Французький поет Шарль Бодлер збирав пізні квіти романтизму… Бунтівничий дух властивий не тільки його поезії, Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа.
Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Поет не приймає такий світ, який дав йому багато розчарувань. Бодлер прагне змінити світ, оновити. Саме це зумовило його активну участь у революції 1848 р. Збірка його поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря, з яким ми зустрічаємося ще в романтичній поезії Байрона, Пушкіна.
Зображуючи сучасну йому дійсність як “море засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря, “моря, де сяйва багато”. Не приймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути той загублений рай, у якому творець жив у дитинстві:
Мій раю зелений, кохання дитяче Квітки й поцілунки, забави й пісні, І скрипка, що в сутінні тужить і плаче…
А може рай-ідеал розташований у далеких екзотичних країнах? У поезії “Подорож” дійсність постає:
На сходинах життя, на всіх шаблях фатальних Одвічного гріха видовище нудне…
Це і тиран, і народ, “закоханий у панівний батіг”, декілька релігій, “що пнуться до небес і всі простерті ниць”, “усе наркозне зілля, що світу нашого докладний інвентар”. І поет робить висновок:
Цей світ, затиснутий у тоскні береги, Являє образ наш – сьогодні, завтра, завше. Оазиси жахів серед пустель нудьги.
Поезія “Подорож” – це своєрідна духовна подорож людства до безодні, від якої не може врятувати “жменька мудреців”, що “одбігли Долею гуртованих отар”.
Але, “блукаючи духом по місцині суворій”, поет зустрічає лебедя, що утік із клітки. Він зранений, це величний “вигнанець – страдник”, який мріє “про чисту гладь ставів”. Це сам поет, що прагне ідеалу. У поезії “Альбатрос” він постає в образі повітряного мандрівника – альбатроса:
Поет подібний теж до владаря блакиті, Що серед хмар летить мов блискавка в імлі. Але, мов у тюрмі, в юрбі несамовитій
Він крила велетня волочить по землі.
“Юрба несамовита” – це дійсність, а велетенський птах-поет може жити тільки “серед хмар”. Але неможливість досягти ідеалу на землі викликає в Бодлера гостре розчарування, і він впадає у відчай. Звідси також розуміння призначення поезії як засобу вирощування квітів зі зла, а також його чорна меланхолія і тотальний нігілізм. Поет не тільки не звертався до Бога за допомогою – він демонстративно нехтує ним і схиляється перед Сатаною.
Водночас деякі риси стилю Бодлера суперечать романтизмові: ретельно виважена композиція і бездоганна форма поезії. Не сприймає поет і романтичного розуміння природи як джерела оновлення почуттів або засобу захисту від цивілізації. Природа постає у Бодлера ворогом людини.
Він шукає натхнення в “іншій природі” – штучній: у витворах мистецтва і людської праці.
Отже, Бодлер збирає пізні квіти романтизму, протиставляючи дійсність ідеалу, визнаючи велику місію поета – врятувати світ своїм стражданням і величчю душі.





Related posts:
- Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлср прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “морс засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. І сприймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути […]...
- Дійсність та ідеал у поезії Шарля Бодлера Французького поета Шарля Бодлера можна вважати романтиком життя. Тогочасна Франція здавалась йому нудним порожнім царством буржуа. Це поняття означало для поета не класову, а духовну категорію. Бодлер прагне змінити світ. Збірка поезій “Квіти зла” – це духовні пошуки сучасної людини. Світ постає в образі моря. Зображуючи дійсність як “море засмічених улиць міських”, поет серцем лине до іншого моря – “де сяйва багато”. Не приймаючи прозаїчності буденного життя, він прагне повернути […]...
