийде”.
Коли я прочитала вірш уперше, мені здалося, що він переобтяжений картинами виснажливої праці і фізичних мук будівників дороги. Та потім я зрозуміла: у такий спосіб поет символічно вказав на ту страшну ціну, якою здобувається щастя, особливо коли це щастя співвітчизників. А за нього можна “кров’ю власною і власними кістками” виборювати нове життя, в якому “щастя всіх прийде по наших аж кістках”.
Іван Франко вірить у це і переконує нас, читачів сьогодення, що його каменярі “не герої… і не богатирі”, жили і виборювали майбуття із щирою вірою у те, що їх громадське призначення – “скалу сесю розбить” заради відродження рідної землі.
Я впевнена, що “Каменярі” нікого не залишать байдужим, бо вірш цей написаний і пронизаний кров’ю і потом борців-патріотів, каменярів нашого сучасного суспільства. І сьогодні, коли наша Україна вже відзначила десятилітній ювілей проголошення своєї незалежності, їх образи постають перед нами з новою силою, викликаючи глибоку повагу і вдячність.





Related posts:
- Символіка вірша І. Франка “Каменярі” І. Пам’ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові. ІІ. Вірш “Каменярі” – гімн будівникам нового суспільства. 1. Образ каменярів, “в одну громаду скутих” . 2. Художнє значення образу каменярів. ІІІ. Здійснення мрії Франка у наш час....
- Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу акцію представлено як сонне видіння”. У дивному сні герой поезії бачить, як тисячі каменярів своїми […]...
- Твір Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. Це “любові жар”, що пломеніє в очах кожного. Каменярі […]...
- МОГУТНЯ СИЛА ВІРША І. ФРАНКА “КАМЕНЯРІ” І. Я. Франко – наш геніальний поет. Який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значимістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, іх невимовно тяжке становище. Автор указує й на те, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. Це “любові жар”. Що пломеніє в очах кожного. Каменярі – могутня, нездоланна сила. Яка […]...
- Могутня сила вірша “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значимістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й на те, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. Це “любові жар”, що пломеніє в очах кожного. І Каменярі – могутня, нездоланна сила, […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Гімн” Творчість Івана Франка сповнена любові до рідного українського народу. Поет свідомо брав на себе обов’язок служити країні, боротися за справедливе життя. Революційні мотиви властиві ліриці Франка, адже за своєю суттю він був справжнім революціонером. Як відомо, цей Великий українець був ерудованою людиною, “академією в одній особі”, тому його твори ідеальні за формою і глибокі за змістом. Іван Франко досить швидко завоював серця читачів, його вірші вражали актуальністю та правдивістю. “Гімн” […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Декадент” Вірш “Декадент” – гідна відповідь творчої людини на образу. Літературний критик Щуратов звинуватив Івана Франка в декадентстві, вгледівши в його “Зів’ялому листі” песимістичні, занепадницькі мотиви. Поет не погоджувався з такою думкою про себе, адже не належав до байдужих, зневірених людей, якими були справжні декаденти. Звичайно, Франко визнавав, що сумні настрої присутні в його творчості, але він завжди вірив в людські сили, в краще майбутнє. У кожної людини трапляються складні моменти […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Сікстинська Мадонна” Картина “Сікстинська Мадонна” чудового італійського художника Рафаеля надихнула на створення сонета українського художника слова Івана Франка. Використавши саме таку ліричну віршовану форму поет талановито передав сокровенні відчуття від образу Мадонни, у котрій гармонійно поєднано земне та небесне начало. В сонеті висловлено думку про те, що сила високого мистецтва має безмежну владу над почуттями людей. Картина Рафаеля змусила Франка ще раз в цьому переконатися. Ліричний герой сонета зачарований красою Мадонни. Він […]...
- Аналіз вірша Івана Франка “Легенда про вічне життя” Біблія впродовж багатьох століть була тією духовною підтримкою для української бездержавної культури, яку вже митці не знаходили у звичайному житті. Ситуація, в якій довго перебувала поневолена Україна, часто нагадувала біблійні сюжети. Священна книга давала надію на те, що народ зможе знайти вихід із неволі за умови, що буде жити за заповідями. Біблія – джерело Великої мудрості, шлях до покаяння та самовдосконалення людини. Іван Франко часто вдавався до інтерпретації християнських гуманістичних […]...
