Різні життєві позиції персонажів у творі В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”

Related posts:

1. Казка Василя Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон” Серед численних книжок, які я любила читати, мені надзвичайно подобалася весела, дотепна казка “Цар Плаксій та Лоскотон”. У ній автор показує нам два світи: Добра і Зла. Спочатку Василь Симоненко знайомить нас із країною Сльозолій, царем якої був Плаксій. Автор так описує царя: Голова його – мов бочка, Очі – ніби кавуни. Він мав трьох плаксивих доньок і трьох синів. Імена доньок – Нудота, Вай-Вай, Плакота. Здавалися вони мені потворними. […]...
2. Скорочено Цар Плаксій та Лоскотон В. Симоненко Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса – країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й наказує гвардії сльозівців карати тих, хто сміється. Дядько Лоскотон Але в тому диво […]...
3. Хто ви, цар плаксій і лоскотон? Мені сподобалась казка Василя Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”. В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: “всі сльозливі через край”. Цар домагався, щоб в країні плакали “всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві – ні!” І зовсім сутужно прийшлось би жителям тієї країни, якби не жив серед них “добрий дядько Лоскотон”. Його всі дуже любили за […]...
4. СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ 5 КЛАС СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Творчість В. Симоненка для дітей. 2. Плаксій і Лоскотон – вічні недруги. 3. Радісна сила народу. Варіант 2 1. Правда й вигадка у творах В. Симоненка. 2. Сміх, що завжди перемагає. 3. Повчальна сила твору поета. ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, […]...
5. Мої життєві позиції Люблять скаржитися дорослі, що діти занадто довго взрослеют. І я, коли спостерігаю за своїми “важкими” у класі, бачу їхню інфантильність. Щораз замислююся: чому так відбувається? А всі тому, що ми відстороняємо наших дітей від серйозних життєвих турбот про себе й близьких, від взаємодопомоги в сім’ї. І виходить, що наші підрослі діти, як більші воронята, які вже й розміром з батьків, і літають не гірше, а усе ще підставляють розкриті дзьоби, […]...
6. Дон Кіхот і Санчо Панса: дві життєві позиції Дон Кіхот зовсім не схожий на героя лицарських романів – привабливого юнака, для якого пошуки слави та грошей становили сенс життя. Він справжній подвижник, готовий боротися за справедливість, за земне щастя для всього людства. Щоправда, усі зусилля Дон Кіхота були марними. Золота доба не повернулася на землю. І все-таки Дон Кіхот продовжував іти за своєю мрією разом з вірним супутником Санчо Пансою. Цей добрий чолов’яга був бідним землеробом, який мешкав […]...
7. Чи потрібний дядько Лоскотон сьогодні? Звичайно, дядько Лоскотон потрібний у сьогоднішньому житті. Яким я його уявляю? Насамперед, життєрадісним, бо він вірить у добро, у те, що до всього треба ставитися по-доброму, чуйно. Багато є людей, які швидко втрачають віру у свої можливості, пасують перед труднощами і їм здається, що все подальше життя буде складним і безрадісним. Достатньо одного такого дядька Лос-котона, аби всі довкола нього повірили в себе, повірили, що разом треба докласти зусиль для […]...
8. Типовість подій і персонажів у творі “Суд’ Юрія Мушкетика Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В оповіданні “Суд” Ю. Мушкетик змальовує похмуру дійсність колгоспного села перших повоєнних років. У центрі сюжетних перипетій – сільська трудівниця Ганна. Вона постала перед “правосуддям” […]...
9. Казки нашого життя Казки нашого життя Казки обожнюють усі – будь то дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати хороших людей, стерегтись поганих, прививавають нам якості людяної натури. Під виразне читання казок нашими матерями ми засинали, а у снах бачили Івасика-Телесика, жар-птицю, доброго та […]...
10. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Народився в с. Біївцях, що на Полтавщині, у селянській родині, помер у м. Києві. Письменник, належить до шістдесятників. Найвідоміші твори: збірка поезій “Тиша і грім”, вірш і збірка “Лебеді мате­ринства”, вірш “Ти знаєш, що ти – людина?”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”, казка “Цар Плаксій і Лоскотон”....
11. Казки і життя Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Віївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками своєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони розповсюджують тепло і поліпшують настрій. Вони вчать нас розпізнавати гарних людей, стерегтись поганих, прививавають нам […]...
