Розгульність композиції роману “Диво”

Related posts:

1. Розгульність композиції роману Загребельного “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує життя людей Русі, життя українців під час страшної чуми – фашистської навали. Розквіт України у […]...
2. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала в давнину. Історичну основу роману “Диво” складає не тільки достовірний опис часів Київської Русі, але […]...
3. Образ Ярослава Мудрого в романі “Диво” Майже тисяча років минуло відтоді, як князював у Київській Русі Ярослав. Ллє й сьогодні ми з великим зацікавленням і захопленням читаємо про давні події далекого XI століття. Бо історія, як писав видатний український письменник Павло Загребельний, – це наше коріння, і чим воно глибше, тим міцніше ми стоїмо. Коли в Загребельного виник задум створити історичне полотно про Ярослава Мудрого, він перечитав усе, що стосувалося Софії Київської. Так з’явився роман “Диво” […]...
4. Мої враження від роману “Диво” Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. Не дивно тому, що образ Софії Київської надихав митців – поетів, художників, письменників – на […]...
5. Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” розповідає нам про княжі часи. Читаючи його, ми занурюємося у світ давнього Києва, стежимо за будівництвом Софії Київської, переживаємо за долю Сивоока. І, звичайно, знайомимося із життям і політичною діяльністю одного із найвидатніших руських князів Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Автор крок за кроком розкриває перед нами […]...
6. Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під час правління Ярослава Мудрого виросла серед Києва Софія Київська – велич-іий собор. Про це диво […]...
7. Роль композиції роману “Герой нашого часу” у розкритті характеру Печоріна Не відомо, що б міг створити видатний російський поет М. Ю. Лермонтов, якщо прожив би хоч трішечки більше, ніж відвела йому доля. Адже в двадцять п’ять років він зумів не лише створити образ героя свого часу, спираючись на життєві враження, а й зробив при цьому глибокий аналіз усієї російської дійсності. Так з’явився у світовій літературі образ Печоріна – передової людини тридцятих років дев’ятнадцятого століття. Цей образ виник не на порожньому […]...
8. Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не хотів робити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта. Але […]...
9. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. ІІ. Софія Київська, як витвір архітектури і мистецтва, сьогодні та в далекому ми­нулому. 1. Нетрадиційність будівництва храму. 2. Значення Софії Київської для сучасних поколінь. ІІІ. П. Загребельний про ідею часової двоплановості....
10. Особливості композиції роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Особливості композиції роману М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Композиція – це організація художнього твору, співвіднесеність і взаємодія його компонентів, яка забезпечує єдність форми й змісту. Вона залежить від особливостей художнього мислення письменника і жанрових ознак його твору, вона включає в себе єдність усіх образних засобів і принципи їх співвідношення й групування, конфлікт і розстановку персонажів, вставні новели й ліричні відступи. Усі художньо-образні засоби організації матеріалу підпорядковані законам композиції: художня деталь, […]...
11. Роман “Диво” – історична правда та художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася. Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює […]...
12. Своєрідність композиції роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І. Роман з оригінальною композицією. ІІ Композиція твору як засіб висловлення головної думки. . Третя і четверта частини дещо більші, але всі мають завершений зміст.) 1. Принцип побудови. . 2. Значення другої частини. 3. Сюжетні лінії роману. 4. Елементи символіки у романі. 5. Художні засоби. . Дуже виразною є мова. Не лише індивідуалізо­вана мова героїв, а й мова як засіб характеристики націонаїьно-сусгіільних явищ. Виразна у мовному відношенні і психо­логічно точна […]...
13. Особливості композиції, тема та сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Роман Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – багатоплановий. У ньому відображено життя українського селянства упродовж кількох поколінь: від заселення південних степів, закріпачення сіл – до реформи 1861 р. та введення пореформених порядків. Провідною темою в творчості майстра прози було викриття лиха давнього і сьогочасного. Це питання порушено і в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Складна композиція роману, яку академік Олександр Білецький назвав […]...
14. Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. Саме Софія Київська стоїть в центрі роману Павла Загребельного “Диво”. Над багатьма складними питаннями б’ється […]...
15. Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками формувалася. Один з головних героїв Ярослав Мудрий несе в собі якість внутрішній конфлікт, це підкреслює […]...
16. Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я героя – Сивоок – було вигадано автором. Ті події, які відбуваються з героєм, є настільки […]...
