Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу.
У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини, Мойсей почув голос Бога, але на вогнищах ще й спалювали великих “єретиків” Яна Гуса і Джордано Бруно. Але усе ж таки вогонь був насамперед джерелом світла, без якого людям було дуже важко обходитися. Такий вогонь і став символом кохання і боротьби. Вогонь вічний.
Він палав у печерах первісної людини, в курній хаті селянина, в каміні поміщицького маєтку, в олімпійській чаші, на могилі Невідомого солдата… Та велике полум’я спалахує часом з маленької іскри. Тому серед “вогняних” образів свічці належить особливе місце.
Навіть зараз ми інколи вмикаємо вже електричні свічки, бо вони створюють романтичний затишок дружньої вечері. Не згасають свічки в храмах, символом пам’яті горять вони над померлими… Саме свічка й стала наскрізним образом у п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля”. Символічні образи предметів – наскрізна деталь – з’являються у багатьох драматичних творах цього автора.
Але світло – і в прямому, і в метафоричному значенні – було головною темою “Свіччиного весілля”, сюжет якого обертається навколо боротьби простих ремісників проти заборони запалювати світло, яку проводили литовські воєводи. У прямому значенні люди боролися проти власне закону, але у символічному – проти поневолення та приниження їхньої гідності, за світло доброти, любові та побратимства. Другим улюбленим художнім засобом драматурга Кочерги була антитеза. На початку драми ми бачимо яскраво освітлений палац воєводи і темні хати ремісників, але водночас у іншому, метафоричному значенні, світла більше в останніх: у палаці панувала темрява душі. Але образи у І. Кочерги багатозначні. так, на традиційному народному святі образ свічки збігається з образом дівчинки, що грала роль свічки, а через неї переходить і на образ Меланки, що запалює свічку біля матері, яка помирає. та за словами самого Кочерги, образ Маланки зі свічкою має ще одне нашарування метафоричного змісту. “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгаслий вогник крізь бурю і терни своєї весільної ночі… є поетичним символом України”.
Свічкою ж називає автор непокірного зброяра, який бореться за право народу на світло у широкому розумінні цього слова. Десятки свічок горять на весіллі Івана та Меланки, потім дівчина несе свічку крізь нічну бурю, зберігає вогник, щоб врятувати життя коханого – і образ свічки починає збігатися й з образом самого кохання, вірності та самопожертви. Але від свічки може спалахнути велика пожежа – і от вже горить палац підлого Ольшанського, і наче присяга звучать над мертвою Маланкою слова Івана Свічки: Та не сумуй!
Немарно ти терпіла І свічку цю немарно берегла. На честь твою, моя голубка мила, На честь тих мук, що ти перемогла, Ми знов її засвітим, як на свято, На помсту та на волю з тих огнів,
Що на своїх гнобителів проклятих Сьогодні гнів народний запалив. І закликом до повстання лунає: “За Свіччине весілля!” За світло… Довго ще триватиме боротьба за нього.
За світло добра і кохання. За світло дружби та вірності. За усіх свічок-дівчат. За власну гідність і власні традиції.
За Україну.





Related posts:
- Образ Свічки драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Образ Свічки проходить через усю драму І. Кочерги “Свіччине весілля”. Автор показує, як з боротьби за право на світло розпочалася боротьба за волю, як із вогника свічі розгорілася пожежа народного повстання. Відштовхуючись від історичних документів, грамот литовських князів 1494-го і 1506-го років драматург у своїй уяві намалював цілком ймовірну картину боротьби киян за світло, оскільки вважав, що соціальна несправедливість, знущання, приниження людської гідності неминуче породжують протест і можуть стати причиною […]...
- Твір: “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі їі не засвітила” Твір за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”. Доля не була лагідною матір’ю для українського народу, бо все линули та й линули на родючі землі України незчисленні вороги, намагаючись поставити її на коліна. Хто тільки не хотів підкорити волелюбний народ, хто тільки не побував на українських землях! Прийшли сюди й литовські князі, щоб робити свою чорну справу, щоб відняти волю й зробити українців рабами. Знесилений народ не зміг дати відсічі, […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Історія нашого народу трагічна й героїчна водночас. Бо народ, якого було позбавлено багатьох можливостей, завжди боровся за свої права. Про один із таких епізодів розповідається у драматичній поемі І. Кочерги “Свіччине весілля”, написаній 1930 року. Скориставшись історичним фактом про заборону світла в хатах ремісників у середньовічному […]...