12. Образи другорядних персонажів у повісті О. С. Пушкіна “Дубровський” Дворянське суспільство в повісті Дубровский представлено поруч персонажів, одні йз яких зображені всебічно й повно, інші менш докладно, про треті пригадується мимохіть. Одним з головних героїв повести є Кирила Петрович Троекуров. У цій людині автор відобразила саму міцно варту на ногах частина дворянства, володарів світу, затятих прихильників кріпосного права. Саме ця частина дворянства на початку вісімнадцятого століття диктувала свої умови країні й почувала себе привільно, особливо в глибинці Росії Одержуючи […]...
13. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра “Міщанин-шляхтич” У комедії “Міщанин-шляхтич” висміюється прагнення головного героя, багатого міщанина Журдена будь-що долучитися до світу аристократів. Для цього він наймає вчителів, які вчать манерам вищого світу: музиці, танцям, фехтуванню тощо, викидає гроші на аристократське вбрання. Засобом комічного у “Міщанині-шляхтичі”, по-першу, стає гумор. Це веселий сміх над наївністю героя. Адже до пуття в пана Журдена нічого не виходить. У новому вбранні Журден виглядає так, що служанка Ніколь не може стримати сміху. Хазяйновита […]...
14. Яблуневий сад у різні пори року Яблуневий сад у різні пори року Моя школа знаходиться недалеко від будинку, де я живу. Шкільна територія досить велика, там є теплиця, майданчик для занять з військової підготовки, географічний майданчик, корти для тенісу та великий стадіон, де ми граємо у футбол. А ще біля нашої школи є сад, до ростуть яблуні. У вересні починаються заняття у школі, а сад вже готується закінчити свій сезон. Гілки схиляються від важких яблук, листя […]...
15. Символіка імен персонажів повісті “Над прірвою у житі” Джерома Девіда Селінджера Повість Селінджера із непростою тематикою, що наповнена складною символікою, тонкими ледь помітними мотивами, де ліризм оповіді поєднується з гумором, від сумного стилю він різко переходить до радісного і навпаки, де складна й багатогранна система образів, тонкий психологізм у зображенні внутрішнього світу головного героя та його відношень до інших персонажів, все це ставить повість “Над прірвою у житі” на рівень світових шедеврів ХХ століття. Ця повість увібрала найкращі здобутки Селінджера у […]...
16. Моральність і прогрес – дві різні сторони життя суспільства Моральність – це сукупність моральних законів, по яких живе людина, тобто законів, які він сам визначає для себе, залежно від виховання, що оточують його людей і т. д. Технічний прогрес – це розвиток продуктивних сил суспільства. Проте вони, як і будь-які сфери життя суспільства, повинні бути взаємозалежні між собою. Уважається, що моральність і моральні закони існували з моменту зародження суспільства й що моральність є вродженою властивістю людини, закладеним у нього […]...
17. Усі різні – усі рівні Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною. Людина має не тільки […]...
18. Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і постає лірична героїня її поезій жінкою гордою, з почуттям власної гідності; вона невтомна у праці й боротьбі. Її патріотизм […]...
19. Світоглядні позиції Камю Філософія, викладена Камю у художніх творах, дає можливість для найрізноманітніших тлумачень. Так, для європейців 40-50х років Камю був одним із класиків екзистенціалізму. Його неодмінно об’єднували з Сартром, незважаючи на їхні філософські, а згодом і політичні розбіжності. А їхні ідеї, незалежно від прагнень самих філософів, увійшли у масову свідомість як песимістичне вчення про абсурдність людського існування. Один з найвизначніших філософівекзистенціалістів Карл Ясперс писав 1951 року: “Коли у Парижі молода людина ексцентрично […]...
20. Ровена та Ребекна дві різні долі Я перечитую роман В. Скотта “Айвєнго” і співчуваю красуні, якій не подаро­вано долею нічого. Навіть у коханні вона може тільки втрачати – і втратить. На­стільки, що прийде цілувати руки переможниці. А річ у тім, що її звугь Ребекка, вона донька Ісаака з Йорка. Вона – дівчина з народу, який ненавидять і зневажають із багатьох причин. Одна з причин релі­гійна: юдейка не може бути прийнятою у порядному товаристві, не може розрахо­вувати […]...
21. Твір Згубний вплив грошей на персонажів Згубний вплив грошей на персонажів П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, що була написана у 1890 році, слушно вважається однією з найкращих сатиричних комедій в українській драматургії. Письменник із презирством і огидою завжди ставився до зажерливості нових сільських хазяїв, яких породили соціальні зміни на Україні у 80-90-х роках минулого століття. Тому з такою силою талановитого сатирика, з таким сарказмом і гнівом змальовує Карпенко-Карий хижаків нового типу – Пузиря і Калитку, їхню […]...
