Що ми знаємо про прикмети

Related posts:

1. Що ми знаємо про русалок? ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Що ми знаємо про русалок? Русалка – дуже давня міфічна істота. У народі її кличуть то лоскотухою, то купалкою, то шутихою. Ця фольклорна істота людиноподібна, часто жіночої статі або навіть дух. У нашому розумінні складно відрізнити русалку від людини, але кінематограф та західний вплив змінили її вигляд у наших фантазіях. У народній міфології […]...
2. Виклад на тему: Народні прикмети З давніх часів Люди уважно спостерігали за явищами, що відбуваються навколо. Це допомагало їм не тільки краще дізнаватися природу й навколишній світ, але й робити деякі висновки, помічати закономірності, пророкувати погоду, урожай. Так у народі з’явилися й міцно ввійшли в наше життя різні прикмети. З дитинства всі ми знаємо, що якщо горобці влітку купаються в пилу, виходить, незабаром похолодає й можливий дощ. До дощу й ластівки літають низько над землею, […]...
3. Герой Їх було п’ятеро друзів. Всюди їх бачили разом. Три хлопці і дві дівчинки почали дружити з першого класу. Минуло шість років, а дружба їхня триває. Сьогодні вони вирішили піти в ліс по ягоди. Солодкі червоні суниці поспіли на лісових галявинах, і друзі вирушили в дорогу. Найпершим іде Мишко. Він схожий на командира невеличкого загону. Постійно чути його голос: “Підтягнутись! Не відставати! А хто це зупинився?” Ніхто не звертає уваги, бо […]...
4. Прикмети – Твір-дослідження Влітку я була у бабусі в селі і розпитувала всіх друзів і сусідів, про які прикмети вони можуть розповісти. Ось що я дізналася: Їсти з тріснутого, розбитого посуду – до нещастя, до життя, що “тріснуло”. Розбитий посуд завжди символізував збитковість, нещастя – за винятком тих випадків, коли її били умисне. Суть цієї прикмети в психологічному плані така: тріснутий посуд тримає господиню в напрузі, примушує згадувати про ситуацію, в якій її […]...
5. “Ми бідні не тим, що нічого не маємо, а тим, що нічого не знаємо” Одного осіннього ранку малюк уперше йде до школи, мріючи, що тепер “стане дорослим і розумним, все пізнає”, як кажуть батьки, на що старші школярі лише поблажливо всміхаються. Мовляв, недовго радітимеш, ще набридне. Таке різне ставлення до знань… Насправді знання – то справжнє золото в житті людини. Чи здатні лінькуваті невігласи оцінити всю красу самоцвіту знань, роздивитись кожну його іскристу блискучу грань, що їх усіх ніколи не перелічити найрозумнішому? Ці наші […]...
6. Чи можна його назвати моїм другом? Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя. Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею. Я вважав, що є друг і у мене. Мишко прийшов вчитися до нашого класу цього […]...
7. Найкращий друг Мишко Мишко – мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя – ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга. […]...
8. Ніч… а човен – як срібний птах!.. Плужник Ніч… а човен – як срібний птах!.. …Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи…І внизу, і вгорі глибини… О, який же прекрасний ти, Світе єдиний! Стан природи передано за допомогою персоніфікації “тремтить ріка”, “ліс хилиться”: Річний пісок слідок ноги твоєї Річний пісок слідок ноги твоєї І досі ще – для мене! – не заніс… Тремтить ріка, і хилиться […]...
9. Дитинство или, чому люди в своїх спогадах повертаються до дитинства? Якось довелося мені прочитати романтичну сагу про те, що в житті кожної людини є два береги – той, від якого людина відпливає, і той, до якого має неодмінно пристати. Причому другий, думаю, – то необов’язково смерть, це, перш за все, берег надії, берег любові. Але перший – це, звичайно ж, берег дитинства. Берег дитинства – це рідна земля, перші стежки, якими мандрували ми завзято і які наполегливо сняться нам донині. […]...
