Русалочка – казковий образ, створений на основі народного повір’я, творчо переробленого Андерсеном. Народне повір’я свідчило, що русалка набувала безсмертної душі завдяки вірній любові людини. За словами Андерсена, подібна обставина містила в собі елемент випадковості. Тому він дозволив своїй героїні “йти природнішим, прекраснішим шляхом”. Ціною неймовірних страждань Р. так і не вдається завоювати серце прекрасного принца.
Вона помирає, перетворюючись на піну морську. Та все ж Р. не бажає поступити так, як радять їй сестри: убити принца і знову опинитися у своєму підводному палаці. Душевна краса і благородство не дозволяють Р. купити життя і щастя ціною смерті коханого : “…вона подивилася на гострий ніж і знову спрямувала погляд на принца, який уві сні вимовив ім’я молодої дружини. …і ніж мерзнув в руках у русалочки, але вона відкинула його далеко в хвилі”.
У Р. письменник утілює ідеал самовідданої, жертовної любові, що не має нічого спільного з егоїстичним жаданням насолод і щастя. Р. стала символом творчості письменника і символом Данії.





Related posts:
- Добрий казкар Ханс Крістіан Андерсен У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки – оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Ханс. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще – гуляти серед квітів. Ханс підріс і вирішив стати поетом і актором. Для цього […]...
- “Як гарно плестись останньою, десь позаду-позаду…” – ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У невеличкій країні біля синього моря жив собі бідний чоботар. Весела вдача та золоті руки – оце й усе, що він мав. Його дружина прала білизну для панів та поралася в убогій господі. У цій родині ріс хлопчик, худенький та бліденький, якого звали Хане. Понад усе хлопчик полюбляв мріяти, слухати народні пісні й казки, а ще – гуляти серед квітів. Хане підріс і вирішив стати поетом […]...
- Розкрийте духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у “Божественній комедії’ Данте У славетній “Божественній комедії” поет Данте змалював подорож самого себе у потойбічному світі. Твір базується на християнській міфології, на вченні про рай та ад, але воно художньо переосмислене. Герой опиняється у різних фантастичних місцях: пеклі, яке нараховує дев’ять кіл, чистилищі, раю. Данте бачить дивовижні дива, зустрічається з ангелами, з праведниками, з душами грішників, з Господом, з Люцифером та його прислужниками, з героями античних міфів. Провідниками йому служать душа його коханої […]...
- Пушкін: жанрова своєрідність і образ ліричного героя Культ дружби зародився в Пушкіна ще в Ліцеї. Протягом життя поета подання про це почуття мінялося, розвивалося, доповнювалося. У вірші “Бенкетуючі студенти” дружба для Пушкіна – щасливий сполучник вільності, радості. Друзів поєднує безтурботний настрій. Вірш відбив уміння поета життєрадісно сприймати мир, радуватися життю, тобто в ньому відбилися “анакриотические мотиви”. Але, крім того, у вірші дуже сильні філософські мотиви, рішення теми життя й смерті Пізніше поет дуже важко переживав невдачу повстання […]...
- Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Поезія А. Рембо схожа на зблиск, така вона яскрава й так недовго поет її творив. Але сталося так, що рядки молодого поета не загубилися серед виру слів, бо виявилися справді потрібними. Що перш за все вражає в поезії Рембо? Щирість почуттів. І не суто особистих. Річ не в конкретних сюжетах, змальованих поетом. Він на диво точно передав духовні поривання молодої людини, що […]...
- Основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Болісні переживання самітності, відчуття бесприютности, безплідності існування, мертва нудьга, пекучий і беззмінна, “як пломінь”, сум – от основні риси ліричного героя М. Ю. Лєрмонтова Багато сучасників поета були людьми нескінченно самотніми, замкнутими в собі, вони відчували навколо лише льодову порожнечу, ніщо не могло зігріти їхнє серце, та й самі вони не випромінювали щиросердечної теплоти. Лєрмонтов зумів передати атмосферу свого часу, настрою своїх сучасників. Він відчував біль свого покоління гостріше інших, […]...