22. Ровена та Ребекка – дві різні долі. Твір за романом “Айвенго” Я перечитую роман В. Скотта “Айвенго” і співчуваю красуні, якій не подаровано долею нічого. Навіть у коханні вона може тільки втрачати – і втратить. Настільки, що прийде цілувати руки переможниці. А річ у тім, що її звуть Ребекка, вона донька Ісаака з Йорка. Вона – дівчина з народу, який ненавидять і зневажають із багатьох причин. Одна з причин релігійна: юдейка не може бути прийнятою у порядному товаристві, не може розраховувати […]...
23. Різні мотиви злочинних учинків Родіона Раскольникова і Соні Мармеладової Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” був написаний у один із найщасливіших років у житті письменника. У 1866 році він віднайшов своє родинне щастя та створив твір, що приніс йому визнання серед читацької аудиторії. Беручи до увагу тему роману, здається, що у цьому факті прихована якась невідповідність. Адже щастя і страждання, народження родини і вбивство важко поєднати. Якщо уважно прослідкувати біографію Ф. Достоєвського, стає зрозумілою ця зацікавленість психологією вбивці та […]...
24. Порівняння персонажів: Обломів і Захар У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав в Обломове й Захарі. Обломів утворений, не дурний, але йому лінь що-небудь зробити для рішення тої або іншої проблеми. Цілими днями він тільки лежить і думає. Іноді він начебто […]...
25. Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVIII ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, Евандр, Турн та інші постають в українській “Енеїді” […]...
26. Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича. “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові явища розвитку капіталізму на Україні, виставляє на суд читача хижацьку суть сільської буржуазії. Цій меті підпорядковане і ретельне створення образів комедії, які можна поділити на […]...
27. Засоби сатиричного зображення персонажів комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Сатиричне зображення персонажів комедії, насамперед головного героя Пузиря, драматург здійснює засобами контрастного групування образів, самохарактеристики, взаємохарактеристики, введення художньої деталі, мовною характеристикою. Образи твору чітко розподілені на дві контрастні групи: з одного боку – Пузир і його помічники, з другого – Золотницький, Соня, Калинович. Хазяїн, характеризуючи сам себе, згадує, що раніше “йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював На все і знать не хотів людського поговору”. Персонажі в […]...
28. Життєві погляди кота Мурра При підготовці до друку записок Мурра, нащадка славетного Гінце фон Гінценфельда, видавці звернули увагу на присутність в рукописі явно сторонніх фрагментів – уривків з опублікованого раніше розповіді про капельмейстера Йоганнес Крейслер і його друга маестро Абрагама. Сторінки ці виявилися в рукописі Мурра з тієї простої причини, що Кіт використав їх – розпатрати книгу з бібліотеки свого господаря Абрагама – як промокального паперу. За дивним збігом, багато епізодів життєпису Крейслеpa доповнюють […]...
29. Алегоричність змісту й образів-персонажів вірша І. Франка “Каменярі” Вірш “Каменярі” – шедевр молодого І. Франка, який і нині вражає читачів масштабністю символіки, реалістичністю і конкретністю окремих деталей. 1. Франко використав прийом сну, щоб показати грізну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті “Каменярі” письменник писав: “В поетиці, як і слід у алегорії, не означено ані часу, ані місця, але цілу акцію представлено як сонне видіння”. У дивному сні герой поезії бачить, як тисячі каменярів своїми […]...
30. Психологічні портрети персонажів з вірша “Ринг” Б. Олійника В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ 8 КЛАС СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В. СОСЮРА, Б. ОЛІЙНИК, В. ПІДПАЛИМ, І. МАЛКОВИЧ Психологічні портрети персонажів з вірша “Ринг” Б. Олійника Ліричним героям Бориса Олійника завжди властиве “філософське осягнення подвигу, вирішального вчинку життя, готовності до офіри в ім’я непоганьбленої довіри й віри в людину”, писала поетеса Світлана Йовенко. Ліричний герой поезіїІ. Олійника “Ринг” є прикладом цього твердження. У вірші “Ринг” чотири індивідуальних образи і один колективний. Це – ліричний герой, […]...
31. Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенна-Карого “Хазяїн” Що на сьогоднішній день означає поняття “честь”? Кожний це поняття буде трактувати по-своєму. Для одних – це сукупність вищих моральних принципів, повага, пошана, визнання інших перемог. Для інших – це “земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариш – оце життя!” Тому і героїв комедії “Хазяїн” можна поділити на два табори за цими “поняттями” честі. Очевидно, людиною честі можна назвати юнака Зозулю, на якого Ліхтаренко та Феноген звели наклеп, а Пузир звільнив […]...
