Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну зірку, промені якої проріжуть темряву ночі?
Мені здається, що саме так народилося в авторки відчуття досвітніх огнів, яке потім вилилося в поетичні рядки.
“Досвітні огні” – неперевершений
Навколо темнота тяжка,
Навколо все спить, як в могилі.
Привиддя лихі мені душу гнітили.
Повстати ж не мала я сили.
Цей сумний настрій раптом змінюється на життєрадісний і світлий. Вірш завершується закликом поетеси:
Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
Не бійся досвітньої мли, –
Досвітній огонь запали,
Коли ще зоря не заграла.
Ніч, що “людей всіх потомлених скрила під чорні широкії крила”, – це алегорія. Через цей образ поетеса дає уявлення про задушливу атмосферу часів Російської імперії, про тяжкий моральний стан думаючої людини. Над Україною привиди, могильний сон, безпритульні душі безвинно загиблих.
Але все де має змінитися. Надію на визволення, віру в краще майбутнє нації Леся Українка передає через образ досвітніх огнів. Вони означають добро й світло, які переможуть темряву самодержавного гніту, що розкинув чорні крила над Україною.
Уся поезія Лесі Українки була досвітнім вогником серед безмежної самодержавної ночі. Олесь Гончар писав про Лесю Українку: “Добре знала вона ту полярну ніч сатрапів і поліцмейстерів, донощиків і словоблудів, де кожну думку живу кувалось у лещата казенності, де саме українське слово зазнавало державного переслідування”.
У поезії Лесі Українки звучить вічна тема боротьби добра і зла, темряви і світла. Поетеса вірила в щасливу зорю, яка нарешті осяє долю рідної України. Українська нація заслуговує на кращу долю й обов’язково її здобуде.
Леся Українка бачила своє покликання не в тому, щоб сидіти, склавши руки, а, навпаки, не чекаючи пізнього світанку, запалити по всій Україні мільйони досвітніх огнів.
Related posts:
- Віра в перемогу добра й світла ЛЕСЯ УКРАЇНКА 8 клас ЛЕСЯ УКРАЇНКА Віра в перемогу добра й світла Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну […]...
- Оптимістична віра в перемогу добра і світла в поезії “Досвітні огні” Збагнімо мову неба – книги одвічної! Знайдімо ту зорю, що світить для нас. Ту таємничу зорю, що освітить шлях зажуреним і знеможеним, підніме з колін рабів і тих, що в чорній пітьмі пристрасно шукають дороги! І коли далекі й горді зорі небесні шлють лише далеке проміння, чи не краще самим запалити ту зірку ясну, променем прорізати темряву ночі? Мені уявляється, що так народилася в Лесі Українки думка про досвітні вогні. […]...
- Символічний образ свічки як джерела світла і добра Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу. У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини, Мойсей почув голос Бога, але на вогнищах ще й спалювали великих “єретиків” Яна Гуса і Джордано Бруно. Але усе ж […]...
- Оптимістична віра в перемогу нового світу в поезії Чумака і Еллана-Блакитного Василь Чумак увійшов в історію української літератури як один із найяскравіших ліриків революційної доби, який із надзвичайною емоційною свіжістю передав романтичний порив і радість боротьби за соціальне і національне визволення, “Його книжка “Заспів” засвідчує поета не просто першорядного, а видатного”, – писав Дмитро Павличко. Оця єдина його книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак натхненно боровся за ствердження революційних ідеалів свободи, рівності, братерства. Він щиро вірив у […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить перу Василя Чумака, засвідчує поета не просто першорядного, а видатного. Ця книжка побачила світ вже після трагічної загибелі автора. Василь Чумак […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки II варіант Чи не найпопулярнішим жанром фольклору, що розкриває безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей та дорослих, є народна казка. Казка – це усна творчість народу, яка втілює в собі вічну мудрість, що передається від одного покоління до іншого. Чому живуть і не вмирають казки? Тому що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і працелюбність, джерельно чисте сумління […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – ІІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки III варіант У сиву давнину, коли ще не було писемності, люди створювали різні історії, легенди, казки. У цих розповідях людина намагається висловити своє розуміння навколишнього світу. Люди ще тоді помітили, що в житті поряд йдуть зло та добро, правда та неправда. В реальному житті далеко не завжди добро перемагало зло, але людина не хотіла в це вірити і складала казки, в яких неодмінно правда […]...
