Щоб велося од хліба до хліба

Related posts:

1. Образу хліба вклонімося! З давніх-давен Україна є землею хліборобів. Синє небо й жовто-золоте колосся відбилися кольорами-символами на нашому державному прапорі. Протягом віків українці високо цінували свою причетність до законів землі, жили в злагоді, в гармонії з природою, шанували її, створену Богом і даровану їм, трударям, для розумного користування і збереження. За будь-яке ділечко хлібороби бралися з великою повагою до природи-матінки. Примічали всі зміни в природі відповідно до релігійних свят. Без молитви жодної справи […]...
2. Шматок хліба Шматок хліба Найбільший прояв геніальності – в засіяній ниві. / О. Довженко / Я дуже люблю поезію. Одного разу, гортаючи збірку Ольги Бергольц, я прочитала вражаючу розповідь, після якої я вже не можу байдуже ставитися до хліба. Під час Великої Вітчизняної війни шофер віз хліб до блокадного Ленінграда. Раптом машина зламалася, а шофер не міг її відремонтувати, бо його руки задубіли від сильного морозу. Тоді він вмочив їх у бензин […]...
3. Коровай хліба Про хліб ми знаємо з раннього дитинства. Напевно, “хліб” – одне з перших слів, що вимовляє дитина. А скільки прислів’їв і приказок присвячено хлібу! Хліб у житті людини має величезне значення. По-перше, просто без хліба багато страв несмачні. По-друге, хліб – це і бублик, і калач, і батон, і булочка. Свіжі, апетитні, вони іноді ніби запрошують: “Спробуй мене!” Із дитинства дорослі привчають дитину дбайливо ставитися до хліба: його не можна […]...
4. Б. ОЛІЙНИК. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “КРИЛО”, “ПІСНЯ ПРО МАТІР”, “В ОБОРОНУ ХЛІБА” Варіант 1 1. Б. Олійник належить до покоління поетів, яких називають… А Аналітиками сучасності. Б Провісниками незалежності. В Шістдесятниками. Г Неокласиками. 2. Уперше твір майбутнього письменника було надруковано в ра­йонній газеті, коли він… А Перебував на фронті. Б Був її позаштатним співробітником. В Навчався у п’ятому класі. Г Закінчив Новосанжарську середню школу. 3. Визначить першу збірку творів Бориса Ілліча. А “Сива ластівка”. Б “Б’ють у криницю ковалі”. В “У дзеркалі […]...
5. Хліб у житті людини – І варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас І варіант У поезії “Пахне хліб” виражено ставлення автора до хліба. Справді, коли я починаю замислюватися над тим, який шлях проходить буханець хліба, перш ніж потрапити на наш стіл у такому вигляді, мимоволі проймаюся повагою до нього і до тих, чия праця залишитися в ньому. Адже ж треба спочатку засіяти поле пшеницею, потім сумлінно доглядати його, а коли пшениця зійде, треба пожати її й обробити. Потім хліб випікається […]...
6. Хліб у житті людини – ІІ варіант – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас II варіант З давніх часів хліб супроводжує людину все її життя. Молодятам на весілля робили коровай. Коли хтось помирав, йому на труну клали хліб із собою. Є багато прислів’їв, пов’язаних з хлібом: “Хліб – усьому голова”, “Зима без снігу-літо без хліба”. Наші предки мали свої обряди на початок посіву, при збиранні хліба. У наші часи роль хліба анітрохи не змінилася. Він є і буде головним у нашому житті. […]...
7. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, […]...
8. Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли наставав час знайомитися з хлопцями. У них йдеться не тільки про почуття, а і про […]...
9. Соняшник Соняшник Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля – соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під пелюстки, то побачиш чорні клітинки. Саме ці маленькі клітинки і приносять стільки користі людині. Соняшники […]...
10. Величання в народних піснях селянської родини, селянина-трудівника Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе, буйне, кучеряве. Наші предки вірили, що сонце, вітер, мороз і дощ – це божества, від яких залежить урожай і життя […]...