- Роздуми над віршем Шарля Бодлера “Альйатрос” Поет… Що це? Стан душі чи фах, що дає заробіток, матеріальне благополуччя? Пересічний читач найімовірніше не утруднюватиме себе формулюваннями, хто такий поет. Він знає одне: результат поетичної творчості – це вірші, сонети, балади тощо. Вони написані тому, що поетові є іцо сказати людям, він не може не писати. Поет прагне розповісти за допомогою слова про свій душевний світ, про час, в якому живе, а найголовніше – про людей, які створюють […]...
- Трагедія долі митця у поезії Бодлера Бодлер прагне вразити читачів відверто моторошними картинами внутрішнього світу людини для того, щоб пробудити в них бажання протистояти злу, боротися із тваринним у собі, шукати і прагнути ідеалу та краси. “Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світоч найвищих ідеалів. Квіти чеснот в уяві поета не можуть розквітати без квітів зла, адже світло тим яскравіше, чим глибші тіні”, – так пояснював свою творчість Ш. Бодлер. Саме протиставлення […]...
- Риси символізму в поезіях Ш. Бодлера Творчість Ш. Бодлера стала джерелом, у якому поети-символісти знайшли свої головні принципи. Символізм як напрямок вибудував власну теорію, за якою поезія має залишити дійсний світ, світ природи, щоб знайти наддійсне, надреальне. Без символу літератури взагалі не існує. Цей висновок витікає насамперед із визначення поняття “символ”. Отже, символ у перекладі з грецької мови означає умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов’язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не […]...
- Вирішення проблеми “Поет і суспільство’ в поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” Найвідоміша збірка поезій Ш. Бодлера “Квіти зла” містить різні за тематикою твори. З-поміж цих творів виділяється вірш “Альбатрос”, у якому порушується одвічна тема – місце поета у суспільстві, його стосунки із навколишнім світом. З давніх часів поетичне мистецтво розглядалося як відображення якогось іншого непізнаного світу. Лише обрані могли почути голос далеких небесних сфер і втілити його у словах. Творчістю поета насолоджувались, захоплювались, самого поета обожнювали прихильники його таланту. Але кожна […]...
- Символічність поезії Ш. Бодлера “Альбатрос” З Шарля Бодлера почався французький символізм. Він з’явився як відповідь на загальну кризу гуманітарної культури, зокрема тогочасного реалізму. Сам же символізм став “спадкоємцем” французьких романтиків на практиці, а його теорія пов’язана з філософією Шопенгауера, Гартмана, Ніцше. З цієї короткої довідки ми почнемо аналіз вірша “Альбатрос”. По-перше, отих моряків, яких охоплює туга чи хандра, не треба розуміти безпосередньо. Тобто перед нами не реалістична замальовка, а створення символу людства, яке пливе на […]...
- Поезія Бодлера: пошук, тривога, заклик і суцільна емоція Зміни, які принесло XX століття в людське життя, жорстокі й парадоксальні змінили й самі людські душі, а відтак – відобразились у творчості, в мистецтві. Шарль Бодлер привніс у літературу власне світовідчуття, новий спосіб світосприйняття. Романтична гостра тривога, сплін, туга й відчуття несправедливості, певна відраза до дійсності – дійсності жорстокої та безглуздої, – такі сурсчливі й невеселі мотиви є у творчості Бодлера. Його збірка “Квіти зла” стала знаковою подією в літературі. […]...
- Аналіз вірша Бодлера “Альбатрос” У вірші ліричний герой мріє “на кермі фрегата” полинути “від моря засмічених улиць міських” на пошуки Ідеалу туди, де “море широке”, де “сяйва багато,” “сміється блакить”. У вірші “Альбатрос” ніби оживає мрія поета: фрегат, море, блакить. “Поглянь, моя душе, які страшні вони! ” – вигукує поет у вірші “Сліпці”. Чи можна сказати те ж про “гурт матросів” на палубі корабля? Чим саме вони “страшні”? Заради втіхи та розваги знущаються над […]...