- Твір І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила І свічки миpної не ваpта та кpаїна, що в боpотьбі її не засвітила У плеяді твоpців укpаїнської класичної пpози Іван Кочеpга займає особливе місце. Твоpчий шлях цього письменника – шлях невтомних пошуків. У твоpчій спадщині письменника-дpаматуpга І. Кочеpги є багато дpаматичних поем, істоpичних дpам. Сеpед всіх твоpів значне місце займає “Свіччине весілля” – істоpична дpама, основою якої автоp взяв події ХV-ХVI століть, зв’язані з наказом “забоpони світла” та боpотьбою наpоду […]...
- Образ Меланки в драмі І. Кочерги “Свіччине весілля” Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які чарують нас своїм ліризмом, вродою, чистим коханням. Одним з таким образів є образ Меланки з драми І. Кочерги “Свіччине весілля”. На це вказує і сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгас-лим вогник […]...
- “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” Нашому народу судила історія – жити, перемагаючи ворогів. А ворогів, ой, як же рясно було в минулому землі нашої! Сунули вони чорним потопом, зваблені родючими Грунтами, багатством лісів і надр земних, достатком міст і сіл. Дзвенів меч Ярослава в битвах з печенігами, водив Ігор Полки на половців, віки татарської неволі виніс наш народ, та зберіг свою душу. І ось прийшли в Київ литовські князі. Змучений віковим ярмом, обезкровлений і знесилений […]...
- І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” На мій погляд, немає нічого трагічнішого в житті, ніж неволя, коли неможливо заспівати спокійно пісню, зробити те, що тобі подобається, без чийогось дозволу засвітити світло. У такій ситуації людина з часом перетворюється на звичайного раба, до якого кожен може зневажливо поставитися, знущатися, розуміючи, що не буде ніякої відсічі. Але […]...
- Віра в перемогу добра й світла Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну зірку, промені якої проріжуть темряву ночі? Мені здається, що саме […]...
- Меланка – поетичний голос України Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що із тьми віків та через стільки бур пронесла незгасним вогник своєї волі й […]...
- Твір за драмою “Свіччине весілля” Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шаною і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо вони духовно єднають нас із землею своїх предків, родоводом українським, його славною і водночас трагічною історією… Довгий і тяжкий шлях судився Україні. І. Кочерга у п’єсі “Свіччине весілля” розкриває боротьбу трудящих Києва за правду, за волю, за світло, боротьбу проти влади литовських князів. Хочу підкреслити, що сила “Свіччиного весілля” не стільки в символічності, скільки в […]...
- Оптимістична віра в перемогу добра і світла в поезії “Досвітні огні” Збагнімо мову неба – книги одвічної! Знайдімо ту зорю, що світить для нас. Ту таємничу зорю, що освітить шлях зажуреним і знеможеним, підніме з колін рабів і тих, що в чорній пітьмі пристрасно шукають дороги! І коли далекі й горді зорі небесні шлють лише далеке проміння, чи не краще самим запалити ту зірку ясну, променем прорізати темряву ночі? Мені уявляється, що так народилася в Лесі Українки думка про досвітні вогні. […]...
- Віра в перемогу добра й світла ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА Віра в перемогу добра й світла Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну […]...
- Меланка – поетичний символ України Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю, опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і силу почуттів, і талант материнства, і велич справ. Чимало творів української літератури уславили й возвеличили жінку. Кожен з них прославляв жінку по-своєму – як матір, як продовжувачку і берегиню людського роду, як втілення талантів і рідкісних обдарувань, […]...
- Меланка – поетичний голос України – за драмою Свіччине весілля ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Меланка – поетичний голос України Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля’ І. Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
- Боротьба за світло у поетичній п’єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” Історична драма у віршах “Свіччине весілля” – твір глибокий, ліричний, навіть музичний за своєю мовою. Часто точаться дискусії навколо історичних творів та їх відповідності перебігу історичних подій. Чи має право автор змінювати щось, додавати своє до того, що зафіксовано в документах, домислювати або переробляти історію? На мою думку, митець вільний у своїй творчості. Згадаймо вислів Івана Франка, який так стисло і чітко окреслив, як кажуть, права та обов’язки митця. “Все […]...
