Розсипався бісер, як макове зерно

Related posts:

1. Процесу праці за власним спостереженням. Моє улюблене заняття З самого дитинства я захоплююсь плетінням бісером. Це моє улюблене заняття, якому я присвячую більшість свого вільного часу. Це заняття здається мені надзвичайно захоплюючим. Займаючись плетінням, можна втілити надзвичайні ідеї і зробити дуже красиві намиста, підвіски, браслети, пояси, кулони і дуже багато інших декоративних виробів, які роблять наше життя більш яскравим і приваблюючим. Підібрані зі смаком кольори, яскравість різноманітних відтінків та сам процес праці визивають у мене захоплення. Бісероплетінням я […]...
2. Рукоділля – Твір – роздум Існує багато різновидів рукоділля: макраме, плетіння з бісеру, звичайне плетіння, гаптування, в’язання спицями або гачком. Будь-яке рукоділля потребує уважності та терпіння, а також-фантазії. Займатися цією справою дуже цікаво, це допомагає урізноманітнити життя, або розважити людину, що нудьгує. За допомогою рукоділля ви можете зробити таку річ, якої немає більш ні у кого. З бісеру можливо зробити намисто, іграшку, браслет. Ним також красиво розшити якусь річ, наприклад, кофтинку, сумочку, або пасок. В’яжучі […]...
3. До французького шансоньє Ірванець Олександр До французького шансоньє Це є поезія найвища, Це є найвища простота, Коли передаються вірші, Як поцілунки – з уст в уста. Твої пісні легкі і світлі , Та пам’ятай – у цьому світі Є свистуни і стукачі. Ліричний герой питається у гітари, кому потрібна її душа. Вдягайся модно, лайся модно, Та час від часу пригадай, Як слухав дзвона Квазімодо В глухонімому Нотр-Дам. Він припадав до дзвона тілом, Він разом з […]...
4. До природи – по-господарськи Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували ощадливо. Наприклад, соняшник давав людям не тільки олію. Використовувалися й стовбури. Попіл від спалених у печі стовбурів заливався окропом і настоювався три доби. Потім у цей розчин кидали розпечене каміння і брудну білизну. Ніч вона виварювалася, а ранком жінка дерев’яним пральником вибивала її на річці або ставку. […]...
5. У чому справжнє щастя? У чому справжнє щастя? Мене дуже схвилював твір “Сосонка” Олени Пчілки, бо я збагнула, що його зміст набагато глибший, ніж здається на перший погляд. У сосонці я побачила не деревце, яке восени красувалося вічнозеленим вбранням серед сусідок – беріз та липок, що втратили своє листя, а дівчинку, погордливу, самозакохану. На жаль, в наш час є ще такі “красуні”, які цінують у людині лише вбрання. Такою я бачу і сосонку, яка […]...
6. Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва та різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої сорочки, спідниці, що являла собою два незшитих полотнища картатої або орнаментованої тканини. На голові у […]...
7. Жіночі прикраси Чи замислювалися ви, дівчатка, про походження такої прикраси, як намисто? Які прикраси носили жінки в давнину? Відомо, що намисто під назвою “бись” або “борь” зустрічалося в літературних пам’ятках ще в десятому столітті. У княжій Україні – Русі були дуже поширені разки з намистинок прозорого скла, яке покривалося тонким шаром срібла чи золота, а потім знову заливалося скляною масою. За козацьких часів були поширені справжні корали, а в дочок козацької старшини […]...
8. Зустрічають по одежі, а по розуму проводжають Існує таке прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Це прислів’я має глибокий зміст. Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з ними й словом не перекинешся. А бувають зовні непомітні і ніби нічим не відрізняються від […]...
9. Портрет Павла Полуботка На картині роботи невідомого художника бачимо портрет Павла Полуботка, історичної особи, що жив у XVІІІ столітті і був чернігівським полковником, а потім гетьманом Лівобережної України. На портреті на темному тлі зображено кремезного чоловіка середнього віку з уважними і спокійними темними очима. У нього чорні брови, чорне волосся і довгі чорні вуса. Павло Полуботок одягнений в мундир, перев’язаний широким поясом, на якому висить шабля. Він тримається за неї лівою рукою. Шабля […]...
10. Народний одяг І сучасний одяг може багато що сказати про свого власника – про його виховання та прибутки, професію та почуття смаку.. Але ще тисячу років тому одяг був набагато красномовніший. І помиляються автори старих історичних романів, коли вважають наших предків дикунами, що не ладні були виготовити гарних зручних речей. Сучасні дослідники стверджують: ті “грубо зшиті сорочки” на давніх слов’янах сиділи не гірше, ніж їхня власна шкіра. Усе вбрання було ідеально припасоване […]...