- Відповіді до теми: творчість Івана Франка 1. Розкажіть про студентські роки І. Франка. До Львівського університету Франко їхав з глибокими знаннями, відмінними оцінками і значним творчим доробком. Із завзяттям почав він навчання, але схоластична офіційна наука не задовольняла його. Юнак займається самоосвітою. Протягом 1876–1877 років Франко прочитав багато літератури. Як зазначає літературознавець У. Басс, “…уже в цей час на Галичині не було людини, яка б мала такі широкі знання…”. 2. Як називалася перша поетична збірка? “Балади […]...
- Символіка образів у творі Івана Драча “Балада про соняшник” І. Творчість Івана Драча. ІІ. Головні образи “Балади про соняшник”. 1. Поет. 2. Поезія. ІІІ. Висновок....
- Мотиви лірики Івана Франка В історію української літератури Франко увійшов як лірик, прозаїк, драматург, філософ, публіцист. Поетична ж спадщина його настільки різноманітна, що її важко охопити стислою характеристикою. Лірика Франка – це вияв громадсько-політичних ідеалів, зброя боротьби проти ворогів трудового народу, своєрідний світ, що відбивав його інтимні переживання, філософські роздуми і думки про долю трудящого люду. Ліричний герой Каменяря – це не тільки він сам, не тільки образ передового громадського діяча, це вся історія […]...
- Переказ вірша Івана Малковича “Вшанування старовинних мотивів” Перед вами схиляю свою голову, дорогі мої предки, та не можу змовчати, бо даремно ви мріяли, що ми матимемо нове життя, нову країну. Хоч вам і спала з очей полуда, та де взяти сили, щоб відвоювати втрачене? Ви ослабли, а ми ще такі малі, що годі мріяти про якісь зміни. Рідна земля нам стала чужою, бо то не наша земля, хоч ми й виросли на ній. Але страх сковує наші […]...
- Поетична творчість Івана Франка Поетична творчість І. Франка – видатне явище в українській літературі. Вона вражає обширом та глибиною зображення життя й душі народу. У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Значна частина її належить до кращих надбань світової поезії. Лірика поета виросла на грунті тяжкого життя й боротьби українського народу за свої соціальні й національні права, її породило подвижницьке […]...
- Символіка вогню у збірці Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, що проливає своє благодатне проміння у непроникну пітьму. Цей колір містить багато протиріч, тому що […]...
- Символіка вогню у збірці І. Франка “Зів’яле листя” У “першому жмутку” поет розповідає про своє весняне кохання, яке з плином часу згоріло і перетворилося на золу. “Першій жмуток” викликає асоціації осені, початку кінця, вмирання квітучої природи. Восени домінуючими кольорами можна вважати жовтий і червоний, тому не дивно, що майже в кожній поезії цього “жмутку” наявні ці кольори. Жовтий – це колір віддаленого сонця, що проливає своє благодатне проміння у непроникну пітьму. Цей колір містить багато протиріч, тому що […]...
- Нев’януча природність інтимної лірики Івана Франка Вона так гарно, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. / І. Франко / Іван Франко належить до найвидатніших українських письменників дожовтневого періоду. Історія літератури знає небагато письменників, чиє життя і творчість були б так тісно пов’язані з життям народу, так глибоко відображали соціальні інтереси трудящих, відкривали б рідному народові такі широкі горизонти світової культури. Ще до навчання у Львівському університеті, він пише вірші […]...
- Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Як “Мойсей” Мікеланджело – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема І. Франка – унікальне явище не лише в українській, а й світовій літературі. Написаний у період піднесення революційного руху в Росії й в Україні “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, розкрив нові грані його поетичного генія, з великою силою засвідчив глибоку віру Франка у невичерпні сили народу, і світле майбутнє своєї вітчизни. Франко прагнув не […]...