- “Квіти зла” Бодлера – аморальна книжка чи “моральний урок” людству? 20 серпня 1857 року в Палаці правосудця у Парижі відбувся суд над французьким поетом Шарлем Бодлером і його збіркою віршів “Квіти зла”. У судовому залі лунали звинувачення на адресу поета і його книги: “Часом сумніваєшся у психічному стані пана Бодлера…”, “Його вірші – це здебільшого монотонне й зумисне повторення одних і тих самих думок”, “Мерзенність тут межує з паскудністю, огидне змішане зі смородом”, “Він обливає брудом усе наше суспільство!”, “Цей […]...
- Трагедія Ш. Бодлера Трагедія Ш. Бодлера у тому, що за життя він не здобув ані визнання, ані розуміння співвітчизників. І все ж він сподівався, що його вірші будуть оцінені освіченими читачами. Про свою книгу він говорив:”Ця книга під назвою “Квіти зла” відзначається страшною холодною красою; вона створювалася із несамовитим терпінням. До того ж доказом її позитивної цінності є те зло, про яке вона розповідає. Книга доводить людей до нестями. Втім, сам злякавшися жаху, […]...
- Читаючи вірші Бодлера Шарль Бодлер – поет, який не знайшов розуміння і визнання у сучасників. Читачі вважали його богохульником. Лише деякі діячі мистецтва вбачали в ньому великого митця. Літературну долю поета визначила його єдина поетична збірка “Квіти зла”, задум якої визрів у Бодлера у 23-річному віці. Вона створювалась упродовж усього життя й увібрала все найкраще з його поетичної спадщини. “Квіти зла” – цілісний твір, де всі частини й окремі вірші органічно пов’язані. Поезія […]...
- Протиставлення особистості натовпу в поезії “Кольорові миші” Проблема зіткнення фантазії та буденщини, особистості й маси, сірості й неповторності в усі часи гостро поставала перед людством. Людина, що вирізнялася з маси, мала власні погляди на життя, ставала білою вороною. Варто пригадати страшні, темні часи інквізиції, коли на вогні спалювали відьом, чаклунок. Так само з відвертою ворожістю сприймали й думки вчених, наприклад Джордано Бруно чи Галілео Галілея. Час іде, а проблема лишається, бо й сьогодні, у часи нових технологій […]...
- Що свідчить про новаторство поезії А. Рембо? Що свідчить про новаторство поезії А. Рембо? Під впливом Т. де Банвіля, В. Гюго, а особливо Ш. Бодлера, Рембо почав з віршів, що викривали потворність міщанської глушини, та з пантеїстичних віршів. Незабаром в образах та ритміці Рембо проявилися специфічна безпосередність та прямота заперечення, які пізніше стали прикметами нової поезії. Рембо з сарказмом засуджував міщанство, Другу імперію. Події Комуни наклали свій відбиток на сатиричні вірші так званого “Зютистського альбому”, на книгу […]...
- Ш. Бодлер геніальний відкривач нової епохи європейської поезії Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси та досконалості світу, радості). Звичайно, свої “Квіти” Ш. Бодлер також ототожнював із чимось прекрасним, адже, пригадаймо, поет ставив перед собою завдання “видобувати Красу зі Зла”. “Квіти” Ш. Бодлера символізували не лише прекрасний Ідеал. “Квітами” можна вважати поезії Бодлера. Проте ставлення до них було далеко не однозначним. Сторінки тогочасних французьких газет рясніли численними публікаціями, в яких поет звинувачувався у бездарності, порушенні етичних та естетичних […]...
- Тема недосяжної мрії у вірші Бодлера “плавання” Свій твір французький поет Шарль Бодлер присвятив темі людської душі та її невід’ємній рисі – здатності мріяти і прагнути до чогось нового. На межі століть європейці знову відкривали для себе далекі екзотичні землі, і тому тема мандрів нерідко виникає у творчості поетів того часу. Але у Бодлера ця тема звучить дещо інакше, як оповідь про внутрішню боротьбу людини з собою і її нестримне прагнення до таємничих берегів мрії. Кожний в […]...