17. Використання Ібсеном аналітичної композиції у п’єсі “Ляльковий дім” Ібсена ще за життя називали творцем аналітичної драми ХІХ ст., що відроджувала традиції античної драматургії. Аналітична композиція, за Ібсеном, означала розкриття внутрішнього трагізму, що приховується за зовнішньо спокійною дійсністю. Так композиційно побудована п’єса “Ляльковий дім”. Аналітична композиція визначається ще й тим, яку роль у долі героїв відіграють події, що відбулися задовго до початку дії. В п’єсі “Ляльковий дім” ці сюжетні таємниці стають рушійними силами у розгортанні дії, в розвитку характерів […]...
18. Ідейно-художнє значення часової двоплановості в романі “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі, показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що звеличують безіменних народних творців: Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Ці рядки – камертон […]...
19. Відповіді до теми: творчість П. Загребельного 1. Яким був шлях П. Загребельного до письменництва? Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Полтавської області. 1941 року закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був поранений. Після лікування у шпиталі знову пішов на фронт. 1942 року після тяжкого поранення опинився у німецько­му полоні. До 1945 року перебував у фашистських таборах смерті. Після звільнен­ня з концтабору працював у радянській […]...
20. Рецензія на книгу Білоуса “Диво калинове” Я тримаю в руках книгу Дмитра Білоуса “Диво калинове”, видану “Веселкою” в 1988 році. Книга запропонована школярам молодшого і середнього шкільного віку. В ній зібрані вірші українських поетів і перекладачів, лауреатів премії імені Максима Рильського, про любов до рідної української мови. Вчитуючись у віршовані рядки поетичних творів, приходиш до висновку, що народ є зодчим мови, а мова – зодчим народу. Скільки існує людство, стільки існує і мова як засіб спілкування. […]...
21. Софія Київська Софія Київська Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх малих до центральної великої. Всередині собор оздоблений фресками та мозаїкою, серед яких чудово зберігся груповий […]...
22. Особливості жанру й композиції поеми “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі М. Гоголя. Можна сказати, що Гоголь показує у своєму творі, як Дайте, кола пекла, але пекла Росії. Значне місце в поемі “Мертві душі” […]...
23. Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, людяності, величі і сили народу, його волелюбності, нескореності, самовираження через символ собору звертаються автори двох […]...
24. Особливості композиції “Божественної комедії” “Божественна комедія” – найвидатніше творіння Данте Алігьєрі. Цей твір став підсумком розвитку художньої, філософської і релігійної думки Середньовіччя і першим кроком до доби Відродження. Головною його ідеєю стає постійний пошук людиною нового шляху в житті. За своєю формою цей твір – своєрідна подорож у потойбічний світ, здійснена поетом у художній уяві. Комедією він називається тому, що має щасливий кінець, а титул “Божественна” отримав з легкої руки Джованні Бокаччо. Комедія складається […]...
25. ПЛАН – П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПЛАН Історичні романи П. Загребельного як правдиві художні документи минулого нашого народу І. П. Загребельний – майстер історичного роману. II. Висока оцінка діяльності митця. і “Смерть у Києві” П. Загребельний одержав Шевченківську премію. У цих творах Павло Загребельний подає власну художньо – філософську концепцію бачення давноминулих історичних подій, проектуючи її і в день сьогоднішній. Письменник визначав головну тематику цих романів так: […]...
26. Мудрий заповіт князя Ярослава На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема. “Бути разом і дбати про свою рідну землю” – це був головний заповіт князя Ярослава, він прекрасно розумів, що саме в єдності сила. Бо коли народ єдиний, його важко здолати. А зараз […]...
27. Київська Русь Київська Русь Суспільним ладом східних слов’ян був общинно-родовий лад, який уже в VI-VIII століттях почав трансформуватися у феодальні відносини. У IX столітті новий суспільний лад стає панівним, до того ж постійна боротьба з Візантією і кочівниками вимагала формування сильної об’єднаної держави, яка б могла протистояти загарбникам. У цих умовах у другій половині IX – на початку X століття з’являється велика давньоруська держава – Київська Русь. Її територія простягалась від Карпат […]...
28. Історична романістика Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давне життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”. Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність […]...
29. Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох років, як на місто нападали чорні сили, палили його, грабивши, вбивали й полонили всіх, хто не встиг порятуватися в лісах…” У […]...
30. Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Поема М. Гоголя “Мертві душі” – твір складний, в ньому переплітаються і нещадна сатира, і філософські роздуми про долю Росії, і тонкий ліризм. До свого шедевру письменник ішов усе своє життя, написавши такі самобутні, оригінальні твори, як, наприклад, “Вечо-; ри на хуторі біля Диканьки”, “Миргород”, “Ревізор”. Щоб краще зрозуміти особливості жанру “Мертвих душ”, варто зіставити цей твір із “Божественною комедією” Данте, поета епохи Відродження, вплив якого добре відчувається в поемі […]...
