…”Минає страшна імла життя, – пише Гоголь в одній із своїх “заміток на клаптиках”, – і ще глибока прихована в тім таємниця. Чи не жахливе це явище – життя без підпори міцної? Чи не страшно велике воноявище? Так – сліпе…”. У цій страшній імлі засліпені люди блукають і здається одне одному привидами. “Нічого не бачу, – стогне Городничий, приголомшений туманом, – Бачу якись свинячі рила замість облич, а більш нічого”.
Згадайте Єгипетські тьми, – пояснює Гоголь з іншого приводу у статті “Страхіття і жахи Росії”, – це марення чорта. Сліпа ніч обняла їх раптом, серед білого дня; з усіх боків уп’ялися у них жахаючі образи; старезні страховиська із сумними обличчями стали непереборно в очах їхніх; без залізних кайданів скував їх усіх страх і позбавив усього; всі спонукання, усі сили в них прогинули, окрім одного страху”.
І ось “ява остання” не лише в звичайному, сценічному, а більш глибокому, символічному значчені – “остання ява”, видіння, яким закінчується все, – “Ті ж і жандарм”: ” Чиновник, що приїхав згідно з іменним повелінням із Петербурга, виклмкає вас зараз же до себе”. Вимовлені слова ці, як громом, вражають всіх. І далі страшна “німа сцена” – закам’яніння жаху. Ми мусимо вірити, за задумом Гоголя, що цей петербурзький чиновник, що з’являється, як “бог із машини”, як янгол у середньовічних містеріях, є справжнім.
Ревізор – втілений фатум, совість людська, правосуддя боже. Ми, однак, не бачимо його; він залишається для нас ще більше, ніж Хлєстаков особою фантастичною, примарною. Але якщо б ми побачили його, хто знає, чиновник не виявилася б дивна подібність між двома “чиновниками з Петербурга”, великим і маленьким, чиновник не промайнуло б у грізному обличчі цього неначе б і справджнього Ревізора знайоме обличчялюдини світської, значно вищого польоту, ніж Іван Олександрович, але наскільки ж спритного “доконченого comme іl baut, розумного, навіть, хай ітак, доброчесного” і відночас такого, який абсолютно “нічим не відрізняється від інших”, від усіх? У його начальницькому окрику, коли заходиться він шпетити з висоти буцімто непогрішимого правосуддя своїх менших братів, бідних повітових чиновників, чиновник не пролуніє знайомий, тільки-но почутий окрик: “Та ж мене: ані-ні!
Та ж у мене пильнуй!.. О, я жартувати не люблю, я вам задам острашки!” ? Що, якщо в образі другого Ревізора повортається, здійснивши одне із своїх вічних кіл, перший, що тільки-но помчав геть, Іван Олександрович, як Хлєстаковвищього польоту, у новій і докінчено останній яві своїй? “Згідно з повелінням із Петербурга” – ось що приголошує “як громом” усіх, не лише дійових осіб і глядачів, а, здається, і самого Гоголя.
…”В результаті, – говорить знову сам Гоголь вустами однієї з дійових осіб у розв’язці “Ревізора”, – в результаті залишається щось отаке… я вам навіть пояснити не можу, – щось страхітливо – похмурне, якись страх безладдя нашого. Саме ця поява жандарма, що з’являється у дверях, це закам’яніння, до якого спричинилися для всіх його слова, що сповіщають про приїзд справзнього ревізора, який має стерти їх з лиця землі, винищити доконечно – все це якось незвичайно страшно”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Безсмертя “Ревізора”- у відблиску пушкінського генія Для того щоб не тільки час від часу, коли цього вимагають обставини, перечитувати “Ревізора”, але й щиро полюбити цю п’єсу, необхідно якнайглибше зрозуміти, якого враження домагався Гоголь від своєї комедії, про що мріяв він, віддаючи читачам і глядачам улюблений свій утвір. І перше, про що мріяв Гоголь, чого домагався він своїм “Ревізором”,- веселого, оглушливого, “світлого”, “захопленого”, як писав він сам, сміху, сміху в залах для глядачів, де йде його комедія, […]...
