Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”

Related posts:

1. Як розцінювати придбання Лопахіним вишневого саду? Лопахін Єрмолай Олексійович. Купець, прямий нащадок тих, чиї обличчя “дивляться з кожного вишневого дерева в саду”. Намагається допомогти старим власникам саду, але несподівано в результаті аукціону сам стає власником саду і власноручно знищує красу. Так само напрочуд складним, багатогранним є характер Лопахіна. Він дуже далекий від традиційного типу капіталістаексплуататора, який служить одному богу – грошам. Це чутлива людина, якій не чуже розуміння прекрасного, зокрема чарівної краси вишневого саду. Найпоетичніша характеристика […]...
2. П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною рікою. Вишневий сад – це затишний, спокійний куточок, дорогою серцю кожного, хто тут виріс і […]...
3. Хто винний у скрутному становищі старих хазяїв вишневого саду? Коли кажуть про дорослу людину, що їй випала тяжка доля, тому що вона потрапила у скрутне становище, виникає питання, а як вона себе у цих обставинах поводить? Можна багато чому знайти виправдання, казати скільки завгодно красивих слів – і нічого не робити, чекаючи якоїсь манни небесної, втручання потойбічної сили. Більш того, скрутне становище – це індикатор людської особистості, перевірка істинності її слів. Любов Андріївна Раневська, добра, чуйна, делікатна жінка, вміє […]...
4. Тема “Вишневого саду”: тема загибелі старих дворянських садиб Центральне місце в п’єсі займають образи поміщиків-дворян Раневской і Гаева. Вони – нащадки багатих власників чудового маєтку із прекрасним вишневим садом. У колишні часи їхній маєток приносив дохід, на який жили його дозвільні хазяї. Звичка жити працями інших, ні про що, не піклуючись, зробила Раневскую й Гаева людьми непристосованими до якої-небудь серйозної діяльності, безвладними й безпомічними Раневская, зовні чарівна, добра, проста, безпосередня, є у своїй основі уособленням паразитизму й легкодумства. […]...
5. Дворянство у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, що написана у 1904 році, є загибель “дворянського гнізда”, перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня – у цьому полягає зміст “Вишневого саду”. Росія минулого, що відживає представлена у п’єсі образами Раневської і Гаєва. Обом героям […]...
6. Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова – один центральний образ, що визначає все життя героїв. Це – вишневий сад. У Раневской з ним зв’язані спогади всього життя: […]...
7. Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Говорячи про Чехова-драматурга, обов’язково кажуть про нього як творця нового театру, про його новаторство в створенні сюжету, зображенні персонажів, про підтекст, роль авторських ремарок. Новаторство Чехова – в глибокому психологічному аналізі характерів. Герої його просто живуть, розмовляють, вирішують буденні питання. Чехов писав: “Люди обідають, тільки обідають, а в цей час складається їхнє щастя та розбивається їхнє життя”. Зовнішні ефекти не приваблюють Чехова. Такі епізоди він виносить поза сцену. Особливу роль […]...
8. Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити сучасну йому дійсність з позицій минулого й майбутнього. Але в драматичному творі автор може передати свої думки лише через виведені […]...
9. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв, Симеонов-Пищик, людина нового часу – купець Лопахин. Раневская й Гаїв – хазяї маєтку, “прекрасніше якого не нічого на світі”. Його […]...
10. Жанрова своєрідність п’єси Вишневий сад Чехова А. П Тема п’єси “Вишневий сад” – міркування драматурга про долю Росії, про її минуле, сьогодення й майбутнє, причому вишневий сад, “прекрасніше якого нічого на світі ні” , персоніфікує для Чехова батьківщину, – говорить Петя Трофимов). Ідуть у минуле колишні хазяї країни – помісні дворяни, духовно безпомічні й практично неспроможні в економічних і суспільних умовах початку XX століття. На зміну їм приходить енергійна ділова людина – купець і підприємець, вона заради наживи […]...
11. Сюжетні лінії п’єси Чехова “Вишневий сад” Назва п’єси символічно. “Вся Росія – наш сад”,- сказано в Чехова. Ця остання п’єса була написана Чеховим ціною величезної напруги фізичних сил, і простої переписування п’єси було актом найбільших труднощів. Чехів закінчив “Вишневий сад” напередодні першої російської революції, у рік своєї ранньої смерті. Думаючи про загибель вишневого саду, про долю мешканців маєтку, що розоряється, він подумки уявляв собі всю Росію на зламуванні епох Напередодні грандіозних переворотів, немов почуваючи біля себе […]...