- Автобіографізм збірки Івана Франка “Зів’яле листя” Дослідники вважають, що в житті Франка було три жінки, яких він кохав: Ольга Рошкевич, Юзефа Дзвонковська, і Целіна Зигмунтовська, але якій же саме жінці поет присвятив свою неперевершену за художньою вартістю ліричну збірку “Зів’яле листя”? Сам поет скаже про це у вірші “Тричі мені являлася любов…”. В” нього було три кохання, три жінки: “Одна несміла, як лілея біла…”, “Явилась друга – гордая княгиня…”, “Явилась третя… – і очам приємно…”. Та […]...
- Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати тупиком, російське суспільство намагалося знайти вихід, опираючись на внутрішні ресурси. Дворянська й народна культура в Росії […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, легенд, пісень, які він записував від ремісників Дрогобича, селян Нагуєвичів, куди приїжджав на канікули, щоб […]...
- Життєвий і творчий подвиг Івана Франка Є поети осені і є співці весни. Є письменники, що пишуть для дітей, інші – для молоді, ще інші – для дорослого читача. Наш Іван Франко глибинно збагнув світ дитини, найніжніші тремтіння серця юнака і юнки, затамовані переживання зрілої людини. Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу – минувшини, сьогодення й майбуття. Івана Франка ми називаємо Каменярем за його завзятість у […]...
- Особа Івана Вишенського за однойменною поемою І. Франка На Зламі XVІ-XVІІ ст. найоригінальніщим письменником був Іван Вишенський. За припущенням І. Франка, у житті І. Вишенського повинна була трапитись якась подія, яка так вплинула на нього, що він став ченцем. Іван Вишенський викриває несправедливість, брехливість, лицемірство, ненависть до простого люду, розбещеність не лише польського, а й українського панства, особливо ж вищого духовенства. “Була се натура проста й сильна, що не вміла кривити душею. Яка то щира і сміла душа […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його творчість. Франко народився в Галичині, серед чарівної карпатської природи, серед своєрідних і поетичних людей з […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. 2. Занепокоєння перед наступним поколінням. 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в невичерпні сили українського народу. ІІ. Головний герой поеми Мойсей і народ. ІІІ. Висновок поеми....
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Непохитний воїн духу, революціонер і каменяр, Іван Франко, уявляється людиною міцного душевного гарту, залізної волі, яка затисла в твердий кулак усякий вияв ніжного почуття. Та прочитавши збірку “Зів’яле листя”, відкриваєш для себе іншого Франка: трепетного і вразливого, тривожного і покірного, здатного на велику любов і глибоке страждання. Слово поета набуває нового забарвлення, іншої тональності. Зіткане з місячного сяйва, хмільного чар-зілля, […]...
- Провідні мотиви лірики Івана Франка Кожна пісня моя – Віку мого день. І. Франко Поетична творчість Івана Франка відзначається високою емоційністю, сміливістю думки, глибиною осмислення дійсності, багатством художніх засобів. Серед поетичних збірок найвідомішими є “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Із днів журби”. Цілою епохою в українській літературі стала збірка “З вершин і низин”, що посіла найпочесніше в нашій літературі місце – поруч “Кобзаря”. Провідний мотив цієї поетичної книги – полум’яний заклик до […]...
- Трагічна доля підгірського селянина у творах Івана Франка Івана Франка ми знаємо як великого українського письменника І громадського діяча. Його життя і творчість були тісно пов’язані з життям народу, відображали його бажання і прагнення, відкривали рідному народові широкі обрії світової культури. Наскрізь людяний Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки для себе, але й для інших, тих, що самі не працюють. Разом із вірою в людину в душі […]...
- Проблема вождя і народу в поемі Івана Франка “Мойсей” Лебединою піснею великого Івана Франка, пройнятою високою патетикою почуттів, сповненою складних і глибоких роздумів поета про долю свого народу, про роль пророка і вождя, про своє життя і слово, посіяне в душах людей, стала поема “Мойсей”. Народе мій, засмучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом вкритий. Це ж про нас, про наш народ і Україну віщує великий пророк. Він ставить перед нами болючі правдиві запитання: Невже […]...
