Роль Мефістофеля в пошуках сенсу буття Фауста

Related posts:

1. Роль Мефістофеля в духовних шуканнях Фауста Йоганн Вольфган Гете вважається основоположником німецької літератури нового часу. Ця всебічно обдарована людина залишила помітний слід у світовій літературі і науці. Творчість Гете є гідним віддзеркаленням найважливіших тенденцій і протиріч тієї епохи. Трагедія “Фауст” є підсумковим твором Гете, в якому автор виклав свої думки щодо сенсу людського життя. “Фауст” – це пристрасне уславлення потягу людства до знань та істини. За думкою Гете, сенс людського життя полягає у невтомній діяльності заради […]...
2. Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини і їх протиставлення скепсису та цинізму, уособлених в образі Мефістофеля Є ряд творів, без яких уявити розвиток літератури просто неможливо. Ці безсмертні шедеври визначають людський прогрес, який полягає, насамперед, у духовному розвитку. Саме таким твором і являється трагедія Гете “Фауст”, яка є підсумком шукань самого автора. Це дуже складний філософський твір, який порушує проблеми людського буття, місце і призначення людини в світі. У центрі твору постає сам герой – Фауст, бо саме цей образ втілив у собі вищі поривання людської […]...
3. Протистояння Фауста і Мефістофеля У основу твору “Фауст” покладено народну книжку про Фауста, що з’явилася у XVI столітті. До цього сюжету неодноразово зверталися й раніше, але тільки Гете створив новаторський за формою й духом твір. Над “Фаустом” митець працював фактично впродовж усього життя. Близько 1773 року з’явився первісний варіант трагедії, так званий “Прафауст”. До роботи над цим твором поет повертається 1778 року в Італії. У 1797-1801 pp. складається остаточний його сюжет, створюються сцени “За […]...
4. Образ Фауста як пошуки сенсу буття і призначень людини Головний герой трагедії Гете – вчений Фауст. Він прожив велике життя, набув багато різноманітних знань, але істина залишилася недоступною. Втомившись від наукових пошуків, Фауст розуміє, що життя проходить повз нього. Він розчарований, на межі самогубства. У нього більше немає стимулу продовжувати наукові дослідження, пошук істини. Заради того, щоб прожити життя заново, він закладає душу дияволу. В обмін Ліефістофель дарує Фаустові молодість. У Фаусті Гете підкреслює найважливіші властивості людської натури: невдоволеність […]...
5. Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його часу, а, як виявилось, вічні. Головна проблема книги визначена Ще в пролозі: це одвічні філософські […]...
6. Символічна картина пошук щастя і сенсу буття у п’єсі М. Метерлінка “Синій птах” І. Різні розуміння поняття “щастя” і його пошуку. ІІ. Пошуки щастя героями п’єси “Синій птах”. 1. Символічний зміст образу Синього птаха. 2. П’єса Метерлінка – дитяча казка для дорослих. 3. Подорожі і зустрічі на шляху пошуків Синього птаха. 4. Помічники у пошуках щастя, Кішка і Собака. 5. Образ палацу Ночі. 6. “Потрібно бути сміливим, щоб бачити приховане” . ІІІ. П’єса Метерлінка – про сенс буття людини....
7. Образ Мефістофеля в трагедії Й. В. Гете “Фауст” “Фауст” – найвище досягнення Гете. Легенда про доктора Фауста, ученого-чорнокнижника, виникла ще в XVI столітті. Розповіді про доктора Фауста, що зміг навіть викликати з небуття Єлену Прекрасну, оспівану Гомером, були над­ звичайно популярні в народі. Однак Гете, переосмисливши відомий сюжет, спо­внює цю легенду глибоким філософським і символічним змістом, створивши один з найвизначніших творів світової літератури. Зав’язку конфлікту автор подає вже у “Пролозі на небесах”: об’єкт парі між Богом і Мефістофелем […]...
