Сімейний бюджет

Related posts:

1. Що я знаю про наш сімейний бюджет? Наш сімейний бюджет складається із заробітної плати мого батька, матері та пенсії бабусі. Мій тато працює лікарем-стоматологом у міській поліклініці. Його заробітна платня невелика, але з дитинства він мріяв лікувати хворих людей. Пацієнти мого батька дуже вдячні йому за високий професіоналізм у роботі, повагу до кожної людини та добре слово. Моя мати працює вчителькою початкових класів у середній школі. Учні дуже її люблять і намагаються гарно вчитися. Моя бабуся усе […]...
2. Сімейний звичай Сімейний звичай У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь. Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й промінчики сонця, що заглядало у вікно, біля якого зазвичай майструвала мама. Край рушничка […]...
3. Сімейний вечір Мої батьки працюють архітекторами, і часто затримуються на роботі допізна. Тоді моя старша сестра гріє вечерю і ми разом їмо. Але сьогодні я швидко збираюся після уроків і поспішаю додому. Тому що тато і мама прийдуть додому раніше, і вся наша сім’я вечерятиме разом. Такий сімейний вечір буває не щодня. Коли я повертаюся зі школи, сестра і мама вже вдома і готують вечерю. Тато теж їм допомагає. Всі жартують, сміються, […]...
4. Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим Твір-роздум Людина, на яку я хочу бути схожим,- це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І якщо мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли прийде мама, то горе, розділене з нею, – півгоря, а радість – подвійна радість. Інколи мама накричить на мене за […]...
5. Як ми відзначаємо свята Наша родина велика, тому ми відзначаємо багато свят. Напередодні ми прибираємо у квартирі, мама готує щось смачненьке й обов’язково пече пиріг із яблуками, бо його люблять усі. А святкового дня ми гуляємо разом, а потім повертаємось додому, щоб скуштувати того найсмачнішого пирога. Найулюбленіші свята в нашій родині – дні народження. їх ми святкуємо аж шість – наші з братом, батьків та бабусі з дідусем. Кожен з нас готує подарунок для […]...
6. Моя сім’я – найбільший скарб З радістю в душі і усмішкою на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я найщасливіші дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним скарбом в моєму серці. Я пишаюся і горджуся своїми батьками, своєму бабусею, своїм […]...
7. Жива зелена аптека 6 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Жива зелена аптека У селі мою бабусю вважають знахаркою, а я думаю, що вона справжня чарівниця. Я часто прошу її взяти мене в поле, на луки чи в ліс, коли вона йде туди по лікарські рослини. Бабуся знає, коли треба рвати ту чи іншу квітку, де ховаються гриби, як правильно сушити і зберігати трави. Одного разу вона сказала мені, що поле, луки й ліс – це […]...
8. Моя бабуся Я люблю свою бабусю, і всі вихідні дні проводжу у неї. Бабуся невеличка на зріст, худенька, з блакитними жилками на шиї й руках. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. Вони вказують на те, що раніше вона була красунею. Особливо мені подобаються її очі. В її погляді ніколи не було ні фальші, ні лукавості, ні хитрування. її голубі очі освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони випромінюють тепло і щирість навіть тоді, […]...
9. А родовід – то дерево старе Колись давно я запитав у матері: “Мамо, а що таке родовід?” Вона загадково посміхнулася і підійшла до вікна. “Дивись, сину, яке велике дерево росте на нашому подвір’ї”. Я поглянув у вікно і побачив знайому картину, яка постає перед моїми очи­ма щодня. Міцний високий клен із розлогим гіллям, на якому ось-ось з’явиться лапате зелене листя. Люблю це дерево, бо влітку воно дарує мені прохолодну тінь від своєї затишної крони, а взимку […]...
10. Канікули Ом і попросила, щоб хлопець випустив її з скляного полону назад у річку. Задумався переляканий риболов і зопалу викрикнув, що раз рибка говорить, то повинна виконати його бажання. Звичайно ж, рибка погодилась. Хлопчик гарячково перебирав подумки свої найзаповітніші мрії. Це і новий велосипед, і надсучасний телефон, і новий ноутбук… Та тут його погляд зупинився, у сусідній кімнаті важко зітхала хвора бабуся. Бажання народилось міттєво і без вагань. Рибка мотнула хвостиком […]...
11. Міні-твір на тему “Добра людина” Дуже доброю людиною я вважаю свою дорогу бабусю Олю. Вона мало думає про себе, але завжди піклується про нас, своїх рідних. Я часто приходжу до неї в гості. Тоді бабусечка пече мої улюблені духмяні пиріжки з картоплею або з вишневим варенням. Бабуся хвилюється, чи тепло я вдягнений. Коли я хворію, вона готує для мене гарячий компот з вітамінами. Моя бабуся не любить сваритися та кричати. Вона завжди вмовляє спокійним голосом. […]...
