Роман Ч. Айтматова “Плаха” заснований на ідеї суперечливості людської природи. З одного боку, людина підкоряє собі і використовує природу, споживаючи плоди своєї діяльності, а з іншого боку – руйнує своїми перетвореннями. Таким чином, світ природи перетворюється в світ людський. Між ними повинні бути встановлені відносини споріднення, гармонії, але насправді – все навпаки.
Про це і говорить Чингиз Айтматов. Дисгармонія приводить до трагедії, приводить рід людський на “плаху”! Роман композиційно складний.
У ньому переплітаються дві основні сюжетні лінії – життя вовчого сімейства і доля Авдія Каллістратова.
Головний герой роману – Авдій Каллістратов, що був семінарист, виїжджає за завданням редакції газети в Моюнкумську савану за матеріалом про “гінців”, що збирають коноплю. Їм рухає не тільки борг журналіста, але і прагнення врятувати людей, розбудити в них душу. Його духовності та ідеї твердження добра тільки добром протистоїть “ідея” Гришана, ватажка “гінців”, переконаного в тім, що і він допомагає людям на їхній дорозі на щастя. “Я, – говорить він Авдію, – допомагаю людям відчути щастя, пізнати Бога в кайфі. Я даю їм те, що ви не можете дати їм ні своїми проповідями, ні молитвами… У мене до Бога є свій шлях, я входжу до нього інакше, із чорного ходу.
Не так твій Бог розбірливий і недоступний, як тобі думається…” Гришан не може зрозуміти того, що не в кайфі людина одержує насолоду, втрачаючи контроль над собою і теперішньою волею. Як бачимо, протистояння героїв засноване на розходженні понять про добро і зло, про щастя і волю людини. Кожний визнає існування зла, однак вихід бачить по-своєму, і кожний іде на свою плаху: компанія Гришана – на лаву підсудних, а Авдій, не переконавши нікого, гине.
Наївний, він сприймає світ тільки через “світло добра” і, сам того не зауважуючи, іноді стає знаряддям у руках зла. Не зрозумівши призначеної йому ролі, починає боротися із цим злом і знову йде на плаху.
Так випадково він стає учасником “моюнкумської війни” – варварського знищення тварин в ім’я виконання плану м’ясозаготівлі. З величезною силою Ч. Айтматов зображує апокаліптичну картину побоїща. “Врізаючись машинами в гущавину загнаних, вже неспроможних сагайдаків, стрілки валили тварин праворуч і ліворуч, ще більше нагнітаючи паніку. Страх досяг таких апокаліптичних розмірів, що вовчиці Акбарі, якій від пострілів здавалося, що увесь світ оглухнув і онімів, що всюди панує хаос і саме сонце, що беззвучно палає над головою, так само женуть із ними в цій облаві”. Скороминущий учасник цього побоїща Авдій не може перемогти реальне зло і знову, не знімаючи хреста, що наклав на себе добровільно, несе його до приготовленої йому голгофи. Цей роман як розпачливий заклик, звернений до кожного з нас.
Одуматися, усвідомити свою відповідальність за все, що так – на межі – загострилося і згустилося у світі. Синьоока вовчиця пощадила Авдія, а люди – розіпнули. “Врятуй мене, вовчиця”, – вимовив помираючий Авдій.
“Почуй мене, прекрасна мати-вовчиця”, – думає він перед самою смертю. “Ти прийшла…” – і голова його безвольно впала вниз. Осмислюючи людське життя, Ч. Айтматов писав: “Закони людських відносин не піддаються математичним розрахункам, і в цьому змісті Земля обертається, як карусель кривавих драм…”.





Related posts:
- Моральні проблеми у романі Ч. Айтматова “Плаха” Ч. Айтматов – син киргизького народу, один із провідних письменників нашої сучасності. Його роман “Плаха” – один з найбільше значимих добутків автора. У ньому Ч. Айтматов торкнувся багатьох животрепетних проблем теперішнього часу. І книга стала результатом спостережень, міркувань і тривог автора із приводу неспокійної, загрозливої майбутньої дійсності. Вона значно відрізняється від всіх написаних раніше добутків Ч. Айтматова: “Ранні журавлі”, “Білий пароплав”, “Материнське поле”, “Перший учитель”, “Топольок мій у червоній косинці”, […]...
- Біблійні мотиви у романі Ч. Айтматова “Плаха” Церква священна, світ – не священний. Але світ врятований у надії, і кров Христа, живлющий принцип Спокути, тут вже робить свій вплив. Жак Мартен. Відомо, як довго не хотів Олександр Блок уводити у фінал своєї поеми “Дванадцять” образ Ісуса Христа, але в підсумку визнав: “Все ж таки це він, Христос”. Зараз, на початку наступного століття, це визнання виглядає воістину пророчим. “Ісус Христос – літературний персонаж нашого часу!” – констатує С. […]...
