Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви”

Related posts:

1. Історія сім’ї у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. Щедрін називає три характеристичні риси: ледарство, непридатність до якому б те не було справі й запій. Перші дві приводили […]...
2. Історія “виморочной сімейки” у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Щедрін назвав роман Добродії Головлеви епізодами з життя однієї сім’ї. Кожна глава являє собою закінчене оповідання про яку-небудь сімейну подію. І в пресі вони з’являлися поступово, як самостійні нариси. Задум єдиного роману виник не відразу. Проте цей цілісний добуток, в основі якого оповідання про катастрофу сім’ї й загибелі всіх її членів. У кожній главі розповідається про смерті кого-небудь із представників головлевского роду, про умертвии, тому що, по суті справи, на […]...
3. Сімейні підсумки у романі М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейної-ласкавої речьючто являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування роману […]...
4. Тема сім’ї у романі “Добродії Головлеви” “Добродії Головлеви” – це соціальний роман з життя дворянської сім’ї. Розкладання буржуазного суспільства, як у дзеркалі, відбилося й у розкладанні сім’ї. Валить весь комплекс моральних відносин, що цементують родинні зв’язки й регулюють моральні норми поводження. Тема сім’ї стає злободенною. Увага М. Е. Щедріна в цьому романі цілком присвячено аналізу каліцтв, дослідженню причин і показу наслідків. От перед нами родоначальниця й глава сімейства Орися Петрівна Головлеви. Вона владна й енергійна поміщиця, […]...
5. Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” Чудовий роман М. Е. Салтикова-Щедрина Добродії Головлеви коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянства. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків. У своєму суворому вироку кріпосництву Салтиков-Щедрин викрив розбещуючий вплив власності й паразитизму на людський характер, показав неминучість морального й фізичного руйнування паразитичної особистості Письменник зобразив історію морального опошлення й вимирання сімейства поміщиків […]...
6. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й “Людської комедії” Бальзака. Але погляд сатирика зосереджений на темних сторонах життя, критикуемих і, що заперечуються […]...
7. Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. За допомогою казок “для дітей неабиякого віку” автор зміг донести до своїх сучасників […]...
8. Характеристика Иудушки у романі “Добродії Головлеви” Салтиков-Щедрин один з видатних письменників-сатириків класичної російської літератури. Його талант оригінальний, своєрідний і цікавий, повз його творчість не можна пройти. Письменник багато й плідно працював, від добутку до добутку вдосконалюючи майстерність, вигострюючи сатирою перо, викриваючи свинцеві мерзенності життя Його пізній і самий зрілий роман Добродії Головлеви можна назвати історією виморочной сім’ї, приреченої на загибель через її спрагу, що вразила, корисливості, втрати людських зв’язків між близькими людьми Це особливо стосується Порфирія […]...
9. Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську психологію. Розуміючи, що революцію може зробити тільки народ, Салтиков-Щедрін намагається розбудити самосвідомість народу, кличе його […]...
10. Порок під личиною чесноти у романі “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейним-ласкавим мовленням. Що являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування […]...
11. Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, нерішучістю, пасивністю, автор вершить над ним суд. Гідна жалю доля “премудрих піскарів”. Крок за кроком […]...
12. “Добродії Головлеви” У читацькому сприйнятті роману М. Е. Салтикова-Щедріна “Добродії Головлеви” у наші дні виявилися деякі істотні особливості, що свідчать як про нові запити читача, так і про нові можливості прочитання цього добутку великого сатирика По-перше, роман, як правило, викликає в сучасного читача, і зокрема в середовищі університетського студентства, сильні естетические враження По-друге, він нерідко вступає в переклики з добутками сучасної прози. Так, у книзі В. Пелевина “Чапаєв і Порожнеча” читачі не […]...