- Втілення мрії народу про перемогу добра над злом у казках – І варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки І варіант Я полюбив казки з раннього дитинства, коли ще не вмів читати, а вмів тільки слухати. Казки дуже повчальні. Світ казок зачаровує, в казках добро завжди перемагає зло. Не дарма люди з давніх часів мріяли про справедливість і щастя, а мрію втілювали у казку. Ось чому в усіх казках добрий кінець. У казках можливо все! Взяти хоча б казки відомого автора Шарля Перро. […]...
- І світла алея… І. Жиленко І світла алея… І світла алея Веде до стрімкої води. Поезія побудована на риторичних запитаннях, за допомогою яких підкреслюється особливий внутрішній стан ліричної героїні: Скажи мені, де я? І звідки ця легкість ходи? Засипаний квітом Будиночка сонячний дах. Гроза відкотилась… І змиті дощем на зорі, В мені засвітились Акацій стрункі ліхтарі. І світла алея… І пляж, і старенький причал. Скажи мені, де я? І звідки ця спрага спочатку? Розкрити Вікно […]...
- Алегоричні образи в творі Лесі Українки “Досвітні огні” Дев’яності роки XІX століття в Україні – пора особливо жорстокого засилля царської бюрократії. У цю глуху ніч самодержавної реакції Леся Українка замислювалася над місцем людини в суспільстві. Вона пише вірші, у яких засуджує пасивне ставлення до долі своєї вітчизни, закликає до активних дій, до боротьби за нове життя. Однією з таких поезій є “Досвітні огні”. Твір починається картиною темної ночі, яка своїми чорними крилами закрила потомлених людей. Алегоричним образом темної […]...
- Розкриття в образах Мавки і Лукаша віри в перемогу високих ідеалів людини Твір за драмою-феєрією “Лісова пісня” Л. Українки. Образ Мавки в драмі-феєрії “Лісова пісня” є центральним. З нею тісно в’яжеться весь розвиток сюжету драми: боротьба за людину, за справжнє людське щастя. Уже у початкових сценах першого акту Мавка постає перед нами юною лісовою дівчиною з багатою душею і чутливим серцем, сповненим любові і надій. Палкою вірою в те, шо воля не може пропасти, керується вона у своїх вчинках. Все життя героїні […]...
- Віра у свій талант В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя Панасенка – батька письменника. А також в семінарії, коли Васильченко разом із іншими студентами таємно […]...
- Дві легенди – темна і світла За радянських часів Україна жила не в казці, а в легенді – страшній і безмірно жорстокій. І легендами нашої літератури стали вірші Дмитра Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” і “Два кольори”. Вірш “Коли помер кривавий Торквемада…” належить до циклу “Львівські сонати”. У чотирнадцяти рядках цього твору змальовується алегорична картина нібито з життя середньовічної Іспанії. Помер кривавий кат Торквемада, а ченці його страшного ордену пішли по країні, видивляючись, чи не радіє […]...
- Сила духа – прагнення до світла Твір по п’єсі М. Горького “На дні”. Відкрити людині глибини її душі – цього домагається в тім або іншому ступені кожний письменник. Одна з основних, може бути, і головних цілей мистецтва є розкриття цієї таємниці. Особливо це властиво російській літературі з її найглибшими морально-філософськими коріннями. Проблему добра і зла, сили і слабкості людини намагалися вирішити великі розуми – Пушкін, Толстой, Достоєвський. М. Горький зіштовхнувся із цією проблемою дуже рано. Уже […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Д. Павличка І. Правдоборча постать Дмитра Павличка. ІІ. Правда поетичного слова. 1. Перша збірка “Любов і ненависть” . 2. Вболівання за долю рідної мови. 3. Відверта правда про розпач і тривогу народу закликає народ не падати ні перед ким навколішки). 4. Застережне ставлення до зміни влади. 5. Викривання сталінських катівень ). ІІІ. Д. Павличко – голос громадянської совісті....
- Віра в щастя України “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не забудуться. Розмірковуючи про долю Батьківщини, Шевченко ніби […]...
- Вибір Б. Олійник Вибір Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю – ні кінця ні начала. І вічно по колу землі: Комусь – лебеді від’ячали, Комусь – ще сурмлять журавлі. Один передбачливо очі Прикрив ще за крок від межі, Ввійшовши клітиною ночі Тихенько: чи жив, чи й не жив? А інший – на кроки не міряв: Летів, і гримів, і… згорів, І люди відкрили […]...
- Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” З давніх-давен боротьба добра і зла займала найважливіше місце в житті усіх народів і часів. Традиційним закінченням кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури, і досягла ХХ століття. Однією з головних проблем роману У. Самчука “Марія” є протистояння добра і зла. Тисяча вісімсот шістдесят перший… рік скасування кріпацтва. Саме це, здавалося, було перемогою […]...