11. Не земля родить, а руки хліборобські Хлібороб – це найпочесніша з професій. Ці люди ближчі за всіх до землі, до прадавнього коріння української нації. Наша земля дуже щедра, і такою вона була споконвіку. Безкінечні золоті лани: їдеш і їдеш, і здається, що мина­ють століття, а не хвилина за хвилиною. Мій дядько – комбайнер. Торік я гостював у нього саме під час жнив. Хлібороби кілька тижнів жили на ланах і працювали так, як ніколи: урожай 2001 року […]...
12. Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. Руками легко виплескували круглу хлібину, клали її на рушник, потім на ясеневу лопату клався капустяний […]...
13. Не кидайсь хлібом – він святий Заплющ на хвилину очі й уяви собі не таке вже далеке минуле. І на згадку прийдуть страшні образи: тридцять третій рік, голодомор, смерть. Урожай того року був щедрий, і селяни сподівалися на добру зиму й непогану сівбу. Але з далекої Москви прийшов наказ: забрати врожай до зернини. І кати зі сталінської охранки, мов ті круки, налетіли в Україну. Почалися чорні страшні дні. Разом із північним вітром віяла смерть. Втрата запасів […]...
14. Підготовка до виставки Підготовка до виставки Мій друг Василько ще в третьому класі захопився випилюванням фігурок з дерева. А навчив його батько. Я теж зацікавився, думав, що швидко така краса робиться. Але не все так видалося легко. Спочатку треба знайти відповідну дощечку, нанести на неї малюнок, що сподобався. Потім помалу за допомогою пилки зменшувати об’єм дощечки. Для цього береться найтонша пилочка, обводиться по ескізу. Ось і готовий каркас іграшки. Необхідно подбати про краї […]...
15. Шануймо хліб Якось я ненароком наступив ногою на шматок хліба, який упав зі столу. Бабуся за це насварилася на мене. Вона пригадала, як у роки Великої Вітчизняної війни, коли мій дідусь був на фронті, вона не мала хліба нагодувати мого батька. Як плакав тато, просивши хліба. Дідусь воював за нашу землю, щоб ми ніколи не були голодні, завжди мали на столі смачний хліб. Тепер у нас є хліб, є й до хліба. […]...
16. Рідна земля Ось асфальтовою дорогою ми піднялися на невисоку гору. Далі сірою стрічкою шосе сповзає в долину між рідкими заростями лісосмуг обабіч шляху. Літнє сонце палахкотить десь угорі, щедро сипле промені на живодайну землю, ніби притрушує золотавим пилом поля. Це прекрасний час, коли урожай на полях починає тужавіти, набиратися сили й готуватися до свята: я готовий – беріть мене! І виїдуть у поле статечні комбайни, неквапом будуть ходити з краю в край, […]...
17. Хліб Хліб Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко “випікали хліб”. Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й “випікали” на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий вечір. “Хліб,- говорила бабуся,- треба пекти в жіночий день. Найкраще він удається в п’ятницю”. […]...
18. Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є сим­волом добробуту українців? Мабуть, тому, що наша держа­ва в минулому була невичерпною житницею всієї Європи. А ще тому, […]...
19. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото не усміхається. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. За таких обставин замислюєшся над долею письменника взагалі. Як ми любимо шанувати письменників після їхньої смерті! От […]...
20. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і пожежами, “справлявся”, випрошуючи в начальства замість хліба військову команду. Його подорожі від краю до краю по міському […]...
21. Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська влада “своєму” народові. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському націоналізмі. Під […]...
22. Майстер корабля – Юрій Іванович Яновський Юрій Іванович Яновський “Майстер корабля” Досвід роботи на Одеській кінофабриці дав живий матеріал для першого роману Юрія Яновського – “Майстер корабля”. У цьому творі автор намагається заглибитися у психіку людини, адже всі події твору подані через осмислення сімдесятирічного мемуариста. Майже всі персонажі твору мали реальних прототипів – працівників Одеської кінофабрики. Прототипом головного героя твору, кіномайстра То-Ма-Кі, вважають самого Яновського. Сюжет твору – новий для тогочасної української літератури, оскільки йдеться про […]...
23. Дихання осені – Твір-опис Непомітно промайнуло безтурботне спекотне літо, і вересень став повноправним господарем в лісах, полях, на річках і озерах. Рано вранці вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригріває, нагадуючи про літо. Відпочивають після тривалої важкої роботи поля. Віддали господарям свій щедрий урожай сади. У всьому відчувається холодне дихання осені. Сіре небо все частіше затягують хмари, і накрапує дрібний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, стоїть сумний і мовчазний ліс. Незабаром дерева […]...