31. Своєрідність композиції повісті “Кайдашева сім’я” Кращі риси простих людей не приховували від спостережливого ока письменника й того огидного, що було породжене соціальною дійсністю порефор-меної доби. Приватна власність на землю стала у пореформеному селі економічною основою буття. Тож не диво, що між селянами ведеться жорстока боротьба за “моє” і “твоє”. Щоб затаврувати рабські звички, капіталістичну мораль, щоб вказати народові на темні сторони його життя, Нечуй-Левицький пише повість “Кайдашева сім’я”, яка вийшла з друку 1879 року. З […]...
32. Особливості композиції, художнього часу, образу автора у романі М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Здавалося б, яка нормальна людина, читаючи книгу, ставить перед собою питання про композицію твору? Яка ж мені, відверто кажучи, різниця, де у творі зав’язка, а де кульмінація, як пливе художній час, коли я просто читаю. Якщо цікаво, навіть не читаю – проковтую, якщо так собі – часу на ознайомлення з твором, звичайно, піде більше. Так що питання про композицію, як водиться, іде осторонь від твору – тому що на уроці […]...
33. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже тисячу літ. Пам’ятники історії, архітектури, мистецтва живуть віками, а їх безіменні автори відходять у вічність, […]...
34. Диво-чарівник 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Диво-чарівник Я вважаю, що немає на світі людини, яка не любила б свята. По-перше, у свято не треба йти до школи, по-друге, цього дня можна чекати на різні подарунки. Іа найбільше я люблю святкувати дні народження моїх найкращих друзів і, звичайно, свій власний. І хоча ці дні не завжди припадають на вихідні, ми з нетерпінням чекаємо їх, адже наші мами завжди готують щось смачненьке, а татусі […]...
35. Образ головного героя Юрія Живаго роману однойменного роману Пастернака Незвичайний початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні живого і мертвого, будується весь добуток Пастернака. Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішнє” життя головних героїв, відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з ходом подій, пручалися революції. Їхнє відношення до історичної дійсності зовсім інше. Воно в тім, щоб сприймати […]...
36. Герої драми “Ярослав Мудрий” У п’єсі “Ярослав Мудрий” І. Кочерга відтворив дух історичної епохи XI століття за часів князювання Ярослава Мудрого. Він зумів втілити основні настрої тієї доби в живих та яскравих образах. У п’єсі багато дійових осіб. Крім історичних постатей, чимало авторських персонажів. Кожен з цих образів має індивідуальні риси характеру і водночас є органічною частиною цілого твору, в центрі якого – постать Ярослава. Прагнучи не тільки до історичної, а й до художньої […]...
37. Найвища – це мова трагедії, диво її тексту Трагедія Гете Фауст займає особливе місце в історії європейської літератури. Вона увібрала в себе художній досвід усіх попередніх епох – античності, середньовіччя, Ренесансу, класицизму – і в той же час стала абсолютно новим досягненням не тільки по відношенню до минулих часів, але і по відношенню до сучасної поетові літературі Просвітництва. Твір Гете позначило собою перехід до нового типу творчості, остаточно сформувався в прогресивній літературі XІX-XX століть. До цього часу яскраво […]...
38. Основні проблеми драматичної поеми І. Кочерги “Ярослав Мудрий” Однією з кращих драматичних поем І. Кочерги на історичну тему є п’єса “Ярослав Мудрий”, бо сама постать князя Ярослава, якого за його справи народ назвав мудрим, цікава і епохальна. Це і сильний воїн, і книголюб, і автор перших руських законів, і будівничий, творіння рук якого – Софіївський собор – ось уже майже тисячоліття є пам’яткою тих далеких часів. У п’єсі “Ярослав Мудрий” І. Кочерга всі події будує навколо образу Ярослава […]...
39. Історія на сторінках романів Павла Загребельного Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”. Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, […]...
40. Особливості композиції “Божественної комедії” Данте Аліг’єрі “Божественна комедія” — вершина творчості Данте Аліг’єрі. Цей твір став не лише підсумком творчої діяльності письменника, а й підсумком розвитку художньої, філософської та релігійної думки Середньовіччя. Створення такого твору — перший крок до епохи Відродження. Головною ідеєю твору є постійний пошук людиною нового шляху в житті. Структура твору – своєрідна подорож до потойбічного світу, здійснена поетом в уяві. Комедією твір був названий тому, що щасливо закінчується, а “Божественною” її назвав […]...