- Сучасна Гоголеві критика про “Ревізора” “У якомусь містечку, викладає зміст комедії Булгарин, городничий, земський суддя, поштмейстер, доглядач училищ, піклувальник богоугодних закладів представлені найбільшими шахраями й дурнями. Поміщики й відставні чиновники – нижче людської дурості. Дружина й дочка городничего кокетки, яких… не можна знайти в малому містечку… Купці й підрядники сущі розбійники; поліцейські чиновники жах! У це-те містечку всі крадуть, хабарничають, роблять найбільші дурості, зізнаються щиросердно друг перед іншому у своїй плутні й навіть злочинах і […]...
- Вплив “Ревізора” на розвиток комедійного жанру і сатиричної літератури Вплив гоголівського “Ревізора” на розвиток комедійного жанру і сатиричної літератури загалом важко переоцінити. Витоки сатиричної типізації, яка йде від Гоголя, спостерігатимемо у п’єсах українських драматургів І. Карпенка-Карого, М. Старицького, М. Кропивницького, у прозовій і віршованій сатирі російських та українських класиків. Марко Кропивницький адаптував комедію “Ревізор” для українського театру. Апокаліптичний мотив геніального твору все ж залишався поза увагою інтерпретаторів. Однак у пореволюційні часи з’явилась п’єса талановитого українського драматурга Миколи Куліша “Хулій […]...
- У чому зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель”? Зміст містичного фіналу повести М. В. Гоголя “Шинель” полягає в тім, що справедливість, що Акакий Акакиевич Башмачкин не зміг знайти при житті, все-таки восторжествувала після смерті героя. Примара Башмачкина зриває шинелі зі знатних і багатих людей. Але особливе місце у фіналі займає зустріч із “однією значною особою”, що після служби вирішила “заїхати до однієї знайомої дами, Кароліні Іванівні”. Але в шляху з ним трапляється дивна подія. Зненацька чиновник відчув, що […]...
- Образ доглядача училищ і поштмейстера в п’єсі Гоголя “Ревізор” Більше всіх боїться ревізора Лука Лукич Хлопов, доглядач училищ. Він сам про це говорить: “Не приведи бог служити по вченій частині, усього боїшся. Усякий мішається, усякому хочеться показати, що він теж розумна людина”. Цю фразу міг сказати тільки чиновник, що служив по навчальній частині при Миколі І, тому що положення вчителів, які постійно перебували під наглядом поліції, було нестерпним. Хлопов прав, що працювати було дуже важко. проводир дворянства, Що Відвідав […]...
- Суперечки про запозичення сюжету комедії Гоголя “Ревізор” Ніхто не говорить про запозичення Гоголя у Вельтмана, а тим часом обстановка під час очікування генерал-губернатора надзвичайно нагадує ту, котра описана Гоголем на початку комедії В. Гиппиус писала: “Внутрішня порожнеча Хлестакова й пасивність його – ті саме якості, які забезпечують належну критичну оцінку “плутанини”: будь він свідомий шахрай, яким зображений Пустолобов в “Приїжджому зі столиці” Квітки ; будь він взагалі наділений активно негативною характеристикою – гострота викриття притупилася б: типова […]...
- Ревізор характеристика образа Городничий РЕВІЗОР Городничий – Другий по значимості персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скакай, ні до якої держави не доїдеш”. Такий “серединний” місто повинен служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-Никнув-Дмухановский – персоніфікувати собою тип “городничего взагалі”. Відповідно до гоголівського “Зауваженням для рр. Акторів”, Г. “уже пристарілий на службі й дуже не дурний, по-своєму, людина. Риси особи його грубі й тверді, як у всякого, що начали важку […]...
- Чому п’єса Гоголя названа “Ревізор”? Відповідаючи на це питання, потрібно сказати, що хоча Хлестаков і не має ніякого відношення до ревізора, але протягом всієї п’єси чиновники приймають його за такого. Багато дослідників творчості Гоголя намагалися це зробити, і сьогодні існують самі різні відповіді на нього, Деякі з них уважають, що Гоголь тим самим хотів указати на “всерятівну силу ревізора”, посланого царем для наведення порядку. Інші не погоджуються із цим: “Подібне твердження рішуче суперечить всьому попередньому […]...