- Драма втрати ідеалу Свій твір “Перехресні стежки” І. Франко друкував на сторінках львівського журналу “Літературно-науковий вісник” упродовж 1900 року. Кілька років, що передували роботі над ним і дали авторові матеріал для сюжету повісті, були в його житті надзвичайно драматичними. Одним з важких випробувань, що випали на долю Франка, був остаточний розрив з його коханою – Ольгою Рошкевич, листування з якою тривало цілих двадцять років. Історія їхнього кохання знайшла своє відбиття у показі любовної […]...
- Ліричний герой поезії Р. М. Рільке Ліричний герой поезії Р. М. Рільке І. Імпресіоністський напрям поезії Р. М. Рільке. ІІ. Подорож у себе. центром стає внутрішній світ ліричного героя, який розкривається через сни і мрії. Назва другої збірки, яка вийшла у перекладі російською під назвою “Адвент”, промовляє сама за себе. Адвент походить від латинського adventіcus – чужий, зайшлий. Його герой почувається на зламі часу в очікуванні нових подій – кохання, Різдва, повороту у творчості.) ІІІ. Ліричний […]...
- Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” Протиставлення добра злу в оповіданні В. Винниченка “Федько-халамидник” У багатьох казках, байках, оповіданнях розповідалось про протиставлення добра злу. Але В. Винниченко в оповіданні “Федько-халамидник” показав це на прикладі двох хлопців так яскраво, що вже не вважаєш Федька розбишакою, відчуваєш симпатію, повагу до нього, як до особистості. Федько спочатку постає задерикуватим хлопчиком, який робить шкоду сусідам, своїм одноліткам не дає гратися. Але читаючи далі про дружбу Федька з Толіком, розумієш, що […]...
- Контраст шкільної ілюзії та воєнної дійсності Контраст шкільної ілюзії та воєнної дійсності Жодна війна в історії людства не зачіпала стількох людей, не зламувала стількох долей, як Друга світова. На її рахунку мільйони загиблих, мільйони сиріт, бездомних, зневірених… І мільйони ж людей вона змусила переглянути свої ідеали. Останнє особливо стосується тих, хто воював на боці націонал-соціалістичної Німеччини. Серед них був і німецький письменник Генріх Белль, що у своїх творах передав особисті враження. Більшість його творів побудовані саме […]...
- Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі Роман Г, Флобера “Мадам Боварі” – одне з найпомітніших явищ в літературі минулого століття. Вже сучасники автора визнавали, то це новий крок у розумінні людини і світу. Флобер зізнавався, що працюючи над романом, він змушений був писати “сірим по сірому”. Справді, в романі немає жодного позитивного героя, ідеали якого могли б протистояти убогій буденності. Саме у цій сірості Флобер вбачав головне зло сучасності, саме у ній відкрив глибокий драматизм, де […]...
- Драматизм революційної дійсності в новелі Г. Косинки “В житах” Новела Г. Косинки “В житах” – це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє, любить жіи ку, любить життя у всіх його проявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому не зрозуміла, чужа й ворожа війна, від якої він прагне втекти, яку хоче забути, стоїть на межі життя і смерті. “Треба рушать! Поснідать би не вадило, а? Але […]...
- Протиставлення “нових людей” старому миру У Чернишевського нерідко можна зустріти психологічний аналіз, що займає підряд дві-три сторінки, довгі й докладно виписані внутрішні монологи героїв; до зображення щиросердечного життя за допомогою різних художніх прийомів автор прибігає часто й регулярно. Психологізм у романі стає безперечною стильовою домінантою. Письменник не боїться знудити читачеві тривалим і докладним психологічним зображенням, сміло перемикає інтерес оповідання із зовнішнього на внутрішнє. У романі “Що робити?” психологічний стан одного персонажа дуже часто дається нам […]...