11. Молодий український селянин Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з простої, мабуть, домотканої матерії. Одяг традиційний, але дуже простий. Людина ця, здається, небагата. Але головним […]...
12. Український національний одяг Національний одяг – це мистецтво, що тісно поєднане з побутом народу, його звичаями, традиціями. Хоч наш народ і був під чуженецьким пануванням, все рівно він зберіг національний одяг як символ, що його він проніс через всі віковічні страждання й утиски. Національний одяг, мова, віра та звичаї – все це надійний захист від національного занепаду. Національне вбрання є естетичною базою, на якій народні митці створили вишивки, мережива. Все це свідчить про […]...
13. І личною пригожа, і душею чарівна. Учнівський твір за казкою “Дванадцять місяців” Шкільний твір С. Маршан “Дванадцять місяців”. Жила-була пасербиця. І не було їй спокою в сім’ї. Мачуха та її дочка примушували пасербицю виконувати найважчу чорну роботу. Все виконувала вона безвідмовно. Одного разу мачуха поставила перед пасербицею, здавалося, зовсім безглузде завдання. Річ у тому, що королеві забажалося серед зими пролісків. Вона пообіцяла тому, хто принесе кошик пролісків, стільки золота, скільки у кошику буде квітів. Почула про це мачуха і захотіла розбагатіти. Але […]...
14. Гер переможений Л. Пономаренко Полонені німці зводили житловий квартал. Спочатку вони боялися, не любили цей народ, але коли звівся фундамент, стали по-доброму, старанно приладнувати цеглинку до цеглинки. Весною Фрідріх скопав грядку й посадив нагідки. Як тільки він пішов, ми, діти, розорили все те, ще й хрестик із прутків поставили. Місто давно не сердилося на німців, удови навіть жаліли, приносили дещо з одягу, їжу. Фрідріх часто показував фотокартку двох чепурних дівчаток у білих сукенках і […]...
15. Гуманістичний зміст оповідання “Гер переможений” Війна – страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом – очима наших співвітчизників, забуваючи, що по той, “інший”, бік знаходилися також чуйні, добрі, працьовиті люди. Вони також були […]...
16. МАРКО ВОВЧОК “МАКСИМ ТРИМАЧ”. ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ВИНИ ЯК УСЕЛЮДСЬКЕ ПОЧУТТЯ Тема. МАРКО ВОВЧОК “МАКСИМ ТРИМАЧ”. ПОЧУТТЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ВИНИ ЯК УСЕЛЮДСЬКЕ ПОЧУТТЯ 1. Яким чином козаки давали звістку своїм про те, що саме вони йдуть до них? А Свистом. Б Запалювали березу або інше дерево. В Співали українською. Г Вигукували, наче нічний птах. 2. Очікуючи коханого, Катря вишивала… А Собі весільний одяг. Б Рушники. В Серветку. Г Скатертину. 3. Визначте художній засіб, який використала письменниця у фра­зі: “Шумить Дніпро, сивіє, […]...
17. Трагічна доля селянської родини Я прочитав оповідання Панаса Мирного “Морозенко” і вважаю, що всі біди сім’ї Катрі через їхню бідність. У Катрі не було коштів ні на одяг, ні на їжу. Тому Катрин син Пилипко вирішує іти посівати до хрещеного батька, щоб на Новий рік мати його була щаслива. Але як же тоді інші люди ходили до сусіднього села через ліс у такий лютий мороз? І знову ж таки: у людей були гроші, щоб […]...
18. Мережила скатертину Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг ще давніх скіфів. Художнє оздоблення полотна – традиція українського народу. Дослідники з’ясували – ще до виникнення Київської Русі були відомі мережані вироби, що використовувалися для прикрашання одягу та інших предметів побуту. Техніка вишивання має близько 100 варіантів, як і кількість відтінків кольорів. Учені переконані, що завдяки вишивці ми зможемо прочитати мудрість давніх […]...
19. Місто, у якому мені хотілося б жити Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, кулінарів, художників. “Але ж це справжнє місто в місті!” – вигукнув тато. Він звернув нашу […]...
20. Унраїнсьне традиційне вбрання й мода сьогодення Я дуже пишаюся тим, що значну частину одягу мені власноруч пошила мату­ся. Іноді я можу уявити себе справжнім дизайнером! Коли у мами є вільний час, ми з радістю сідаємо за шиття, lіe така цікава справа: вигадувати моделі, будувати ескізи, вибирати тканини в крамниці. Мені не завжди вдається вигадати все від початку до кінця, звісно, більша частина роботи у мами, – вона вправна майстри­ня. та й фантазія в неї чудова. Я […]...