32. Життєві шляхи А. Міцкевича 24 грудня 2010 року минає 212 років від дня народження Адама Міцкевича – геніального польського митця поетичного слова, полум’яного патріота, творчість якого й донині залишається взірцем мужнього служіння своїй вітчизні, пристрасної синівської любові до рідної землі й народу, з якими змушений був назавжди розлучитися у 26річному віці й померти в еміграції. Життєві шляхи А. Міцкевича тісно переплелися з долею різних країн і народів: народився в с. Заоси Новогрудського повіту в […]...
33. Життєві переконання В. Стуса: “Довіку не буде із мене раба…” Надія Світлична так написала про Василя Стуса: “Є трагедія народу, і Василі. Стус – символ цієї трагедії”. Ці глибокі й сповнені розпачі слова дуже вразили мене. Насправді, життя В. Стуса було суцільною боротьбою: боротьбою за людську гідність, за власні по гляди, за право на творчість та за просте, на перший погляд, право жити за влас­ним розсудом. Зрештою, навіть права на життя було позбавлено геніального по ета: він загинув у таборі. […]...
34. Життєві ідеали Марусі Чурай В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила психологічний образ Марусі, обдарованої дівчини, яка палко любить свою землю, і любов та бринить у кожній Марусиній пісні. Її серце сповнюється гордістю, коли чує […]...
35. Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Переважно інтимним, на перший погляд, може видатись цикл віршів “Тиша і грім”. При бажанні відшукаємо в ньому і відгомін блоківського обожнення “прекрасної незнайомки”, і подаленілу луну інтимних звірянь О. Олеся, В. Сосюри. Є навіть майже буквальні збіги. Пригадай мо Олесеве “З журбою радість обнялась”. У Симоненка: “І обнявся сміх з журбою, Ненависть – з любов’ю” . Або Сосюрине “Коли потяг у даль загуркоче…”, – і Симоненкове: “Все одно я люблю […]...
36. Ідея активної громадянської позиції у творах Т. Шевченка Як велика загадка постає перед нами особистість Шевченка. Він зробив величезний внесок у поетичну скарбницю людства. Духом гуманізму, революційною поезією, нестримною силою художнього таланту продовжує жити в серцях українців поет – інтернаціоналіст, оспівувач ідеалів свободи, рівності і братерства. Це універсальна постать, котра з плином часу ще більше виростає, підкорює живих своїм бунтарським духом, людинолюбством, непримиренністю кривди. Пройде не одне століття, а він і надалі буде народним поетом, борцем за щастя […]...
37. Повість С. Васильченка “Талант’ у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни. Відразу впадає в око якась невідповідність між назвою повісті та зображуваними у ній подіями. Адже “талант” це високий […]...
38. Уявні та справжні життєві цінності “Художник, – стверджує Бальзак, – це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому весь світ відіб’ється”. Навіть у невеликій новелі Бальзаку вдалось показати реалістичну картину сучасної йому Франції, розкрити головну рушійну силу цього суспільства – матеріальну зацікавленість, гроші. Письменник створив яскраві характери, що втілили типові риси епохи. Події в сім’ї де Ресто стали причиною для розповіді про лихваря, показали згубний для людства “особистий інтерес”. Так, пиха, похапливість, […]...
39. Чим вражають мене вірші Симоненка “Старість” і “Дід умер”? Вірш В. Симоненка “Старість” я прочитала декілька разів відразу. Потім довго сиділа приголомшена і ніяк не могла заспокоїтись. Мені раптом здалося, що я на власні очі бачу цього старенького діда, у якого…Вже лице пожовкло, як солома, Борознами вкрилося чоло,… …Сяють очі глибоко спідлоба, Тільки пух лишивсь на голові… Як же хотілося мені захистити його від лайки сина і дорікань невістки! Як же поривалася моя душа враз обірвати “образи від усіх” […]...
40. Міцкевич і Пушкін: життєві шляхи Міцкевич і Пушкін… їхні життєві шляхи зійшлись, щоб розійтись і водночас замкнутися в колі якогось дивного магнетичного взаємотяжіння і взємовідштовхування, трагічний віблиск якого позначився на долі кожного з них. Взимку 1825 року Міцкевич був призначений на викладацьку роботу в Рішельєвський ліцей Одеси, до якої із Петербурга він добирався саньми майже три тижні. Але після приїзду з’ясувалося, що вакансій в ліцеї немає. В очікуванні на нове призначення поет активно занурюється у […]...