- Роман Айтматова “Плаха” Власне такою ж злободенністю у необхідності домінанти духовного начала в людині, багатством філософської проблематики, осмисленням людських взаємин з природою, нерозумне споживацьке відношення до якої може принести непоправні втрати, відзначається і наступний, не менш резонансний роман письменника “Плаха” – твір, який побачив світ у рік апокаліптичної Чорнобильської катастрофи. Певною мірою це роман-катастрофа, де художньо вмотивовується катастрофа людської особистості, катастрофа природи, яка бездумно руйнується споживацькою мораллю, катастрофа роду, відтворена у відповідних символах […]...
- МІРКУЮЧИ НАД СТОРІНКАМИ РОМАНА Ч. Т. АЙТМАТОВА “ПЛАХА” Одним з найбільш яскравих добутків останнього років став роман Ч. Айтматова “Плаха”, написаний в 1986 році. Його справедливо можна віднести до добутків сучасної російської літератури, тому що донедавна, а точніше, до розпаду Радянського Союзу література нашої багатонаціональної країни не ділилася на українську, казахську, киргизьку й так далі, тому що проблеми, основні теми відбивали живе життя народу, а, отже, зв’язку були численні й нерозривні у всіх сферах життя. Ч. Айтматов – […]...
- Сюжетна лінія романа Айтматова “Плаха” У творі є одна колізія, яка пов’язана з протистоянням творчого, продуктивного, по-народному мудрого начала в образі чабана Бостона Уркунчієва і руйнівно-демагогічної, споживацько-аморальної позиції підлотників та наклепників типу парторга Кочкорбаєва і морального деграданта-п’янички й злодія Базарбая, Ця сюжетна лінія також переплітається зі стихійною долею вовків Акбари і Ташгайнара – своєрідних образів-символів, у яких віддзеркалена проблема грядущої суспільної катастрофи з руйнуванням роду, родини, народу, природних багатств. У свій час відомий російський філософ […]...
- “Маленький принц” А. де Сент-Екзюпері: розуміння героями головних життєвих цінностей “Звідки я? Я з мого дитинства”. Кожний, хто прочитав казку “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері, знає, як відповідає творчості письменника це його пояснення. Серед художників XX століття Екзюпері найбільш безпосередній і нештучний. У ньому важко визнати професійного письменника, він так і залишився льотчиком, що розповів про себе й про світ. Разом з тим Екзюпері зробив більше, ніж інші, щоб скасувати межу між мистецтвом і дійсністю, між окремо взятою людиною й […]...
- Проблема історичної пам’яті у романі “Плаха” Як і в попередньому романі “І понад вік триває день”, у “Пласі” письменник порушує проблему історичної пам’яті, руйнування якої принесе непоправні біди і катастрофи – духовні, моральні, екологічні. Осмислюючи подвиг Христа, причини його зради Іудою, пілатівський вибір “умивання рук”, Авдій Калістратов, який у власному “богошуканні”, намаганні ствердити благо терпить поразку за поразкою, приходить до висновку, що у плинності віків добро і зло як вічні антиподи переходять із покоління в покоління […]...
- Вибір життєвого шляху героями роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У житті кожної людини обов’язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб’язкове: іграшку, одяг, страви. А колись – про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини… Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” знайомить нас с історією Чіпки Вареника, селянського парубка, який стає жорстоким убивцею. […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки, показати нам, нащадкам, Василь Барка. На мене цей твір справив тяжке враження, навіть сльози на очі виступали. І ось як я розумію назву цього […]...
- Життя і творчість Чингіза Айтматова Чингіз Айтматов народився в 1928 році в долині ріки Талас, у кишлаку Шекер Кіровського району Киргизької РСР. Трудова біографія майбутнього письменника почалася в роки Великої Вітчизняної війни. “Самому тепер не віриться, – згадував Чингіз Айтматов, – у чотирнадцять років від роду я вже працював секретарем ради. У чотирнадцять років я повинний був вирішувати питання, що стосуються всіляких сторін життя великого села, так ще у воєнний час”. Герой соціалістичної праці, академік […]...
- До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції, а роки юності – у Румунії. 1929 року він поступив на літературний факультет Бухарестського університету, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною, з якою прожив разом довге життя. Деякий час Йонеско викладав французьку мову, а румунською він видав на […]...