10. Моя хата скраю Кожної весни й осені учні нашої школи беруть участь у прибиранні скверу, що розташований поблизу школи. Повз цей сквер ми йдемо до школи і повертаємося додому. З вікон кабінетів добре видно алеї, якими іноді хтось іде, вікові дуби і тополі, Після уроків ми затримуємося, щоб трошки погуляти, побігати серед дерев або посидіти на лавці. За кожним класом закріплений свій куточок, який ми прибираємо. Ось і цього разу наша класна керівниця […]...
11. Розповідь про море Кажуть, що море безкінечне. З географічної точки зору це звісно не так. Проте, якщо хоча б на мить у нього вдивитись, всі сумніви одразу зникають. Безкрайній горизонт такий неосяжний, такий далекий. Люблю прогулянки біля моря. Вони ніколи мені не набриднуть, адже завжди різні. Саме море не буває однаковим. Воно мінливе за своєю природою. Сьогодні воно спокійне и тихе і наче не має нічого більш ласкавого за його легкі хвилі. Вода […]...
12. Не подумали Теплого літнього ранку двоє друзів Мишко та Андрій вирушили на рибалку. Навколо панувала тиша. Лише чути далеке кумкання жаб, яке посилювалось з наближенням до річки. На траву вже випала роса, над річкою стояв невеликий туман. Хлопці спокійно йшли звичною для них стежиною. Аж раптом Мишко зупинився і Андрій, не очікуючи такої зупинки, вдарився в спину товариша. Біля самого берега, трохи прихований очеретом, погойдувався на хвилях човен. Це ж скільки риби […]...
13. Про занепад нашого світу Верховний бог та Праматір-богиня посварилися. Верховний бог наслав страшну моровицю на народ, який був під захистом Праматерібогині, натомість вона проклтпа один з головних островів Верховного бога, де проводилися урочисті учти на його честь. Вона сказала: “Хто ступить на цей острів, того спалить небесний вогонь, і народиться найстрашніше, що лишень може бути на світі”. Верховний бог лише посміявся з цього, а його народ вирішив улаштувати найбучніший бенкет на честь свого покровителя […]...
14. Мій кращий друг Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на березі після купання, розповідаємо різні історії, будуємо з піску замок, слухаємо магнітофонні записи. Одного разу […]...
15. Мої улюблені танки Такубоку Ісікава Такубоку – один з найпопулярніших поетів Японії. Його танки відкрили нову епоху в створенні цієї давньої форми японської поезії. Танка завжди створює якесь одне цілісне враження, яке тягне за собою ланцюжок асоціацій. Так поет включає у процес співтворчості читача, оскільки поезія завжди розраховує на емоційне відлуння. Чи не найвідоміша танка Такубоку викликає безліч асоціацій: У Східному морі, на острівці, На прибережнім білім піску, Я, не втираючи сліз, Бавлюся з […]...
16. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
17. Погляд у криницю Павличко Дмитро Погляд у криницю Я розумію світло. Це – душа. Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословення миру. Палання рук. Веселощі трави. А що таке темноти? Можливо, це – печаль самотності. Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов’язки мумій. Заздрість ненаситна. Але без темряви свою снагу Не може сяйво людям об’явити; Потрібна ніч знесиленим очам. Тьма смерті очищає джерело Людського зору, як пісок підземний – Ті води, що прозріють у криниці. […]...
18. Море – Твір-опис Море… Я дуже люблю море. Воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. Таємниче, мінливе, неосяжне – воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. Одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. Сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлів, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. […]...
19. Запахла осінь в’ялим тютюном М. Рильський У поезії М. Рильського “Запахла осінь в’ялим тютюном”, яка написана у формі сонету, вжито оригінальні епітети “тонкий туман”, “пісок рум’яний”. Також у наступній строфі функціонує авторський неологізм “зорюють”: Запахла осінь в’ялим тютюном, Та яблуками, та тонким туманом, – І свіжі айстри над піском рум’яним Зорюють за одчиненим вікном. У травах коник, як зелений гном, На скрипку грає. І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє […]...