- Гумористичне зображення головного героя оповідання О. Стороженка “Скарб” Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні “Скарб” письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманїженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз, навесні і влітку – щоб сонце не напекло голову. Бачачи, що син нічого не вміє робити, батько […]...
- Сніг – твір-опис явища природи Сніг Сніг – це зимовий вид атмосферних опадів. Він має свою кристальну структуру, в основі якої лежать замерзлі мікроскопічні краплі води. Коли крапля проходить крізь холодні атмосферні шари повітря й падає на землю, вона замерзає й обростає своїми побратимами, чіпляючись за них, утворюючи шестикінечні сніжинки. Така форма обумовлена фізичними законами замерзання води. Із чого складається сніг? Кожна зі сніжинок рідко перевищує розміри в 5 мм, але от ажурне переплетення граней […]...
- Естетичний ідеал В. Симоненка і його ліричного героя Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив на факультет журналістики Київського університету. Під час навчання майбутній поет активно працював у вузівській літературній […]...
- Духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у “Божественній комедії” Данте Великий поет Дайте Аліг’єрі увінчав своєю творчістю добу Середньовіччя і розпочав в Італії та в усій Європі нову епоху Відродження. Найбільш відомий твір Дайте – поема “Божественна комедія” . Данте назвав свою поему “Комедією”. Пізніше Дж. Бокаччо, вражений силою таланту автора і величчю його твору, приєднав до цієї назви визначення “божественна”. Під такою назвою – “Божественна комедія” – поема була опублікована у 1555 році, ввійшовши до скарбниці світової літератури. Данте […]...
- Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” короткий опис і художня характеристика твору Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український письменник-сентименталіст, одним із перших почав писати народною мовою не тільїш про смішне, а й про серйозне. Т. Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. Г. Квітка-Основ’яненко писав, що українська мова й література “рухається і буде жити” та що ніякі потуги ворогів “не зітруть її з лиця землі”, вона “подужає противників і гонителів”. Письменникам радив: “Як говоримо, так і писати треба”. “Маруся” Цією повістю письменник […]...
- “Слово про похід Ігорів” – короткий опис, художня характеристика твору, образи У “Слово про похід Ігорів” присутні елементи двох жанрів: прози й поезії. Перші видавці визначили його як героїчну пісню, сучасники – як поему або повість. Сучасні вчені відзначають, що тут наявні яскраво виражені епічні елементи, сильний ліричний струмінь, ритмізована мова, своєрідна композиція, що дає підставу вважати цей оригінальний високохудожній твір героїчною поемою. Автор Думки вчених розійшлися: одні вважають, що твір написаний кимсь із тогочасної феодальної верхівки, інші – незнатною людиною, […]...
- Трагедія життя ліричного героя в поезії О. Блока “Про доблесті, про подвиги, про славу” Майже ніколи не буває так, щоб поезія не відтворювала якісь моменти жит тя самого поета. Людина, яка не знала радості кохання, не пережила гіркоти розчарувань, не відчула злету духу, ніколи не залишить свого сліду в поезії. Прісне, розмірене, спокійне життя, можливо, й може бути цікавим для окремої людини, але митець не може перебувати в такому стані. Олександр Блок як поет і як людина жив на грані зриву. З юних літ […]...
- Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка Поезія А. Малишка в уяві кожного українця асоціюється з піснею, адже він писав пісні – жанр, який мав чимало прихильників, особливо якщо це ліричні пісні. Мудрі, ніжні, мелодійні вірші зворушують серце й уяву. Таємницю зачарованих мелодій-віршів А. Малишка Олесь Гончар пояснював так: “Народнопісенна основа в його творчості не стилізація, то його власне поетичне мислення, органічна поетова образність, що зливається з художнім розливом образності народної”. Ця народнопісенна основа зумовила особливе ставлення […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – ІІІ варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка III варіант Важко живеться на світі тим людям, які не мають твердого характеру, які здатні розгублюватися від несподіваних проблем, від не зовсім добрих змін у житті. Але їм протистоять люди, які вірять у те, що роблять, які ніколи, навіть під натиском обставин, не здатні зректися своїх ідей та вподобань. Таким, на мій погляд, був і […]...
- Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина, мужній та непохитний воїн. Він мало балакає та багато робить, зауважує шведський король Карл. “Гетьман – похмурий і старий. І […]...
- Опис образа Раневської у п’єсі “Вишневий сад” П’єса А. П. Чехова “Вишневий сад” – один з його кращих добутків. Дія п’єси відбувається в маєтку поміщиці Любові Андріївни Раневской, у маєтку з вишневим садом, оточеним тополями, з довгою алеєю, що “іде прямо, точно протягнений ремінь” і “блищить у місячні ночі”. Цей сад збираються продавати через численні борги Л. А. Раневской. Вона не хоче погоджуватися з тим, що сад треба продати під дачі Раневская, спустошена любов’ю, вертається у свій […]...
- Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Незвичайний початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні живого і мертвого, будується весь добуток Пастернака. Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішнє” життя головних героїв, відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з ходом подій, пручалися революції. Їхнє відношення до історичної дійсності зовсім інше. Воно в тім, щоб сприймати […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Іntermezzo” В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на засадах імпресіоністичної поетики. Враження від дійсності, передані у формі суб’єктивних переживань письменника, покладені в основу […]...
- Характеристика героя казки – Стійкий оловяний солдатик Стійкий олов’яний солдатик – казковий персонаж, втілення непохитної мужності, стійкості і завзятості. Він явний невдаха. На його відливання не вистачило олова, тому він стоїть на одній нозі. Але він стоїть на ній “так само твердо, як інші на двох”. Основна риса його натури – надзвичайна твердість духу. Він вирушає в небезпечне плавання в легкому паперовому човнику, вступає в поєдинок з великим зухвалим щуром, не втрачається, опинившись в животі величезної риби, […]...
- Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя У пісні “Двобій Ахілла і Гектора” у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Пригадайте, що ви знаєте з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни? (Ахілл – син царя Пелея і богині Фетіди. Фетіда хотіла зробити сина безсмертним. Для цього вона вдень мастила дитя небесною амброзією, а вночі тримала за п’яту над вогнем. Вогонь і амброзія зробили б Ахілла безсмертним, але в Ахілла зосталося вразливим […]...
- Сенс зображення шляху головного героя у поемі Вергілія “Енеїда” “Увесь світ знаходився у руках перєможців римлян. Вони володіли і морем, і суходолом, і небом, всіяним зірками, але їм усього було замало! їхні вщент навантажені кораблі борознили моря. Якщо на їхньому шляху зустрічалась затока та невідома раніше земля, де, за чутками, були золоті копальні, місцеві жителі оголошувались ворогами Риму, й доля готувала їм спустошливу війну, щоб римляни могли заволодіти новими скарбами”. Ці рядки були написані римлянином Гаєм Петронієм, приятелем Нерона, […]...
- Опис саду Сонячний світ пронизував зелені дерева, що позбиралися на схилі гори, неначе створюючи велику різнобарвяну сім’ю. Батько гуляв поміж дерев та перед кожним зупинявся, наче зустрів знайому людину. У цьому саду було посаджено найрізноманітніші дерева різного віку: груші, вишні, яблуні, сливи, дуби, липи, горіхи. Росла навіть висока тополя, своїм листячком до неї розмовляла молода, гнучка. “Кожен хазяїн,- розповідав товариш,- біля своєї хати траву косить для худоби, а наш батько все своє […]...
- “Витязь Янош’ – фольклорно-казкова поема про героя з народу Перші хвилини 1823 року. Невеличке містечко Кішкереш, що в Угорщині. У родині збіднілого угорського дворянина народжується дитина – хлопчик, якому судилося стати окрасою не тільки угорської, а й світової літератури. Це Шандор Петефі. На стіні будинку, у якому поет провів останню ніч свого життя, вирізьблено слова: “Тут він був ще людиною, звідси вийшов у свій великий шлях, щоб стати зорею. Сяйво її вічне”. І справді, ясною, незгасною зорею сяє нам […]...