- Що таке хлестаковщина? Твір По комедії М. В. Гоголя “Ревізор”. Поява комедії “Ревізор” в 1836 році викликало в суспільстві підняте хвилююче почуття. Весна цього року подарувала глядачам зустріч із теперішнім шедевром. Більше 160 років пройшло з тих пор, однак комедія “Ревізор” не втратила актуальності й свого звучання й сьогодні. Не потрібно далеко ходити за прикладами. Згадаємо негативних героїв популярних “міліцейських” серіалів – чим не герої Гоголя, що тільки зробилися більше холоднокровними й жорстокими? […]...
- Микола Гоголь Микола Гоголь народився в Сорочинцях, на Україні, і ріс в батьківському заміському маєтку. Його справжнє прізвище Івановський, але дідусь письменника узяв прізвище “Гоголь”, щоб підкреслити своє благородне козацьке походження. Отець Гоголя був людиною талановитою, він писав п’єси, вірші і зарисовки. Гоголь почав писати ще в школі. Він вчився в школі в Полтаві і в Ніжині. У 1829 році він переїхав до Санкт-Петербурга. Гоголь працював на другорядних державних посадах і час […]...
- Твір-біографічний опис: Микола Гоголь Микола Гоголь народився в Сорочинцях, на Україні, і ріс в батьківському заміському маєтку. Його справжнє прізвище Івановський, але дідусь письменника узяв прізвище “Гоголь”, щоб підкреслити своє благородне козацьке походження. Отець Гоголя був людиною талановитою, він писав п’єси, вірші і зарисовки. Гоголь почав писати ще в школі. Він вчився в школі в Полтаві і в Ніжині. У 1829 році він переїхав до Санкт-Петербурга. Гоголь працював на другорядних державних посадах і час […]...
- Хто винен у трагедії Акакія Акакійовича Башмачкіна? Так протікало мирне життя людини, що з чотирмастами платні вміла бути задоволеною своєю долею. М. В. Гоголь “Шинель” – остання з “петербурзьких повістей” Гоголя. Написана в 1839-1841 роках, у пору найвищого розквіту творчого генія письменника, “Шинель” продовжує тему “маленької людини”, що звучить у “Портреті”, “Невському проспекті”, “Записках божевільного”. Причому якщо Пушкін у “Станційному доглядачі” розповів про долю Виріна з позиції пана, нехай доброго і співчутливого, то Гоголь у своїх повістях […]...
- Розкажіть про долю “маленької людини” та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя “Шинель” У повісті “Шинель” Гоголь розповів про долю “маленької людини”, тобто незначущої у суспільстві особистості, яка виглядає мізерною, бо не має ані влади, ані грошей, ані слави. Але “маленька людина” насправді не є мізерною – це така ж людина, яка здатна відчувати, страждати, іі почуття, біди та радощі не менш важливі, аніж в героя чи аристократа. Гоголь змалював образ чиновника нижчого рангу – Акакія Акакієвіча Башмачкіна Він проживає у бідності, його […]...
- Повітове чиновництво в комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Як таке, чиновництво з’явилося в Росії при Петрові І. Саме він увів знамениту “Табель про ранги”, де всі державні посади ділилися на чотирнадцять класів – від колезького реєстратора до дійсного таємного радника. Будучи прогресивної в епоху царювання Петра І, “Табель про ранги” до XІX століття, безумовно, застаріла. Однак так зване освічене суспільство продовжувало ділити себе на чотирнадцять класів. У комедії “Ревізор” Микола Васильович Гоголь малює широку картину розкладання російського чиновництва. […]...
- У чому зміст згадування Петербурга в комедії Ревізор? Скажу ще, що Петербург мені здався зовсім не таким, як я думав, я його уявив набагато гарніше, великолепнее, і слухи, які розпускали інші про нього, також брехливі… М. В. Гоголь Петербург для героїв “Ревізора”, провінційних жителів, не просто столиця, але прекрасне місто, де живуть цар і важливі чиновники, де кипить світське життя, де народжується мода, де можна побачити знаменитих авторів, які друкуються в журналах, – одним словом, Петербург – це […]...