13. Які “сімейні підсумки” підводь М. Е. Салтиков-Щедрин своїм романом “Добродії Головлеви”? Як це ні смутно, але в Панах Головлевих дійсно підводять підсумки. Роман не що інше, як історія руйнування, розпаду однієї сім’ї й проведення фінальної риси Властиво, подібного безславного кінця роду й випливало очікувати. Справа в тому, що споконвічно, коли читач тільки поверхово знайомить зі членами сімейства, стає ясно, що вони приречені на загибель. М. Е. Салтиков-Щедрин не виводить у своєму добутку жодного позитивного героя, як це характерно для традиційних, несатиричних, […]...
14. Композиція й сюжет роману М “Добродії Головлеви Тема кріпосництва в Росії завжди була предметом пильної уваги великого письменника Салтикова-Щедрина. Наприкінці 70-х років письменник підійшов у своїй творчості до рішення теми, за якого він міг узятися, тільки нагромадивши необхідний життєвий матеріал, маючи величезний ідейний досвід, коштуючи на твердих революційно-демократичних позиціях. Герой задуманого їм добутку повинен був персоніфікувати собою всі пороки й виразки кріпосницького суспільства. Це людина, наповнена порохом саморуйнування. Автор уже звертався до цієї теми в сатиричній хроніці […]...
15. Тема сім’ї й роду в Салтикова-Щедріна У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній тривозі. Він лежав на антресолях зовсім один і в той же час чув, що в […]...
16. Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав типізацію. “…Усяке явище, – писав він, – варто розглядати переважно в його типових рисах, а […]...
17. Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, фольклорні традиції: виявляє себе істинно народне світобачення, виражене в авторських уявленнях про добро і зло, […]...
18. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея циклу, з одного боку, викриття всієї державної системи самодержавства й показ неспроможності головних основ суспільства – сім’ї, власності, офіційним народностям, а […]...
19. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч різних правителів міста, внесших зміни в його життєвий уклад. 9. Розбещення вдач міста. 10. Похмурий-бурчеев. […]...
20. Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони – ті, кого пригнічують і гноблять, і ті, хто пригнічує і гнобить. Ми звикли до […]...
21. Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь на воєводстві”, “Орел-меценат” і “Богатир”. У казці “Ведмідь на воєводстві” Салтиков-Щедрін малює трьох Топтигіних. Вони […]...
22. Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання, або алеГорею. Письменник, як відомо, учився в Царскосельском ліцеї, де одержав прекрасне класичне утворення, тому ім’я стародавнього грека езопа було відомо йому дуже добре: ліцеїсти […]...
23. Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
24. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв і приказок, що приводяться у казках. У казках письменник торкається безлічі проблем: соціальних, політичних […]...
25. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського управлінського апарата. І все ж […]...
26. Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими досягненнями творчої фантазії, що додали добутку яскрава й неповторна своєрідність. Ця своєрідність виражається в тім, […]...
27. Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік двох генералів прогодував” чоловік, що вміє працювати, проявляє кмітливість, ніяка ситуація не може поставити його […]...
28. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової моральності. У казці “Премудрий піскар” Щедрін виставив на осуд малодушність тієї частини інтелігенції, яка в […]...
29. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок у прозові твори, далі – до перших казок. Казка “Дикий поміщик” має на меті виявити […]...
30. Блискуча сатира Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрина Творчість Салтикова-Щедрина, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство рабів і панів, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав виразки суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості Так, починаючи писати Історію одного міста, Салтиков-Щедрин поставив перед собою ціль викрити каліцтво, неможливість існування самодержавства з його суспільними пороками, законами, вдачами, висміяти всі його реалії Таким […]...
31. Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, як його величали сучасники, гучно і гнівно звучав по всій країні, і надихав кращих людей […]...
32. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, і безгосподарних правителів. Геніальність передбачень Салтикова-Щедріна безсумнівна. І. С. Тургенєв писав, що “Історія одного міста” […]...
33. Сатира у романі “Майстер і Маргарита” Сатира у романі “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” Михайло Булгаков писав протягом 1928-1940 років. Цей твір можна назвати сатиричним, бо в ньому автор яскраво висвітлив вади тогочасного суспільства. Роман починається з того, що Берліоз та його друг, поет Іван Бездомний, відпочивають у парку. А коли до них підходить Воланд, вони ставляться до нього насторожено. Друзі вважають іноземця шпигуном, ворогом радянських людей. І хоча Берліозу як освіченій людині цікаво […]...