- У пошуках ідеалу Творчість Лесі Українки стала однією з вершин художньої свідомості українського народу в його історичному поступі й водночас видатним явищем світової літератури, адже криє в собі невичерпні джерела високих людських ідеалів добра та справедливості, сповнена пафосом оновлення світу, свободи, гуманізму народів. У своїй поетичній творчості Дочка Прометея весь час була в пошуках ідеалу борця за щастя народне. Поетесу приваблювали мужні, сильні, горді духом люди, що брали за девіз слова: Ти мене […]...
- Жіночому ідеалу відповідає ідеал чоловічого героя Ми вже бачили, що у казці про Сивці-Бурці герой виявляє благочестя, любов до батька, останнє прохання якого він свято виконує. Батько нагороджує його чарівним конем. У казках про вдячному мерці він наїжджає на мертву голову, череп. Цей череп він благочестиво ховає, і потім вдячний мрець стає його невидимим помічником. Цікаво, що хоча б мотив маємо в билині про Василя Буслаевиче. Але Василь Буслаевич – бунтар. Разом із глузуванням лупить ногою […]...
- Утвердження ідеалу духовності в образі дядька Лева “Лісова пісня” Лесі Українки – це глибинний твір про високе покликання людини, про невмирущість світлих гуманістичних ідеалів. Низка етичних проблем у “Лісовій пісні” пов’язана з образом дядька Лева. Цей образ уособлює кращі риси волинського селянина-трудівника – чесність, споконвічну народну мудрість, практичний досвід, розуміння природи й турботу про її збереження. Цей мудрий поліський дід із благородним серцем стоїть осторонь дрібничкових, міщанських сварок, власницького користолюбства. У взаєминах дядька Лева з фантастичними мешканцями […]...
- Протиставлення характерів Назара і Хоми Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У сивій давнині Кобзар шукав відповідей на найболючіші питання свого часу. Особливе захоплення в геніального митця […]...
- Протиставлення – художній принцип роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Протиставлення столичний і сільський способи життя. 2. Онєгін і Ленский. 3. Протиставлення Тетяни й Ольги. 4. Тетяна – недосвідчена сільської панянка й світська дама. Легко помітити, що одним з основних принципів, якими керувався О. С. Пушкін при написанні свого роману у віршах “Євгеній Онєгін”, є протиставлення Це й протиставлення характерів героїв, і протиставлення двох способів життя – міського й сільського, столичного шуму й тихої самоти. От як жив батько […]...
- Показ суперечливих сторін дійсності через самоаналіз головного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Показ суперечливих сторін дійсності через самоаналіз головного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела М. Коцюбинського “Іntermezzo” посідає особливе місце не тільки у творчості видатного письменника, а й в українській прозі загалом. Це водночас і соціально-психологічний, політичний твір, і лірична симфонія, і лірична драма в прозі, і пейзажна новела, і естетичний, філософсько-політичний трактат. У новелі гармонійно переплелись філософські мотиви і ліризм, і це переплетіння розкрило нам ліричного героя, світ його почувань […]...
- Протиставлення лихові війни щастя і краси мирного часу – ПЛАТОН ВОРОНЬКО 6 клас Багато часу минуло з тої пори, як закінчилася війна. Але чутливу душу Платона Воронька ще хвилюють жахливі спомини. Поет знову звертається до тих кривавих днів і ночей. У поезії “Люблю я ліс” П. Воронько згадує, як цей “дрімотний ліс” приніс партизанові “жаданий захист і спочинок”. У цьому лісі кожне дерево є свідком героїчного подвигу партизанів. У вірші Воронька виникає мотив зв’язку між воєнними та мирними часами, між поколіннями: […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя казкового народу, він прагнув зазирнути в душу людини, показати її світосприйняття і внутрішній світ. Коцюбинський – художник-психолог хотів зрозуміти […]...
- Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Поезія А. Рембо схожа на зблиск, така вона яскрава й так недовго поет її творив. Але сталося так, що рядки молодого поета не загубилися серед виру слів, бо виявилися справді потрібними. Що перш за все вражає в поезії Рембо? Щирість почуттів. І не суто особистих. Річ не в конкретних сюжетах, змальованих поетом. Він на диво точно передав духовні поривання молодої людини, що […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій новелі реалістичні події подані немов крізь призму імпресіоністичного сприйняття дійсності. Для того щоб проаналізувати новелу […]...