- Віра в можливості людини Образ людини, що виросла серед тварин, здавна приваблював людську уяву. Ще у Древньому Римі існували легенди про хлопчиків, яких вигодували вовчиці. Але в історії з Мауглі, головним героєм одноіменного твору Р. Кіплінга, важливо інше. Цей спочатку беззахисний хлопчина, який згодом стає мужнім, сильним юнаком, здійснює подвиги й перемагає своїх ворогів тільки тому, що він Людина. Ця думка є головною у творі. Мауглі може зупинити оленя, що біжить, забити кабана, але, […]...
- Віра в світле майбутнє українського народу Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах П. Грабовського багато сумних картин, багато туги й болю – адже життя його було трагічним. Та разом з безрадісними мотивами […]...
- Віра в силу надії та справжнього кохання І. Тяжке життя письменника і мрія про світле і прекрасне. ІІ. “Пурпурові вітрила” – казка про любов до життя, про віру в людей і всеперемагаючу силу надії, що здатна творити дива. 1. Провідні теми повісті ; 2. Життя Ассоль. 3. Пророцтво старого збирача легенд і казок. 4. Життя Ассоль з вірою в душі. 5. Мрія здійснилась. ІІІ. Головний висновок повісті....
- Любов до праці й віра в людину в поезії Брюсова Любов до праці й віра в нього, віра в людину праці – розумного й дерзостного – визначала оптимізм Брюсова. Він безперестану славив “подвиг думки й праці”, його героями стають і безіменні трудівники – орач і муляр, робітник і швачка, і великі трудівники науки: Дени Папен і Лейбниц, перші легендарні “космонавти” Дедал і Икар. І згодом – після перемоги Жовтня – нову, Радянську Росію поет славив як республіку вільної праці. Період […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. 2. Занепокоєння перед наступним поколінням. 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в невичерпні сили українського народу. ІІ. Головний герой поеми Мойсей і народ. ІІІ. Висновок поеми....
- Забобони і віра Напевне, кожен із нас стикається із чимось, що сьогодні називається забобоном. Це народні уявлення, вірування, пов’язані з пересторогою, обмеженням. Вони з’являлися протягом розвитку народів, як свідчать дослідники, внаслідок їхньої неосвіченості. Можливо, на сьогодні вони й не мають логічного підгрунтя, однак не можна просто перекреслити їхнє існування. Звичайно, ставлення до чорного кота сьогодні здається смішним, та з іншого боку – величезна кількість прикмет бере своє коріння також із забобонів. Наприклад, у […]...
- Прагнення до світла і правди в поезії Павличка Дмитро Павличко в українській поезії є однією із тих постатей, що визначає її моральний авторитет. Літературне визнання прийшло до Дмитра Павличка відразу. Вже першій збірці поета “Любов і ненависть” Андрій Малишко дав високу оцінку: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського Покуття, з смереками і дубами, з мозолистими, шкарубкими долонями батька, з ріллею, що пахне плугом і посіяним зерном”. Але поряд із цими мотивами звучить […]...
- Вічні ідеали добра й братерства Начебто чорні урагани, які змітають усе на своєму шляху, проносилися над землею Грузії криваві війни й нищівні пожежі. Безцінні скарби духовного життя зникали в полум’ї, мішалися з кров’ю, втоптувалися в землю. Стародавній народ картвелів достойно опирався войовничим загарбникам. Велика поема Шота Руставелі вціліла в ті страшні часи й змогла донести до сьогодення вражаючі картини стародавнього життя. Цей твір дає можливість почути відгомін вируючих пристрастей давнини, захопитися піднесеним коханням, насолодитися спогляданням […]...
- Хто з героїв повісті “Гранатовий браслет” – княгиня Віра чи Желтков – викликає у вас більше співчуття? Минає час, і світ стрімко змінюється. У одній з телепередач прозвучала думка, що не розділене кохання – це хвороба, яку потрібно лікувати. Це точка зору, мовляв, нормальних, психічно врівноважених людей. Що ж, виходить Купрін у повісті “Гранатовий браслет” описав просто випадок з психіатричної практики? Повірити у таке важко, та й не потрібно. Хто сказав, що постійний душевний спокій – це і є запорука щастя? Княгиня Віра Шеїна, у яку закохався […]...