12. Що становить конфлікт п’єси Чехова “Вишневий сад”? Що є в ній тією “пружиною”, що рухає діями, переживаннями й міркуваннями героїв? На перший погляд у добутку дане чітке розміщення соціальних сил у російському суспільстві рубежу XІX-XX століть і позначена боротьба між ними: дворянство, що йде, – Раневская й Гаїв; буржуазія, що піднімається, – Лопахин; нові революційні сили, що йдуть їм на зміну, – Петя й Аня. Соціальні мотиви присутні й у характерах діючих осіб: панська безтурботність поміщиків, їхня […]...
13. Проблема щастя у п’єсі А. Чехова “Вишневий сад” Про п’єси Чехова говорять, що їх проймає якесь відчуття постійного неблагополуччя. Здається, усі герої по-своєму хороші люди, але всі по-своєму нещасливі. Чому? Що таке щастя і чи можливе воно для них? Відповіді на ці питання читач одержує, спостерігаючи за розвитком характерів героїв. Ось Любов Андріївна Раневська приїжджає з Парижа до свого маєтку, стомлена нещасливим коханням, зрадою. Вона приїхала лікувати душу туди, звідки п’ять років тому втекла знову ж таки від […]...
14. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? ІІ. Погляд Чехова на жанр комедії. 1. Класична комедія. 2. Авторська комедія Чехова. 3. Чому плачуть герої Чехова? ІІІ. Комедія Чехова – це спосіб вираження ідеї....
15. Петя Трофімов центральний персонаж комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Чехов нібито іронічно ставився до Петі Трофимову, зобразив його “недотепою” і тим самим висловив своє скептичне ставлення до революційного руху. Таку думку абсолютно необгрунтовано. Для того щоб зрозуміти це, треба згадати, хто і за яких обставин назвав Петю “недотепою”. Це говорить Раневська, роздратована тим, що Петя відверто висловив несхвалення її зв’язку з незначним і нечесним людиною. Раневська не в, змозі зрозуміти моральну висоту Петі, але вона відчуває, що Петя прав, […]...
16. Символічність образу камінного хреста в новелі “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. “Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,- захоплено писав Михайло Мочулевський,- ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. Стефаник відкрив нам джерело ніжних порухів селянської душі”. Єдиний твір присвятив Василь Стефаник темі еміграції. […]...
17. Бірманські конвалії в бабусиному саду Бірманські конвалії в бабусиному саду Моя бабуся живе неподалік Харкова в мальовничому приміському селищі. Тут біля кожної оселі – квітник. У саду моєї бабусі милують людське око червоні тюльпани і блідо-рожеві півонії, ніжні троянди і п’янкий жасмин, темно-синій бузок і жовтогаряча красоля. Є тут і м’ята, любисток, нагідки та чорнобривці. Ще й барвінок зеленіє в квітнику. …Під старою грушею знайшла притулок лісова квітка конвалія. Як і чому потрапила вона сюди? […]...
18. Символічність образу камінного хреста в новелі В. Стефаника “Камінний хрест” Василь Стефаник увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел із життя галицького селянства. “Мабуть, ніхто до Стефаника не показав селянську душу хлібороба у такому повному освітленні,- захоплено писав Михайло Мочулевський, – ніхто не змалював так, як він, переживань цієї душі: відчай, резигнація, плач і сміх, сум і сподівання. Стефаник відкрив нам джерело ніжних порухів селянської душі”. Єдиний твір присвятив Василь Стефаник темі […]...
19. Соціально-романтична сюжетна лінія в п’єсі “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній твір Чехова. У вісімдесяті роки Чехов передавав трагічне положення людей, що втратили зміст свого життя. П’єса була поставлена на сцені Художнього театру в 1904 році. Наступає двадцяте століття, і Росія стає остаточно капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився зі звільненням селянства Олександром П. Риси нового ставляться не тільки до економіки, але й до суспільства, міняються подання й погляди людей, втрачається колишня […]...
20. Квіти в саду Галинки Нет ничего прекраснее цветов, Пришедших в палисады и жилища. Они пришли из глубины веков, Чтоб сделать жизнь возвышенней и чище. С. Красіков Я живу в багатоповерховому будинку, і в мене немає присадибної ділянки, зате є Галинка, а в неї – сад. Ви думаєте, Галинка маленька? Ні! Галина Петрівна – доросла людина, просто ласкава форма імені закріпилася за нею з дитинства. Нині так називають її всі близькі і друзі, тому що […]...
21. Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв. Вечір в Україні постає перед читачем у […]...
22. Уроки в саду 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Уроки в саду Щороку наша вчителька української мови і літератури проводить з нами декілька уроків не в кабінеті, а в нашому шкільному саду. Перший такий урок проходить восени, коли дерева покриваються золотим і червоним листям. Усі разом ми виходимо в сад і завмираємо від краси: кленові листочки горять, мов золоті підківки, гілочки яблунь і вишень тримають на своїх долоньках червонясті в малинових прожилках монетки. Узимку вчителька […]...