24. Звеличення почесної праці хлібороба у вірші “Спасибі” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Багато професій є на світі. Дуже важливими є праця вчителя, лікаря, кухаря, пожежника. Але особливою повагою в усі часи користувався труд землероба. Нелегку, але надзвичайно важливу для людей працю хлібороба змалював М. Рильський у своєму вірші “Спасибі”: Який це труд, який солодкий піт, Яка жага і втома життєдайна! Поет захоплюється працівниками землі, які з покоління в покоління плекають урожай: Яке це славне слово – хлібороб, – Що жартома ще звуть […]...
25. Дякувати за чистоту? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? Нещодавно я дізналася, що за кордоном прибиральники називаються гордо – рятівники від сміття. Я думаю, це цілком справедливо. […]...
26. Хто хліб шанує – той шанує працю Хто хліб шанує – той шанує працю Ні робота, ні життя, ні весілля – ніщо на світі не обходиться без хліба. Він дорожчий за золото, сильніший за все. З давнини зберігся звичай “хлібувати” – обсипати зерном молодих, новонароджених. На день Нового року дітвора ходила по хатах і “посипала”, промовляючи: “На щастя, на здоров’я, на Новий рік”. Хліб таїть у собі тепло серця і душі, тепло сонця. І ставлення до нього […]...
27. Роздуми про Нечуя-Левицького Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. От що таке доля. У такому разі сумно замислюєшся над долею письменника взагалі. Як ми […]...
28. Робінзонада головного героя роману Дефо “Життя та незвичайні пригоди мореплавця Робінзона Крузо” Самотній Робінзон на безлюдному острові ніби повторює весь шлях, пройдений людством: мисливець, землероб, пізніше, коли на острові з’являється П’ятниця,- рабовласник і, нарешті, хазяїн маленької колонії. З подробицями, точними цифрами автор розгортає перед нами історію свого героя. За складних умов проявляються позитивні риси Робінзона: енергійність, цілеспрямованість, заповзятливість. Він будує собі хатинку, видовбує із дерева човен, розширює печеру, приручає кіз, вирощує із жменьки зерна свій перший урожай. Уперше в літературі тема праці […]...
29. Вечорниці Вечорниці Вечорниці – одне з найулюбленіших свят молоді. Колись кожна частина села мала свої хати для проведення вечорниць. Найчастіше це були оселі самотніх жінок – солдаток, вдовиць. Молодь, яка збиралася на гулянку, називала господарку “паніматкою”. Якщо ж траплялося, що в хаті був і господар, то його величали “вечорничним батьком”. Першими приходили на вечорниці дівчата. За ними поступово збиралися хлопці. Пускали до хати лише “своїх” – парубок з іншого села міг […]...
30. Яку роль відігравали Різдвяні свята у формуванні духовності українців Родинний обряд напередодні Нового року на Щедрий вечір. Усі люди з нетерпінням чекають Нового року. Вважається, що це якась межа, за якою залишиться усе старе, погане і розпочнеться нове, краще. Тому новорічні свята і раніше, і зараз відзначаються найпишніше. Колись у цей період існувало багато звичаїв та обрядів. І святий вечір, і Щедрий вечір, і водіння Меланки та кози, і свято Василя, і ворожіння дівчат. Кожне таке дійство було сповнене […]...
31. Вияв мужності й стійкості борців за визволення трудового народу з-під гніту – ІІІ варіант ІВАН ФРАНКО 8 клас III варіант І. Франко через усе життя проніс любов до трудового народу і прагнення полегшити його життя. Творчість письменника – це спроба наблизити прекрасне майбутнє нашої Батьківщини. І незважаючи на те, що досягнути цієї високої мети надзвичайно важко, І. Франко та тисячі таких же невтомних працівників готові присвятити цьому все життя. У поезії “Каменярі” бачить поет себе, прикутого залізним ланцюгом до гранітної скелі, та тисячі інших каменярів, яких […]...