12. Бабуся-служниця – утілення християнських засад життя Із-поміж персонажів повісті з великою любов’ю змальовує письменниця бабусю, служницю пана. Була вона “старесенько-старесенькою, – аж до землі поникає, та вся усенька зморщена”, але не звільнили її від роботи. І біля печі допомагає, і в саду працює. А вже лагідна, привітна та добра з усіма! “Зозуленько”, “любко”, “голубко”, “панночку” – звичні для неї звертання. Хоч і кріпачка, хоч і підневільна, та має бабуся почуття власної гідності. Навіть у присутності панночки-інститутки […]...
13. Бабуся в моїй пам’яті Бабуся в моїй пам’яті Немає вже моєї рідної бабусі, лише спогади линуть до мене. Згадка про обличчя, посмішку й тиху розмову бентежить душу. Зустрічаючи мене, свою онуку, бабуся випромінювала радість. На її вустах була посмішка щастя. Дуже добре я пам’ятаю її невисоку, трохи згорблену від старості постать. А очі! Які в неї були очі! Сіро-блакитні ясні, вони завжди посміхалися з-під посивілих брів Високе чоло обрамляла барвиста хустка, з-під якої вибивалося […]...
14. Шануй учителя, як родителя Учительство – насправді святе діло. Здавна вчителя людство шанувало поряд із лікарем та священиком. Адже кожен із цих людей у своєму труді торкається найпотаємніших царин людського духу. Придивимося до наших учителів. Вони такі різні, але є в них і спільна риса. Це очі, – добрі, небайдужі, які так нагадують очі наших батьків. Тільки подумати: у кожно­го з цих людей аж по кілька десятків дітей, тобто шко­лярів. І кожного треба доглянути, […]...
15. Найбільше багатство – здоров’я Нещодавно я сильно захворів. Спочатку навіть зрадів, бо мене напевне залишили б удома, я кілька днів не відвідував би школу та зміг би грати в комп’ютерні ігри ввесь день. Але потім я зрозумів, що дуже помиляюсь. Виявилось, що я хворий на грип: у мене була висока температура, боліло горло й голова, усе тіло було важким. Мені зовсім не хотілося грати, настільки погано я себе почував. Мама доглядала за мною, давала […]...
16. Як моя мама мріяла стати лікарем Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, – гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи. – Яке, мабуть, щось цікаве? – запитала вона. – Я маю написати твір про те, ким я хочу стати. – Це чудово. І ким же ти мрієш стати? – поцікавилася мама. – Не знаю, мамо, я ще не вирішила, – знітилася я. – Нічого, в тебе ще буде час визначитися із […]...
17. Моя мама-опис У моєї мами дуже гарне ім’я – Юлія! Це ім’я походить від старовинного імені Иулия, що означає ” пухнаста “. Ім’я мамі дуже підходить. Вона дуже струнка, ніжна, добра, ласкава, тендітна. Я її дуже люблю. Моя мама не знає ліні, вона вміє в’язати, шити, дуже смачно готує. Це вона навчила мене всьому, що я вмію. У моєї мами дуже красиві сірі очі з довгими пухнастими віями, густі каштанові волосся, ніжні […]...
18. Каштани в нашому дворі Я живу у великому місті, але в невеликому будинку, із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, […]...
19. Любов до батьків Немає рідніших на землі людей, ніж батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі. І ми маємо бути вдячними за це. У нас велика і дружна родина. Мама, тато, дідусі й бабусі, я, два мої брати і сестра. Змалку в нас навіть думки не виникало, що можна ставитися до батьків інакше, ніж із […]...
20. Твір на тему: “Що для мене рідна мати!” “Рідна мати моя, ти ночей не доспала І водила мене у поля край села, I в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на дою дала”. У кожного з нас є особисті моральні цінності, найсвятіші поняття і речі. Обов’язково однією з таких цінностей у кожної людини повинна бути любов до матері. І недаремно про рідну матір пишуть письменники і поети, її оспівують музиканти і зображують […]...
21. Автограф Всеволода Нестайка Я був в гостях у бабусі і вона дала мені дуже гарну книжку з цікавою назвою: “Одиниця з обманом”. Я перегорнув сторінку і відразу запитав бабусю що це за надпис на книзі? Мені бабуся відповіла: це автограф знаменитого Всеволода Нестайка! Він письменник. Його сміх і гнучкий розум лунають на цій планеті майже вісімдесят років. А я відразу сказав: нуж-бо йому 80 років, а мені 8! І різниця між нами всього […]...
