Як моя мама мріяла стати лікарем

Мамо, нам сьогодні таке домашнє завдання задали, – гукнула я до мами, щойно переступила поріг дому, повернувшись зі школи. – Яке, мабуть, щось цікаве? – запитала вона. – Я маю написати твір про те, ким я хочу стати. – Це чудово. І ким же ти мрієш стати? – поцікавилася мама. – Не знаю, мамо, я ще не вирішила, – знітилася я. – Нічого, в тебе ще буде час визначитися із цим.

А хочеш, я розповім тобі, як я мріяла стати лікарем? – Авжеж, розкажи, будь ласка, залюбки послухаю, – зраділа я. – Так от, коли я була років на п’ять меншою

від тебе, я мріяла стати лікарем. Улітку я іноді тиждень-два гостювала у бабусі. Там жила моя двоюрідна сестра Валя і менший братик Іванко. – Це та тітка Валя, що на Полтавщині живе?

– Так, саме вона. Разом із нею ми гралися “в лікарню”. Виготовляли різні ліки, настойки – з трав, ягід, – і лікували ними ляльок, кошенят чи курчат. Дуже захоплювала нас ця гра.

– І що, ви справді давали ті ліки кошенятам та курчатам? – запитала я. – Та ні, то ми так уявляли – малі зовсім були. А одного разу ми з Валею вирішили зробити операцію. Вона була хворою, а я – лікарем-хірургом і мала видалити їй апендикс. Звичайно, все було лише грою.

За лікарню нам правила така собі халабуда, яку ми побудували з гілок і вкрили ряднами. Тут ми й відкрили хірургічне відділення. Валя оголила свій живіт, а я взяла старенький ніж, яким ми кришили траву для ліків, і вже прискіпливо почала вивчати її живіт, де ж має бути той апендикс? Саме цієї миті до нас зазирнула тітка Галя, Валина мама.

– Ой, лишенько! Що ж ви тут робите? – злякано вигукнула вона. – У нас тут лікарня, – дружно відповіли ми. – А ніж вам навіщо? – зжахнулася вона. – Та ми операцію вирішили зробити, апендикс видалити, – пояснили ми.

– Я вам покажу операцію! Це ж треба таке вигадати! – Але ж це не насправді, ми тільки гралися, – почали виправдовуватися ми. Та все ж таки нам дісталося на горіхи.

Тепер, коли я вже доросла і сама стала матір’ю, я зрозуміла, чого так перелякалася тітка Галя, побачивши тоді нас. А нам було невтямки, за що ж воно перепало, – закінчила свою розповідь мама. Насамкінець я хочу сказати, що моя мама таки стала лікарем-хірургом і вже багатьом людям врятувала життя.

Я ще не знаю, ким хочу стати, тож вирішила написати твір про маму. її мрія здійснилася!



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Як моя мама мріяла стати лікарем

Categories: Шкільні твори