- Роман Айтматова “Буранний полустанок” Після шістдесятницької генерації зі спробами національного відродження, тепер уже на ленінських засадах, які нібито були проігноровані у культівські часи, небагато представників музи усвідомлювало руйнівний дух часу, безперспективність декларованих кремлівською геронтологією ідей. Заідеологізована художня сфера, орієнтована на оспівування примарних ідеалів, не в силі була повернути втрачені зв’язки поколінь: поклоніння не Творцю, а його підміні земними ідолами продукувало етику неоязичництва. Серйозна духовна деградація компенсовува-лась паломництвом до Мавзолею вождя революції – гробниці “червоного […]...
- Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” З давніх-давен боротьба добра і зла займала найважливіше місце в житті усіх народів і часів. Традиційним закінченням кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури, і досягла ХХ століття. Однією з головних проблем роману У. Самчука “Марія” є протистояння добра і зла. Тисяча вісімсот шістдесят перший… рік скасування кріпацтва. Саме це, здавалося, було перемогою […]...
- Пошуки щастя героями п’єси М. Метерлінка “Синій птах” Моріс Метерлінк був тією людиною, яка створила символістський “театр смерті”. Ось тепер можемо говорити про пошуки щастя героями “Синього птаха”. Зрозуміло, що цій феєрії передував складний творчий і духовний шлях, якщо на зміну світу, де всім керує Невідоме, тобто невидимі й невідомі фатальні сили, наміри яких також невідомі. Зрештою, це була Смерть, до якої прислухалися усі особи, що лише чекали… І ось читачеві і театру пропонується твір, у якому нема […]...
- Моє розуміння заклику автора роману “Собор”. “Собори своїх душ бережіть, друзі… Собори душ!..” Твір Олеся Гончара, за висловом Григора Тютюнника, – “орлиний, соколиний” роман, у якому автор порушив такі серйозні проблеми, як духовне браконьєрство, збереження природи і людської особистості, мови і культури, людської історичної пам’яті. Герої роману поділені на дві групи. До першої належать люди, які живуть за законами правди, у злагоді з природою та собою. Це студент Микола і його старший брат Іван Баглай, заслужений металург Ізот Лобода і дівчина-сирота Єлька, дід […]...
- Талант Діккенса “зживатися” зі своїми героями Англія середини XІX століття… Про неї так багато розповів нам Діккенс, давши змогу зазирнути за фасади архітектурних шедеврів, за лаштунки суто англійського побуту бідних і багатих, помандрувати графствами і старовинними містами, побачити, зрештою, очима письменника весь блиск і убогість тогочасного життя, трепетно і ніжно доторкнутися гіодумки до вимріяного письменником ідеалу людського щастя. Він так любив життя! Він так любив своїх героїв, наділяючи їх яскравою образністю! Хоча і ставився до кожного […]...
- У чому полягає конфлікт між героями п’єси Олексія Коломійця “Дикий ангел’? У чому полягає конфлікт між героями п’єси Олексія Коломійця “Дикий ангел”? Щоб відповісти на це питання, я спробував спочатку стати на бік дітей, а потім, умовно перейнявшись принципами Платона Ангела, прийняти його сторону. Дивно, але кожного разу я погоджувався з позицією обох конфліктуючих сторін. І тоді я зрозумів, що в цьому – сила п’єси: у злитті конфлікту з порозумінням, коли це порозуміння, істина і народжується саме з гострого конфлікту, обмеженого […]...
- Психоз натовпу у романі Айтматова “Буранний полустанок” Агресивний, під’юджуваний натовп легко скеровується, піддаючись невидимим субстанціям, що діють через земних провідників. Трансформація психотронних енергій, як показує досвід, вдосконалюється. Це видно передусім із привнесених на пострадянський простір кольорових революцій за останні роки. Індукований психоз натовпу із знавіснілими поглядами олов’яних очей і заклинальними мантрами у вигляді патріотичних гасел досягав свого апогею. І мало хто усвідомлює, що технології зомбі-агресій страшніші ядерних ударів, поскільки у першому випадку знищується тілесна сфера, у другому […]...
- Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Незвичайний початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні живого і мертвого, будується весь добуток Пастернака. Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішнє” життя головних героїв, відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з ходом подій, пручалися революції. Їхнє відношення до історичної дійсності зовсім інше. Воно в тім, щоб сприймати […]...
- Моє розуміння філософського сенсу твору Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес” Новела-казка Гофмана “Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер”, поєднуючи два світи – казковий і реальний, розкриває багато глибоких філософських тем. Це й боротьба добра зі злом, і проблема людини й природи, тема кохання і буденності. Казка – фантастична картина світу, та в ній алегорія, що допомагає зрозуміти цей світ. Що таке добро? Здається, зрозуміло – це коли комусь зробили добре. Але в казці добра фея робить добро нікчемному огидному Цахесу Цінноберу, […]...