23. Символічний зв’язок образів п’єси “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити сучасну йому дійсність з позицій минулого й майбутнього. Але в драматичному творі автор може передати свої думки лише через виведені […]...
24. Символічність поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” З Шарля Бодлера почався французький символізм. Він з’явився як відповідь на загальну кризу гуманітарної культури, зокрема тогочасного реалізму. Сам же символізм став “спадкоємцем” французьких романтиків на практиці, а його теорія пов’язана з філософією Шопенгауера, Гартмана, Ніцше. З цієї короткої довідки ми почнемо аналіз вірша “Альбатрос”. По-перше, отих моряків, яких охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на […]...
25. Художня значимість п’єси “Вишневий сад” Сучасникам п’єси Чехова здавалися незвичайними. Вони різко відрізнялися від звичних драматичних форм. У них не було казавшихся необхідними зав’язки, кульмінації й, строго говорячи, драматичного дії як такого. Сам Чехов писав про свої п’єси: “Люди тільки обідають, носять піджаки, а в цей час вирішуються їхні долі, розбиваються їхні життя”. У чеховських п’єсах є підтекст, що здобуває особливу художню значимість. Як же передається читачеві, глядачеві цей підтекст? Насамперед за допомогою авторських ремарок. […]...
26. Опис образа Лопахіна в п’єсі “Вишневий сад” От цю зміну суспільних формацій і показав Чехов п’єсі “Вишневий сад”. Представником буржуазії в п’єсі є Лопахин. Він, виходець із простого народу, зумів стати хазяїном життя. “Тільки що от богатий, грошей багато, а коли подумати й розібратися, то мужиком-мужиком”,- говорить він. Лопахин живе в той час, коли над миром панував один пан і бог – голий чистоган. Може бути, Лопахин не був би такою людиною, якби жив іншим часом. Він […]...
27. Опис образа Раневської у п’єсі “Вишневий сад” П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – один з його кращих добутків. Дія п’єси відбувається в маєтку поміщиці Любові Андріївни Раневской, у маєтку з вишневим садом, оточеним тополями, з довгою алеєю, що “іде прямо, точно протягнений ремінь” і “блищить у місячні ночі”. Цей сад збираються продавати через численні борги Л. А. Раневской. Вона не хоче погоджуватися з тим, що сад треба продати під дачі Раневская, спустошена любов’ю, вертається у свій […]...
28. Опис саду Сонячний світ пронизував зелені дерева, що позбиралися на схилі гори, неначе створюючи велику різнобарвяну сім’ю. Батько гуляв поміж дерев та перед кожним зупинявся, наче зустрів знайому людину. У цьому саду було посаджено найрізноманітніші дерева різного віку: груші, вишні, яблуні, сливи, дуби, липи, горіхи. Росла навіть висока тополя, своїм листячком до неї розмовляла молода, гнучка. “Кожен хазяїн,- розповідав товариш,- біля своєї хати траву косить для худоби, а наш батько все своє […]...
29. Яке значення має образ Фірса в п’єсі Вишневий сад? Божевільного років згаслі веселощі Мені важко, як неясне похмілля. Але, як вино, сум минулих днів У моїй душі чим старе, тим сильней. О. С. Пушкін У роботах літературознавців найчастіше представлене тлумачення “Вишневого саду” з історичної або соціальної крапок зору Тема п’єси визначається так: Чехов показує минуле, сьогодення й майбутнє Росії. Відповідно до цих епох у п’єсі є власники садиби, є новий хазяїн життя, є представники молодого покоління. Ідея п’єси – […]...
30. Т. ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…”, “ДОЛЯ”, “РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ…” 1. Художній засіб, який використав Т. Шевченко у рядку поезії “Садок вишневий коло хати” Вечірня зіронька встає: А Гіперболу. Б Синекдоху. В Метафору. Г Порівняння. 2. Дівчата впродовж твору “Садок вишневий коло хати”… А Намагаються втекти від матері на вечорниці. Б Жнуть пшеницю. В Бадьорі і веселі. Г Як радісні, так і засмучені. 3. Після виснажливої праці ввечері додому поверталися… А Засмаглі хлопці та дівчата. Б Батько й мати. В […]...
31. Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Роль пісні в пєсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” Тихий липневий вечір прилинув у місто, на оксамитовому небі спалахнули ясні зорі й таємничо повис золотий серп місяця. Виходиш у сад, вдихаєш медвяні пахощі липи, а на душі так урочисто, бентежно… Несподівано чуєш здалеку: “Сонце низенько, вечір близенько…” Щось знайоме, рідне… та це ж хтось співає одну з пісень Наталки Полтавки! […]...