21. Юшка Платонова А. П “Давно, у стародавній час, жив у нас на вулиці старий на вид людин. Він працював у кузні при великій московській дорозі… підручним помічником у головного коваля…” Підсліпуватий і слабосильний, він носив воду, вугілля, роздмухував хутра – словом, куди пошлють. Кликали його Юхимом, але люди називали його Юшкою. Жив він на квартирі в коваля, годували його хлібом, щами й кашею. Платили йому й платня, щоб він купував собі цукор, чай і […]...
22. Ким я хочу стати в майбутньому Деякі мої однокласники вже вирішили, ким стануть в майбутньому. Одні хочуть бути економістами і адвокатами, бо це престижно і модно, інші – програмістами, бо це високооплачувана робота. А я вважаю, що треба обирати таку професію, яка була б тобі до душі. Мене дуже захоплює професія журналіста, особливо спеціального кореспондента. Людина, яка обрала цей фах, має бути розумною і вміти формулювати свою думку, а також чесною, щоб справедливо висвітлювати події. Але […]...
23. Мій фольклорний килимок Фольклорний килимок. Як же його створити? Зазвичай килимки бувають із ниток, із тканини, але щоб із фольклору? Це цікаво. Спробую. У дитячому садку ми завжди гралися на килимках. Вони були яскравими та м’якими. У центрі килимка був якийсь яскравий малюнок, а по краях – різні смужки й візерунки. Може, так само можна скласти килимок із народної мудрості? У центрі мають бути ті прислів’я, приказки, які сподобалися найбільше, а далі – […]...
24. Чи варто бути модним? Що б там не казали, а перше враження про людину складається за її зовнішнього вигляду. Кожному з нас хочеться вдягатись елегантно і вишукано. Гарний смак завжди був ознакою вихованості. Слово “мода” наштовхує нас на думку про одяг. У кожного свій погляд на моду. Наприклад, життя в печері не вимагало від одягу естетичних особливостей. Існувала тільки потреба зігріти тіло, захистити від пошкоджень. Тоді використовувались різноманітні підручні засоби. Поступово, з розвитком цивілізації, […]...
25. Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у виши­ванку. Кожна дівчина, дбаючи про свій посаг, вишивала рушники, скатертини, сорочки. І оживали на полотні […]...
26. Відображення в “Думі про козака Голоту’ боротьби українського народу проти татарських загарбників Відображення в “Думі про козака Голоту” боротьби українського народу проти татарських загарбників І. Козак Голота гуляє в чистому полі, ІІ. Одяг козака. ІІІ. Задум Голоти. ІV. Розмова бородатого татарина з татаркою. V. Зустріч Голоти та татарина. VІ. Перемога Голоти....
27. Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Якою я побачив зиму вчора на прогулянці Рання зима. Ще зовсім не холодно, і так хочеться вибігти погуляти! Зиму на прогулянці я побачив не тою зимою, яка стара, холодна та жорстока, яка вбиває пташок та звіряток, насилає хвороби на людей та не дає навіть носа висунути на вулицю. Це була лагідна біла дівчина, яка припорошує землю снігом. Ця зима була вдягнута в пухнасту білу ніжну шубку. Вона не прилетіла без […]...
28. Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні […]...
29. Вишиванки і рушники – символи любові й незрадливості, обереги українського народу Людина і праця, людина і пісня, людина і витвір мистецтва – це все вічне, безсмертне, щось своєрідне і глибоко вражаюче. Наш україн-ський народ працьовитий, щедрий на таланти, здібний, обдарований. Якщо працювати – то до сьомого поту, якщо співати – то дзвінко, розложисто, якщо творити щось – то неповторно, захоплююче. Тож і не уявляємо ми доброї батьківської хати без прикрас: вишиванок і рушників, витворів народного мистецтва. Саме з батьківської хати починається […]...
30. Допомога батькам У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини. У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: “Жіноча робота ніколи не скінчиться”. Це, звісно, правильна думка. Тато […]...
31. У книги люди, наче бджоли в соти, знесли духовний чародійний мед Мені шістнадцять років. І скільки я себе пам’ятаю, весь час моє життя було пов’язане з книгою. Перші книги мені читала мама. Вона ввела мене в дивовижний світ казок і дитячої літератури. Потім – школа, де кожен день – з книгою, з літературою. Особливий слід в моїй душі залишили уроки української літератури. Саме тоді я відкрив для себе творчість Олександра Довженка, Олеся Гончара, Василя Симоненка, Ліни Костенко. Назавжди мені запам’ятались Довженкові […]...