- Вічне протистояння добра і зла Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асоціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро. На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письменник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сердечних і черствих, грубих. Герої оповідання розкривають свої […]...
- Розуміння людського призначення у поемі І. Франка “Іван Вишенський” Людина хоч раз у житті замислюється над вічним питанням: для чого вона живе? Адже ніхто не з’являється на світ випадково – у кожного своє призначення. Хтось стане всесвітньо відомим художником і буде дарувати людям прекрасні шедеври, хтось – геніальним ученим, який рухатиме науково-технічний прогрес, хтось – лікарем, який рятуватиме людські життя… Популярні зірки й ті, чиє ім’я ніколи не прославиться, міністри і двірники, генерали і рядові, – усі щодня так […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить перед собою питання: що залишиться після мене? Як будуть згадувати нащадки моє надбання, чи знадобляться мої думки, мрії поколінню прийдешньому? […]...
- Моє розуміння змісту новели “Іntermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріот, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Іntermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу відчуваєш велику насолоду і натхнення, які дає цей твір. Заголовок новели походить від назви музичного […]...
- Мое розуміння змісту новели “Іntermezzo” та її назви Я завжди з великим задоволенням читаю твори М. Коцюбинського. Це письменник незвичайний. Письменник-патріог, вдумливий і тонкий дослідник, істинно неперевершений майстер художнього слова, творець соціально-психологічної новели. Одна із найбільш відомих його новел – “Іntermezzo”. Це твір не для розваги. І зрозуміти його, не прочитавши вдумливо й уважно, глибоко не осмисливши кожну частину, неможливо. Але зрозумівши, відразу відчуваєш велику насолоду і натхнення, які дає цей твір. Заголовок новели походить від назви музичного […]...
- Мої враження від роману “Вершники” Юрія Яновського Прозаїків з такою великою художньою енергією, як була вона у Ю. Яновського, світова література XX століття знає не більше двох десятків. Серед них – Хемінгуей і Ремарк, Айтматов і Маркес, Гончар… Всі вони, здається, повністю розкрились перед людством найголовнішими гранями своїх талантів, а Яновський, маючи такий же творчий потенціал, тільки виявив цілковиту готовність зробити це. Перешкодило розп’яття на гратах нормативного соцреалізму… Народжений українським степом, який південною своєю межею зливається з […]...
- Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно наближувався до образу біблійного пророка. Такі образи вже зустрічалися у попередніх віршах О. Пушкіна, зокрема у вірші “Наслідування Корану”. Пророк посланий для того, щоб говорити істину людям. Але як? Щоб зрозуміти це, розглянемо образи вірша. […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Шевченка Коли я вперше прочитала “Заповіт”, то відчула в душі незвичне хвилювання. Читаю вдруге, втретє… І раптом зрозуміла, що саме збентежило мене і вразило! Я неначе доторкнулася до чогось трепетно-могутнього, що, мабуть, можна назвати величчю душі люблячого сина. Саме тому, на мою думку, “Заповіт” не викликає суму й скорботи від слів, у яких йдеться про час смерті поета. Звертаючись до співвітчизників, Тарас Григорович думав не про неї, а про долю своєї […]...
- Мое розуміння змісту вислову Г. Сковороди “Світ ловив мене і не спіймав” Григорій Савич Сковорода народився 1722 року в селі Чорнухи на Київщині в сім’ї малоземельного козака. З раннього дитинства він виявив пристрасть до музики і співів, а ось грунтовну освіту у місцевій школі, де вчителем був паламар, здобути було важко, і батько, бачучи потяг сина до книжок, віддав його до славетної Києво-Могалянської академії. Там Сковорода був найкращим учнем, та богословського курсу не закінчив, священиком не став, бо манили його інші обрії: […]...
- Проблема боротьби добра і зла у романі Уласа Самчука “Марія” Один із найвидатніших українських письменників XX століття Улас Самчук Я найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю народу України, розповів проі національну трагедію 30-х років, за шо письменника називають Гомером XX століття. За своє довге важке життя він створив цілу бібліотеку блискучої прози. Роман “Марія” – один із перших найвидатніших творів про трагічну долю України в роки Першої світової війни та революції, насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час […]...