32. Народний календар: Січень Січень морозний місяць із яскравим сонцем і чистим блакитним небом. Дні до нового року й після в народному календарі звалися Святками. У січні православна церква відзначає Велике свято Різдва Христова. Наслихан цей місяць святочними гаданнями: робоче населення на врожай ворожили, молоді дівчини на нареченого свого У січні сонця більше, ніж у попередньому зимовому місяці. Більше й тріскучої стає морозних днів. Усе половина січня в народному календарі віддана Святкам. Грядет і […]...
33. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі – І варіант – МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ Рідної землі І варіант З дитинства привчився М. Сингаївський шанувати хліборобську працю. Батьки прищепили йому любов до батьківського поля, трудівників-землеробів. Свої почуття до рідної землі поет висловив у віршах. М. Сингаївський дуже поважає свого батька, який все своє життя присвятив праці на полі. Це поле уявляється поету якоюсь розумною істотою, можливо, воно навіть має багато людських якостей. Воно все чекає когось, “чує кроки господаря, чує дотик руки”. Ріднею того батьківського […]...
34. Весна Весна Після суворої зими з холодними вітрами, завірюхами, ожеледицею щедра та тепла весна крокує по землі, несучи лагідне проміння сонечка, надію на багатий урожай. З давніх-давен народ опоетизував цю пору року в образі богинь Лади чи Вясновиці. Ознакою приходу весни вважався посвист байбака. З Коконового дня день уже переважував ніч. Особливо радісно зустрічали його дітлахи. Матері й бабусі випікали з тіста фігурки найрізноманітніших птахів, роздавали дітям таких собі жайворонків та […]...
35. Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на головах жінок, сонце виблискує на білих кофтинах селянок, які збирають хліб! Сонця і неба на […]...
36. Хліб – усьому голова – ІІ варіант – ВОЛОДИМИР БРОВЧЕНКО ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хліб – усьому голова II варіант З давніх-давен до хліба ставилися як до святині. Саме таке ставлення було через те, що хліб діставався дуже важким трудом. Саме про ставлення до хліба і розповідає поезія, яка поділяється на два окремі вірші, об’єднані однією темою. У першому вірші “Недожата нива” мова йде про те, що у роки війни один солдат пішов вночі жати хліб, який вже почав сипатися. […]...
37. Літній ранок – І варіант 8 клас I варіант Які гарні, які неповторні літніми ранками наші краєвиди. Поля купаються в золоті яскравого проміння, гаряче повітря коливається хвилями. Зацвітають на городах соняшники, тягнуть голівки до неба. Таке враження, ніби впали на землю з неба тисячі сонць. Трава трохи жовтава, висушена сонцем, але легка, як подих, ніжна, як павутиння, між стеблинками яскраво поблискують крапельки роси. Родючі поля влітку. Колосяться вони буйним врожаєм. Небо глибоке й прозоре, ще […]...
38. Перша допомога при глибоких ранах Рана-це порушення цілісності шкірних покривів, тканин слизових, які викликані термічними, механічними, хімічними чи іншими впливами. Зозрізняють кілька видів ран: Різані вони наносяться гострими предметами. Рубані наносяться важкими гострими предметами. Колоті наносяться колючими предметами. Рвані утворюються під час розриву шкіри при натягу чи відкритих переломах. Вогнепальні нанесені зброєю. Рани від укусу, що виникають в разі укусу тварин. При пораненні значною загрозою є забруднення рани. Мікроби потрапляють у рану не тільки з […]...
39. Автобіографічна основа роману “Сад Гетсиманський” У романі “Сад Гетсиманський” Іван Багряний розповів про свої поневіряння у радянських тюрмах 1930-х років. Уперше його заарештували в Харкові 1932 року, звинувативши в українському буржуазному націоналізмі. Під час слідства він поводився впевнено і незалежно. Тоді його запитали: “Якби ви були на нашому місці, то що зробили б такому злочинцеві, як ви?” “Я б розстріляв,- відповів Багряний і пояснив: – Коли ви дасте мені кілька років, то виховаєте з мене […]...
40. Доля “втраченого покоління” у творах Ремарка Ремарк був солдатом і свої фронтові переживання переніс у літературну творчість. 1929 року рокам “На Західному фронті без змін” приніс Ремарку світову славу. Письменник розповів про своє покоління, яке стало жертвою війни. Його називали “втраченим”. Головний герой роману Пауль Ноймер каже: “Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив у наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльності, […]...