- Новаторство Кочерги в історичній драмі “Свіччине весілля” “Свіччине весілля” справедливо вважають одним з найпоетичніших творів української драматургії. Ця поетичність – у самому задумі п’єси, у вдалому використанні, здавалось би, незначних літописних свідчень. У передмові до твору драматург писав: “коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла”, мотив, що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину суто міського житія і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити […]...
- Прометей символічний образ нескореного народу Прометей – символічний образ нескореного народу О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, на брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був міф про Прометея, що розповідає, як мужній титан викрав у богів вогонь і приніс його людям. За це він був […]...
- Твір: Прометей – символічний образ нескореного народу за поемою “Кавказ” Т. Шевченка Скільки довелося витримати українському народові, скільки поневірянь та знущань випало на його долю! Але, виявляється, усі народи були в такому становищі. Російський царизм позбавив їх волі. І були тоді народи подібні до прикутого Прометея, який, бувши фізично в к данах, душею ніколи не скорявся, бо не знав нічого кращого, ніж воля, ніж щастя людей. За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Над цими горами ще й зараз, мабуть, […]...
- Свічкою освітлюємо шлях, або Як написати твір за поемою І. Кочерги Перш ніж взятися до написання твору за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”, треба дізнатися, яку епоху описує автор. Для цього потрібно звернутися до історії. Кінець XV – початок XVІ ст. Київ під владою литовських магнатів. Ще в XІV ст. Литовське феодальне князівство, скориставшись роздробленістю руських земель, що знаходились під монголо-татарсь-ким ігом, захопило всю Західну Русь, а також Півден-но-Західну і Північно-Східну. Великий князь литовський Ольгерд став володарем Чернігово-Сівер-щини, Поділля і […]...
- Символічний образ поїзда “…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі своєрідно запрограмовану ідею всього твору. Мчить колією поїзд-дракон, який має черево, “натоптане вщерть” тисячними жертвами. Що […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” Івана Кочерги Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для української драматургії. Однією з найкращих драм Кочерги є п’єса “Свіччине весілля”. З метою возвеличити вічне […]...
- Роль художнього вимислу в п”єсі І. Кочерги “Свіччине весілля” У передмові до п”єси І. Кочерга писав: “Коли я випадково натрапив на мотив “заборони світла” , мотив що й послужив темою для цієї драми, мене захопила в ньому можливість змалювати барвисту картину міського життя і соціальної боротьби в стародавньому місті, а на цьому мальовничому тлі створити узагальнений образ боротьби України за свою волю і самобутню культуру”. І далі автор згадує про дві грамоти литовський князів 1494-1506 років, що володіли тоді […]...
- Символічний образ товарного поїзда у романі “Тигролови” Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів та дочок. Страхітливі картини життя описує в своєму романі “Тигролови” Іван Багряний, намагаючись донести правду […]...
- Твір Прометей – символічний образ нескореного народу Прометей – символічний образ нескореного народу Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка “Кавказ”, написана у формі революційно-викривального ліричного монологу. Утворі поет підносить […]...
- Значення творчості Івана Кочерги в українській драматургії І. Творча спадщина І. Кочерги. ІІ. П’єси І. Кочерги – золотий фонд української драматургії XX століття. 1. Актуальність творів драматурга. 2. Твори І. Кочерги на історичну тему. 3. Драматична поема – улюблений жанр митця. ІІІ. Драматичні твори І. Кочерги – класика української драматургії....
- Образ Мавки як символ добра, духовності й краси Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є центральним образом у драмі-феєрії “Лісова пісня”, і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У дні тяжких випробувань своєю п’єсою автор проголосив гімн миру, спокою на землі, освітивши світлом свого таланту найважливіші віхи історії нашого […]...
- Самобутність драматургії І. Кочерги І. І. Кочерга – один із талановитих драматургів першої половини XX століття. ІІ. Творча спадщина драматурга. 1. Тематика творів І. Кочерги. 2. Історія українського народу в творчості І. Кочерги. 3. Драматична поема – улюблений жанр І. Кочерги. ІІІ. Значення драматичної спадщини митця....