- Розуміння Блоком Жовтневої революції Революція, по Блоці, всемирна, загальна й неостановима. Вона втілилася для нього з найбільшою повнотою в образі нестримного “світової пожежі”, що спалахнув у Росії й буде ще довго розпалюватися усе більше й більше, переносячи свої вогнища й на Захід і на Схід – доти, “поки не запалає й не згорить увесь старий світ ущент”. Про таку вогненну всесвітню буру Блок мріяв все життя й у Великій Жовтневій революції радісно побачив здійснення […]...
- Фольклорні джерела роману “Вершники” І. Романтик Ю. Яновський та його роман у новелах “Вершники”. ІІ. Художня своєрідність роману “Вершники”. 1. Багатство змісту і досконалість художньої форми твору. 2. Мова роману. 3. Жанри народної творчості і роман Ю. Яновського “Вершники”. 4. Символіка роману. ІІІ. Значення роману....
- І. Багряний. “Тигролови”. Гуманістична ідея перемоги добра Мета: Обладнання: Теорія літератури: допомогти учням усвідомити гуманістичну, оптимістичну спрямованість роману, зацікавити творчістю українських белетристів; розвивати навички роботи з текстом художнього твору, аналізу великих епічних форм, визначення елементів сюжету й композиції; виховувати патріотизм, оптимістичне світобачення, вольові риси характеру, допитливість, любов до книги. портрет письменника, різні видання роману, ілюстрації до нього. пригодницький роман, сюжет, композиція, художні образи, символи, художні засоби. ХІД УРОКУ І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Роман […]...
- Вічна суперечка добра і зла Питання гріха і чесноти – одне з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагався знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якою чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти, у творчості Федора Михайловича Достоєвського. Роман “Злочин і покарання” – один з найвідоміших добутків письменника, […]...
- Стислий переказ роману роману Ліни Костенко “Маруся Чурай” Історичне полотно твору становить окрему сюжетну лінію, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. їх, як і життєву лінію головної героїні Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в “бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVІІ століття, а ще точніше – періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького”. Процес суспільного розшарування як один з основних аспектів суспільно-історичного контексту епохи виразно й достовірно виписаний Ліною Костенко в сцені суду – “з таким […]...
- Художня своєрідність роману Ю. Яновського “Вершники” 1. “Вершники” – роман про “справжніх натхненників громадянської війни . 2. “Вершники” – роман у новелах : А) вісім новел – самостійних творів, об’єднаних спільною темою ; Б) картина громадянської війни в Україні ; В) художні прийоми, що сприяють розкриттю характерів героїв ; Г) своєрідність композиції роману. 3. Метафори, порівняння, асоціативні образи та їх роль у поетичній цінності твору. 4. Значення роману....
- Боротьба добра і зла Михайло Булгаков писав свою головну книгу “Майстер і Маргарита” у цілому більше 10 років. Одночасно з написанням роману йшла робота над п’єсами, лібрето, але цей роман був книгою, з якої він не мав сил розстатися, – роман-доля, роман-заповіт. Роман увібрав у себе майже весь досвід Булгакова, накопичений у процесі творчості. У нього ввійшли мотиви, знайомі по колишніх добутках. Це і московський побут, відбитий у нарисах “Напередодні”, і сатирична містика, випробувана […]...
- Образ Мавки як символ добра, духовності й краси Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є центральним образом у драмі-феєрії “Лісова пісня”, і тому досить цікаво прослідкувати за його розгортанням протягом […]...
- Моє розуміння образа Родіона Раскольникова Трагедія Родіона Раскольникова. Найгостріші конфлікти, властивого російського життя 60-х років, обумовили трагічне світосприймання героя роману, роздвоєність його свідомості, незгода, розкол із самим собою, внутрішнє протиборство, зіткнення в його душі добра й зла, любові й ненависті. Розкольників – горда, мисляча, талановита, самолюбна людина, вона глибоко переживає соціальну несправедливість, біль і страждання інших людей, але вихід бачить тільки в анархічному бунті Герой роману доходить висновку, що у світі завжди існувало й існує […]...
- Моє розуміння пейзажної лірики Єсеніна Ми всі любимо рідну природу. Напевно, ми народжуємося із цим почуттям, адже людина – частина природи, а як можна не любити й не захоплюватися тим, частиною чого є ти сам? Ми можемо годинниками любуватися красою призахідного сонця, захоплюватися незвичайними фарбами, якими офарблюється мир літнім ранком, із завмиранням серця вдивлятися в зоряне нічне небо, вслухуватися в шум дощу за вікном і шелест трави. Але для того, щоб розповісти про красу навколишнього […]...
- Світ казковий, світ квітковий
- Твір-мініатюра на тему: “Мистецтво бароко – коштовна перлина в скарбниці світової та української літератури”
Categories: Твори з літератури