8. Характеристика образу Фауста Образ Фауста захоплював не тільки Гете, але й багатьох інших письменників. Але саме Гете зміг найбільш філософськи підійти до розкриття особистості Фауста. Образ Фауста – не витвір уяви автора. Існував в Середньовіччі його прототип – доктор Фауст, який був відомий як вчений і маг. Гете ускладнив цей образ, вклавши в уста героя багато своїх ідей. Ім’я Фауст у перекладі означає “щасливий”. Та чи був щасливим герой геніального автора? Він пройшов […]...
9. Проблема сенсу людського буття в романі В. Підмогильного “Місто” Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – нона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
10. Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста Герой однойменної трагедії “Фауст” людина високих духовних поривань. У своїх пошуках Фауст хоче знайти такий спосіб існування, при якому мрія і дійсність, небесне і земне, душа та плоть співпадуть, зіллються. “Дві душі живуть у мені” – признається Фауст. Одна з них – земна та палка, вона любить земне життя. Інша тяжіє до небесної чистоти, подалі від тіла. Фауст – лікар, за це його люблять та поважають прості люди. З одного […]...
11. Проблема сенсу людського буття Роман В. Підмогильного “Місто” з часу його виходу в світ й до сьогодення сприймався неоднозначно. Ключем до прочитання твору є епіграфи. Перший, взятий із талмуду, стверджує: “Шість прикмет має людина: трьома вона подібна на тварину, а трьома на янгола: як тварина – людина їсть і п’є; як тварина вона множиться і як тварина – викидає; як янгол – вона має розум, як янгол – ходить просто і як янгол – […]...
12. Мефістофель – супутник Фауста Колись ми починаємо замислюватися над важким філософським запитанням: а що ж найстрашніше для людини як особистості? І раптом, перебравши всі людські жахливі події: і старіння, і хвороби, і бідність, і втрати, і зради – дійдемо до розуміння: це – спокій. Спокій – це не тільки коли опускаються руки і наступає втома від довгої, марної, непосильної боротьби, а ще й зупинка від повного задоволення, закінчення існування як діючої натури. Щоб світ […]...
13. Суперечність образу Фауста Він – зневірений в науці та житті старий вчений-енцеклопедист, на межі самогубства, але зустрічається з потойбічними силами, злим духом Мефістофелем, і знаходить нове життя. Якщо головна ідея народного Фауста полягає у застереженні від антихристиянської та аморальної поведінки людини, яка запродалася дияволу, то Гетівський спрямований на створення постаті людини, яка є уособленням найважливіших світоглядних тез та внутрішніх суперечностей просвітницької ідеології. Дійсно, з одного боку Фауст уособлює ідеал просвітницьких уявлень про розвинену […]...
14. Парадоксальність образу Мефістофеля Я – тої сили часть, Що робить лиш добро, бажаючи лиш того. Й. В. Гете Я раніше вважала, що диявол – нечиста сила – уособлює в собі лише нега тивне. Проте, прочитавши філософську трагедією Гете “Фауст”, з подивом для себе відкрила зовсім іншого диявола – Мефістофеля. Ім’я Мефістофеля складається з двох давньоєврейських слів: “Мефіз” – руй­нівник і “Тофель” – обманщик. Це одне з численних імен диявола. Завдання Мефістофеля – спокусити […]...
15. Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії “Фауст’ Й. В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити Тема кохання у “Фаусті” розкривається з різних боків. Це водночас, велике щастя, величне почуття, а водночас фатальна річ, яка призводить героїню до загибелі. Кохання Фауста та Маргарити пристрасне, велике, проте воно закінчується трагічно. Фауст – це діяльна, розумна, ерудована людина. В коханні він пристрасний та емоційний. Побачивши чарівну Маргариту на вулиці, він захоплюється нею вмить. В Маргариті його привертає чистота та невинність. Ця мила дівчина, майже дитя, нагадує йому ангела. […]...