32. Український віночок Мені здається, що найкращою прикрасою до обличчя дівчини є віночок. Любов до цієї прикраси народилася у мене через бабусю, яка виплітала мені дуже гарні віночки і прикрашала моє волосся на великі свята, здебільшого весняні. Моя бабуся усе життя провела у селі, тому багато знає про українські обряди, до яких належав і обряд плетіння вінків. Вона розповіла мені, що вінки плетуть з польових квітів, таких, як маки, сині волошки, білий ромен-зілля, […]...
33. Роль природи в житті людини Природа в житті людини відіграє як матеріальне, так і духовне значення. Матеріальне, бо власне природа дає нам їжу, житло, одяг. І здавалося б, ця думка дуже проста, тому, дотримуючись цього погляду, людина повинна б бути вдячною природі. Якщо немає такого почуття, то принаймні треба розуміти таку просту річ: не доглядаючи, не удобрюючи поле, нічого сподіватися, що наступного року в тебе буде хліб на столі. Духовне значення природи в житті людини, […]...
34. Автотраса змінює пейзаж Наш будинок стоїть на проспекті. Повз нього вдень і вночі снують автомобілі, Навіть тротуари нерідко служать для них стоянками. Шосе в багатьох місцях пошкоджено автомобілями. Свою справу роблять сніг і дощ, спека і морози. Правда, трасу час від часу ремонтують, але цей так званий клаптевий ремонт довго не витримує навантажень. За лічені місяці асфальтні клаптики, накладені на вибоїни, стають непридатними, і авто і тролейбуси знову підстрибують на ямах, різко вищать […]...
35. Не одяг прикрашає людину, а добра справа Роки йдуть, часи минають. Оглянімося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так? Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. 1 цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але… Існує одне “але” – речі ніколи не повинні посідати чільне місце в […]...
36. Зимовий ліс Майже кожний вихідний ми проводимо в лісі, там у нашої родини є свої заповідні стежки. Входячи до лісу, ми вітаємо знайомі дерева. Навіть дали імена деревам, що приглянулися нам. Віковий дуб-богатир має ім’я казкового царя Берендея, берізку назвали Снігуркою. А от ялинки-підлітки уздовж стежини до лісового озера Чорне одержали ім’я Подружки-Зеленушки. Одного разу ми допомагали працівникам місцевого лісництва збирати жолуді. їх потім відправили в інші лісництва для одержання саджанців дуба. […]...
37. Азбука Морзе нашої свідомості: міміка, жести, одяг Мабуть, ви не так давно востаннє були в метро, але зараз я пропоную подумки туди повернутися. Здавалося б, скільки вже можна, здавалося, б нічого цікавого, але ж це тільки на перший погляд. Отже, ми у вагоні метро. Навпроти сидив чоловік із похмурим та втомленим обличчям, він схрестив руки на грудях – ні я закрився, відгородився від світу. Він дивиться на підлогу, бо йому неприємно стрічатися із кимсь поглядом, йому це […]...
38. Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне і страшне в оповіданні Антона Чехова “Хамелеон” Смішне починається у цьому оповіданні так: влітку, у велику спеку, поліцейський наглядач Очумєлов крокує містом, базаром, у шинелі, за ним – городовий з решетом конфіскованого агрусу. Пожвавлення настає з появою ще однієї діючої особи – з’являється майстер Хрюкін у ситцевій накрохмаленій сорочці і розстебнутій жилетці. Так одяг відразу “говорить” про своїх господарів: шинель одягнуто В спеку, дешева сорочка з ситцю, але накрохмалена, […]...
39. За швацькою машинкою Перш ніж приступити до роботи за звичайною швацькою машиною, слід добре вивчити її конструкцію, зокрема окремих вузлів, послідовність роботи, а вже потім продовжити навчання. Читаючи інструкцію, зверніть увагу на розділ “Призначення машини”, де чітко виписано всі її можливі функції, це знадобиться в практичному застосуванні. Починати навчання краще на “Чайці” – звичайній, без електричного приводу швацькій машині. Не треба поспішати – краще спробувати для вироблення навичок попрацювати на холостому ходу з […]...
40. Я вийшов на пошуки Бога 11 клас Я вийшов на пошуки Бога Ми були найбільш антирелігійною країною у світі. Спочатку наші предки будували храми, потім руйнували. В уцілілих лежала картопля й будівельні Матеріали, влаштовувалися будинки відпочинку. У найвідоміших – музеї, наприклад музеї атеїзму. Час повернув на нове коло, і знову будуються храми, масові хрещення й водосвяття – не новина, а священик благословляє всі справи – від купівлі автомашини до інаугурації президента. Чи стали ми ближчі […]...