- Висміювання пихатості у казці Івана Франка “Фарбований лис” Хороші казки – це казки, з яких можна зробити корисний висновок для себе. Саме такою є казка Івана Франка “Фарбований Лис”, яка вчить нас не бути пихатими і занадто самовпевненими без потреби. Лис Микита, про якого розповідається у цій казці, був спритним і хитрим, він міг би щасливо жити, але сам собі все зіпсував: “незвичайне щастя та його хитрість зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нічого неможливого для […]...
- Твір за повістю Івана Франка “Перехресні стежки” Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками…”. Чи не тому, коли читаєш цю повість, весь час відчуваєш за молодим юристом […]...
- Трансформація біблійної історії Мойсея в однойменній поемі Івана Франка Поема “Мойсей” – вершинний твір І. Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про могутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі визвольного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Це притчево-плегоричне осмислення історичної долі українського народу, трагічних шляхів його духовного розвитку. У трактуванні образу Мойсея І. Франко непереверше-ний у світовій […]...
- “Збірка “Зів’яле листя” Івана Франка” Збірка “Зів’яле листя” поділяється на три цикли, образно названі “жмутками”. Жмутки ліричних поезій, за словами Франка, найсуб’єктивніших з усіх, які появилися у нас від час автобіографічних поезій Шевченка, та при тім найбільш об’єктивних у способі малювання складного людського чуття”, розгортають перед читачем історію сердечних мук від нещасливого кохання. Перший жмуток віршів забарвлений весняними тонами молодої любові з її життєдайною силою. Ліричний герой поки що відчуває такі звичайні для тільки-но закоханої […]...
- Авторська інтерпретація образу Бога у поемі Івана Франка “Мойсей” Порівняно із біблійною легендою, Франко змінює розміщення образів у творі, співвідношення між ними, їх ідейне навантаження, композиційну роль. У Біблії Мойсей – це посередник між іудеями і Богом, слуга вічного, виконавець волі Єгови. Останній вершить долю Ізраїлю, а тому висунении у біблійному тексті на передній план. Так, Бог, звертаючись до Мойсея, каже: “Хто дав уста людині? Або Хто робить-німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, – чи ж не Я, […]...
- Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. . Рідна земля є джерелом його творчого натхнення, тож поет спрагло припадає до “цього джерела, намагаючись набратися сил для боротьби, а отже – й […]...
- І щастя всіх прийде по наших аж кістках Іван Франко – новатор у галицькій літературі. Не тільки у формі, літературній манері, а й у своєму ставленні до фактів життя, які він змальовує. Його цікавлять соціальні й економічні сторони сільського життя, гніт, страждання і всяка кривда. Наскрізь гуманний, людяний, Франко віддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто “в поті чола” добуває хліб не тільки собі, але й іншим, тим, що самі не працюють… Разом з вірою в […]...
- Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською громадою, показав могутність народу в боротьбі зі своїми гнобителями. У творі образ Тугара Вовка наділений […]...
- “Зівяле листя” збірка творів Івана Франка Одним з великих досягнень української літератури являється збірка Івана Франка “Зів’яле листя”. Перегортаючи сторінки цієї збірки, я чітко усвідомила причину того, чому письменник дав цьому виданню підзаголовок “Лірична драма”. Збірка була видана у ті роки, коли на шляху поета постали тяжкі перепони. Удари від урядових сил, важка недуга, відсутність особистого щастя, яке б могло принести хоч якусь розраду – все це стало причиною переважання у збірці сумних мотивів. Я думаю, […]...
- Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких і багатих почуттів. І хоч в історію України він увійшов як гордий і непохитний “вічний […]...
- Боротьба добра і зла в поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твір Івана Франка, окраса і гордість вітчизняної літератури. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу, про взаємини вождя і народу в процесі наполегливого шукання “обітованої землі”, про майбутні сили мас, здатних висунути із свого середовища в процесі революційного руху проводирів, що приведуть до перемоги. Поема писалася одним подихом, на великому творчому піднесенні. Цьому значною мірою сприяли тогочасні революційні події, що живо-творною силою наснажували думку поета. […]...
- Місце поета, співця, митця в боротьбі за соціальне й національне визволення народу
- Мій улюблений вірш Сергія Єсеніна
Categories: Твори з літератури