16. Пошук сенсу буття за “Божественною комедією’ Данте У Добу Відродження, коли поширились ідеї гуманістичної філософії, до неї звернувся Данте Аліг’єрі – останній поет Середньовіччя і водночас перший поет Нового часу. Протягом багатьох років на чужині Данте виношував і опрацьовував своє прекрасне творіння – поему “Божественна комедія”. Він закінчив її незадовго до смерті. Твір цей – підсумок всього його життя – дає широку картину уявлень Данте про світ, про дійсність і полум’яну проповідь дорогих йому ідей. “Божественна комедія” […]...
17. Характеристика образу Мефістофеля з роману Фауст Мефістофель – один з центральних персонажів трагедії – в смисловому відношенні дуже багатозначний. М., з одного боку, утілює той світ нечистої, “диявольської” сили, з якою Фауст вступає в договір, сподіваючись угамувати свою спрагу безмірних знань і насолод. Проте М. утілює і “зло” як витік протиріччя, початок занепокоєння, незадоволення, як спонукання до дії. В той же час з М. зв’язується заперечення усього відсталого, фальшивого в громадських встановленнях і в думках людей, […]...
18. Образ Фауста у творчості Й. В. Гете та О. С. Пушкіна Творчий дух Фауста лине до нас із загадкових і химерних віків Середньовіччя і Відродження, коли людина пройнялася вірою у свою всемогутність, озброївшись силами таємничої науки алхімії, шукала філософський камінь, за допомогою якого збиралася перетворити будь-який метал на золото, шукала “еліксир життя”, щоб повернути собі молодість. У цей час з’являються перекази про магів і чорнокнижників, які продавали душу дияволу, щоб той допоміг осягнути таємницю буття. Одна з найпопулярніших легенд Середньовіччя – […]...
19. Суперечливість образу Фауста Гете писав філософську драму “Фауст” майже все життя: перші нариси з’явилися до 1773 року, а останні сцени закінчено влітку 1831 року, за півроку до смерті. За цей період у Європі відбулася Велика Французька революція, відшуміли наполеонівські війни, революція 1830 року. Змінювалися і погляди самого Гете. Місце і час дії драми умовні, тобто позбавлені точних історичних прикмет, а Фауст – образ, побудований на узагальнених рисах, властивих людям узагалі, у будь-яку епоху. […]...
20. Життя, діяння і загибель Фауста Мефістофель Врубеля – цинік, самовпевнений ділок який ні в що не вірить, злий ошуканець, азартнш гравець у композиції польоту. Образ Фауста на панно благородний, прекрасний, але певною мірою тривіальний у своєму амплуа коханця і звабника дівчини. І все я таки він поглиблюється, коли в старому віці герой болісно розмірковує про марність пізнання або прагне до життя і кохання у “Польоті…” чи мудрості вченого, який пізна; життя і людей. Роман Ф, […]...
21. Цитатна характеристика образу Мефістофеля Ставлення до людей: “Он эту искру разумом зовет И с этой искрой скот скотом живет”. Думка Господа: “Таким, как ты, я никогда не враг. Из духов отрицанья ты всех менее Бывал мне в тягость, плут и весельчак”. Перевтілення: “Забавный пудель. И притом – огонь. Живой такой, понятливый и бойкий”. Про себе: “Я дух, всегда привыкший отрицать. И с основаньем: ничего не надо. Нет в мире вещи, стоящей пощады, Творенье не […]...
22. БУТТЯ ЛЮДИНИ – ЦЕ БУТТЯ В КУЛЬТУРІ 8 КЛАС БУТТЯ ЛЮДИНИ – ЦЕ БУТТЯ В КУЛЬТУРІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Що таке культура. 2. Національне самозбереження – у дбайливому ставленні навіть до маленької літери. 3. Ми – українці, пишаймося цим. Варіант 2 1. Іван Малкович – представник нового покоління митців. 2. Ми – діти нашої культури. 3. Шануймося, бо ми – українці. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі […]...