- Історія українського народу у творах І. Кочерги ІВАН КОЧЕРГА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІВАН КОЧЕРГА Історія українського народу у творах І. Кочерги Творчість Івана Кочерги різноманітна. Знавець історії, він написав історичні драми, драматичні поеми, комедії. Своєрідність його мистецтва, багата мова, героїчність сюжетів, глибоке відчуття епохи, її колориту, історизм характерів – усе це робить Івана Кочергу одним з найоригінальніших українських драматургів. Найяскравіші зразки історичної драматургії – п’єси “Свіччине весілля”, “Ярослав Мудрий”, “Алмазне жорно”. Драматичною поемою називають “Свіччине весілля”. […]...
- Чи не любов од віку пориває людей на подвиг, на борню, на бій? Напевне, немає в світі людей, байдужих до теми кохання. Твори мистецтва, присвячені цій темі, завжди викликають нашу цікавість, привертають до себе увагу. Драматична поема Кочерги “Свіччине весілля” поєднує в собі трагічність сюжету, глибоке розкриття теми кохання та висвітлення історичних умов боротьби київських працівників за їхні права у 1506 році, коли місто перебувало під владою литовських князів. У поемі наявні дві Основні сюжетні лінії: боротьба народу за світло та взаємини між […]...
- Образ Мавки як символа добра, духовності й краси Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є центральним образом у драмі-феєрії “Лісова пісня”, і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом […]...
- І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і старенький причал. Скажи мені, де я? І звідки ця спрага спочатку? Розкрити Вікно […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Павличка Дмитро Павличко в українській поезії є однією із тих постатей, що визначає її моральний авторитет. Літературне визнання прийшло до Дмитра Павличка відразу. Вже першій збірці поета “Любов і ненависть” Андрій Малишко дав високу оцінку: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського Покуття, з смереками і дубами, з мозолистими, шкарубкими долонями батька, з ріллею, що пахне плугом і посіяним зерном”. Але поряд із цими мотивами звучить […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман “Жовтий князь” визнано як “найкращій твір у повоєнній Європі”. Назва роману дещо символічна. Слово “князь” в Україні – це всепоглинаюча […]...
- Сила духа – прагнення до світла Твір по п’єсі М. Горького “На дні”. Відкрити людині глибини її душі – цього домагається в тім або іншому ступені кожний письменник. Одна з основних, може бути, і головних цілей мистецтва є розкриття цієї таємниці. Особливо це властиво російській літературі з її найглибшими морально-філософськими коріннями. Проблему добра і зла, сили і слабкості людини намагалися вирішити великі розуми – Пушкін, Толстой, Достоєвський. М. Горький зіштовхнувся із цією проблемою дуже рано. Уже […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка І. Правдоборча постать Дмитра Павличка. ІІ. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” . 2. Вболівання за долю рідної мови. 3. Відверта правда про розпач і тривогу народу закликає народ не падати ні перед ким навколішки). 4. Застережне ставлення до зміни влади. 5. Викривання сталінських катівень ). ІІІ. Д. Павличко – голос громадянської совісті....
- Давайте напишемо твір: Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Читаючи повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”, я ніби опиняюся серед казкової природи, “серед вічного шуму річки, серед довгих плакучих трав, серед зажурених гір” – серед дивовижного світу. Цей світ має своїм джерелом гуцульську міфологію, українські повір’я часів сивої давнини. Мене чарує його незвичайність, його краса та фантастика. Міфологічний світ йде від дихання гір, від “суму чорних смерекових лісів”, від стрімкого бігу струмків, які весело дзюрчать, збігаючи з далеких й […]...
- У творах Кочерги – історія мого народу Іван Кочерга – видатний драматург, історик. Творчість цього письменника різноманітна: драматичні поеми, історичні драми, комедії. Іван Кочерга чесно служив улюбленому мистецтву і своєму народові. Талант Івана Кочерги найглибше розкрився в драматичній поемі “Свічине весілля”, яка була написана у 1930 році. В ній описуються події того часу, коли Київ перебував під владою литовських феодалів. Вивчаючи історичні літописи, Кочерга знайшов грамоти про заборону світла в Києві і про боротьбу київських міщан проти […]...
- Іван Кочерга Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носівка на Чернігівщині в сім’ї службовця залізничного транспорту. Улився в Чернігівській гімназії. Закінчив 1903 року юридичний факультет Київського університету. Творчу діяльність розпочав 1904 року як театральний критик. Перший художній твір – драматична казка “Пісня в келиху” , в якій зображено епізод з історії німецького середньовічного міста. П’єса “Дівчина з мишкою” у 1914 – 1915 роках з успіхом йшла в театрах […]...
Categories: Твори з літератури