20. Прапор моєї країни У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на них виростає пшениця. Жовтий і чистий пісок на пляжі. І взагалі все яскраве, мені здається, […]...
21. Осуд бездушності Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. Люди підгодовували лося. Більш за все звір любив зустрічати вранішню зорю, і тоді здавалося, що […]...
22. Відгук про оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” Сюжет оповідання Д. Олдріджа “Останній дюйм” простий. Льотчик Бен на старенькому літаку летить на берег Акулячої бухти, щоб зняти фільм про акул. Він бере із собою десятирічного сина Деві, з яким не знаходить взаєморозуміння. Спочатку усі йшло добре. Син сидів на березі, Бен працював під водою. Але він випадково забруднився кров’ю від приманки, і акули напали на нього. Страшні різці скалічили його праву руку і, немов бритвою, прошили ліву. Щось […]...
23. Весняна капіж Я споконвічний городянин, але живу не у великому багатоповерховому, а в будинку, де лише один поверх. Уся наша вулиця суцільно складається з таких будинків. Вони потопають у зелені фруктових дерев. Навесні, коли цвітуть сади, здається, що на дерева опустилися білосніжні ароматні хмари. Мабуть, тому наша вулиця називається Садова. Цвітіння дерев – це буяння весни. Про свій прихід вона лунко заявляє капіжем. Жителям багатоповерхових будинків музика капежа не чутна. Зате в […]...
24. З чого починається батьківщина? Твір на патріотичну тему Мій шлях до школи лежить через невеликий парк. Я йду стежкою вздовж парку. Колись тут був басейн, били фонтани. Зараз, крім кам’яних ям, що позаростали травою, нічого не нагадує про минуле життя басейну. Ось я проходжу повз велетнів-дубів. Трохи далі від них варто берізка. Вона ніби чужа в суспільстві цих дерев, і мені її чогось шкода. Ось низка кленів; ніби один в один вишикувалися: клени-молодці. Цієї самої стежкою я повертаюся […]...
25. Любові всевишній присвячується Багато написано про кохання високого і низького, весе­лого і сумного, пронизливого і присмеркового. І завжди це людське почуття постає як гімн людині, яка здатна осягнути небесне, залишаючись на весняній родючій землі. Новела Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном” примушує замислитись над долею – її перехрестями, переспівами, вузлами. Приїхав до села хлопець і простує до рідної хати. Односельчанка – тітка Маруся – проводжає його дивним поглядом. Удома хлопець питає в матері, […]...
26. Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко “Федько-халамидник” Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і […]...
27. Зміст віршів Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” У віршах М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лєрмонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, […]...
28. Тема волі і вигнання в віршах М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” У віршах М, Ю. Лєрмонтова “Хмари” і “Три пальми” особливо гостро відчувається самітність від володіння волею. А що таке воля? Можливо, ця незгода з тим, що тебе оточує; можливо, холодний і тверезий погляд на суспільство й незгоду жити, як всі, думати, як всі, робити вчинки, як усе. Це воля мислити, воля діяти, воля мріяти й літати. М. Ю. Лєрмонтов порівнює себе із хмарами-мандрівниками, але якщо хмари мчаться над просторами безцільно, […]...
29. Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя особливість: наскрізні образи – символи задані в назвах добутків, і тому, тільки зрозумівши роль символу, […]...
30. Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений життєвих сил. Він чекає на прихід весни, коли все оживе і розквітне. Лось жив у заповіднику, людей не боявся, хоча раніше жив у […]...
31. Правда Соні і правда Раскольникова І.. Чому саме Соні звірився Раскольников. ІІ. Які почуття керували Раскольниковим? ІІІ. Християнські істини та вчинки героїв. 1. Крок назустріч любові. 2. Чи розуміє Соня Раскольникова? 3. Чому Раскольников за порадою Соні зізнається у злочині? 4. Чому Соня дає пораду зізнатися? 5. Через віру до воскресіння....