- Опис: Сосна – символ дитинства Висока сосна на окраїні села завжди вабила відчайдушних хлопчиків. А після того, як Павлусь Крапин почав залазити на це дерево, розповідати про те, що бачить, герой добутку Ю. Збанацького вирішив теж підкорити це дерево. Він довго ходив навколо сосни, придивлявся, збирав сили. І от один раз, коли хлопців не було поблизу, хлопчик вирішив забратися на саму вершину. Важко було добратися до перших галузей, страшно стало, коли треба було перебратися з […]...
- Бунт головного героя роману Дж. Селінджера “Над прірвою в житі” “Над прірвою в житі” – центральний добуток прози Селінджера, над яким автор працював ще під час війни. Перед нами Америка початку 50-х років, тобто післявоєнного часу, настроям якого відповідає психологічна атмосфера роману. Селінджер вибирає форму роману-сповіді, саму експресивну з можливих романних форм. Сімнадцятилітній Холден Колфілд, головний герой оповідання, перебуваючи на лікуванні в санаторії для нервових хворих, розповідає про те, що з ним відбулося біля року тому назад, коли йому було […]...
- Твір-біографічній опис: Ілля Репін Ілля Юхимович Репін народився в 1844 році в маленькому українсь – І кому містечку Чугуєві, в сім’ї військового поселенця. У дитинстві він вчився Щ іконопису. У віці 19 років поступив в Санкт-Петербурзьку Академію Мистецтв. І Його приїзд в столицю співпав з важливою подією в художньому житті 60-х років – з так званим “Бунтом чотирнадцяти”, коли 14 молодих художників пішли з Академії, відмовившись зображати в своїх дипломних роботах міфологічні сюжети. Вони […]...
- Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і неправдою У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насамперед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув’язнення, брежнєвські табори. В. Стус мужньо переніс всі випробування долі і “в смерті повернувся до життя”. Його лірика […]...
- Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Образ головного героя в оповіданні Е. По “Золотий жук” Розповідь починається з деякої таємничості і неординарності в описі як головного героя, невдахи Вільяма Леграна, що втратив своє багатство, так і місцевості, де він проживав. Протягом усієї оповіді автор тримає читача в напрузі, не розкриваючи особистості свого героя. Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, […]...
- Життєва драма ГриГорея Мелехова, головного героя роману М. А. Шолохова “Тихий Дон” Не сохами-те славна землюшка наша розорана… Розорано наша землюшка кінськими копитами… Цветен наш панотець тихий Дон сиротами, Наповнена хвиля в тихому Доні батьківськими, материнськими слізьми. Стародавня козача пісня Дія роману Михайла Шолохова “Тихий Дон” охоплює роки, ознаменовані історичними подіями світового значення: Перша світова війна, Лютнева революція, Жовтнева соціалістична революція, повстання козаків 1919 року, громадянська війна, колективізація – от основні його віхи. Михайло Шолохов першим з російських письменників правдиво й повно […]...
- Марко Вовчок. “Максим Гримач” – короткий опис, художня характеристика твору Марко Вовчок – українська письменниця, твори якої мали антикріпосницьке спрямування. Її вважають основоположницею дитячої української прози. Марко Вовчок зміцнила основи української соціально-побутової прози. Вагоме місце у творчості посідають дві книги “Народних оповідань” , соціальна повість “Інститутка”, твори для дітей. Особливості творчості: – збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемного оповідання, баладного оповідання, соціальної повісті, психологічного опові-дання й повісті, соціальної казки художнього нарису; – письменниця описувала історичне минуле України, зверталася до фольклорних традиції; […]...
- Бунт головного героя роману “Над прірвою в житі” “Над прірвою в житі” – центральний добуток прози Селинджера, над яким автор працював ще під час війни. Перед нами Америка початку 50-х років, тобто післявоєнного часу, настроям якого відповідає психологічна атмосфера роману. Селинджер вибирає форму роману-сповіді, саму експресивну з можливих романних форм. Сімнадцятилітній Холден Колфилд, головний герой оповідання, перебуваючи на лікуванні в санаторії для нервових хворих, розповідає про те, що з ним відбулося біля року тому назад, коли йому було […]...