32. Картини природи у вірші Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” Я добре пам’ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я за­плющив очі й уявляв усе, що зобразив Т. Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зо­всім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність… Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літе­ратурою. Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: “Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…”, “співають ідучи […]...
33. Символічність назви збірки В. Стуса “Палімпсести” Українська поезія досить тісно пов’язана з історією нашого народу. Вона й визначалась життям народу, була вершиною його духовності. У найяскравіших своїх виявах вона випереджала час, вступала у суперечність із неправдою, за що платила долями й життям кращих своїх синів, одним із яких був Василь Семенович Стус. Поет-дисидент, репресований комуністичним режимом, Василь Стус у своїх поезіях відходив від традиційної стихії української лірики, намагався осмислити трагедію України крізь призму філософії. Його енергійне […]...
34. Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що історія – “…це не тільки сива ми­нувшина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію ни­нішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми по­коліннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрас­ним пафосом закликав читачів замислитися над значенням духовних начал у людському житті, історичної пам’яті, культурної спадщини народу. […]...
35. Символіка у п’єсі А. Чехова “Чайка” В основі символу лежить алегорія, але символ – це не однозначна алегорія. І саме таким є головний символ п’єси – образ чайки. Цей образ пов’язаний і з долею Трепльова, який передрікає, що вб’є себе, як оцю чайку, і з долею Ніни, і з Тригоріним, який побачив у чайці сюжет для оповідання про долю дівчини. Зрештою образ чайки перетворюється на багатозначний символ чогось безглуздо знищеного й бездушно забутого. Цей символ стає […]...
36. Художня своєрідність драматургії А. П. Чехова Що потрібно драматичному письменникові? Філософію, безпристрасність, державні думки історика, догадливість, жвавість уяви, ніякого забобону улюбленої думки. Воля. А. З. Пушкін Ставлячи п’єси А. П. Чехова на сцені Московського Художнього театру, К. С. Станіславський розробив нову театральну систему, що дотепер називається “системою Станіславського”. Однак ця оригінальна театральна система з’явилася завдяки новим драматургічним принципам, втіленим у п’єсах Чехова. Недарма на завісі Мхата намальована чайка, що нагадує про першу п’єсу драматурга-новатора Головним принципом […]...
37. Традиції і новаторство Чехова – драматурга А. П. Чехов народився у 1860 році у Таганрозі. Його прадід був кріпаком, а батько-дрібним торговцем. Батько був надзвичайно талановитою людиною, захоплювався співом, залучав до цієї діяльності дітей. А. Чехов спочатку навчався в грецькій школі, а потім – у гімназії. Перші спектаклі влаштовував удома. Перші літературні проби – драма “Безбатьківщина”, інші п’єси. Згодом батьки переїхали до Москви, тож Антон близько трьох років жив у Таганрозі один. Коли юнаку виповнилося дев’ятнадцять […]...
38. Садок вишневий коло хати Моя приятелька Наталка зовсім недавно помітила, що біля нашого дванадцяти поверхового будинку ростуть плодові дерева – яблуні, сливи, абрикоси, вишні. Вона розповідала мені захоплено: “Уявляєш, завжди пробігала повз них, і мені було все одно – чи тополя, чи яблуня, чи горобина. А тут помітила уквітчане білим деревце – і наче щось за серце зачепило”. Нічого я їй не сказала на те, а сама подумала: “От ти вже й подорослішала, Наталочко”. […]...
39. Вишневий сад характеристика образа Туркина Івана Петровича ИОНиЧ Туркин Іван Петрович – “повний, гарний брюнет з бакенами, улаштовував аматорські спектаклі із благодійною метою, сам грав старих генералів і при цьому кашляв дуже смішно. Він знав багато анекдотів, шарад, приказок, любив жартувати й гострити, і завжди в нього було таке вираження, що не можна було зрозуміти, жартує він або говорить серйозно”. Т. – глава сімейства, що вважають у провінційному містечку С. самим утвореною й талановитим, що відрізняється завжди […]...
40. “Вишневий цвіт” української культури І. Місце М. Вороного в історії української культури. ІІ. Творчі пошуки свого місця в літературі. 1. Неоднозначність постаті М. Вороного. 2. Творча біографія М. Вороного. . Та разом з тим, у багатьох його творах проступає оптимістичний, бадьорий світогляд поета. Він активно реагує на події, що відбуваються в суспільстві, описує тяжке життя уярм­леного народу, захоплюється високими почуттями людського серця.) 3. Мрії М. Вороного про майбутнє справедливе суспільство. ІІІ. Значення творчості М. […]...