- Трагізм долі “маленької людини” в повісті М. Гоголя “Шинель” Тему “маленької людини” в російській літературі, крім Гоголя, опрацьовували також інші письменники, зокрема Пушкін, Достоєвський, але у гоголівській “Шинелі” вона прозвучала особливо потужно, викриваючи вади тодішнього суспільства. “Маленька”, тобто пересічна людина, розкривається в образі Акакія Акакійовича вже з перших сторінок повісті, а далі, обростаючи деталями та фактами, постає у повному масштабі. Гоголь, навіть змальовуючи портрет героя, використовує так звані “напівознаки”: “дещо рябуватий, дещо рудуватий, дещо навіть на вигляд підсліпуватий…” Інтереси […]...
- Доля “маленької людини” у повісті “Шинель” Тема твору “Шинель”, – це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину. Головний персонаж твору – Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль “маленьких людей”, Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в “одному департаменті”, “один чиновник”, “трохи рябуватий”, “трохи рудуватий” влаштувався на службу, і “цього ніхто не міг пригадати”. Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно […]...
- Маленька людина з гоголівсьної “Шинелі” …І квітня 2009 року – 200 років від дня народження Миколи Гоголя, письменника родом з України, який писав російською мовою дія читачів Росії. Здається, немає у світі людини, яка б не чула імені Миколи Гоголя. Для більшості його ім’я асоціюється із міфологічними гіпертрофованими носами, страшилками про Вія та Панночку, громовим скриком Тараса Бульби, оперою “Черевички” та знаменитою німою сценою з “Ревізора”… Створивши цілу галерею яскравих образів, Гоголь подарував світу одразу […]...
- Комедія Гоголя “Ревізор” – великий добуток російської літератури Цей добуток влучний укол у саме хворе місце – дурість і неуцтво народу, що всіх і всього боїться. У цій комедії немає жодного позитивного героя. Всі персонажі комедії зазнають жорстокої критики автора. Основному удару піддалося чиновництво, що представлене поруч хабарників, дурнів і просто нікчемних людей, які розкрадають і пропивають міське майно Це воістину безсмертний добуток чарує нас своєю красою й легкістю написання, сміливістю й новаторством, глибоким і тонким гумором, сюжетною […]...
- Тема “Маленької людини” у добутках Ф. М. Достоєвського Тема “маленької людини” вперше була порушена у творчості О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, М. Ю. Лєрмонтова. Імена героїв добутків цих видатних письменників – Самсон Вирін, Акакій Акакієвич, Максим Максимич – стали загальними, а тема міцно увійшла в літературу. Ф. М. Достоєвський є не просто продовжувачем традицій у російській літературі, але стає автором однієї провідної теми – теми “бідних людей”, “принижених і ображених”. Тому творчість Достоєвського так цільне тематична. Достоєвський […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель”. У цій повісті також можна знайти поєднання реалістичного […]...
- Збірний портрет губернських управителів у романі “Мертві душі” Аналіз бесіди Чичикова з Іваном Антоновичем “глечик рило. Це чудовий по своїй лаконічності епізод. Іван Антонович не просто хабарник, а досвідчений артист в цьому ремеслі. Потрібно бути справжнім віртуозом, щоб зовсім “не помітити” покладені перед ним гроші, але тут же накрити їх книгою. У цьому жесті – весь характер Івана Антоновича, найдрібнішого гвинтика в системі чиновницького апарату. Можна переконатися в круговій системі хабарництва, справжнім “поетом” якого постає Іван Антонович. Він […]...
- Запорозька Січ у повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” Яскраво, виразно, правдиво зумів описати Запорозьку Січ у своїй повісті “Тарас Бульба” Микола Гоголь. Перед очима головних героїв цього твору – Тараса Бульби та його синів Остапа і Андрія – відкрилась прекрасна картина, коли вони під’їжджали до славного гнізда запорозького козацтва. Дзвін ковальських молотів, дужі козацькі голоси, веселий сміх життєрадісних запорожців, музика – так зустріла їх Січ. Живописна постать козака, який, як лев, розкинувся на дорозі, а закинутий гордо чуб […]...