22. Чому бабуся стала для Альоші найріднішою людиною Повість Максима Горького “Дитинство” є автобіографічною. В ній він розповів про свої дитячі роки, проведені в сім’ї свого дідуся і бабусі. Найближчою та найріднішою людиною стала для Альоші бабуся Акуліна Іванівна. З того дня, коли поховали батька Альоші, бабуся завжди була поруч з ним. Запам’ятав хлопчик і те, як бабуся милувалася Волгою, відкриваючи для онука красу землі, талановитість людей. Під час сварки між дядьками Альоша бачив, що бабуся дуже засмучується, […]...
23. Твір-опис за картиною Н. А. Трутовського “Хворий” Проста селянська хата. Пічка, лавка і десь глибше ліжко під маленьким віконцем. На ліжку – хворий чоловік. Відчувається, що людина хвора тяжко, навіть безнадійно. Це відчувається і в тому, як прямо, наче мертвий, лежить цей чоловік. Це видно з фігури жінки, яка несе, мабуть, ліки хворому, а сама ледве стоїть на ногах, тримаючись рукою за стіну. Дружина чи мати? Мабуть, дружина, бо посеред кімнати стоїть дитина, дівчинка, безпорадна і сумна. […]...
24. Як я розрізняю поведінки і вчинки батьків Федька з оповідання В. Винниченка “Федько-халамидник”? Найбільше з того, що може мати дитина -. Батьки. Для багатьох дітей батьки – наисвятіші, найдорожчі люди. Тому що саме вони стають зразком для своїх нащадків. Особливо в дитинстві ми зазнаємо батьківського впливу: хлопчики хочуть бути схожим на тата, а дівчатка – на маму. І якщо дорослим протягом тривалого часу вдається підтримувати створений ними ідеальний образ, то діти вже і в дорослому віці будуть орієнтуватися на думку батьків. В оповіданні […]...
25. Як я провів вихідні Мені дуже подобаються вихідні, адже вони – час для відпочинку. Протягом робочого тижня і дорослі, і діти працюють, тому субота й неділя приносять багато задоволення. У ці дні вранці можна довше поспати, без поспіху поснідати, а потім увесь день присвятити приємним справам. Хтось зустрічається з друзями, хтось іде до кіно чи розважального комплексу, хтось із задоволенням читає улюблену книжку, а я люблю гуляти. Минулі вихідні виявилися для мене ще й […]...
26. Світ не без добрих людей Із п’яти років мене виховувала бабуся. Мої батьки були постійно у відряджен­нях. Батько й мати – геологи, і коли вони поверталися, ми з бабусею далеко за північ слухали їхні розповіді про дивовижні куточки нашої Батьківщини. А потім я довго не засинала, знов і знов прокручуючи в голові почуті історії. Бабуся за – пжди вчила мене чуйності, казала, що треба прагнути робити добрі вчинки. Ці по­ради допомагали і моїм батькам у […]...
27. Введення у храм Пресвятої Богородиці – Твір-розповідь Давним-давно це було. Маленьку дівчинку Марію батьки привели до Єрусалимського храму. Це означало пояснити дитині, що таке храм, хто такий Бог, з’єднати її життя з Його світлим ім’ям. Так Марія вперше побувала в священній глибині храму, і навіть не знала, що саме вона, коли виросте, стане матір’ю Ісуса Христа. Служба священика вразила маленьку дівчинку і заронила в її душу урочисте світло любові до Бога. Трапилося це 4 грудня. І тепер […]...
28. Образ бабусі-кріпачки в повісті “Інститутка” Марко Вовчок Крім образів кріпаків-протестантів, у повісті змальована “старесенька-старесенька” бабуся-кріпачка, яка не тільки зносить і терпить всі знущання примхливої панночки, а ще й інших навчає смирення й покірності. В умовах постійного пригноблення і знущання бабуся-кріпачка змогла пронести через життя почуття власної гідності, доброту, людяність і чесність. Така риса, як терпеливість, особливо яскраво розкрита в діалозі бабусі з Устиною, коли вони разом з Прокопом прийшли попрощатися з бабусею перед його службою у війську. […]...
29. Моя улюблена казка Чарівний світ казки відкрила для мене моя бабуся. Коли я був маленький, бабуся часто читала і розповідала мені казки. Я захоплювався мужніми героями цих творів, незвичайними фантастичними подіями, а особливо мені подобався щасливий кінець казок. Я дуже люблю казку “Рукавичка”. У мене є ця казка з красивими кольоровими ілюстраціями до неї. Казка мені подобається за те, що в ній іде мова про дружбу тварин. А я дуже люблю тваринок. Від […]...
30. Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” 5 КЛАС СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ Неопалима купина – символ єдності українського народу (легенда “Неопалима купина” Колись давно від своєї старенької бабусі я почула приказку: “За народ стоїть увесь наш род”, “Бабцю, що це значить?” – запитала я. “А от підростеш, – промовила бабуся, – усе сама і зрозумієш”. І от сьогодні, прочитавши український міф “Неопалима купина”, я, нарешті, зрозуміла, що мала на увазі моя бабуся. Вирішивши […]...
31. Я хочу розповісти вам Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про них не піклується”, – заявила мама. І все-таки собака в нашій квартирі на деякий час […]...
32. Рідна домівка План I. Там, де пройшло дитинство. II. Острівець краси і гармонії. 1. Квітуче подвір’я. 2. Бузковий цвіт дитинства. 3. Старий сад. 4. Минуле не повертається. III. Залишивши часточку себе. Згадуючи дитинство, проймаєшся дивними відчуттями. Якось щемно стає у грудях, коли згадуєш подвір’я, на якому зробив перші кроки. Невелике, затишне, повите виноградною лозою, воно ледве пропускало сонячні промені. Улітку захищало від спеки, взимку – від сніговіїв. Восени падолист застеляв землю пухким […]...
33. Де житимуть у старості мої батьки? Питання “Де житимуть у старості мої батьки?..” виникло у моїй голові давно, не в дитсадку звичайно, трохи пізніше, але й до сих пір не дає мені спокійно вдихнути свіже повітря… хоча, яке воно свіже, на процентів 70 складається з вихлопних газів та іншої отрути. Навкруги сама туга. У країні хаос. Президент та інші, що на “Олімпі”, так би мовити, не можуть створити лад, одні сварки. Хтось в когось вкрав корали, […]...
34. Твір “Радість Різдва” християнська етика. В цьому творі має розповідатись про різдвяні традиції минуло і теперішнього На превеликий жаль стрімкість і динамічність сучасного життя, велика завантаженість наших співвітчизників насущними справами та проблемами, які постійно приходиться вирішувати, не дає змогу з достатньою уважністю ставитися к святкуванню традиційних національних свят. Але попри все і сьогодні існує багато родин, які з повагою відносяться до традицій нашого народу, що складалися віками. І таких родин переважна більшість, особливо у сільській місцевості. Вже не одно століття наш народ святкує такі дорогі для […]...
35. Опис “Про мобільний телефон” На День народження батьки подарували мені новий гарний мобільний телефон. Він дуже сучасни, стильний та має всі необхідні мені функції. Мобільний телефон має великий сенсорний екран, який повертається сам, якщо я розверну телефон, також у ньому є дуже багато різних картинок та мелодій. Я в захопленні від восьми мегапіксельної камери з вбудованим спалахом. Також я можу відправляти текстові та мультимедійні повідомлення. На телефоні є такі функції як: блутуз, вай-фай та […]...
36. Людина, на яку я хочу бути схожою Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев’яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з’являється й сідає на лавочку біля під’їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її роздратованою, вона усміхнена, завжди привітна, завжди дасть мудру пораду. Бабуся Аня самотня. Чоловік давно помер; […]...
37. Я мрію про Мені дуже подобається мріяти. Кажуть, що найбільше люди мріють у дитинстві, але мені здається, що й дорослі із задоволенням роблять це. Моя бабуся говорить, що мрія допомагає жити, бо завдяки їй у людини з’являється бажання досягти чогось і вона робить усе можливе для справдження своєї мрії. У мене багато мрій – маленьких і великих. Мрію я про гірський велосипед, про новий комп’ютер, про подорож до якоїсь іншої країни. Мені б […]...
38. Хочу бути схожою на маму ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Хочу бути схожою на маму Нас у мами багато – аж семеро дітей. Живемо ми у поліському селі серед мальовничої природи. Мої односельці мудрі і добрі люди. Та наймудріша серед них – моя мама. Тиха, спокійна, лагідна, не пам’ятаю випадку, щоб вона на когось із нас гнівалась, голосно сварила. Якось почула від мами дивні слова, сенсу яких тоді не могла зрозуміти. Жили біля нас сусіди. Дітей […]...
39. Як святкують Різдво у моїй сім’ї Кожен народ має свої звичаї і традиції. Вони виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Багата на них і українська земля. Особливо шанують традиції на західноукраїнських землях. У мене там мешкає бабуся, до якої я люблю їздити відпочи­вати на канікули, особливо на зимові. Чому? Бо саме на цей час припадають різд­вяні свята, які проходять там по-особливому. Ще вдосвіта бабуся розпалює піч дванадцятьма полінами, бо в Ісуса Христа було дванадцять учнів. […]...
40. Мій родовід Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п’ять племінниць. Ну і я – єдина й улюблена дочка. От такий у мене “однобічний” родовід… Дідусь розповідає […]...