- Байрон і роль “байронічного” героя Любов до сестри поет називає “усмішкою природи”, для нього це почуття щире, а біблійні заборони викликають бажання посперечатися із ними. Гріховне кохання породило низку так званих східних поем, “Лара” , “Корсар” , “Мазепа” та ін.), герой яких переживає гріховне почуття і кидає виклик усьому людству. Любов до сестри також надихнула Байрона на проникливі “Станеи до Августи” , трагедії “Манфред” і містерії “Каїн” . У східних поемах народився “байронічний герой”, який […]...
- Образ Івана Васильовича героя оповідання “Після балу” В образі Івана Васильовича – героя оповідання “Після балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через характер Івана Васильовича Толстой показує відношення кожної чесної й чималої людини до того, що діється в країні. Письменник гнівно викриває […]...
- Сумна клоунада головного героя роману Г. Белля “Очима клоуна” Г. Белль вибрав собі героя, що знаходився в положенні самотнього судді навколишнього світу. Погляд на світ “Очима клоуна” – це погляд на світ незалежного художника. Бо хто ж, як не клоун, творча особистість, може сказати правду? Головного героя роману Г. Белля Ганса Шніра сприймаєш як клоуна не тільки за родом його занять. Саме так сприймається єдина нормальна людина серед очманілого, божевільного суспільства, що грає в якусь дивну гру, яка занадто […]...
- Образ Чайльд Гарольда як утілення байронічного героя Найвідоміша з поем Байрона – “Паломництво Чайльд Гарольда”. Створювалася поема не одразу. Перші дві її пісні були написані під час подорожі Байрона в Португалію, Іспанію, Албанію, Грецію. Третя пісня – на березі Женевського озера після остаточного від’їзду з Англії, четверта довершена вже в Італії 1817 року. Дві перші пісні поеми були опубліковані 29 лютого 1812 року і відразу ж завоювали серця читачів. “Одного чудового ранку я прокинувся і довідався, що […]...
- Опис образа Лопахіна в п’єсі “Вишневий сад” От цю зміну суспільних формацій і показав Чехов п’єсі “Вишневий сад”. Представником буржуазії в п’єсі є Лопахин. Він, виходець із простого народу, зумів стати хазяїном життя. “Тільки що от богатий, грошей багато, а коли подумати й розібратися, то мужиком-мужиком”,- говорить він. Лопахин живе в той час, коли над миром панував один пан і бог – голий чистоган. Може бути, Лопахин не був би такою людиною, якби жив іншим часом. Він […]...
- Образ головного героя повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” У повісті “Зачарований мандрівник” М. Лєсков створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ людини, що настільки органічно злита з мінливою стихією життя, що її не страшно у ній загубитися. Це – Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”; він “зачарований” казкою життя, її чарівництвом, тому для нього в ній не існує кордонів. Цей світ, що герой сприймає як чудо, нескінченний, як нескінченна і його мандрівка в ньому. […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на поселення до Далекого Сходу. Звідти спробував тікати, за що потрапив на три роки до табору. У1938 р. його знову арештовують, […]...
- Пам’ятник Кобзареві у Харкові. Твір-опис пам’ятника Т. Г. Шевченку і місцевості Є у Харкові святі для кожного мешканця місця, які внесені у всі екскурсійні маршрути міста. Тут призначають побачення, сюди харків’яни неодмінно ведуть гостей, що приїхали до них здалеку. Тут можна побачити й іноземні делегації. Такі місця – дзвіниця Успенського собору, Покровський монастир, пам’ятник Т. Г. Шевченку. Пам’ятник великому Кобзареві посідає особливе місце у списку відомих місць столиці Слобожанщини. Відкритий 24 березня 1935 року, він і зараз залишається одним із найзначніших […]...
Categories: Твори з літератури