- Твір по поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь не раз звертався до теми чиновницької Росії. Сатира цього письменника торкнулася сучасних йому чиновників у таких добутках, як “Ревізор”, “Шинель”, “Записки божевільного”. Ця тема знайшла своє відбиття й у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”, де, починаючи із сьомої глави, чиновництво перебуває в центрі уваги. На відміну від детально змальованих у цьому добутку портретів поміщиків образи чиновників дані тільки декількома штрихами. Але вони настільки майстерні, що створюють […]...
- Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього. 4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок. 5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві […]...
- Розвиток теми “Маленької людини” у творчості М. В. Гоголя Тема “маленької людини” у літературі існувала й до її позначення у творчості М. В. Гоголя. Уперше вона пролунала в “Мідному вершнику” і “Станційному доглядачі” О. С. Пушкіна. Взагалі ж образ “маленької людини” такий: це не знатний, а бедний, що ображає вищими по чині людьми, доведений до отчаянья людина. При цьому це людина не просто не минованний, а це соціально-психологічний тип, тобто людина, що відчуває своє безсилля перед життям. Часом він […]...
- Реалістичні та романтичні елементи в повісті М. Гоголя “Шинель” Творчості М. Гоголя властиве поєднання романтичних та реалістичних рис, що відобразилося і в його повісті “Шинель”. Головним героєм твору є Акакій Акакійович Башмачкін, чиновник, який працював в одному з петербурзьких департаментів. Вже у Виборі персонажа простежується вплив реалістичних тенденцій на стиль письменника. Як відомо, реалізм характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ. На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму […]...
- “Як виставити чорта дурнем” свідчення Гоголя Микола Васильович Гоголь народився 20 березня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Навчався у Полтавському повітовому училищі, згодом – у Ніглинської гімназії вищих наук. У 1828 році переїхав до Петербурга. З 1834 року – ад’ютант-професор по кафедрі загальної історії при Петербурзькому університеті. Вже з початку своєї творчої діяльності Гоголь ввійшов у річище російської демократичної літератури, що розвивалася в напрямі народності й гуманизму, широко використовував українську літературну й фольклорну […]...
- Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з ревізором, минулого. Відомо, що Пушкіна під час поїздки в Нижній Новгород прийняли за ревізорf. Були […]...
- Ці нові добутки грайливої й оригінальної фантазії Шкільний твір. В основу “Невського проспекту”, як і всього циклу “Петербурзькі повісті”, лягли враження петербурзького життя Гоголя. В. Г. Бєлінський захоплено озивався майже про кожнійа з повістей: “Ці нові добутки грайливої й оригінальної фантазії м. Гоголя належать до числа самих незвичайних явищ у нашій літературі й цілком заслуговують ті похвали, якими обсипає їх піднесена ними публіка”. Письменник звернувся до великого сучасного міста, і йому відкрився величезний і страшний мир, що […]...
- Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника Микола Гоголь народився та виріс в Україні. Дитинство його минуло у мальовничих місцях, овіяних козацьким минулим, давньої історією, народними легендами. Змалку Микола бачив колоритних людей з народу навколо себе: козаків, чумаків, торговців на базарі, хитрих циган-“лошадників”, заможних та бідних селян, гострих на язик дівчат та веселих завзятих парубків. Також він слухав народні перекази, в тому числі і страшні: про відьом, про русалок-водяниць, про квітку папороті, що цвіте на Івана Купала […]...
- Вплив творчості Гоголя на світову літературу “Книги Гоголя були для мене хлібом і зіллю в той час, коли цих необхідних для мого існування благ у мене зовсім не було”,- згадував відомий румунський письменник, Михайло Садовяну, У наш час із особливою гостротою сприймаються “Тарас Бульба” і “Ревізор” у країнах, що розвиваються, Азії, Африки й Латинської Америки, які ведуть боротьбу за незалежність, проти американських імперіалістів, що прогнила феодальної системи. Публікація повести Гоголя або постановка його комедії часто стають […]...