- “Он весь – дитя добра и света” Що приваблює мене в поезії Пушкіна? Звісно ж, насамперед особистість самого поета, багатогранна і незбагненна, спілкуючись із якою, відчуваєш почуття, подібне до того, що переживає альпініст при підйомі до сніжної вершини. Наш технократичний вік чимало постарався, щоб занурити людину в безодню низинних пристрастей і закрити для неї сяючу сніжну вершину людського духу. “Вивчаючи його творіння, можна чудово виховати в собі людину”, – сказав В. Г. Бєлінський. Хочеться пояснити – досконалу […]...
- Віра у силу надії та справжнього кохання у повісті-казці Олександра Гріна “Пурпурові вітрила” Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну […]...
- Твір “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка “Волі і світла проміння” “Молитви” на слова О. Кониського, музику М. Лисенка Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка “Молитва”. Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала […]...
- Про межі добра і зла Добро і зло – одвічні дві сили, що змагаються за владу у світі, але жодна з них не може перемогти, тому світ і існує досі. Але це висока патетика, а у звичайному людському житті все, з одного боку, виглядає значно простішим, а з другого, виявляється значно складнішим. Інколи людині дуже важко відчути, де пролягає межа між добром і злом. Наприклад, тепер у світі багато сперечаються про евтаназію – штучне переривання […]...
- Атмосфера добра і любові в українській родині Твір за твором С. Васильченка “Свекор”. Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та погляди, зумовлюють вчинки та поведінку. У оповіданні “Свекор” зображено українську родину. Головний герой оповідання – […]...
- Панування добра і любові в українській родині В оповіданні “Свекор” зображено звичайну працьовиту родину. Головний герой – хлопчик Василько, наймолодший в сім’ї. Він розмовляє як дорослий, коментує найменший непорядок у хазяйстві, одним словом, бурчить, немов “свекор” – так прозвали його рідні. Алє, на мою думку, Василько – щирий та розумний, а його вчинки – особисті вдачі. Мені дуже сподобалось те, як рідні вирішили провчити Василька. Хлопчик не хотів вчити азбуки і ходити до школи, відповідав матері: “Що […]...
- Проблема добра і зла в трагедії Вільяма Шекспіра “Гамлет” Так создан мир, что живо, То умрет. В основу трагедії “Гамлет”, створеної Шекспіром 1600 року, покладено давні сказання про принца, який удає з себе божевільного, щоб приховати свій план помсти за вбивство батька. Але якщо в легенді головною темою була родова помста, то у Шекспіра Гамлет почав нове життя. У центрі трагедії проблема добра і зла, проблема вибору. Гамлет з’являється на сцені, і глядач одразу розуміє, що принц не схожий […]...
- Боротьба добра і зла в трагедії Й. В. Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете працював над написанням трагедії “Фауст” більше шести десяти років. Пошук істини і сенсу буття – ось ті питання, які хвилювали Гете все життя. І лише через шістдесят років роздуми Гете склалися у цілісний твір. У трагедії письменник показав боротьбу добра і зла як рушійну силу, динаміку життя. У пролозі автор ставить питання: чим є людина в цьому гармонійному і досконалому Всесвіті. Людина нещасна, вічно […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на золоті їстимеш-питимеш, у золоті ходитимеш, у золото взуєшся, золотом вуха завісиш”. І дівчина могла б […]...
- І. Багряний. “Тигролови”. Гуманістична ідея перемоги добра Мета: Обладнання: Теорія літератури: допомогти учням усвідомити гуманістичну, оптимістичну спрямованість роману, зацікавити творчістю українських белетристів; розвивати навички роботи з текстом художнього твору, аналізу великих епічних форм, визначення елементів сюжету й композиції; виховувати патріотизм, оптимістичне світобачення, вольові риси характеру, допитливість, любов до книги. портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього. пригодницький роман, сюжет, композиція, художні образи, символи, художні засоби. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Роман […]...
- Жорстокість і віра в добро Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, розмовляють з бабусею і ще не знають про страшні і несподівані пригоди, які заважатимуть або […]...
- Віра в щастя України – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в щастя України “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не забудуться. Розмірковуючи про долю Батьківщини, ніби забуває суто особистий мотив смерті, […]...
- Віра в щасливе майбутнє України “Заповіт” – один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, Цей вірш – неповторне поетичне звернення Кобзаря до сучасників та наступних поколінь. Поет роздумує над долею рідної України, яка хвилює його найбільше. Він ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не Страшна. Тарас Григорович Шевченко мріє про те, щоб Дніпро поніс у “синє море кров ворожу”: І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… […]...
Categories: Твори з літератури