32. Вічне протистояння добра і зла Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асо­ціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро. На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письмен­ник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сер­дечних і черствих, грубих. Герої оповідання розкривають свої […]...
33. Загибель Жульєна Сореля – це поразка чи перемога? І. Ідеали Жульєна Сореля. ІІ. Чому змінився ідеал Жульєна? ІІІ. Спробувати не стати лакеєм. ІV. Чому Жульєн відхиляє пропозицію свого духівника? V. Поразка чи перемога?...
34. У гостях у Робінзона Крузо 1 вересня 2009 року я ступив на палубу корабля. Я втік від своїх рідних заради подорожі до далеких країв. На дванадцятий день нашого плавання ми перейшли екватор, як раптом налетів ураган. Корабель декілька днів носило в океанських хвилях, а потім його загнало в пісок, де він застряг. Із моїх товаришів нікого не було видно. Де вони поділися, я не знав. Раптом я побачив недалеко від корабля якусь людину, яка знаками […]...
35. Як змінюється психологія людини, що потрапляє у Ліліпутію Чому письменник звернувся до сатири, коли замислив написати роман про пригоди Гуллівера? Якщо перед нами сатиричний твір, це означає, що автора щось не влаштовує У тому житті, яким живе він і його співвітчизники, не влаштовують ті, хто керує і країною, і те, як люди виконують свої обов’язки громадянина країни. Прямо про її Свіфт не каже: його читачі не такі нерозумні і мають дійти самі тієї думки, що Немає пробачення тому, […]...
36. Оселилися на річці бобри. Твір-роздум у публіцистичному стилі, з обрамленням За традицією ми всім класом двічі на рік, восени і навесні, виїжджаємо місто на природу. Набираємо продуктів, беремо м’ячі, гітару і, звісно, магнітофон. Улюблене місце нашого відпочинку – один із мальовничих берегів річки Уди. Ось цього разу ясним осіннім днем ми розташувалися біля води, і раптом Льоша тихенько сказав: Ø – Дивіться, хтось пливе. Самого плавця ми побачили не одразу. Його присутність виказували лише круги, що розходилися по воді. Це […]...
37. Сторінками улюблених поезій – Євген Маланюк Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими. Спробую пояснити, чому. Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною […]...
38. Проблема стосунків батьків і дітей Часто думаю, чому батьки не завжди розуміють дітей? Чому не чують, що ка­жуть їм діти? Можливо, вони думають, що діти – не зовсім люди, то можна з ними просто не рахуватися… Дешо з цих стосунків можна зрозуміти, прочитав­ши оповідання англійського письменника Джеймса Олдріджа “Останній дюйм”. Герої оповідання – льотчик Бен і його син Деві. Батько узяв сина із собою на далекий безлюдний берег знімати кіно про акул. Поступово ми дізнаємося […]...
39. Романтична і трагічна історія Емми Боварі І. Монастирське виховання та мрії. ІІ. Чи можна впіймати дивного птаха-щастя? 1. Неромантичний чоловік. 2. Спроба грати в романтичність. 3. Бал у маєтку маркіза. 4. У вирі кохання. 5. Чому не здійснюються мрії? ІІІ. Чому загинула Емма Боварі?...
40. Сторінками улюблених поезій Велична й трагічна постать поета-емігранта, “залізних імператора строф” постає переді мною зі сторінок скромної книжки під дивною назвою “Невичерпність”. Я ніби відчуваю уважний, пильний, сумний, а часом і грізний погляд, погляд через роки поета, що стає моїм співрозмовником. Десь глибоко у свідомості лунає голос, низький, урочистий, який вимовляє оті слова, що чорними карлючками вкривають чистоту сторінок. Я вслухаюсь у ці слова, але не розумію їх, терплячий голос повторює сказане вдруге, […]...