- Відповіді до теми: повість М. Гоголя “Шинель” 1. Хто такий Акакій Акакійович Башмачкін? Він – чиновник якогось департаменту, “вічний титулярний радник”, ревний служака, нікчемна людина, яка отримує мізерну платню, котрої не вистачає на життя. 2. Що означає його ім “я? Дитину мали охрестити Трйфілієм, Дулою чи Вархасієм, Павсіхахієм чи Вах тисієм. Тому його матуся обрала для сина батькове ім’я – Акакій, що означає “непоганий”. 3. Де живе герой повісті Гоголя “Шинель” і чому саме він відчуває себе […]...
- Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим іншим, байкою, що складає як на ході, казочкою для провінціалів-роззяв. Розуміємо багато в чому завдяки […]...
- Аналіз комедії Ревізор Гоголя Н. В Аналіз комедії 1. М. В. Гоголь. “В “Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і й тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості, і за одним разом посміятися над усім. Але це, як відомо, зробило приголомшливу дію Крізь сміх, що ніколи ще в мені не проявлявся в такій силі, читач почув смуток.” 2. Д. […]...
- “Ревізор” шедевр світової комедійної драматургії Жанр комедії найбільш тонко вловлює і передає відтінки комічного – гумор, сатиру, іронію, сарказм, гротеск тощо. У Росії на час написання “Ревізора” були відомі і популярні дидактичні комедії Д. Фонвізіна “Недоросль” і “Бригадир”, “серйозна” комедія О. С. Грибоєдова “Горе от ума”, водевілі О. Шаховського, А. Писарєва, Ф. Коні тощо. В Україні користувались успіхом комедії Г. Квітки-Основ’яненка, водевілі Василя Гоголя “Простак”, І. П. Котляревського “Москальчарівник”, Г. Квітки-Основ’яненка “Бойжінка” тощо. Саме останній […]...
- О часи, о времена! Твір по комедії М. В. Гоголя “Ревізор” Навіть при поверхневому читанні комедія “Ревізор” вражає сучасністю свого звучання. Здається, що це сучасні представники державного бюрократичного апарата переодяглися в стародавні костюми, вивчилися говорити на непоганій російській мові й відправилися на сцену, щоб розіграти до болю знайомі епізоди. Потрібно помітити, що персонажі “Ревізора” виглядають цілком сучасно й в 1836-м, і в 2002 році. Напевно, така доля землі росіянці – плодити дармоїдів, нездатних до праці й з пишністю паразитуючих на тілі […]...
- Сміх крізь сльози в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” М. В. Гоголь увійшов у літературу як неперевершений майстер сміху. Повісті Гоголя, його поема “Мертві душі” прості по сюжеті, прозорі по розбиранню характерів. І проте існує нерозгадана й не піддається розгадці таємниця Гоголя й таємниця цього сміху. М. В. Гоголь сміється над дурним, смішним, страшним, вульгарним, але його сміх сумний. Цей сум – результат трагічної невідповідності між ідеалом і щоденністю, мрією й реальністю. Не все просто в М. В. Гоголя […]...
- У Петербурзі Ф. М. Достоєвського Толстой і Достоєвський – два найбільших генії, силою своїх талантів вони потрясли увесь світ, вони звернули на Росію здивовану увага усієї Європи, і обидва встали, як рівні, у великі ряди людей, чиї імена – Шекспір, Данте, Сервантес, Руссо й Гете. В історії світового роману Ф. М. Достоєвському належить одне з перших місць. У літературу він увійшов як геніальний художник-гуманіст, дослідник людської душі. Усі романи Достоєвського – соціально-філософські, у яких він […]...
- Ревізор характеристика образу Городничий Городничий – другий за значимістю персонаж комедії; “голова” повітового міста, від якого “3 роки скачи, ні до якої держави не доїдеш”. Таке “серединне” місто повинне служити символом провінційної Росії взагалі, а Г. Сквоз-ник-Дмухановский – втілювати собою тип “городничого взагалі”. Згідно гоголевским “Зауваженням для рр. акторів”, Г. що “вже постарів на службі і дуже не безглузда, по-своєму, людина. Риси обличчя його грубі і жорсткі, як у всякого, що розпочав важку службу […]...
Categories: Твори з літератури