23. Роман “Фауст”. Характеристика образу Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, удачливий. Образ Ф. супроводжував Гете усе життя, первинний нарис трагедії “Прафауст” відноситься до 1773-1775 рр.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. придбавав усе більш грандіозний філософський вимір. У остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканого жадання життя, волі до знання, творення і творчості. Надзвичайні […]...
24. У пошуках власного “Я” ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ У пошуках власного “Я” Наше життя дуже коротке. Воно не має ні дублів, ні чернеток. Жодного дня не повернеш, не проживеш заново, не виправиш помилок, не переінакшиш жодного слова. А якщо багато днів і навіть років пролітають бездумно і непомітно, неначе їх і не було зовсім? Ми завжди поспішаємо, намагаємося зробити якомога більше – і не встигаємо. Ми часто забуваємо слова древнього мудреця: “Люди жаліються, що […]...
25. Твір Філосовський мотив сенсу людського життя в дpамі-феєpії Лесі Укpаїнки Лісова пісня Філосовський мотив сенсу людського життя в дpамі-феєpії Лесі Укpаїнки “Лісова пісня” Сеpед всієї літеpатуpної спадщини Лесі Укpаїнки яскpавою зіpкою виділяється її чудова дpама-феєpія “Лісова пісня”, яка є визначним набутком укpаїнської і світової дpаматуpгії, яка не схожа на жодну іншу п’єсу поетеси. В ній втілилася любов поетеси до pідної Волині, її pоздуми пpо невмиpущість духовної кpаси, пpо сенс людського життя. Ідейно-естетичне спpямування п’єси “Лісова пісня” – мpія пpо вільне й пpиpодне […]...
26. Боріння добра і зла в трагедії “Фауст” Образ великого шукача істини хвилював Гете все життя. У трагедії “Фауст” він показав боріння добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному і досконалому всесвіті? Людина мислить, але від цього страждає ще більше, бо розуміє безглуздість багатьох соціальних інститутів, законів, звичаїв, забобонів, розуміє, що в соціальних бідах винна не природа, не всесвіт, а вона сама. У […]...
27. Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” Роман Олеся Гончара “Собор” – роман філософський, в якому автор не просто розкриває важливі морально-філософські категорії, але й передусім ставить проблеми духовності своїх сучасників, пошуки ними сенсу буття, збереження історичної пам’яті й наступності поколінь, визначає витоки духовного нігілізму й споживацтва, байдужості у ставленні до національних святинь. Героями роману є прості люди із селища Зачіплянка. Старше покоління представляють колишній металург, а тепер бакенник Ягор Катратий, який в юності був махновцем; його […]...
28. Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” Людське буття… Що в ньому найголовніше? На це питання не можна відповісти одразу. Людині часто важко правильно визначити свій життєвий шлях. Інколи, живучи тільки однією метою, віддаючи досягненню її всі сили, відмовляючись від усього іншого, людина свідомо обмежує своє життя, обкрадає його. Тому, втративши цю мету або зрозумівши її облудність наприкінці свого життя, людина неначе сиротіє. […]...
29. Синій птах М. Метерлінка п’єса про сенс буття П’єса “Синій птах” написана у період, коли М. Метерлінк від символістського “театру смерті” прийшов до іншого бачення світу – романтичного. І увесь сенс п’єси в тому, аби показати людству філософський смисл буття, красу самого життя і його велич. Герої Метерлінка, маленькі діти лісника Тільтіль і Мітіль, вирушають з волі феї у подорож на пошуки Синього птаха, що має дати здоров’я і щастя. Що ж змушує їх іти на пошуки, хоча […]...
30. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом І. Боротьба добра і зла як вічна тема в літературі. “Фауст” Гете як філософське осмислення боротьби добра зі злом. 1. Бог як утілення добра. 2. Фауст як утілення добра і зла. 3. Мефістофель як втілення зла у “Фаусті”. Чи є боротьба добра зі злом вічною?...