34. Сатира у романі Дж. Свіфта “Мандри Лемюеля Гуллівера” Головною метою кожного мандрівника має бути виховання Розуму і доброчесності своїх співвітчизників за допомогою Добрих чи поганих прикладів з життя чужих країн… Дж. Свіфт Джонатан Свіфт був великим англійським сатириком. Він прожив довге жит­тя, сповнене злетів і падінь, сподівань і розчарувань. Доля наче гралася з ним – то обдаровувала, то не виправдувала сподівань. Він втратив рідного батька ще не народившись, але завдяки багатому родичеві здобув гарну освіту. Завдяки таланту і […]...
35. Порок під личиною чесноти Твір По романі М. Е. Салтикова-Щедріна. “Добродії Головлеви”. Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна – Іудушка Головлеви, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев – благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейним-ласкавим мовленням? […]...
36. Вільна тема: Сатира “Золотого теля” І. Ільфа та Є. Петрова Розміщено від Tvіr в Суббота 22 мая – Скажіть, – запитав нас строгий громадянин із числа тих, хто визнали Радянську владу трохи пізніше Англії і трохи раніше Греції, – скажіть, чому ви пишете смішно? Що за смішки в реконструктивний період? Ви що, з розуму зійшли?.. – Але ми не просто сміємося, – заперечували ми. – Наша ціль – сатира саме на тих людей, які не розуміють реконструктивного періоду. І. Ильф, […]...
37. Сатира в оповіданнях Панаса Мирного На розвінчання тупої поліцейсько-охоронної сили самодержавства Мирний, після кріпосників, чи не найбільше віддав своєї сатиричної майстерності. Погляньмо на товариша прокурора ІПестірного в епізоді відвідин Телепня в тюремній камері. Розчинилися двері. Увійшло двоє. Одного Телепень упізнав відразу. “Другий молодий, з русявою бородою, удягнений у чорну сукняну одежу з золоченими гудзиками і з темно-зеленим, гаптованим золотом, коміром; через незастібнуті поли біліла біла, як папір, сорочка; на жилетці бовтався золотий ланцюжок” . І […]...
38. Іронія і сатира у поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” Селяни – беззахисні жертви поміщиків. Вони терплять багато несправедливостей, але, скаржитися їм нікому. “Високо бог, далеко цар”, – говорить Мотрону Тимофіївні старий Савелій. Цар, який тримав у своїх руках державну владу, не захисник народу. Царська влада представляється селянинові у вигляді двох страшних лих – поборів і рекрутчини, що залишала сім’ю без годувальника. Сам цар не з’являється в поемі, зате народові добре відомі царські слуги: чиновники, поліцейські, військові начальники. У розділі […]...
39. Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Творчість Остапа Вишні надихалась і окрилювалась ве­ликим поняттям Народ, про що він полишив щирі свідчення у своїх щоденникових записах. “Який би я був щаслніїий – занотував гуморист, – якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уяв­ляєте собі: народ радісно усміхнувся!” Остап Вишня – письменник-новатор, найяскравіша постать націо­нального відродження 20-х рр. Він не тільки розширив тематику, а й збага­тив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису. Оригі­нальним твором письменника […]...
40. Гумор і сатира в п’єсах Булгакова По іронії долі уцелела й дійшла крізь роки тільки п’єса “Сини мулли”. Саме та, котрої автор в оповіданні “Богема” пророкував перше місце па можливому конкурсі “самих безглуздих, бездарних і нахабних п’єс”, створених у перші роки революції Очевидно, процес твору цієї п’єси, відбитий не тільки й “Богемі”, в “Незвичайних пригодах доктора”, але й в “Записках на манжетах”, і був тим самим негативним і ненависним досвідом, від якого Булгаков довго ще буде […]...