- Втілення у поемі Гомера “Іліада” античного ідеалу воїна-героя Центром нашого твору будуть воїни-герої поеми Гомера “Іліада”. У страшному двобої зіштовхнулись грецькі війська та військо троянців. Війна немилосердно справляє свої криваві бенкети. Багато невимовної жорстокості, невиправданого гніву, немилосердності. Жорстокий час – жорстокі люди. Неможливо без здригання спостерігати, як річками ллється кров, як тисячами гинуть люди. Ореол трагізму оповиває голови майже всіх учасників Троянської війни: ніхто не знає, коли прийде його смертний час, але кожен до нього щохвилини готовий. Центральною […]...
- Аналіз вірша Бодлера “Гімн красі” Гімн красі Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні В твоєму погляді – покара і вина, Безумні злочини й діяння благородні; Захмелюєш серця, подібно до вина. В твоєму погляді – і присмерк, і світання, Як вечір грозовий, приносиш аромат. Німим стає герой з твого причарування, І сміливішає дитина во сто крат. Чи ти зійшла з зорі, чи вийшла із провалля, Йде Фатум, наче пес, за покроком твоїм; І, […]...
- МРІЇ Й ДІЙСНОСТІ В ПЕТЕРБУРЗЬКИХ ПОВІСТЯХ М. В. ГОГОЛЯ Восени 1833 року був написаний пушкінський Мідний вершник. Поема мала підзаголовок: “петербурзька повість”. І в цей же час починав створювати свої петербурзькі повісті Гоголь. Пушкіна й Гоголь одночасно в поезії й у прозі починали висвітлювати більшу петербурзьку тему в нашій літературі, продовжену за ними Некрасовим, Достоєвським, Блоком. Ця тема відкрила в наших письменників особливий жанр “петербурзьких” добутків. У російській літературі північна столиця показана фантастичним містом: у ньому сполучалися й переходили […]...
- Який соціальний зміст протиставлення образів Обломова й Штольца у романі Обломів? Тема роману “Обломів” – зображення російської дійсності напередодні реформи 1861 року. Ідея роману не новий: головний герой Обломів – “зайва людина”, ледачий, марний, а тому й нещасний. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина?” ставить його в один ряд з Онєгіним, Тентетниковим, Печориним, Бельтовим і Рудиним. Критик відзначає риси принципової подібності в цих різні на перший погляд героях. При цьому Обломів не абсолютне повторення літературних попередників, Гончарів зображує його в нових […]...
- Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя У пісні “Двобій Ахілла і Гектора” у центрі зображення відомі міфологічні персонажі Ахілл і Гектор. Пригадайте, що ви знаєте з міфів про життя Ахілла і Гектора до початку Троянської війни? (Ахілл – син царя Пелея і богині Фетіди. Фетіда хотіла зробити сина безсмертним. Для цього вона вдень мастила дитя небесною амброзією, а вночі тримала за п’яту над вогнем. Вогонь і амброзія зробили б Ахілла безсмертним, але в Ахілла зосталося вразливим […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він тікав з дому: без матері – це пустка, хоч би хто там жив. Та коли до повісті ввійшли нові герої, […]...
- У чому зміст протиставлення образів Печорина й Грушницкого у романі Герой нашого часу? У романі Лєрмонтов зобразив людину свого часу, тому що, за словами автора, Печорин – “портрет, але не однієї людини: це портрет, складений з пороків усього нашого покоління, у повному їхньому розвитку” . Таким чином, автор, малюючи головного героя, зображує сучасну епоху, її зміст, її вдачі й цінності. Ідея роману в тім, що Печорин з усіма своїми талантами залишається “зайвою людиною”, тому що не розділяє “ні загальних думок, ні страстей” свого […]...
Categories: Твори з літератури