Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича

Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле життя. …У збірці “Велика гармонія” панує послідовна релігійність, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіви біблійних псалмів. Наступна збірка “Три перстені” – ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі.

Тут знаходимо “приземлені” біблійні реалії й священну символіку, перенесену на земні події. Твори цієї збірки пронизані пантеїстичним світосприйняттям: Отак під небом неосяжним і безмежним Ростуть і родяться звірята, люди і рослини.

Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ми зустрічаємо романтично-ідеалістичне трактування природи, навіть поклоніння природі, коли людина не тільки не відриває себе од довкілля чи вивищується над ним, навпаки – може, скажімо, усвідомлювати себе деревом: Стіл обростає кучерявим листям, І разом з кріслом я вже куш. З черемх читаю – з книг столистих – Рослинну мудрість вічних пущ. Наступна збірка “Книга Лева” відкриває для нас світ Біблії. Її головна ідея – зустріч із Богом і бачення вічності, яке дозволить авторові відкрити сутність творчого процесу.

Антонич звертається до захоплюючого процесу власної міфологізації світу; так наприклад, назву збірки можна витлумачити в такий спосіб: Лев – 5-й знак зодіаку; означає силу сонця й “прозорий” вогонь. В алхімії лев позначає вогонь, золото. У геральдиці – відвагу й мужність. Наостанку, “Книга Лева” – назва Євангелія апостола Марка. Головний мотив збірки “Зелена Євангелія” – містика, де слово функціонує як магічні заклинання, відбувається поєднання природи з людською підсвідомістю.

У цих віршах поет досліджує циклічність світової історії й природи, які виступають тут цілком релігійними процесами. Нарешті, в останній збірці “Ротації” панує песимістичний світогляд, передчуття апокаліпсису – кінця світу. Колосальне світове місто постає як коло катастроф і тюрем, як місто-пекло, складене з примітивних геометричних форм.

Як бачимо, Б.-І. Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості. Перлина світової літератури – головний елемент його релігійних пошуків.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича

Categories: Твори з літератури