Згубний вплив грошей на персонажів
П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, що була написана у 1890 році, слушно вважається однією з найкращих сатиричних комедій в українській драматургії. Письменник із презирством і огидою завжди ставився до зажерливості нових сільських хазяїв, яких породили соціальні зміни на Україні у 80-90-х роках минулого століття. Тому з такою силою талановитого сатирика, з таким сарказмом і гнівом змальовує Карпенко-Карий хижаків нового типу – Пузиря і Калитку, їхню нищівну, жадібну і примітивну суть. І хоч
Жахливо дивитися, як людина перетворюється у суцільне прагнення збагачення: “Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю”, – каже Калитка, мріючи про той час, коли Пузирі полопаються, а він безмірно розбагатіє. Як же тісно двом багатіям поруч, як же ненавидять вони один одного!
Прагнення до збагачення, несамовита зажерливість, яка знівечила в них кращі людські якості – осьде, що єднає характери двох глитаїв. Я думаю, що саме ці риси спільності в характерах нових сільських хазяїв і породили у Герасима Калитки намір висватати своєму синові одну із дочок багатія Пузиря. Та з яким же презирством цей Пузир поставився до сина Калитки, Романа! Для Пузиря Калитка – “голяк масті, чирва світить”.
Калитка вибухає обуренням: “Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапку скидала, а тепер розжилася, компанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!”
Мені здається, Карпенко-Карий не зміг би краще дати характеристику цим двом зажерам-хижакам, ніж він вклав її у ці слова персонажів. Для мене вони – однакові, незважаючи на різний рівень економічної могутності, бо обидва становлять грубу, цинічну і ненажерливу суспільну силу. І у Калитки, і у Пузиря єдина мета – гроші, єдині наміри – нагромадження багатства. Все інше відступає на останній план у їхній свідомості: милосердя, людяне ставлення до родини, наймитів, совість і порядність.
Може, тому у мене і не викликає жалю Калитка, коли він мало не повісився, вирішивши, що життя без грошей не має сенсу.
Десь у глибині душі по-людськи мені зрозумілі мотиви, якими керувалися “хазяї нового суспільного ладу” . Підкупає і любов Калитки до землі, його слова: “Ох, земелько, свята земелько, божа ти донечко!” Я теж дуже люблю землю і все живе на ній. Розумію і те, що не народилися ж і Калитка, і Пузир такими зажерливими хижаками, а тогочасна дійсність вплинула на їхні життєві ідеали; може, колись першопричиною збагачення були цілком зрозумілі мотиви: кожна людина мріє про добробут.
Та не можна виправдати способів такого збагачення, коли руйнуються господарства бідних селян, що через це мають тікати із села, і дрібних поміщиків: “.”Пани горять, а мужички з пожару таскають…” Такі, як Калитка, йдуть напролом, підламуючи всіх, хто поруч, руйнують долі інших, гублять останні крихти совісті.
Я вважаю, що п’єса, створена більше ста років тому, ще довго буде актуальною для суспільства, і її з цікавістю і задоволенням будуть перечитувати і дивитися у постановках митців покоління моїх співвітчизників.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- Згубний вплив грошей ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини. Мріє про гроші і кум Герасима Савка. […]...
- Комедія “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Драматургія Карпенка-Карого розмаїта за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо […]...
- Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у “Скупому рицарі”, Ж. Б. Мольєр у “Скупому” та “Міщанині – шляхтичі”, О. де Бальзак у повісті “Гобсек”, Ч. Діккенс у “Різдвяній пісні у прозі”. І всі висміювали скупого, якому світ затьмарювали гроші. Можна впевнено сказати: доки будуть […]...
- Згубний вплив приватної власності на людину Усі твори І. С. Нечуя-Левицького дихають правдивістю зображення народного життя. Нечуй-Левицький у своїх творах відбив прагнення народу до кращого життя, його ненависть до гнобителів. Письменник уважно спостерігав усі риси життя народу. У своїх творах він показав не тільки чудові картини побуту українського села, прагнення трудових мас до нового життя, але й відобразив, як морально губить людину породження експлуататорського ладу. Цю тему він розкриває в повісті “Кайдашева сім’я”, яка вийшла друком […]...
- Згубний вплив процессу денаціоналізації на людську особистість Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві. Прозаїк. Перші спроби пера припадають на 1869- 1870 рр. Писав оповідання, повісті, нариси, найвідоміші його твори – романи “Повія”, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Провідна тема прози Мирного – життя пореформеного села, […]...
- Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість Письменницький талант Панаса Мирного гідно поцінований у мистецькому світі. Художня проза цього видатного майстра, за словами Олеся Гончара, нагадує нам “повінь народного життя з усім розмаїттям людських характерів”. Правда про це народне життя йде до нас зі сторінок гостропроблемного соціально-психологічного роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаного Панасом Мирним у співавторстві з 1. Біликом, рідним братом письменника. Тяжіючи до глибокого психологічного аналізу […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Коли Іван Карпенко-Карий писав комедію “Сто тисяч”, він ставив за мету піддати сатирі ті негативні явища, які побутували у 80-90 роках XVІІІ століття. Сільські багатії всіляко намагалися примножити свої багатства. Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли з життя людини такі поняття, як честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович Калитка – головний герой комедії “Сто тисяч”. Калитка – заможний селянин, який вже має 200 […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XІX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто тисяч” драматург створив образ Герасима Калитки, який через невдалі шахрайські наміри сам став жертвою ще […]...
- ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА 8 КЛАС ПРОБЛЕМА ВЛАДИ ГРОШЕЙ – ВІЧНА ТЕМА СВІТОВОГО МИСТЕЦТВА ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Сила драматургічного таланту І. Карпенка-Карого. 2. Характеристика образу Калитки: А) зажерливість; Б) скнарість; В) нечесність; Г) неосвіченість. 3. Сучасність твору драматурга. Варіант 2 1. Тематика й проблематика творів І. Карпенка-Карого. 2. Герасим Калитка та його “літературні родичі”: А) образ Калитки; Б) образ Гобсека з твору О. де Бальзака; В) інші літературні образи визискувачів. 3. […]...
- Чи варто жити заради грошей? Гротескні образи Гофмана, як правило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її оточують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все рог бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей. Мій висновок є таким: великі гроші руйнують душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над Людиною Драматургія Карпенка-Карого розманітна за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, землевласників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній іїравдиво відтворено нові зміни житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її проби експлуатації та збагачення. Головним персонажем твору є Герасим Калитка. Життя в його розумінні складається з двох понять – грошей і землі, […]...
- Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого мужика” Герасима Калитки. Жадібність до нагромадження грошей і землі становить основний зміст цього образу. Вже […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і проблема сенсу людського життя Драматургічну діяльність І. Карпенко-Карий розпочав людиною немолодою, збагаченою великим життєвим досвідом. Він був вірний життєвій правді, виявляв посилену увагу до складних явищ тогочасної дійсності. Саме тому він шукав нові шляхи в українському драматичному мистецтві. Уже в драмі “Сто тисяч” він розкриває характер глитая глибше, досконаліше. Головний персонаж Герасим Калитка – український “чумазий”. Єдина святиня для нього – це гроші. Він черства людина до всіх, але коли згадує про гроші і […]...
- Засоби сатиричного зображення персонажів комедії “Хазяїн” І. Карпенко-Карого Сатиричне зображення персонажів комедії, насамперед головного героя Пузиря, драматург здійснює засобами контрастного групування образів, самохарактеристики, взаємохарактеристики, введення художньої деталі, мовною характеристикою. Образи твору чітко розподілені на дві контрастні групи: з одного боку – Пузир і його помічники, з другого – Золотницький, Соня, Калинович. Хазяїн, характеризуючи сам себе, згадує, що раніше “йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював На все і знать не хотів людського поговору”. Персонажі в […]...
- Твір Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував […]...
- Сатиричний образ сільського глитая Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима Калитки. У цьому образі автор створив глибоко реалістичний тип нагромаджувача грошей і землі. Жадоба просто […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський багатій, найбільше бажання якого – збагачення. Заради цього він недосипає і недоїдає, сам тяжко працює […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи IV варіант “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у […]...
- Твір Гроші як міра випробування людини Гроші як міра випробування людини П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” була написана наприкінці вісімдесятих років ХІХ? століття і з того часу є однією з найкращих сатиричних комедій української драматургії. Уній автор яскраво і переконливо змалював ті суттєві зміни в житті села, які сталися майже через три десятиліття після скасування кріпацтва. Щоб охарактеризувати їх найбільш стисло, я б використала слова головного персонажа комедії Герасима Калитки: “Гроші – всьому голова”. Саме викриттю […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича. “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові явища розвитку капіталізму на Україні, виставляє на суд читача хижацьку суть сільської буржуазії. Цій меті підпорядковане і ретельне створення образів комедії, які можна поділити на […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи І варіант І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, […]...
- Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенна-Карого “Хазяїн” Що на сьогоднішній день означає поняття “честь”? Кожний це поняття буде трактувати по-своєму. Для одних – це сукупність вищих моральних принципів, повага, пошана, визнання інших перемог. Для інших – це “земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариш – оце життя!” Тому і героїв комедії “Хазяїн” можна поділити на два табори за цими “поняттями” честі. Очевидно, людиною честі можна назвати юнака Зозулю, на якого Ліхтаренко та Феноген звели наклеп, а Пузир звільнив […]...
- Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він […]...
- Влада грошей в сучасному світі Кожен із нас хотів би здобути певну матеріальну незалежність та соціальний статус. І в цьому, зрештою, немає нічого поганого: що поганого в бажанні людини забезпечити безбідне існування собі та своїй родині? Але питання не лише в бажанні мати гроші, а в тому, яке місце це бажання посідає серед інших людських потреб та прагнень. Чи не виникає дисбалансу між матеріальними та духовними потребами людини, чи не думає часом людина, що матеріальна […]...
- Хажацька натура Герасима Калитки Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятий землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Лк радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним […]...
- Згубна влада грошей Шкільний твір По повістях О. Бальзака “Гобсек” і “Євгенія Гранді”. Створюючи “Людську комедію”, Бальзак поставив перед собою завдання, ще невідому тоді літературі. Він прагнув до правдивості й нещадного показу сучасної йому Франції, показу реального, дійсного життя його сучасників. Однієї з багатьох тем, що звучать у його добутках, є тема згубної влади грошей над людьми, поступової деградації душі під впливом золота. Це особливо яскраво відбито у двох відомих творах Бальзака – […]...
- “Я взяв життя” Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши загальновживане слово “калитка”, що означає торбину для грошей, гаманець. Після скасування кріпосного права такі калитки, […]...
- “Невже усе зводиться до грошей?” У повісті “Гобсек” Бапьзак показав духовну сутність сучасного автору суспільства. На думку головного героя, “на землі немає нічого міцного, крім золота”. Дійсно, буржуазна епоха возвеличила гроші, повіривши в їхню могутність, у лиху владу грошей. Головний герой повісті все своє життя присвятив їх накопиченню. Він без жалю приніс у жертву “золотому тельцю” всі інші радості життя, розтратив усі сили своєї душі, щоб стати одним з тих, хто “володіє світом”. Стряпчий Дервіль, […]...
- Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи Герасим Калитка – головний герой комедії “100 тисяч”. Це сільський багатій широкої руки. Автор обрав ім’я героя невипадково: Калитка походить від калита. Так називався мішок для грошей, гаманець у старовину. Основа багатства цього селянина – земля – “шматочок кругленький” в двісті десятин. Але Калитка прагне більшого. До землі він відчуває велику, ніжну любов. Але це почуття викривлене […]...
- Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини ХІХ століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: Калитка скуповував землю за будь-якої нагоди. Він купував її в селян, що розорилися. Не гребував […]...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку”. Власницька любов до землі, […]...
- Твір – Вплив молоді на духовність суспільства Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я погоджуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте приклади свідчать, що історію вершать люди молоді. Спілкуючись із ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодноразово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два-дцять-тридцять років. Сорокарічні воїни, більшою мірою, йшли в обозі. Ні, зрілим людям не було легко ні […]...
- Сатиричне зображення стяжателів, експлуататорів, міщан у п’єсі “Хазяїн” – VІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ VI варіант У листі до сина Івана Карпенко-Карий писав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання”. Таким способом драматург сам визначив ідею своєї сатиричної комедії. Сатира пронизує всю п’єсу: вона наявна в зображенні головного героя – капіталіста-мільйонера Терентія Пузиря, а також його підручних – Феногена і Ліхтаренка, в змалюванні життєвих ситуацій, в мові персонажів. Терентій Пузир […]...
- Гроші в житті людини “Хочеш пізнати людину – наділи її грошима та владою” – говорить народна мудрість. І, як свідчить світова література та життєвий досвід, у переважній більшості випадків вони “псують” людину. Отже, гроші і влада – зло? Спробуємо дати відповідь на це питання. Гроші – це “вічна” проблема. Одні не знають, де їх взяти, а інші – куди їх подіти, щоб отримати ще більше. Яскравим прикладом цієї проблеми є п’єса І. Карпенка-Карого “Сто […]...
- Згубна влада грошей за повістями Оноре де Бальзака “Гобсек” і “Євгенія Гранде” Створюючи “Людську комедію”, Бальзак поставив перед собою завдання, ще невідоме тоді літературі. Він прагнув до правдивості і нещадного показу сучасної йому Франції, показу реального, дійсного життя його сучасників. Твори Бальзака порушують величезну кількість тем. Однією з багатьох тем, що звучать у його творах, є тема згубної влади грошей над людьми, поступової деградації душі під впливом золота. Це особливо яскраво відбито в двох відомих творах Бальзака – “Гобсек” і “Євгенія Гранде”. […]...
- Хижацька натура Герасима Калитки Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку…” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане день і він скупить усю землю навкруги. Жадоба збагачення – єдина пристрасть Калитки. Вона повністю ним […]...
- Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме […]...
Categories: Шкільні твори