31. Характеристика образа Фауста Фауст. Ім’я походить від латинського слова faustus – щасливий, щасливий. Образ Ф. супроводжував Гете все життя, первісний начерк трагедії “Прафауст” ставиться до 1773-1775 гг.; трагедія в цілому була завершена в 1831 р. . У міру того як просувалася робота над трагедією, образ Ф. здобував усе більше грандіозний філософський вимір. В остаточному варіанті трагедії Ф. виступає як представник усього людства, його неприборканої спраги життя, волі до знання, творенню й творчості. Надзвичайні […]...
32. Втілення в образі Фауста вищих духовних поривань людини Епіграф. Покинь нікчемні вороття Пізнаєш, що таке життя… Й. В. Гете. “Фауст” Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля у нерозривній єдності. Він зазначав, що не тільки “невгамовні сумніви головного героя, а тонка іронія Мефістофеля” разом становлять суто його “власного єства”. Але така єдність особлива – це єдність і постійна боротьба різних начал у людині, що зумовлюють її духовний розвиток. Фауст – це символічний образ людства. Фауст безкінечний і тому вічний. […]...
33. Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу І. Жива легенда французької літератури. ІІ. Родина Пруста і початок творчості. був єдиним сином відомого лікаря і вченого. Мати походила із заможної родини. З дитинства він був хворобливим, і його оберігали від зайвого навантаження, тому дещо давалося йому легко. Він закінчив ліцей, вивчав юриспруденцію в Сорбонні, відвідуючи при цьому світські салони й раути. З 1892 року активно друкується у журналі “Фігаро”. 1886 року видав […]...
34. Людина у пошуках гармонії зі світом Коли людина почувається щасливою? Коли має добре здоров’я? Коли має багато грошей, землі, майна? Коли кохає? Усе так, але й цього замало. Знайти своє місце у всесвіті через опанування гармонії – чи не це головне прагнення героїв повісті “Тіні забутих предків”! А всесвіт великий, тільки комусь досить з нього й частки, як Палагні, для якої головне – “набутися” на світі: “Я хочу набутись. Раз живемо на світі…”, а хтось, як […]...
35. Цитатна характеристика образу Фауста Бог впевнений у ньому: “Он мой раб…” “Он служит мне, И это налицо, И выбьется из мрака мне в угоду”. Характеристика Мефістофеля: “Странно, этот эскулап Справляет вам повинность божью. И чем он сыт, Никто не знает тоже. Он рвется в бой, и любит брать преграды, И видит цель, манящую вдали, И требует у неба звезд в награду, И лучших наслаждений у земли”. Невіра в свої сили: “Однако я при этом […]...
36. Твір Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської Земля Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Повість Ольги Кобилянської “Земля” сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, щоб у гуманістичному поpиві застеpегти світ: “Люди схаменіться. Так не повинно бути, так не можна!”, […]...
37. Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Лариса Петрівна Косач. Мабуть, декому це ім’я незнайоме. Але коли кажуть: Леся Українка, перед усіма з’являється образ української жінки, яка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно. “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”, […]...
38. Основи щасливого буття на землі Творчість Григорія Савича Сковороди посідає чільне місце в історії розвитку художньої літератури, філософії та педагогічної думки в Україні. Більшу частину свого життя Г. Сковорода провів серед простого народу. Де б не з’являвся мандрівний письменник і філософ, всюди він знаходив любов і приязнь людей, бо був мандрівним педагогом-просвітителем. Чому навчав Сковорода? Умінню бачити гармонію і красу в природі. Щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт, тобто себе самого. Пізнай […]...
39. Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА II варіант Лариса Петрівна Косач. Ця мужня жінка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає, – Каже Леся Українка […]...
40. Мефістофель – втілення духу скепсису та цинізму 1. Місце Мефістофеля в трагедії “Фауст”. 2. Парадоксальність Мефістофеля. 3. Скепсис Мефістофеля і його смисл. 4. Мефістофель і мораль. 5. Зміст образу Мефістофеля....